Рішення № 55992072, 16.02.2016, Миронівський районний суд Київської області

16.02.2016 Єдиний унікальний № 371/1969/15-ц

Провадження № 2/371/46/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2016 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Капшук Л.О.

за участі :

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

з секретарем Шупик І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Київській області, Управління державної реєстрації ОСОБА_4 територіального управління юстиції у Київській області, ОСОБА_5 про визнання недійсними наказу та договору оренди,

У С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаними позовними вимогами, посилаючись на ті обставини, що згідно попередніх договорів від 21.06.2012, 08.06.2013 та 26.03.2014 у його користуванні перебувала земельна ділянка сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 44,6 га (рілля), яка розташована за межами населеного пункту села Ємчиха Миронівського району Київської області. Користуючись земельною ділянкою, він належно сплачував орендні платежі.

28.08.2014 він звернувся до ОСОБА_4 управління Держземагентства у Київській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства. Наказом ОСОБА_4 управління Держземагентства у Київській області № 10-9523/15-14-сг від 29.09.2014 йому було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду.

На виконання прийнятого рішення ним було замовлено та виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства, який затверджено наказом ОСОБА_4 управління Держземагентства у Київській області від 30.12.2014 № 10-15820/15-14-сг, та технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка була затверджена рішенням Миронівської районної ради від 27.05.2015 № 375-37-У1. Начальником відділу Держземагентства у Миронівському районі Київської області був підготовлений договір оренди земельної ділянки.

15.09.2015 він звернувся з заявою до Управління державної реєстрації ОСОБА_4 територіального управління юстиції у Київській області про проведення реєстрації оренди земельної ділянки. Рішенням державного реєстратора Управління державної реєстрації ОСОБА_4 територіального управління юстиції у Київській області від 18.09.2015 № 24567046 йому відмовлено у реєстрації оренди земельної ділянки з підстав, що заявлене право вже зареєстроване.

ОСОБА_4 управлінням Держземагентства у Київській області 17.10.2014 видано наказ № 10-8607/15-14-сг «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_5 на території Ємчиської сільської ради Миронівського району Київської області та передано в оренду земельну ділянку загальною площею 44,6957 га (кадастровий номер 32229881800:01:005:0001) для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності строком на 21 рік, розташовану на території Ємчиської сільської ради Миронівського району Київської області.

Пунктом 4 даного наказу передбачено, що договір оренди земельної ділянки укладається при умові затвердження нормативної грошової оцінки відповідно до вимог чинного законодавства.

17.11.2014 між ОСОБА_4 управлінням Держземагентства у Київській області та ОСОБА_5 був укладений договір оренди земельної ділянки площею 44,6957 га (кадастровий номер 32229881800:01:005:0001). Тобто відповідачу передано в оренду ту ж земельну ділянку, що і йому: земельну ділянку площею 44,6957 га, кадастровий номер 32229881800:01:005:0001, для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Ємчиської сільської ради Миронівського району Київської області.

Оскільки вказана земельна ділянка згідно попередніх договорів за 2012, 2013, 2014 роки перебувала у його користуванні, то згідно статті 33 Закону України «Про оренду землі» він мав переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Передачу земельної ділянки в оренду без припинення його права користування земельною ділянкою як попереднього користувача вважає незаконною.

Позов обґрунтував тими обставинами, що надання дозволу ОСОБА_5 на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, затвердження даної документації, та укладення договору оренди було здійснено з грубим порушенням норм чинного законодавства, порушені його права на укладення договору оренди земельної ділянки та державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

Оскільки рішенням Миронівської районної ради Київської області тридцять шостої сесії шостого скликання, протокол № 40 від 27.02.2015 відповідачу ОСОБА_5 було відмовлено у затвердженні технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що надається в оренду гр. ОСОБА_5 для ведення фермерського господарства на території Ємчиської сільської ради Миронівського району Київської області, то договір оренди земельної ділянки площею 44,6957 га (кадастровий номер 32229881800:01:005:0001), укладений 17.11.2014 між ОСОБА_4 управлінням Держземагентства у Київській області та ОСОБА_5 суперечить приписам чинного законодавства і підлягає визнанню недійсним у зв»язку із недодержанням сторонами в момент вчинення цього правочину встановленого законом порядку.

Просив визнати незаконним та скасувати наказ ОСОБА_4 управлінням Держземагентства у Київській області від 17.10.2014 № 10-8607/15-14-сг «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_5 на території Ємчиської сільської ради Миронівського району Київської області та передано в оренду земельну ділянку загальною площею 44,6957 га (кадастровий номер 32229881800:01:005:0001) для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності строком на 21 рік, розташовану на території Ємчиської сільської ради Миронівського району Київської області. Визнати незаконним та скасувати договір оренди землі від 17.11.2014, укладений між ОСОБА_4 управлінням Держземагентства у Київській області та ОСОБА_5 про передачу в оренду земельної ділянки загальною площею 44,6957 га (кадастровий номер 32229881800:01:005:0001) для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності строком на 21 рік, розташовану на території Ємчиської сільської ради Миронівського району Київської області. Скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за ОСОБА_5, ідентифікайний номер НОМЕР_1, згідно договору про оренду землі від 17.11.2014, укладеного між ОСОБА_4 управлінням Держземагентства у Київській області та ОСОБА_5 про передачу в оренду земельної ділянки загальною площею 44,6957 га (кадастровий номер 32229881800:01:005:0001) для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності строком на 21 рік, розташованої на території Ємчиської сільської ради Миронівського району Київської області. Стягнути з ОСОБА_5 понесені ним судові витрати.

До початку розгляду справи по суті позивач подав до суду заяву про зміну позовних вимог, в якій позовні вимоги про визнання незаконними та скасування оспорюваного наказу та договору оренди змінив вимогою про визнання їх недійсними та скасування, в решті вимоги виклав у тому виді, в якому вони відображені у поданій до суду позовній заяві.

В судовому засіданні позивач підтримав змінені позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в поданій до суду позовній заяві.

Заявлені позивачем вимоги підтримав представник позивача ОСОБА_2 Він зазначив, що позивач користувався земельною ділянкою з 2012 року, сплачував орендну плату, в період оформлення ним як землекористувачем прав на оренду землі такі права оформлені відповідачем ОСОБА_5

Представник відповідача ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Київській області в судове засідання не з»явився, в поданих до суду запереченнях проти позову просив проводити розгляд справи без його участі та зазначив, що заявлені позовні вимоги вважає необгрунтованими. ОСОБА_4 управлінням розглянуто подане ОСОБА_5 клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства орієнтовною площею 44,6957 га, яка розташована на території Ємчиської сільської ради Миронівського району Київської області. За відсутністю будь-яких даних, що унеможливлювали передачу земельної ділянки в оренду, було видано наказ на розроблення документації із землеустрою. Наказом від 17.10.2014 № 10-8607/15- 14-сг ОСОБА_6 управління затвердило проект землеустрою та передало земельну ділянку площею 44,6957 га (кадастровий номер 32229881800:01:005:0001) в оренду ОСОБА_5

Керуючись ст. 124 ЗК України, ОСОБА_6 управлінням було укладено договір оренди землі, який було зареєстровано в територіальному підрозділі управління юстиції Київської області. Враховуючи те, що реєстраційною службою Макарівського районного управління юстиції Київської області проведено реєстрацію речового права, то ОСОБА_5 набуто право оренди земельної ділянки площею 44.6957 га. Таке право набуто у відповідності процедури, визначеної чинним законодавством України, якою регулються орендні правовідносини земель державної власності.

В запереченнях вказав, що право оренди земельної ділянки виникає після розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, реєстрації земельної ділянки в державному земельному кадастрі, рішення відповідного органу виконавчої влади про передачу земельної ділянки в оренду, укладення договору оренди земльної ділянки, який підляє державній реєстрації відподно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Укладення попереднього договору оренди земельної ділянки державної власності за відсутністю умов, зазначених вище та реєстрація його в Миронівській районній державній адміністрації в Журналі обліку попередніх договорів не передбачено чиним законодавством та не породжує жодних правових наслідків щодо набуття права оренди позивачем на спірну земельну ділянку. А відтак, орендна плата за користування спірною земельною ділянкою, яка сплачувалась позивачем на рахунки місцевого бюджету, є безпідставною. Позивач не мав переважного права на продовження договору оренди земельної ділянки відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренди землі», оскільки такий договір ним не укладався.

Твердження позивача, що укладення договору без нормативно грошової оцінки земельної ділянки є порушення законодавства, яке тягне за собою визнання договору оренди недійсним, вважає хибним, оскільки оспорюваний договір оренди був укладений за наявності нормативно-грошової оцінки, в розрахунок якої були застосовані матеріали нормативно-грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення 1995-1997 років, яка не скасована і до сьогодні є чинною та може застосовуватись до моменту набрання чинності рішення про затвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки, проведеної відповідно до Закону України «Про оцінку земель» з урахуванням п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України.

Представник Управління державної реєстрації ОСОБА_4 територіального управління юстиції у Київській області в судове засідання не зявився, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за його відсутності. У клопотанні виклав заперечення проти заявлених позовних вимог. Вказав, що Управління державної реєстрації ОСОБА_4 територіального управління юстиції у Київській області не має жодної зацікавленості за ким саме буде зареєстровано інше речове право щодо оренди земельної ділянки, а лише в межах повноважень та на виконання вимог, визначених Конституцією та законами України, проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом. Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.

Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 26.05.2015 у базі даних заяв та запитів Державного реєстру прав зареєстровано заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права) на земельну ділянку з кадастровим номером: 3222981800:01:005:0001, за реєстраційним номером 11554681.

Підставою виникнення іншого речового права є договір оренди землі б/н від 17.11.2014, укладений між державою в особі ОСОБА_4 управління Держземагентства у Київській області та ОСОБА_5

Державний реєстратор прав на нерухоме майно встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

При розгляді заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 11554681, на виконання вимог Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141, державним реєстратором для встановлення наявності або відсутності записів про державну реєстрацію права власності або іншого речового права на нерухоме майно, записів про обтяження речових прав на нерухоме майно, було здійснено пошуки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна за обєктом нерухомого майна.

За результатами пошуків відомостей у Державному реєстрі прав та здійсненої перевірки наданих документів, для проведення державної реєстрації прав, встановлено відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства та наявним відомостям у Державному реєстрі прав.

Враховуючи відсутність підстав для відмови у державній реєстрації прав на час розгляду заяви № 11554681, державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Представник відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_3 вважає позов безпідставним. Суду пояснив, що обставини та докази, на які посилається позивач, не свідчать про порушення охоронюваних законом його прав, посилання на ті обставини, що відповідачами порушено його право оренди земельної ділянки під кадастровим номером 32229881800:01:005:0001 загальною площею 44.6957 га на території Ємчиської сільської ради Миронівського району Київської області, є необгрунтованими. Попередні договори від 21.06.2012, 08.06.2013 та 26.03.2014, укладені позивачем та Миронівською районною державною адміністрацією не є договорами оренди земельної ділянки, оскільки вони не відповідають формальним та істотним вимогам даного виду договорів, передбаченим Законом України «Про оренду землі». У договорах не визначено об'єкт оренди, відсутній кадастровий номер земельної ділянки, договори укладені не уповноваженою особою на укладання договору оренди земельної ділянки. Миронівська районна державна адміністрація у Київській області з 1 січня 2013 року не була уповноважена укладати договір оренди земельної ділянки. Відповідно до положень Закону України «Про оренду землі» обєкт за договором оренди вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом. Однак, державна реєстрація права оренди земельної ділянки за укладеними позивачем попередніми договорами не здійснювалась. Попередні договори, на які посилається позивач, не є договорами оренди земельної ділянки.

ОСОБА_6 управління Держземагентства у Київській області при прийнятті оспорюваного наказу щодо затвердження документації із землеустрою та передачі земельної ділянки в оренду ОСОБА_5 діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обставини, які б надавали підстави прийняття рішень щодо відмови у вчиненні відповідних дій на момент їх прийняття не існували.

Оспорюваний наказ ОСОБА_4 управління Держземагентства у Київській області про затвердження ОСОБА_5 документації із землеустрою про передачу земельної ділянки в оренду за своєю правовою природою є індивідуальним актом застосування норм права, за юридичними наслідками наказ в цій частині є правоконстатуючим адміністративним актом (констатує факт надання органом дозволу, згоди, погодження тощо). Такий акт є виконаним в силу самого факту його прийняття (затвердження). Таким чином, він є таким, що вичерпав свою дію одночасно з його прийняттям.

У частині припису про передачу земельної ділянки в оренду ОСОБА_5 (виходячи з юридичних наслідків) наказ Держземагентства є адміністративним актом індивідуальної дії, в силу якого певні посадові особи отримують повноваження діяти певним чином. Такий акт є виконаним з моменту настання правових наслідків - виникнення в особи права користування земельною ділянкою (державної реєстрації речових прав). Після затвердження технічної документації із землеустрою та набуття особою права користування (оренди) земельною ділянкою накази, як адміністративні акти, що вичерпали свою дію, не можуть бути скасованими чи зміненими.

ОСОБА_5 в установленому порядку набув право користування (оренди) земельної ділянки від держави, що підтверджується договором оренди, актом приймання-передачі, а також записом у Державному реєстрі прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права. Це означає, що оспорюваний наказ є таким, що вичерпав свою дію, адже юридичні наслідки, пов'язані з наданням права користування оренди земельної ділянки на земельну ділянку ОСОБА_5, настали.

З огляду на вказане, позовні вимоги про скасування наказу ОСОБА_4 управління Держземагенства у Київській області, вважає такими, що не підлягають задоволенню.

Стверджує, що укладений його довірителем договір оренди земельної ділянки відповідає вимогами чинного законодавства. Договір укладений з орендодавцем ОСОБА_4 управлінням Держземагентства у Київській області, яке відповідно до Положення про ОСОБА_6 управління Держземагенства у Київській області, затвердженого наказом Державного агентства земельних ресурсів України від 05.06.2013 № 242, ст. 15-1 Земельного кодексу України наділене відповідними повноваженнями, з дотриманням вимог статей 15-1, 123, 124, 134 Земельного кодексу України, положень Закону України «Про оренду землі». У договорі передбачені істотні умови договору оренди, визначені ст. 15 Закону України «Про оренду землі»: обєкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Будь-які підстави визнання договору незаконним відсутні.

Вважає такими, що не ґрунтуються на законі посилання позивача на ті обставини, що укладений договір суперечить приписам чинного законодавства і підлягає визнанню недійсним у зв'язку з тим, що у договорі не передбачено орендну плату, основою для визначення якої є нормативна грошова оцінка земель державної та комунальної власності.

Таку позицію обґрунтовує посиланням на положення п. 5 укладеного договору оренди, за яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки підлягає проведенню на замовлення та за рахунок орендаря на протязі трьох місяців з моменту державної реєстрації права оренди земельної ділянки із поданням орендарем у встановленому законом порядку впродовж цього ж строку технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки на розгляд та затвердження відповідному органу місцевого самоврядування та укладанням угоди про внесення змін до договору оренди в частині нормативної грошової оцінки. До набрання чинності рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначення суми орендної плати, що вноситься орендарем згідно цього договору, здійснюється за даними про середній розмір нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Київській області, з розрахунку за 1 га площі ріллі - 21 330 грн.50 коп. (двадцять одна тисяча триста тридцять гри. 50 коп.), з урахуванням коефіцієнта індексації станом на 01.01.2014.

При укладенні договору сторони дійшли згоди, що в разі, якщо розмір орендної плати, визначений за даними затвердженої технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, буде більшим за розмір орендної плати, визначений згідно цього пункту договору оренди та сплачений орендарем, то сума різниці між вказаними розмірами підлягає сплаті орендарем до відповідного бюджету у місячний строк з дня набрання чинності рішення органу місцевого самоврядування про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

У договорі передбачено всі умови правочину, які в сукупності дають підстави стверджувати, що він відповідає вимогам законодавства і будь-які підстави визнання його недійсним відсутні.

Суд, заслухавши позивача, його представника, представника відповідача ОСОБА_5, дослідивши зібрані у справі докази, всебічно та повно зясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково.

Статтею 152 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав, визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування тощо.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Таким законом є Закон України «Про оренду землі», згідно ст. 13 якого договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобовязаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобовязаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

На підставі ст. ст. 125 і 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування і право оренди земельної ділянки виникає з моменту держреєстрації прав і оформлюється згідно Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Судом встановлені наступні обставини.

Позивач, маючи намір отримати в оренду земельну ділянку, розташовану на території Ємчиської сільської ради Миронівського району Київської області, 28.08.2014 подав заяву про надання земельної ділянки в оренду до ОСОБА_4 управління Держземагентства у Київській області, яке відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України уповноважено на передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.09.2014 відповідачем був виданий наказ № 10-9523/15-14-сг, яким позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Ємчиської сільської ради Миронівського району Київської області, з орієнтовним розміром 44,6557 га, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства.

Позивач, маючи законні підстави вважати, що відповідач має намір передати земельну ділянку в його користування, у разі виконання ним приписів законодавства щодо порядку формування земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та ст. ст. 123, 124 ЗК України, у відповідності до наказу про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, звернувся до ФОП ОСОБА_7 щодо розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду.

Проект відведення 09.12.2014 був погоджений відповідно до ст. 186-1 ЗК України управлінням Держземагентства в Миронівському районі Київської області, що свідчить про те, що проект відведення відповідав вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою.

Згідно зі ст. 198 ЗК України позивачем були погоджені межі земельної ділянки з суміжними землевласниками та землекористувачами, що підтверджується актом визначення та погодження меж землекористування.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду позивачу був затверджений наказом ОСОБА_4 управління Держземагентства у Київській області від 30.12.2014 № 10-15820/15-14-сг. Згідно пунктів 2, 3 наказу позивачу надано в оренду земельну ділянку площею 44.6957 га (кадастровий номер 32229881800:01:005:0001) для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, строком на 21 рік, розташовану на території Ємчиської сільської ради Миронівського району Київської області, встановлено орендну плату за користування земельною ділянкою в розмірі 4 відсотки від її нормативної грошової оцінки.

Затвердженням проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки було прийнято рішення про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення.

На виконання наказу з метою укладення договору оренди позивач виготовив технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка надається в оренду для ведення фермерського господарства, яка була затверджена рішенням Миронівської районної ради від 27.05.2015 № 375-37-У1, начальником відділу Держземагентства у Миронівському районі Київської області був підготовлений договір оренди земельної ділянки.

15.09.2015 позивач звернувся з заявою до Управління державної реєстрації ОСОБА_4 територіального управління юстиції у Київській області про проведення реєстрації оренди земельної ділянки. Рішенням державного реєстратора Управління державної реєстрації ОСОБА_4 територіального управління юстиції у Київській області від 18.09.2015 № 24567046 йому відмовлено у реєстрації оренди земельної ділянки з підстав, що заявлене право вже зареєстроване.

Встановлено, що відповідачем ОСОБА_4 управлінням Держземагентства у Київській області наказом № 10-4842/15-14-сг від 21.08.2014 відповідачу ОСОБА_5 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, розташованої на території Ємчиської сільської ради Миронівського району Київської області, з орієнтовним розміром 44,6557 га, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства.

17.10.2014 вказаним відповідачем видано наказ № 10-8607/15-14-сг «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_5 на території Ємчиської сільської ради Миронівського району Київської області та передано в оренду ОСОБА_5 земельну ділянку загальною площею 44,6957 га (кадастровий номер 32229881800:01:005:0001) для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності строком на 21 рік, розташовану на території Ємчиської сільської ради Миронівського району Київської області.

Пунктом 4 даного наказу передбачено, що договір оренди земельної ділянки укладається при умові затвердження нормативної грошової оцінки відповідно до вимог чинного законодавства.

17.11.2014 між ОСОБА_4 управлінням Держземагенства у Київській області та ОСОБА_5 був укладений договір оренди, згідно якого ОСОБА_5 для ведення фермерського господарства передано в строкове користування строком на 21 рік земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 44,6957 га (кадастровий номер 32229881800:01:005:0001), розташовану на території Ємчиської сільської ради Миронівського району Київської області.

Договір оренди землі відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» було подано на реєстрацію до реєстраційної служби Макарівського районного управління юстиції Київської області. 29.05.2015 державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Макарівського районного управління юстиції Київської області було прийнято рішення про державну реєстрацію прав, індексний номер 21707904. Вказані обставини підтверджені договором оренди землі, Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

Дані обставини вказують на те, що відповідачу ОСОБА_5 передано в оренду ту ж земельну ділянку, щодо якої прийнято рішення про передачу в оренду позивачу.

Укладений договір оренди суд вважає недійсним з огляду на наступне.

Згідно з положеннями частини 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

У частині 1 ст. 203 ЦК України зазначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Орендна плата відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою;розмір, форма і строки внесення орендної плати встановлюються за згодою сторін в договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України.

Частиною 1 п. 289.1 ст. 289 ПК України і ч. 1 ст. 13 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності обовязково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Крім того, за змістом ст. 93 ЗК України відповідач набуває право використовувати земельну ділянку та обовязок сплачувати орендну плату не з моменту прийняття рішення компетентним органом про передачу цієї ділянки в оренду, а з моменту укладення договору оренди землі.

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності, а укладений без нормативної грошової оцінки земельної ділянки договір оренди у цій частині суперечить приписам чинного законодавства та є недійсним в силу ст. 15 Закону України «Про оренду землі», оскільки укладений без дотримання вимог цієї норми.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постановах від 08.04.2015 у справі № 3-41гс15, 20.05.2015 у справі № 34-70гс15, 01.07.2015 у справі № 3-297гс15.

Пунктом 4 наказу № 10-8607/15-14-сг «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» від 17.10.2014 року яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_5 передбачено, що договір оренди земельної ділянки укладається при умові затвердження нормативної грошової оцінки відповідно до вимог чинного законодавства.

Рішенням Миронівської районної ради Київської області тридцять шостої сесії шостого скликання, протокол № 40 від 27.02.2015, відповідачу ОСОБА_5 було відмовлено у затвердженні технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що надається в оренду для ведення фермерського господарства на території Ємчиської сільської ради Миронівського району Київської області.

Оскільки орендну плату у договорі оренди землі встановлено без проведення нормативної грошової оцінки, то договір оренди, укладений відповідачами, підлягає визнанню недійсним у звязку із недодержанням сторонами в момент вчинення цього правочину встановленого законом порядку. Договір оренди укладено без дотримання умов його укладення та приписів ст. 15 Закону України «Про оренду землі».

Твердження представника відповідача ОСОБА_5 про те, що пунктом 5 договору оренди землі визначено суму орендної плати за договором, яка до набрання чинності рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, здійснюється за даними про середній розмір нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Київській області, суд не розцінює як такі, що вказують на дійсність укладеного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25 грудня 2013 року у справі № 6-78цс13, виходячи з того, що відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України та статті 3 Цивільного процесуального кодексу України у порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право, суд повинен встановити чи дійсно порушуються права орендодавців у звязку з відсутністю в договорах оренди умов, передбачених статтею 15 Закону України «Про оренду землі», визначити істотність цих умов, а також зясувати у чому саме полягає порушення їхніх законних прав.

Щодо порушення прав позивача суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 210 ЦК України правочин, що підлягає державній реєстрації, є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно положень ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Низка окремих норм законодавчих актів, чинних до 1 січня 2013 року, передбачала, що моментом укладення договору оренди землі (набуття договором чинності) є його державна реєстрація, зокрема: ст. 640 ЦК України, яка встановлювала, що договір, який підлягає державній реєстрації, вважається укладеним з моменту його державної реєстрації; ст.ст. 18, 20 Закону України «Про оренду землі», які передбачали набуття чинності договором оренди землі після його державної реєстрації.

Водночас відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» не є вчиненим правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин (договір) підлягає такій реєстрації. Тобто для набуття чинності договором оренди землі необхідно було його зареєструвати у встановленому законом порядку. Лише після його державної реєстрації договір вважається укладеним та набуває чинності.

Згідно з Постановою КМУ від 09.09.2009 № 1021 державну реєстрацію договорів оренди землі здійснюють територіальні органи Держземагентства.

За змінами до законодавства, які набули чинності з 1 січня 2013 року, з частини 3 статті 640 ЦК України виключені положення, які передбачають набуття чинності договором з моменту його державної реєстрації, та виключені статті 18 і 20 Закону України «Про оренду землі», які передбачали набуття договорами оренди чинності з моменту їхньої реєстрації. Разом із тим, статтею 125 ЗК України та статтею 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право оренди земельної ділянки підлягає обовязковій державній реєстрації та виникає з моменту її реєстрації. При цьому необхідно мати на увазі, що реєстрації підлягає не договір як матеріальна форма домовленості сторін, а саме право оренди (речове право).

Отже, з 01.01.2013 державній реєстрації підлягає тільки право оренди, підтверджене укладеним договором оренди, і проводиться ця реєстрація органом державної реєстрації прав, яким є Державна реєстраційна служба України в особі своїх територіальних управлінь.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої Законом, за умов, якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обовязкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Згідно пунктів 13-1 та 13-2 Порядку ведення Поземельної книги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2009 року N 1021, яка набрала чинності з 1 січня 2011 року, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється після визначення кадастрового номера в установленому порядку та прийняття відповідним органом, який здійснює розпорядження землями, рішення про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність (користування) чи після формування земельної ділянки на підставі документації із землеустрою за рішенням власника земельної ділянки про поділ або об'єднання земельних ділянок. Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється територіальним органом Держземагентства за її місцезнаходженням. Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється шляхом відкриття Поземельної книги.

Державна реєстрація земельної ділянки, якою фактично користувався позивач була здійснена 25.10.2013, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 08.09.2014.

Посилання позивача на ті обставини, що земельна ділянка, яка надана в оренду відповідачу ОСОБА_5, перебувала у його правомірному користуванні на підставі укладених ним попередніх договорів, тому він має переважне право на укладення договору оренди, суд вважає безпідставними.

Відповідно до ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобовязуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Попередні договори, на які посилається позивач, були укладені ним з Миронівською районною державною адміністрацією 21.06.2012, 08.06.2013 та 26.03.2014. Договори були зареєстровані в журналі обліку попередніх договорів Миронівської районної державної адміністрації Київської області.

Укладені попередні договори не містили зобов»язань щодо укладення основного договору у майбутньому, не були договорами про наміри, в них не прописані істотні умови, на яких надалі буде укладений договір оренди землі. Фактично за попередніми договорами позивачу була надана у користування земельна ділянка сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 44,6 га, що розташована за межами населеного пункту села Ємчиха Миронівського району Київської області. Термін дії договорів не перевищував одного календарного року. Це дозволило уникнути державної реєстрації самих попередніх договорів.

Укладеними договорами визначено плату за користування земельною ділянкою, умови використання земельної ділянки, права та обовязки, а також відповідальність сторін. До кожного з договорів додавався розрахунок розміру орендної плати, кожним із договорів було встановлено, що вони укладаються на час виготовлення документації із землеустрою на право користування земельною ділянкою на умовах оренди.

Відповідно до ч. 5 ст. 116 ЗК України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим кодексом. Тому без згоди особи, яка на законній підставі користується земельною ділянкою, або без попереднього законного вилучення земельної ділянки з користування ця ділянка не може бути передана іншій особі.

Згідно правил частини 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обовязки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Укладений 21.06.2012 договір, на підставі якого позивач користувався спірною земельною ділянкою до 01.01.2013 року, не проходив державну реєстрацію у встановленому законом порядку, тому відповідно до ст. ст. 210, 640 ЦК України договір не є укладеним та не набув чинності.

Що стосується договорів, які були укладені позивачем 08.06.2013 та 26.03.2014, то з 01.01.2013 Миронівська районна державна адміністрація не була уповноважена на передачу земель державної власності в оренду, право оренди земельної ділянки підлягало обовязковій державній реєстрації та виникало з моменту її реєстрації.

З огляду на викладене укладені договори не є такими, що породжують юридичні права та обовязки.

Встановлено, що позивач фактично, без наявних у нього належних документів на право землекористування, користувався спірною земельною ділянкою, проте таке фактичне користування земельною ділянкою не надає йому юридичних переваг на укладення договору оренди. Позивач не набув переважного права на поновлення договору оренди як орендар, який належно виконував обовязки відповідно до умов договору, відсутні підстави для попереднього вилучення земельної ділянки з користування.

Незважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що мало місце порушення прав позивача на завершення розпочатої процедури відведення земельної ділянки в оренду.

Наказ про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки позивачу № 10-9523/15-14-сг від 22.09.2014 передував оскаржуваному позивачем наказу № 10-8607/15-14-сг від 17.10.2014 «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки», виданому в інтересах ОСОБА_5

Суд вважає, що відповідач, видавши наказ № 10-8607/15-14-сг «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» від 17.10.2014, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_5, вчинив дії, які порушують права позивача на отримання земельної ділянки у користування.

Частина 3 ст. 124 ЗК України передбачає, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Статтею 123 ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

Однак, частиною 6 ст. 123 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Вказана норма вказує на те, що орган, уповноважений на передачу земель державної власності, надаючи дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, бере на себе зобовязання в майбутньому передати земельну ділянку в оренду особі, якій надано дозвіл.

Конституцією України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3).

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Законом України Про центральні органи виконавчої влади визначено, що діяльність міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, в тому числі і відповідача, ґрунтується на принципах верховенства права, забезпечення дотримання прав і свобод людини і громадянина, безперервності, законності, забезпечення єдності державної політики, відкритості та прозорості, відповідальності.

Відповідач, видаючи накази про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою позивачу та відповідачу ОСОБА_5, та накази про затвердження проектів землеустрою, виготовлених двома вказаними особами, фактично прийняв рішення про надання однієї земельної ділянки в оренду двом різним особам, що є неможливим в сфері регулювання земельних правовідносин, чим порушив принцип забезпечення єдності державної політики, відкритості та прозорості.

Позивач мав законні підстави вважати, що земельна ділянка буде передана йому в оренду. Відповідач ОСОБА_6 управління Держземагентства у Київській області, приймаючи накази щодо передачі земельних ділянок відповідачу ОСОБА_5, не врахував несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів позивача, у звязку з чим позивач був позбавлений права на завершення процедури відведення земельної ділянки, йому була завдана матеріальна шкода, оскільки він здійснив роботи з виготовлення проекту землеустрою, сплатив кошти за його виготовлення.

Тому наказ № 10-8607/15-14-сг «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» від 17.10.2014, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_5, судом не може бути розцінений як такий, що відповідає вимогам закону, та підлягає скасуванню. Прийняте рішення фактично породило конфлікт інтересів між двома фізичними особами, тобто між позивачем та відповідачем ОСОБА_5, які понесли відповідні затрати.

Обєктом захисту позовного провадження є порушене, невизнане або оспорюване право. Порушення, невизнання або оспорення субєктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

За ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

У разі порушення цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності чи відсутності між сторонами зобовязальних правовідносин. Тобто, потерпіла особа обирає саме той засіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу та грунтується на законі.

Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК України установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Вимоги позивача про скасування договору оренди землі не ґрунтуються на законі.

Відповідно до пункту 2 частини 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

У випадках, коли необхідно відновити становище, що існувало до укладення правочину з порушенням умов необхідних для чинності правочину (ст. 203 ЦК України), як спосіб захисту цивільних прав і цивільних інтересів застосовується визнання правочину недійсним, а не його скасування. Його застосування регулюється ст.ст. 215-236 ЦК України.

Не підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання недійсним наказу ОСОБА_4 управління Держземагентства у Київській області № 10-8607/15-14-сг від 17 жовтня 2014 року «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» з огляду на ті обставини, що вказане оскаржуване рішення не є правочином. Наказ є правоконстатуючим адміністративним актом, тому не може визнаватися недійсним за правилами недійсності правочинів (угод). У цьому випадку може йтися про його нечинність або неправомірність (незаконність, протиправність).

Вимога позивача про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки за ОСОБА_5 згідно договору оренди землі від 17.11.2014, укладеного ним та ОСОБА_4 управлінням Держземагентства у Київській області також не ґрунтується на вимогах закону.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Пунктом 2.6 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 р. № 3502/5, передбачено, що для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав, «заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили».

Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджений Постановою КМУ від 26.10.2011 р. № 1141, у пункті 41 закріпив, що державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Таким чином, діючим законодавством закріплено, що скасування запису про реєстрацію права можливе лише у випадку скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права.

Вимог про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права оренди земельної ділянки за ОСОБА_5 позивач не заявляв.

На підставі викладеного, ст.ст. ст.ст. 203, 210, 215, 632, 635, 638, 640, 792 ЦК України, ст.ст. 93, 116, 123-126, 152 ЗК України, ст.ст. 15, 21, 33 Закону України «Про оренду землі», ст. 13 Закону України «Про оцінку земель», ст. 3, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57- 60, 64, 179, 208, 209, 212 215, 218, 294, 296 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Скасувати наказ ОСОБА_4 управління Держземагентства у Київській області № 10-8607/15-14-сг від 17 жовтня 2014 року «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_5 на території Ємчиської сільської ради Миронівського району Київської області та надано в оренду земельну ділянку загальною площею 44,6957 га для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Ємчиської сільської ради Миронівського району Київської області.

Визнати недійсним договір оренди землі, укладений ОСОБА_4 управлінням Держземагентства в Київській області та ОСОБА_5 17 листопада 2014 року, за яким обєктом оренди є земельна ділянка площею 44, 6957 га, кадастровий номер 3222981800:01:005:0001, розташована на території Ємчиської сільської ради Миронівського району Київської області, передана в оренду для ведення фермерського господарства.

Решту вимог залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя підпис ОСОБА_8

Згідно з оригіналом

Суддя Л.О. Капшук