Рішення № 55991120, 19.02.2016, Пулинський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Червоноармійський районний суд Житомирської області)

ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 292/175/15-ц

Номер провадження 2/292/2/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М УК Р А Ї Н И

19 лютого 2016 року смт.Червоноармійськ

Червоноармійський районний суд Житомирської області в складі

головуючого-судді Кулика П.О.

при секретаряхБойко М.В., Бойко С.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Червоноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, "Моторне (транспортне) страхове бюро України", Приватного акціонерного товариства "Українська екологічна страхова компанія", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої дорожньо - транспортною пригодою, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 та Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі МТСБУ), мотивуючи його тим, що 13 липня 2012 року о 04 годині 00 хвилин, на 192 км. автодороги Київ-Чоп ОСОБА_6, керуючи автомобілем Chevrolet Cruze, державний номерний знак НОМЕР_1, з вини ОСОБА_5, який керував автомобілем ДАФ, номерний знак НОМЕР_2, потрапив в дорожньо-транспортну пригоду.

ОСОБА_6 керував вказаним автомобілем, який належить на праві власності ОСОБА_3, на підставі посвідчення водія та реєстраційного документа на транспортний засіб.

ОСОБА_5 керував автомобілем ДАФ, номерний знак НОМЕР_2 на підставі посвідчення водія та реєстраційного документа на транспортний засіб, перевозячи контейнера з холодильниками по договірних відносинах. Вина водія ОСОБА_5 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, схемою ДТП та постановою Роздільнянського районного суду Одеської області № 1524/3-1194/12 від 16.08.2012 року.

Внаслідок ДТП автомобіль марки Chevrolet Cruze, отримав механічні пошкодження, які зафіксовані в довідці з місця ДТП, складеній капітаном міліції ОСОБА_7 від 13.07.2012 року та підтверджені висновком №36 експертного товарознавчого дослідження. Сума матеріальних збитків, спричинених пошкодженням автомобіля Chevrolet Cruze, становить 100872,91 грн. Крім того ним понесені витрати по оплаті послуг експерта в сумі 600 грн. та витрати на евакуатора в сумі 1300 грн. Станом на 26.06.2015 року завдані матеріальні збитки не відшкодовані.

Враховуючи вищевикладене, просить суд стягнути солідарно з відповідачів на його користь грошові кошти в сумі 102 772,91 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та судовий збір.

28 серпня 2015 року та 10 вересня 2015 року ухвалами Червоноармійського районного суду Житомирської області до справи було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_6 та в якості співвідповідача Приватне акціонерне товариство "Українська екологічна страхова компанія"(далі ПАТ "УЕСК"), відповідно.

Під час розгляду справи 10.09.2015 року позивач збільшив розмір позовних вимог та просив стягнути солідарно з відповідачів на його користь грошові кошти в сумі 243402,57 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та судовий збір у розмірі 2434,04 грн.

Позивач в судове засідання не з"явився, про місце та час його проведення належним чином повідомлений.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених в позовній заяві, і просив стягнути солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 243402,57 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та судовий збір.

Представник відповідача - "МТСБУ" позов не визнав та пояснив, що вони здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яким передбачено, що у разі ліквідації страховика або визнання його неплатоспроможним (банкрутом) страховик зобов"язаний передати до МТСБУ всі матеріали щодо укладених ним договорів обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності. При цьому такий страховик зобов"язаний перерахувати до відповідних централізованих страхових резервних фондів кошти в обсягах сум незароблених страхових премій з цього виду страхування. На даний момент не встановлено чи закінчена процедура банкрутства ПАТ "УЕСК". Крім того до них не були передані ні матеріали щодо укладених страховою компанією договорів обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності транспортних засобів, ні кошти в обсягах сум незароблених страхових премій за цими полісами. Тому у задовленні позовних вимог ОСОБА_3 до МТСБУ слід відмовити за їх недоведеністю та безпідставністю.

Відповідач ОСОБА_5, представник відповідача - ПАТ "УЕСК" та відповідач - ОСОБА_4 в судові засідання не з"явилися, про час та місце судового засідання повідомлені шляхом поміщення оголошень в газету "Урядовий кур"єр" за № 186 від 07.10.2015 року та за №20 від 02.02.2016 року, відповідно.

Відповідач ОСОБА_4 надіслав суду письмове заперечення на позовну заяву, в якому зазначає, що він є неналежним відповідачем, оскільки з ОСОБА_5 на момент ДТП у трудових відносинах не перебував, а усна заява останнього працівникам міліції та суду про наявність між ними таких відносин не може прийматися до уваги, так як не відповідає дійсності. При цьому вважає, що за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, повинен відповідати саме ОСОБА_5, якому він передав свій автомобіль ДАФ, номерний знак НОМЕР_2, з реєстраційним документом на нього. Крім цього стверджує, що до справи слід залучити страхову компанію, яка і повинна відшкодувати завдану шкоду у межах передбаченого договором страхування страхового відшкодування.

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Судом встановлено, що 13 липня 2012 року о 04 год. 00 хв., на 192 км. автодороги Київ -Чоп мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: автомобіля ДАФ, номерний знак НОМЕР_2 з напівпричіпом FRUEHAUF, номерний знак НОМЕР_3, що є власністю ОСОБА_4, під керуванням ОСОБА_5 та автомобіля Chevrolet Cruze, державний номерний знак НОМЕР_1, що є власністю ОСОБА_3, під керуванням ОСОБА_6

Постановою Роздільнянського районного суду Одеської області від 16.08.2012 року, ОСОБА_5 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 ОСОБА_2 за те, що він 13.07.2012 року, керуючи автомобілем НОМЕР_4, не впоравшись з керуванням, зіткнувся із металевим відбійником та з"їхав в к"ювет, де перекинувся. Вказаний металевий відбійник вилетів на праву проїзджу частину дороги, де в цей час в попутньому напрямку рухався автомобіль марки Шевролет, номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_6 та вдарив автомобіль в передню праву частину. В результаті ДТП обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження, за що ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні даного правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

Із схеми до протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що власником транспортного засобу ДАФ, номерний знак НОМЕР_2 та напівпричіпу FRUEHAUF, номерний знак НОМЕР_3 є ОСОБА_4, з яким, як зазначив у своїх поясненнях ОСОБА_5, він перебуває у трудових відносинах.

Відповідно до висновку № 36 від 30.07.2012 року експертного автотоварознавчого дослідження, матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля Chevrolet Cruze, державний номерний знак НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, складає 100872, 91 грн.

З копії трудового договору вбачається, що він був укладений між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 та фізичною особою ОСОБА_5 23.07.2012 року, та зареєстрований Біляївським РЦЗ 27.07.2012 року за № 15071200239.

Таким чином, станом на 13.07.2012 року - дати виникнення дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_5 в трудових відносинах з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 не перебував, так як трудовий договір був зареєстрований лише 27.07.2012 року.

Відповідач ОСОБА_5 керував транспортним засобом, що належить ОСОБА_4 на підставі посвідчення водія та реєстраційного документа на автомобіль ДАФ з напівпричіпом, відповідно до п.2.2. ПДР України.

Згідно постанови Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" № 4 від 01.03.2013 року, якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

Суд вважає, що ОСОБА_5 на законних підставах користувався транспортним засобом, тому саме він є належним відповідачем по даній справі.

Судом встановлено, що на час ДТП автомобіль марки ДАФ та напівпричіп були застраховані в ПАТ "УЕСК", що підтверджується заявою ОСОБА_4 від 13.07.2012 року, однак сторонами не було надано суду самого страхового полісу із зазначенням суми страхового відшкодування.

Згідно витягу з реєстру юридичних осіб ПАТ "Українська екологічна страхова компанія" з 18.11.2013 року перебуває в стані припинення на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 11.11.2013 року та відкрито ліквідаційну процедуру.

Відповідно до пункту 20.3 статті 20 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів, обовязки за договорами обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія, а у разі недостатньості коштів та/або майна страховика для їх виконання - приймає на себе МТСБУ.

Підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 зазначеного Закону визначено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

При цьому, для забезпечення проведення таких регламентних виплат пунктом 51.7 статті 51 даного Закону визначені наступні вимоги, а саме, що у разі ліквідації страховика або визнання його неплатоспроможним (банкрутом) відповідно до закону страховик зобов'язаний передати до МТСБУ всі матеріали щодо укладених ним договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. При цьому такий страховик зобов'язаний перерахувати до відповідних централізованих страхових резервних фондів кошти в обсягах сум незароблених страхових премій з цього виду страхування.

Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача - МТСБУ , їм не було надано ПАТ "УЕСК" договору обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності транспортного засобу ДАФ з напівпричіпом та коштів в обсягах сум не зароблених страхових премій за цим полісом.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Оскільки в судовому засіданні позивач не довів факту банкрутства ПАТ "УЕСК" та чи дійсно для виконання свого зобов"язання за полісом у страхової компанії недостатньо коштів і чи звертався позивач до Господарського суду м. Києва для включення його до списку кредиторів даної страхової компанії, тому позовні вимоги до МТСБУ до задоволення не підлягають.

Згідно ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

При визначені розміру збитків, заподіяних потерпілому в результаті пошкодження автомобіля Chevrolet Cruze, брався до уваги курс євро при оцінці запчастин до нього, який станом на липень 2012 року становив - 9,73390, а на час розгляду справи збільшився до 23,30419, тому вартість заподіяних збитків з врахуванням цього складає - 241502,57 грн., яка підлягає до стягнення з відповідача ОСОБА_5

Суд вважає, що вимоги про стягнення на користь позивача витрат за проведення експертизи в розмірі 600,00 грн. та за послуги евакуатора в розмірі 1300,00 грн. до задоволення не підлягають, оскільки вони понесені не позивачем, а іншою особою.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 22, 1166, 1187, 1192 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, "Моторне (транспортне) страхове бюро України", Приватного акціонерного товариства "Українська екологічна страхова компанія", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої дорожньо - транспортною пригодою, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 241502 грн. 57 коп. та судовий збір в сумі2415 грн. 03 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Житомирської області через Червоноармійський районний суд Житомирської області протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя П. О. Кулик