Рішення № 55990244, 22.02.2016, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2840/15-ц

Провадження № 2/163/22/16

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

22 лютого 2016 року Любомльський районний суд Волинської області у складі: головуючої - судді Гайдук А.Л.,

за участі секретаря - Горпинко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Любомль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, який зареєстрований Олеською сільською радою Любомльського району Волинської області 02.11.2004 року, про що зроблено актовий запис за №4. Від шлюбу у сторін народилась донька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що одруження з відповідачем виявилось невдалим, взаємного розуміння між ними не досягнуто, їх погляди на життя, інтереси, характери є несумісними, відповідач не піклується про створення нормальних сімейних стосунків, про взаємовідносини один до одного, матеріальне становище сім'ї, проявляє неповагу до сім'ї та ухиляється від виконання сімейних обов'язків. Під час спільного проживання з відповідачем, останній поводив себе неадекватно, влаштовував сварки, морально її ображав та принижував в присутності дитини. Таке ставлення відповідача до сім'ї призвело до розладу та фактичного припинення шлюбних відносин, у зв'язку із чим, з березня 2013 року вони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, а тому, позивач вважає, що подальше спільне проживання і збереження шлюбу буде суперечити її інтересам, інтересам їх спільної дитини та унеможливлює примирення з відповідачем, у зв'язку із чим просила укладений з ОСОБА_2 шлюб розірвати, залишивши їй шлюбне прізвище «ОСОБА_1».

В судове засідання сторони не з'явились.

Позивач в канцелярію суду подала клопотання від 19.02.2016 року про розгляд справи у її відсутності, оскільки за станом здоров'я в суд з'явитись не має можливості, одночасно вказавши, що позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити, строк на примирення з відповідачем не надавати та не заперечила проти заочного розгляду справи.

Відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, відповідно до вимог ст. ст. 74, 76 ЦПК України, однак в судове засідання не з'явився, заяв чи клопотань щодо суті позову та процедури його розгляду, в тому числі про відкладення, не подав.

За таких обставин, суд провів заочний розгляд справи в порядку ч. 2 ст.197 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позов підставний і підлягає задоволенню.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Із свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1, виданого 02.11.2004 року Олеською сільською радою Любомльського району Волинської області, вбачається, що сторони одружились 02.11.2004 року, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено актовий запис за №4 (а.с.4).

Під час шлюбу у сторін народилась донька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2, виданого Олеською сільською радою Любомльського району Волинської області 03.05.2006 року (а.с.7).

З копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА №147863, виданої Волинським обласним бюро МСЕК Ковельської міжрайонної МСЕК 15.10.2015 року,вбачається, що позивачу ОСОБА_1 встановлена ІІ група інвалідності загального захворювання та їй протипоказана важка фізична праця (а.с.8).

Частиною 1 статті 110 СК України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до вимог ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Згідно ч. 3, ч. 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

З огляду на викладені правові норми, обставини по справі та позицію позивача щодо неможливості збереження сімейних стосунків, суд вважає, що збереження сім'ї в даному випадку буде нічим іншим, як примушуванням останньої до збереження шлюбних відносин.

Як встановлено в судовому засіданні, сторони фактично не проживають як подружжя, спільного господарства не ведуть, шлюб існує лише формально й зберегти сім'ю неможливо. Зважаючи на дійсні причини розірвання шлюбу, зазначені позивачем, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача та інтересам їх неповнолітньої дитини.

Таким чином суд повно, всесторонньо та об'єктивно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, прийшов до висновку, що причини розірвання шлюбу носять глибинний характер, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача та інтересам неповнолітньої дитини, а тому шлюб слід розірвати.

Таким, що не суперечить закону, суд вважає прохання позивача про залишення їй шлюбного прізвища "ОСОБА_1".

Враховуючи те, що позивач є інвалідом другої групи, що стверджено належним письмовим доказом, та у відповідності до п.9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, тому згідно із ч.3 ст.88 ЦПК України судові витрати по справі слід стягнути з відповідача в користь держави.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 58, 59, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, на підставі ст.ст. -56, 104, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженцем с. Глинянка Любомльського району Волинської області, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженкою с. Жиричі Ратнівського району Волинської області, зареєстрований Олеською сільською радою Любомльського району Волинської області 02.11.2004 року, актовий запис за №4, - розірвати.

Після розірвання шлюбу залишити позивачу шлюбне прізвище "ОСОБА_1".

Стягнути з ОСОБА_2в користь держави судовий збір в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок (УДКСУ у Любомльському районі (Люб. р-н) 22030001, код отримувача 38031501, МФО 803014, банк ГУДКСУ у Волинській області, рахунок отримувача 31214206700262, призначення платежу: судовий збір за розгляд цивільної справи Любомльським районним судом).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги через Любомльський районний суд в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а особами, які беруть участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуюча: суддя А.Л.Гайдук