Ухвала суду № 55989685, 16.02.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/3722/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Чернюк А.Ю.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

16 лютого 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Совгири Д. І. Білоуса О.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Томашук А.В.,

представника позивача: Шевчук О.В.,

представника відповідача: Марусич Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Брацлав" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Брацлав" до Немирівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з додатковою відповідальністю "Брацлав" (далі - ТОВ "Брацлав", позивач) звернулось в суд з адміністративним позовом до Немирівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (далі - Немирівської ОДПІ ГУ ДФС, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій, обґрунтовуючи вимоги тим, що податковим органом винесено рішення про застосування штрафних фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 20.08.2015 за № 0008081700 в сумі 255122,79 грн., з яких 94 698,45 грн. штрафу та 160424,34 грн. пені.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 27.11.2015 в задоволені позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та прийняти нову постанову, якою повністю задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив суд залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Брацлав" зареєстроване за адресою вул.Леніна,124, смт. Брацлав, Немирівський район, Вінницька область, 22870, за ідентифікаційним кодом 05768237.

За фактом не виконання позивачем встановленого обов'язку щодо сплати єдиного соціального внеску, податковий орган звернувся до суду з позовом. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 04.06.2015 у справі № 802/1448/15-а з ТДВ «Брацлав» за період з вересня 2014 року по квітень 2015 року стягнуто заборгованість в сумі 1045041,88 грн. Зокрема, рішенням №0019911700 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 28.10.2014, Немирівською ОДПІ до ТДВ «Брацлав» застосовано штраф у розмірі 36104 грн. 48 коп. та нараховано пеню у розмірі 39599 грн. 10 коп. за період з 21.03.2014 по 16.10.2014.

Матеріали справи також свідчать проте, що ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 20.07.2015 у справі № 802/1448/15-а, заборгованість в сумі 1045041,88 грн. розстрочена на 60 місяців починаючи з серпня 2015 року по липень 2020 року.

Також 20.08.2015 податковим органом винесено рішення про застосування штрафних фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за № 0008081700, яким ТОВ «Брацлав», нараховано пеню за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 20.08.2015 в сумі 255122,79 грн., з яких 94 698,45 грн. штраф та 160424,34 грн. пеня.

В ході судового розгляду справи встановлено, податковим органом вживались заходи стягнення заборгованості, а саме:

- 01.04.2015 винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) форми «Ю» № 89-85, якою визначено, що загальна сума боргу станом на 31.03.2015, становить 945087,43 грн., з них 869383,85 грн. недоїмка, 36104,48 грн. штраф та 39599,10 грн. пеня;

- 11.06.2015 винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) форми «Ю» № 158-25, якою визначено, що сума недоїмки станом на 31.05.2015 становить 1045041,88 грн.;

- 03.07.2015 форми «Ю» №165-93, якою визначено загальну суму недоїмки станом на 31.06.2015, в розмірі 1177789,73грн.

В порядку дослідження доказів судом досліджено інтегровану карту платника податку, розрахунки штрафної санкції та платіжні доручення від 16.12.2014 № 2482, від 21.05.2015 №1173, від 22.05.2015 №1208, від 16.10.2014 № 1812, з аналізу яких встановлено, що позивачем періодично здійснювалось часткове погашення податкового боргу, зокрема:

- 16.10.2014 сплачено 20 900 грн. та зараховано податковим органом 7 398,50 грн.;

- 16.12.2014 сплачено 110 488 грн. та зараховано податковим органом 26 333, 70 грн.;

- 21.05.2015 сплачено 45 962 грн. та зараховано податковим органом 41 369 грн.;

- 22.05.2015 сплачено 82 000 грн. та зараховано податковим органом 10 889 грн.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції, виходив з того, що відповідачем доведено правомірність прийняття свого рішення та те, що наявна сума заборгованості підтверджується наданими до суду доказами в тому числі інтегрованими картками платника податку та розрахунками штрафної санкції.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

У зв'язку з цим потрібно враховувати, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень належить перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, із якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на зазначені норми під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.

В силу вимог ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 2 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 наведеного Закону на платника єдиного внеску покладено обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно із абз.1 ч.8 ст.9 цього Закону платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

В силу вимог ч.4 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Частиною ч.12 ст.9 цього Закону визначено обов'язок щодо сплати єдиного внеску незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами, зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до п.3 ч.1 ст.14 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» органи доходів і зборів зобов'язані, зокрема, здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.

Згідно ч.ч.2-3 ст.25 вказаного Закону у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Згідно із п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч.10 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Частиною 4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Згідно п.п.95.1, 95.2 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Системний аналіз вищевказаних норм дає можливість зробити висновок, що за несплату та/або несвоєчасне перерахування єдиного внеску, нараховується штрафна санкція та пеня в розмірі 10% та 0,1 % відповідно, яка нараховується до фактичного перерахування коштів. При цьому, часткове погашення боргу здійснюється в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Згідно з п.1 р.2 Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 № 765, при взятті на облік платника протягом відповідного року територіальним органом Міндоходів відкриваються інтегровані картки платника з дати нарахування або сплати податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску (залежно від того, яка з цих подій настала раніше).

Положення п.1 розділу 5 Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 № 765, передбачають, що у разі наявності у платника податкового боргу за податками, зборами територіальні органи Міндоходів зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник, в рахунок погашення боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником.

Відповідно до наданих до суду інтегрованих карток та розрахунків штрафних санкцій, 21.05.2015 позивачем сплачено 45962 грн., з них 4593 грн. знято пені, при сплаті 22.05.2015 позивачем 82 000 грн. з них знято 71110 грн. знято штрафних санкцій за попередній період.

Як встановлено судом першої інстанції, сума заборгованості 1045041,88 грн., у відповідності до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 04.06.2015, виникла за період з вересня 2014 року по квітень 2015 року, однак остання станом на 31.05.2015 не містить у собі сум нарахованої пені та штрафів. Тому в подальшому Немирівська ОДПІ нарахувала штраф та пеню вже на ту суму боргу, яку частково було погашено за рахунок нарахування коштів з ТДВ "Брацлав".

Таким чином, за відповідачем станом на момент винесення оскаржуваного рішення рахується борг зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 255122,79 грн., з яких 94 698,45 грн. штрафу та 160424,34 грн. пені.

З вищевказаного можна зробити висновок, що дана ситуація виникла з того, що Немирівською ОДПІ проводилось погашення попереднього боргу ТДВ "Брацлав" під час перегляду справи у Вінницькому окружному адміністративному суді - тобто як пояснив представник Немирівської ОДПІ фактично ними були змінені позовні вимоги з урахуванням виплат, які було проведено ТДВ "Брацлав". Такий факт був підтверджений у судовому засіданні представником відповідача відповідно до наданих суду інтегрованих карток платника податку та розрахунків штрафних санкцій, з яких до речі і видно кінцеву суму заборгованості позивача.

В розрізі вказаного, рішення про застосування штрафних фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 20.08.2015 за № 0008081700 є виконавчим документом.

Отож з урахуванням матеріалів справи, доводів апеляційної скарги та представників сторін, колегія суддів приходить до висновку, що Немирівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області діяла відповідно до чинного законодавства, а суд першої інстанції належним чином встановив обставини справи, дав відповідну оцінку дослідженим у судових засіданнях доказам у справі, та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Брацлав" залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 19 лютого 2016 року.

Головуючий Курко О. П. Судді Совгира Д. І. Білоус О.В.