Постанова № 55989162, 17.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14136/15 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.

Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 лютого 2016 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Бистрик Г.М., Межевича М.В.

за участю секретаря Генчмазлумо І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційні скарги Державної архітектурно-будівельної інспекції України та ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа: ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування припису,-

В С Т А Н О В И Л А

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування припису від 23.06.2015, яким з метою усунення виявлених порушень від гр. ОСОБА_2 вимагається з 23.06.2015 року заборонити експлуатацію об'єкта будівництва до усунення порушення відповідного до вимог чинного законодавства та усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку до 07.12.2015 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2015 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано скасувати припис департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.06.2015 року в частині пункту 1 заключної частини останнього, в якому встановлюється вимога про заборону ОСОБА_2 з 23.06.2015 року експлуатації об'єкта будівництва до усунення порушення відповідного до вимог чинного законодавства. В решті позову відмолено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, представники Державної архітектурно-будівельної інспекції України та ОСОБА_2 подали апеляційній скарги, в яких представник Позивача просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову та в цій частині прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Представник Відповідача в свою чергу не погоджується з постановою суду першої інстанції в частині задоволення позову та просить її скасувати та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В своїх апеляційних скаргах апелянти посилаються на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник Позивача вимоги своєї апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити з підстав, викладених в ній, а поти апеляційної скарги Відповідача заперечує в повному обсязі та посилається на її необґрунтованість.

Представник Відповідача в судовому засіданні вимоги власної апеляційної скарги підтримав, а проти апеляційної скарги Позивача заперечив та просив суд залишити її без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Державної архітектурно-будівельної інспекції України задоволенню не підлягає, втім, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню в частині відмови в задоволенні позову з ухваленням нового рішення в цій частині з таких підстав.

Згідно зі п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, повторно 03.06.2015 року ОСОБА_2 звернувся до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України з заявою (зареєстровано під №10/26-Л-0906/10 від 09.06.2015 року) про проведення перевірки щодо законності проведення реконструкції (перепланування) квартири АДРЕСА_2, який є співвласником зазначеної квартири та без відома якого було проведено її реконструкцію.

На підставі вказаної заяви Позивача, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил при реконструкції квартири АДРЕСА_2, за результатами якої складено акт від 23.06.2015 року.

Зі змісту вказаного акту вбачається, що перевіряючими зроблено висновок про виконання співвласниками даної квартири - гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_2 - робіт з реконструкції шляхом перебудови з влаштуванням окремої вхідної групи та об'єднанням з квартирою №42, власником якої є гр. ОСОБА_4, без документів, що надають право на виконання таких робіт, чим порушено частину 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Крім того, зазначена квартира після виконання будівельних робіт експлуатується без прийняття в експлуатацію відповідно до вимог чинного законодавства, чим порушено частину 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

На підставі викладеного, департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.06.2015 року, яким з метою усунення виявлених порушень від гр. ОСОБА_2 вимагається таке:

1. з 23.06.2015 року заборонити експлуатацію об'єкта будівництва до усунення порушення відповідного до вимог чинного законодавства;

2. усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку до 07.12.2015 року.

Вважаючи вказаний припис протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Так, що стосується задоволення позовну в частині визнання протиправним та скасування припису в частині пункту першого, в якому встановлюється вимога про заборону ОСОБА_2 з 23.06.2015 року експлуатації об'єкта будівництва до усунення порушення відповідного до вимог чинного законодавства, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову в цій частині з наступних підстав.

Як встановлено ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі також Закон N 3038-VI) державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року N 553 затверджений Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі Порядок N 553).

Згідно п. 5 Порядку N 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Відповідно до п. 7 Порядку N 553 позаплановою перевіркою вважається перевірки, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій; перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Так з матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами по справі, що підставою для проведення перевірки стало звернення ОСОБА_2 про проведення перевірки щодо законності проведення реконструкції (перепланування) квартири АДРЕСА_2, співвласником якої є Позивач.

Відповідно до п. 16 Порядку N 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном (п. 15 Порядку N 553).

Як передбачено у п. п. 17, 19 Порядку N 553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; припис складається у двох примірниках.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначено вище, під час проведення перевірки перевіряючими зроблено висновок про виконання співвласниками даної квартири - гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_2 - робіт з реконструкції шляхом перебудови з влаштуванням окремої вхідної групи та об'єднанням з квартирою №42, власником якої є гр. ОСОБА_4, без документів, що надають право на виконання таких робіт, чим порушено частину 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Зазначена квартира після виконання будівельних робіт експлуатується без прийняття в експлуатацію відповідно до вимог чинного законодавства, чим порушено частину 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

При цьому, у силу пункту 3 частини 4 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки, зокрема, мають право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Також, аналогічні положення викладено у підпункті 6 пункту 5 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженому Указом Президента України від 08.04.2011 №439/2011, згідно з якими Держархбудінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку видавати обов'язкові до виконання приписи щодо:

а) усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;

в) усунення порушень вимог законодавства у сфері житлово-комунального господарства.

Таким чином, суд першої інстанції вірно зазначає, що викладеними вище правовими нормами встановлена можливість у разі виявлення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності винесення Державною архітектурно-будівельною інспекцією України приписів, які можуть містити вимоги лише щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Натомість, приписи Державної архітектурно-будівельної інспекції України не можуть містити вимогу про «заборону експлуатації», а, тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуваний припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.06.2015 року в частині пункту 1 заключної частини останнього, в якому міститься вимога про заборону з 23.06.2015 року експлуатації об'єкта будівництва до усунення порушення відповідного до вимог чинного законодавства, складено з порушенням наведених положень чинного законодавства, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню у цій частині.

Таким чином, доводи Державної архітектурно-будівельної інспекції України в своїй апеляційній скарзі спростовані вищевикладеним, а вимоги про скасування постанови суду першої інстанції в цій частині не підлягають задоволенню.

Разом з тим, що стосується відмови в задоволенні позову в частині визнання протиправним та скасування припису в частині пункту другого, в якому встановлюється вимога усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку до 07.12.2015 року, то колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо її правомірності в цій частині з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, договору купівлі-продажу від 27.11.2004 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 прийняли у рівних частках квартиру АДРЕСА_1.

Змісту акту перевірки та оскаржуваного припису, перевіряючим встановлено порушення позивачем положень частини 1 статті 34 та частини 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме: виконання власниками квартири АДРЕСА_2 - гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_2 - робіт з реконструкції шляхом перебудови з влаштуванням окремої вхідної групи та об'єднанням з квартирою №42, власником якої є гр. ОСОБА_4, без документів, що надають право на виконання таких робіт.

При цьому, факт реконструкції квартири АДРЕСА_2 шляхом перебудови з влаштуванням окремої вхідної групи та об'єднанням з квартирою №42 позивачем оскаржується та заперечується, оскільки останнього як співвласника квартири не було попереджено про таку реконструкцію, у зв'язку з чим, ОСОБА_2 і звертався неодноразово до відповідача з заявами про проведення перевірки законності такої реконструкції.

Однак, Відповідача, у зв'язку з тими обставинами, що Позивач є співвласником квартири, прийшов до висновку, що у нього наявний законодавчо обумовлений обов'язок щодо належного отримання вказаного майна, у тому числі, шляхом дотримання публічного порядку в частині виконання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Із вказаним висновком погодився також і суд першої інстанції.

Статтею 4 Закону України "Про архітектурну діяльність" передбачено, що під час створення об'єкта архітектури виконується комплекс робіт, який, зокрема, включає прийняття спорудженого об'єкта в експлуатацію.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 39 Закону N 3038-VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Як встановлено ч. 8 ст. 39 Закону N 3038-VI, експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Аналогічні положення закріплені п. п. 11, 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою КМ України від 13 квітня 2011 року N 461 "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів".

Разом з тим, Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (Закон N 208/94-ВР) встановлена відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно ст. 1 Закону N 208/94-ВР правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Відповідно до абз. 3 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону N 208/94-ВР суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації: об'єктів III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 23.06.2015 року під час проведення перевірки, Відповідачем також складено протоколи про адміністративне правопорушення відносно співвласників квартири ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на підставі яких винесено постанови, зокрема, №54 від 30.06.2015 року по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.7, ч.12 ст.96 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Однак, під час складення протоколу та винесення постанови, Відповідачем не було встановлено чи приймав участь позивач у проведенні перепланування, чи було йому відомо про проведення такого перепланування, а також наявності вини позивача у проведення перепланування квартири.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що Відповідачем при проведенні перевірки не було встановлено чи вчиняв Позивач зазначеного правопорушення, а також наявності вини позивача у проведення перепланування квартири. Відповідачем не було надано документів в підтвердження цих обставин, а з наявних в матеріалах справи документів не встановлено вчинення Позивачем адміністративного правопорушення.

Зазначена обставина підтверджена постановою Солом'янського районного суду м.Києва постанову №54 від 30.06.2015 року. Так, Позивач, не погодившись з постановою Відповідача №54 від 30.06.2015 року, оскаржив її в судовому порядку та постановою Солом'янського районного суду м.Києва постанову №54 від 30.06.2015 року по справі про адміністративне правопорушення, винесену заступником директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України, визнано протиправною та скасовано, так як відсутні докази вчинення ОСОБА_2 робіт з реконструкції шляхом перебудови з влаштуванням окремої вхідної групи та об'єднанням з квартирою №42, власником якої є гр. ОСОБА_4, без документів, що надають право на виконання таких робіт, тобто відсутні докази вини позивача у вчиненні даного правопорушення.

Сам факт того, що ОСОБА_2 є співвласником квартири не може бути безумовною обставиною для притягнення його до адміністративного відповідальності за проведення перепланування без наявності відповідних документів. Обов'язковою обставиною для притягнення до адміністративного відповідальності є вчинення протиправних дій та наявні вини на їх учинення.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що квартира АДРЕСА_2, об'єданана з квартирою №42, власником якої є сестра третьої особи ОСОБА_3- ОСОБА_4, та експлуатується юридичною особою - ТОВ «Кремень», власником та директором якого є ОСОБА_3

З урахуванням вказаних обставин та положень закону, колегія суддів приходить до висновку, що не встановлення та недоведеності факту вчиненого Позивачем порушення щодо експлуатації об'єкта будівництва, який не введено в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, притягнення останнього до відповідальності на підставі ч. 2 ст. 2 Закону N 208/94-ВР є неправомірним.

При цьому, визначення в Акті та приписі твердження, що проведена самовільна реконструкція шляхом перебудови з влаштуванням окремої вхідної групи та об'єднанням з квартирою №42, власником якої є гр. ОСОБА_4, без документів, що надають право на виконання таких робіт є недостатнім для притягнення Позивача до відповідальності без встановлення обставин наявності вини Позивача щодо вчинення вказаних дій.

Аналогічна правова позиція неодноразово викладалась Вищим адміністративним судом України, зокрема, в постанові від 11.09.2014 року у справі №К/800/65313/13, а також в постанові від 25.03.2015 року у справі № К/800/25103/14

За вказаних обставин колегія суддів дійшла висновку про протиправність припису департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.06.2015 року в частині пункту 2 заключної частини останнього, в якому встановлюється вимога усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку до 07.12.2015 року, так як Відповідачем не було встановлено та доведено суду, що Позивач здійснив, або експлуатує самовільно реконструйовану квартиру.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про скасування постанови суду першої інстанції в цій частині та винесення нового рішення про визнання протиправним та скасування припису департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.06.2015 року в частині пункту 2 заключної частини останнього, в якому встановлюється вимога усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку до 07.12.2015 року.

Відповідно до ст. 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення.

Таким чином апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а підлягає апеляційна скарга Позивача підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині з ухваленням нового рішення в цій частині про задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2015 року - скасувати в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування припису департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.06.2015 року в частині пункту 2 заключної частини останнього, в якому встановлюється вимога усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку до 07.12.2015 року.

В цій частині прийняти нове рішення, яким позов ОСОБА_2 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа: ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування припису задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.06.2015 року в частині пункту 2 заключної частини останнього, в якому встановлюється вимога усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку до 07.12.2015 року.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2015 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: Г.М. Бистрик

М.В. Межевич

Повний текст постанови виготовлено 22 лютого 2016 року

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Бистрик Г.М.

Межевич М.В.