Ухвала суду № 55989105, 22.02.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 лютого 2016 рокусправа № 804/7753/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шальєвої В.А.

суддів: Олефіренко Н.А. Білак С.В.

секретар судового засідання: Фірсік Д.Ю.

за участі позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. імені Газети «Правда», 29, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2015 р. в справі № 804/7753/15 за позовом ОСОБА_1 до Криворізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Криворізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області (далі - Криворізьке МУ) про визнання протиправними дій відповідача щодо неправомірного недорахування належної відсоткової надбавки до заробітної плати; зобов'язання провести перерахунок грошового забезпечення в частині зміни розміру відсоткової надбавки та премії за період з жовтня 2010 р. по 02.10.2012 р. з послідуючим внесенням змін до грошового атестату; зобов'язання сплатити безпідставно недораховані та недоплачені грошові кошти з перерахунку відсоткової надбавки та премії за період з жовтня 2010 р. по 02.10.2012 р.; зобов'язання сплатити грошову компенсацію за недоотримане речове майно та продовольче майно за весь період проходження служби в органах внутрішніх справ з 16.08.1993 р. по 02.10.2012 р.; зобов'язання виплати недоотримані грошові кошти за час кожної чергової тарифної відпустки за самі відпустки та на оздоровлення під час них за весь період проходження служби в органах внутрішніх справ з 16.08.1993 р. по 02.10.2012 р.; зобов'язання провести повний розрахунок щодо заявлених позовних вимог.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2015 р. в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову, направити справу на повторний розгляд до суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

В судовому засіданні позивач апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, у зв'язку з чим колегія суддів визнала за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за відсутністю представника відповідача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 звільнений з органів внутрішніх справ наказом ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 02.10.2012 р. № 197о/с за п. 65 «а» (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 р. № 114, з посади дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Саксаганського районного відділу Криворізького МУ.

У зв'язку з не підтвердженням належними доказами факту залучення позивача до несення служби понад установлений законодавством робочий час, відсутність у фінансовому підрозділі наказів, графіків чергувань чи табелів обліку робочого часу, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для виплати компенсації за службу в понаднормовий час.

Також судом першої інстанції встановлено, що подання від керівництва Саксаганського районного відділу Криворізького МУ на встановлення ОСОБА_1 будь-яких відсоткових надбавок за період з 16.08.1993 р. по 02.10.2012 р. до СФЗБО Криворізького МУ не надходило; у вказаний період служби надбавки та премії позивачеві нараховувалися на підставі списків про встановлення надбавок та премій, встановленого наказом МВС України зразка, які надавалися щомісячно керівництвом райвідділу до СФЗБО Криворізького МУ та затверджувалися начальником Криворізького МУ, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання дій відповідача неправомірними в цій частині.

За період з 16.08.1993 р. по 02.10.2012 р. ОСОБА_1 матеріальну допомогу на оздоровлення при щорічній відпустці та вирішення соціально-побутових питань по мотивованому рапорту не отримував через не звернення з цього питання з рапортами до керівництва районного відділу чи Криворізького МУ, тому, приймаючи до уваги той факт, що виплата матеріальної допомоги здійснюється в межах асигнувань, виділених на утримання державного органу, відсутність бюджетних асигнувань на виплату матеріальної допомоги, а також відсутність законодавчо встановлених приписів на виплату матеріальної допомоги після звільнення працівника, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Суд першої дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача, що грошове забезпечення, згідно з роздруківкою з ПАТ «Приватбанк» не відповідає розміру його середнього заробітку за період з 01.10.2010 р. по 30.09.2012 р. з урахуванням індексації грошових доходів (2022,35 грн.) згідно з довідкою СФЗБО від 21.02.2014 р., оскільки за відомостями СФЗБО Криворізького МУ в деякі місяці 2010-2012 років надбавка та премія особовому складу Криворізького МУ виплачувалися не через банкомат, а через підзвітну особу у касі СФЗБО по платіжним відомостям, ці суми включені у довідку від 21.02.2014 р., а в роздруківці «Приватбанку» такі відомості відсутні.

Щодо стягнення грошової компенсації за продовольчий пайок, суд першої інстанції зазначив, що Законом України «Про міліцію» право на одержання особами рядового і начальницького складу продовольчих пайків або грошової компенсації замість них не передбачено. Кошторисом витрат на утримання підрозділів і органів внутрішніх справ ГУ МВС України в Дніпропетровській області компенсація за продовольчий пайок не передбачена. Фінансування на утримання підрозділів органів внутрішніх справ області надходить через органи Держказначейства за кодами економічної класифікації витрат бюджету з наступним контролем за його цільовим використанням. На код економічної класифікації 2230 «Продукти харчування» грошові кошти на придбання продовольчих пайків для осіб рядового та начальницького складу ОВС не виділялись.

Також суд вважав необґрунтованими позовні вимоги в частині зобов'язання виплати грошової компенсації за формений одяг, оскільки Законом України від 17.02.2000 року № 1459-ІП «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» призупинено виплату грошової компенсації за продовольчі пайки у всіх підрозділах МВС України з квітня 2000 року по теперішній час. Грошові кошти на ці цілі з Державного бюджету не виділяються. Кошторисом витрат виплата грошової компенсації за речове майно не передбачена. Забезпечення форменим обмундируванням осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають спеціальні звання міліції, здійснювалося відповідно до норм забезпечення, затверджених наказом МВС України від 15.02.2002 № 148 «Про заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про формений одяг осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, військовослужбовців спеціальних моторизованих військових частин та осіб начальницького складу податкової міліції» від 17.11.2011 № 1515» у межах бюджетних призначень на відповідний рік.

Судом першої інстанції встановлено, що після отримання наказу про звільнення з позивачем проведено остаточний розрахунок за грошовим забезпеченням за період з 20.09.2012 р. по 02.10.2012 р. у розмірі 830,19 грн. У відповідності до наказу Криворізького МУ від 17.04.2012 р. № 32 о/с позивачем використана відпустка у повному обсязі. Матеріальні допомоги у 2012 році на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань не надавались за відсутністю відповідних затверджених рапортів та наказів по особовому складу. Одноразова грошова допомога при звільненні виплачена 29.10.2012 р. у сумі 20684,58 грн. після надходження цільових асигнувань від MBС України.

Колегія суддів вважає зазначені висновки суду першої інстанції обґрунтованими, з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 звільнений з органів внутрішніх справ наказом ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 02.10.2012 р. № 197о/с за п. 65 «а» (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 р. № 114, з посади дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Саксаганського районного відділу Криворізького МУ.

Після звільнення з органів внутрішніх справ позивачу призначена пенсія за вислугу років на підставі грошового атестату № 103 від 04.10.2012 р. та довідки про додаткові види грошового забезпечення, виданих Криворізьким МУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області з урахуванням наступних видів грошового забезпечення: посадового окладу в розмірі 650 грн.; окладу за спеціальним званням - 120 грн.; надбавки за вислугу років (35%) - 269,50 грн.; середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці - 464,34 грн. Всього грошове забезпечення 1503,84 грн., розмір пенсії (80%) становить 1203,07 грн.

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, а деяких інших осіб» пенсії особам офіцерського складу органів внутрішніх справ обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам: військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету міністрів України від 07.02.2007) №151).

Пунктом 7 вказаної постанови Кабінету Міністрів України передбачено, що середній розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Пенсія визначається з видів грошового забезпечення, що відображені в грошовому атестаті та довідці про додаткові види грошового забезпечення за останні 24 місяці служби, які видаються фінансовим підрозділом за останнім місцем проходженні служби.

Предметом доказування в даній справі є неврахування відповідачем при розрахунку грошового забезпечення додаткових виплат (компенсації за службу в понаднормовий час, матеріальної допомоги, премії, відсоткової надбавки, грошової компенсації за речове майно та продовольче майно).

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача нарахувати компенсацію позивачеві за службу в понаднормовий час, колегія суддів виходить з такого.

Згідно з п. 1.6 Інструкції з організації діяльності чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ України, направленої на захист інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, затвердженої наказом МВС від 28.04.2009 р. № 181, при тимчасовій неможливості забезпечити чотиризмінну роботу чергової частини (при некомплекті, у разі хвороб, відпусток чи з інших причин) штатним працівникам чергових частин, а також підмінним черговим може надаватися відпочинок тривалістю 48 годин.

Відповідно до п. 4.6. цієї Інструкції контроль за надурочним робочим часом працівників чергової частини покладається на начальників міськрайлінорганів.

При некомплекті штатних працівників чергової частини, у разі їх хвороби, відпустки чи відсутності з інших причин та у виняткових випадках, коли не може бути забезпечено, як мінімум, роботу в три зміни, до несення служби залучаються працівники всіх служб і підрозділів ОВС, які мають необхідну підготовку й досвід роботи, склали заліки зі знань нормативно - правових актів, що регламентують діяльність чергової служби, та пройшли 10-денне стажування при черговій частині (список оголошується наказом начальника ОВС) (п. 4.16 Інструкції).

Виплата здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.1991 р. № 197 «Про порядок компенсації особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за службу понад установлений законодавством робочий час, а також у дні щотижневого відпочинку та святкові дні» та Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, яка затверджена наказом МВС України від 31.12.2007 р. № 499 «Про порядок впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 р. за № 205/14896.

Як судом першої інстанції, так й судом апеляційної інстанції не встановлено факту залучення позивача до несення служби понад установлений законодавством робочий час. З наявних в матеріалах справи відомостей вбачається, що до фінансового підрозділу Криворізького МУ не надходили накази, графіки чергувань чи табелі обліку робочого часу, за якими можливо встановити залучення позивача до несення служби понад встановлений робочий час. Твердження позивача з цього приводу не підтверджені належними доказами, тому є правильним висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для виплати компенсації за службу в понаднормовий час.

Що стосується нарахування надбавки за виконання особливо важливих завдань, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 2 підпункту 1 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 р. № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» керівникам державних органів надано право у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, установлювати, зокрема, надбавку за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби особам рядового і начальницького складу підрозділів міліції громадської безпеки за службу на посадах старших дільничних, дільничних і помічників дільничних інспекторів міліції та підрозділів з керівництва дільничними інспекторами міліції у розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.

Порядок та умови виплати такої надбавки визначаються залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних завдань. У разі несвоєчасного або низькоякісного виконання завдань надбавка скасовується або розмір її зменшується.

Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженою наказом МВС України від 31.12.2007 р. № 499, передбачено, що особам рядового і начальницького складу підрозділів міліції громадської безпеки за службу на посадах старших дільничних, дільничних і помічників дільничних інспекторів міліції та підрозділів з керівництва дільничними інспекторами міліції установлюється надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового) окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугою років (пп. 2.5.1).

Відповідно до пп. 2.5.2 Інструкції порядок та умови виплати такої надбавки визначаються залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних завдань. У разі несвоєчасного або низькоякісного виконання завдань надбавка скасовується або розмір її зменшується.

За приписами п. 1.6 Інструкції грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби і виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом доходів і видатків органу, підрозділу, закладу чи установи МВС на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

Керівництвом Саксаганського районного відділу Криворізького МУ не вносились подання на встановлення ОСОБА_1 будь-яких відсоткових надбавок за період з 16.08.1993 р. по 02.10.2012 р. У вказаний період служби надбавки та премії позивачеві нараховувалися на підставі списків про встановлення надбавок та премій, які надавалися щомісячно керівництвом райвідділу до СФЗБО Криворізького МУ та затверджувалися начальником Криворізького МУ.

Приймаючи до уваги приписи постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», положення Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ щодо надання керівникам органів внутрішніх справ права на встановлення надбавок та премій у межах асигнувань, що виділяються на утримання органів внутрішніх справ та залежить від результатів роботи працівника, зокрема якості, складності, обсягу та важливості виконуваних завдань, відсутність обов'язку зі установлення надбавки за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби, є правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання дій відповідача неправомірними в цій частині.

При розгляді питання виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги для оздоровлення при щорічній основній відпустці колегія суддів виходить з того, що згідно з п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 р. № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» право встановлювати усі види грошового забезпечення (у тому числі надбавку за виконання особливо важливих завдань) надано керівникам державних органів суворо в межах асигнувань, що виділяються на їх утримання. Аналогічно, в межах виділених асигнувань, але у розмірі, що не перевищує грошового забезпечення, виплачується матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та допомога для оздоровлення при щорічній основній відпустці.

Відповідно до п. п. 2.16.2-2.16.4 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України № 499 від 31.12.2007 р. (в редакції станом на 14.05.2012 р.), матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань», особам рядового і начальницького складу надається протягом року за мотивованим рапортом особи рядового чи начальницького складу у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення, яке особа отримувала на день виплати; допомога для оздоровлення особам рядового і начальницького складу надається у розмірі, що не перевищує грошового забезпечення, яке особа) отримувала на день виплати; фактичні витрати на матеріальну допомогу відповідно до вимог бюджетного законодавства проводяться тільки в межах затвердженого кошторисом фонду грошового забезпечення.

В ході розгляду справи встановлено, що за період з 16.08.1993 р. по 02.10.2012 р. позивачем не отримувалася матеріальна допомога на оздоровлення при щорічній відпустці та вирішення соціально-побутових питань по мотивованому рапорту, позивач не звертався з цього питання з рапортами до керівництва районного відділу чи Криворізького МУ.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» передбачалося, що фактичні видатки на грошове забезпечення, включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу здійснювалися лише в межах фонду грошового забезпечення.

Фонд оплати праці для підрозділів ГУ МВС України в Дніпропетровській області у 2012 році не дозволяв здійснювати виплату матеріальної допомоги для оздоровлення всім особам рядового і начальницького складу, у тому числі і позивачу.

Відповідно до ст. 51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами (не мають права створювати не бюджетну заборгованість). Керівники органів внутрішніх справ за фінансові працівники несуть відповідальність за дотримання вимог бюджетною законодавства України в тому числі щодо оплати праці.

Відтак, є правильним висновок суду першої інстанції, шо оскільки рапорти про надання допомоги позивачем не подавалися, у відповідача відсутні підстави для виплати такої матеріальної допомоги.

Щодо стягнення з відповідача грошової компенсації за продовольчий пайок, колегія суддів зазначає наступне.

Законом України «Про міліцію» право на одержання особами рядового і начальницького складу продовольчих пайків або грошової компенсації замість них не передбачено.

Видача продовольчих пайків особам рядового і начальницького складу МВС України відбувалася з введенням у дію наступних нормативних актів.

Згідно з п. 1 постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», пільги і компенсації, зазначені в статтях цього Закону, у тому числі й у статті 9 (про видачу продовольчих пайків або грошової компенсації замість них), встановлюються Кабінетом Міністрів України після прийняття останнім відповідного рішення.

Відповідно до приписів Закону України «Про соціальний і правовий захист, військовослужбовців і членів їх сімей» та Указу Президента України від 21.08.1993 р. «Про деякі заходи щодо посилення соціального захисту військовослужбовців і членів їх сімей» Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 964 від 27.11.1993 р. «Про забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних Сил і інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства».

15.12.1993 р. Указом Президента України на осіб рядового і начальницького складу МВС України була поширена дія статті 3 Указу Президента України від 21.08.1993 р. «Про деякі заходи для посилення соціального захисту військовослужбовців і членів їх сімей», що передбачала видачу продовольчих пайків.

05.02.1994 р. Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 54 «Про забезпечення продовольчими пайками осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ», згідно з якою з 1 січня 1994 року особам рядового і начальницького складу МВС України за рахунок держави почала провадитися видача продовольчих пайків за нормами і на умовах, встановлених п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 964 від 27.11.1993 р. «Про забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних Сил...».

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.1996 р. № 316 «Про норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців ЗС України й інших військових, формувань, утворених відповідно до законодавства, військовослужбовців і осіб рядового і начальницького складу МВС» визнана такою, що втратили чинність постанова Кабінету Міністрів України № 964 від 27.11.1993 року «Про забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних Сил і інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства» і постанова Кабінету Міністрів України № 54 від 05.02.1994 року «Про забезпечення продовольчими пайками осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ».

17.02.2000 р. Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» дія ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» у частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їхнім бажанням грошової компенсації замість них припинено.

З обставин справи вбачається, що кошторисом витрат на утримання підрозділів і органів внутрішніх справ ГУ МВС України в Дніпропетровській області компенсація за продовольчий пайок не передбачена. Фінансування на утримання підрозділів органів внутрішніх справ області надходило через органи Держказначейства за кодами економічної класифікації витрат бюджету з наступним контролем за його цільовим використанням. На код економічної класифікації 2230 «Продукти харчування» грошові кошти на придбання продовольчих пайків для осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ не виділяються.

Отже, висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав вважати протиправними дії відповідача з невиплати вказаної компенсації є правильним.

Щодо стягнення з відповідача грошової компенсації за формений одяг, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Статтею 16 Закону України «Про міліцію» передбачено, що працівники міліції мають єдиний формений одяг, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України і видається безкоштовно.

Пунктом 12 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 року № 114, передбачено, що особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ одержують грошове і речове забезпечення за нормами, встановленими законодавством.

Відповідно до Закону України від 17.02.2000 року № 1459-ІП «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів», призупинено виплату грошової компенсації за продовольчі пайки у всіх підрозділах МВС України з квітня 2000 року по теперішній час. Грошові кошти на ці цілі з Державного бюджету не виділяються. Кошторисом витрат виплата грошової компенсації за речове майно не передбачена.

Забезпечення форменим обмундируванням осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають спеціальні звання міліції, здійснювалося відповідно до норм забезпечення, затверджених наказом МВС України від 15.02.2002 № 148 «Про заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про формений одяг осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, військовослужбовців спеціальних моторизованих військових частин та осіб начальницького складу податкової міліції» № 1515», у межах бюджетних призначень на відповідний рік.

Таким чином, відсутні правові підстави вважати протиправними дії відповідача з невиплати позивачу компенсації за формене обмундирування.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що пенсія позивачу призначена на підставі грошового атестату № 103, довідки про додаткові види грошового забезпечення, видані відповідачем, з позивачем під час звільнення здійснений остаточний розрахунок, відповідно є обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

Доводи апелянта спростовані приведеними вище висновками суду апеляційної інстанції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2015 р. в справі № 804/7753/15 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2015 р. в справі № 804/7753/15 за позовом ОСОБА_1 до Криворізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 24.02.2016 р.

Головуючий: В.А. Шальєва

Суддя: Н.А. Олефіренко

Суддя: С.В. Білак