Постанова № 55988619, 18.02.2016, Луганський окружний адміністративний суд

8.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 лютого 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/28/16

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чиркіна С.М.,

за участю

секретаря судового засідання Михальченко Д.С.,

та

представників сторін:

від позивача - Авдюхи В.А.,

від відповідача - Ганзія С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 812/28/16 за адміністративним позовом районного комунального підприємства «Старобільськвода» до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Луганській області про визнання нечинним, скасування рішення від 28.10.2015 №00020817000, -

ВСТАНОВИВ:

16 січня 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов районного комунального підприємства «Старобільськвода» (далі - Позивач) до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Луганській області (далі - Відповідач) про визнання нечинним, скасування рішення від 28.10.2015 № 00020817000.

В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне.

13 листопада 2015 року отримано від відповідача рішення від 28.10.2015 №0002081700 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Позивач вважає таке рішення незаконним оскільки згідно з Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» внесені зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідно до яких на час проведення антитерористичної операції суб'єкти господарювання звільняються від обов'язків щодо сплати єдиного внеску до закінчення антитерористичної операції. Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених в цьому пункті не застосовуються. Позивач знаходиться у переліку населених пунктів та районів, на території яких здійснювалась та проводилась антитерористична операція.

Просив визнати нечинним (скасувати) рішення від 28.10.2015 № 0002081700.

Позивач в судовому засіданні доводи, зазначені в позовній заяви підтримав.

Відповідач адміністративний позов не визнав, про що подав заперечення проти адміністративного позову, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (а.с. 34-35). В обґрунтування своєї позиції послався на наступне.

За Позивачем станом на 21.09.2015 рахувалась недоїмка по сплаті єдиного соціального внеску в сумі 15645,70 грн, яка була сплачена 28.09.2015. Відповідно до вимог частини восьмої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. 28.10.2015 було прийнято рішення № 0002081700 про застосування штрафних санкцій до Позивача у сумі 3129,14 грн та пені - 643,36 грн. Щодо посилання Позивача на зміни, внесені Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зазначив, що на теперішній час Позивач не звертався із заявою до органу доходів і зборів за основним місцем обліку про звільнення від виконання своїх обов'язків по сплаті єдиного внеску та не надав сертифіката Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини. Також зазначив, якщо платники єдиного соціального внеску, які перебувають на обліку в фіскальних органах, розташованих на території, де проводилась АТО або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, продовжують здійснювати господарську діяльність, нараховувати, обчислювати та сплачувати заробітну плату, то вони зобов'язані виконувати всі встановлені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» обов'язки.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені в запереченнях, просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.

Позивач - районне комунальне підприємство «Старобільськвода» (ідентифікаційний код 39816143) зареєстроване як юридична особа 03.06.2015, знаходиться на обліку у Старобільській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС України у Луганській області (а.с. 6-7, 9, 58-60).

28 жовтня 2015 року Відповідачем прийнято рішення № 0002081700 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким Позивачу нараховано штраф у розмірі 3129,14 грн, та пеню у розмірі 643,36 грн.

Між сторонами виник спір щодо правомірності прийняття рішення від 28.10.2015 №0002081700 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права в зв'язку із прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.

Аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що обов'язковою умовою визнання акту недійсним є порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі, а також невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Так, правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464).

Відповідно до статті 2 Закону № 2464 його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно із частиною другою статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (частина восьма статті 9 Закону № 2464).

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції (пункт 2 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464).

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (частина десята статті 25 Закону № 2464).

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом № 2464, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів Державною фіскальною службою України та її територіальними органами визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена Наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953 (далі - Інструкція № 449).

За порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону (пункт 1 Розділу VII Інструкції № 449).

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року та надалі, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції (підпункт 2.2 пункту 2 Розділу VII Інструкції № 449).

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення прийнято Закон України від 02.09.2014 № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон № 1669).

Відповідно до статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669 передбачено внесення змін до деяких законів України.

Зокрема, частиною четвертою статті 11 Закону № 1669 передбачено внесення змін до Закону № 2464, а саме розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9.3 такого змісту:

Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 №405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».

Згідно із статтею 10 Закону України № 1669 протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Крім того, відповідно до статті 101 Податкового кодексу України та наказу Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577 «Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків» документом - підставою для прийняття керівником (заступником керівника) контролюючого органу рішення про списання безнадійного боргу, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), є відповідний сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України, що засвідчує настання форс-мажорних обставин у податкових правовідносинах та використовується при списанні безнадійного податкового боргу відповідно до статті 101 Податкового кодексу України.

З наведеного можна зробити висновок, що саме по собі включення того чи іншого населеного пункту до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, не є безумовною підставою для невиконання чи виконання не в повному обсязі платниками єдиного внеску своїх обов'язків, передбачених частиною 2 статті 6 Закону України № 2464.

В силу пункту 9.3 Розділу VIII якого, Позивач може бути звільнений від його сплати за умови дотримання відповідної процедури, - надання документу, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, а саме - є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Тобто єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Позивачем самостійно було подано до Відповідача звітність про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів та самостійно визначено суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за серпень 2015 року у сумі 4520,82грн, за липень 2015 року у сумі 5388,10 грн та за червень 2015 року у сумі 5736,78 грн.

Самостійно нараховані Позивачем суми єдиного внеску у строк, визначений законом сплачені не були, тому відповідно до інформації, зазначеній в обліковій картці платника, станом на 21.09.2015 Позивачу нараховано недоїмку по сплаті єдиного внеску в розмірі 15645,70 грн (а.с. 54-57). Зазначена сума недоїмки сплачена Позивачем 28.10.2015.

28 жовтня 2015 року, на виконання вимог частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464 та з дотриманням вимог пункту 1, підпункт 2.2 пункту 2 Розділу VII Інструкції № 449, Відповідачем прийнято рішення № 0002081700 про застосування штрафних санкцій до Позивача за несвоєчасну сплату єдиного внеску у сумі 3129,14 грн та пені - 643,36 грн (а.с. 12).

З матеріалів справи та на підставі пояснень сторін, наданих в судовому засіданні, судом встановлено, що Позивач не звертався до Відповідача із заявою про звільнення від виконання своїх обов'язків визначених Законом № 2464, відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України ним не отримувався, тобто форс-мажорні обставини не підтверджені.

Зазначені обставини визнані представником позивача.

Тобто у Відповідача не було жодних нормативно обґрунтованих підстав для звільнення Позивача від відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про правомірність дій Відповідача при прийнятті рішення від 28.10.2015 №0002081700 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, та, відповідно, відсутності підстав для задоволення адміністративного позову.

У зв'язку із відмовою у задоволені позову судові витрати зі сплати судового збору Позивачу не відшкодовуються.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 18 лютого 2016 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення АТО», ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову районного комунального підприємства «Старобільськвода» до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Луганській області про визнання нечинним, скасування рішення від 28.10.2015 № 00020817000 відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 22 лютого 2016 року.

Суддя С.М. Чиркін