Постанова № 55988587, 18.01.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2016 року справа №810/3456/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.;

при секретарі судового засідання - Гай А.В.;

за участю:

позивача - ОСОБА_1;

представника відповідача - Тамбулатова А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 р.

про визнання незаконним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з вимогами про визнання незаконним та скасування рішення Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 р. Київської обласної державної адміністрації, оформлене протоколом №179 від 25.06.2015 р. про не підтвердження йому статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 3 та визнання посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 3 виданим безпідставно та його вилучення.

Свої вимоги обґрунтовує безпідставністю такого рішення та спростування його висновків рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09.02.2015 р. у справі №357/16250/14-а, №2а/357/8/15.

У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував з тих мотивів, що спеціалістами УПФУ в м.Біла Церква була здійснена перевірка факту участі позивача у роботі по ліквідації наслідків на аварії на ЧАЕС, в ході якої були оглянуті книги наказів по підприємству позивача за 1986-1987 р.р. та книги по нарахуванню заробітної плати. За наслідками перевірки встановлена відсутність наказів №№98,100,113,30,31,34 про відрядження позивача в зону відчуження та нарахування заробітної плати за роботу в такій зоні, які вказані у довідці від 20.08.1991 р. №139-ОК, а тому прийнято рішення про скасування раніше наданого йому статусу ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС категорії 3 з вилученням посвідчення.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши наявні докази та матеріали, із наданням їм відповідної правової оцінки, суд вважає заявлений позов таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав:

рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09.02.2015 р. були задоволені вимоги ОСОБА_1 про визнання неправомірною відмови УПФУ у м. Білій Церкві Київської області про призначення йому пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Вказане рішення набуло законної сили 14.07.2015 р. Цим рішенням встановлено, що ОСОБА_1 працював водієм 1 класу та приймав участь в будівництві газопроводів та газифікації будинків у Поліївському районі: з 23.10. по 25.10.1986 р., у м. Чорнобиль; з 30.10.по 31.10. 1986 р. Зелений Мис; з 26.12. по 27.12.1986 р. Зелений Мис; з 24.06. по 25.06.1986 р. с. Рудня; з 15.06.по 16.07.1987 р. с. Тараси; з 23.07.по 24.07.1987 р. с. Рудня Гризлянська ; з 24.08. по 28.08.1987 р. с. Тараси.

Залишаючи подану апеляційну скаргу УПФУ на рішення від 09.02.2015 р. без задоволення, апеляційний суд дійшов висновку про безпідставність посилання відповідача на відсутність деяких наказів про відрядження в зону відчуження ОСОБА_1 та нарахування заробітної плати, оскільки чинне законодавство не вимагає від особи обов'язкового надання копій документів, зазначених у довідці підприємства, на якому працювала особа позивача. Крім того, відсутність даних про накази №№98,100,113,30,31,34 не може мати своїм наслідком позбавлення особи права на пенсію на умовах, визначених ст.55 Закону Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", позаяк позивач не несе відповідальності за достовірність даних довідки №139-ОК.

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII для встановлення пільг і компенсацій визначаються категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (інваліди, учасники та потерпілі).

Учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визнаються особи, які працювали у зоні відчуження: з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - від 1 до 5 календарних днів; у зоні відчуження в 1987 році - від 1 до 14 календарних днів; у зоні відчуження в 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів.

Згідно зі статтею 15 Закону №796-XII підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами).

В силу вимог ст. 65 Закону №796 учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" є документом, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом. Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи врегульовано Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51 (далі Порядок №51).

Відповідно до п.2 Порядку №51 посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.

Згідно з п.10 Порядку №51 видача посвідчень провадиться іншим потерпілим і учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також дружині (чоловіку) або опікуну дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою- Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання (абзац 3 пункту 10 ).

Посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що необхідною обставиною з існуванням якої законодавець пов'язує наявність права особи на отримання статусу учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, є факт участі у роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС певним терміном. Такий факт повинен підтверджуватись відповідними документами: посвідчення про відрядження в зону відчуження або довідкою про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).

Як було встановлено судом, підставою для перегляду раніше прийнятого відповідачем рішення про зміну статусу позивача стали виявлені УПФУ недоліки в його документах.

Оскільки документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та надають право користування пільгами, встановленими законом є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" , такі документи як довідки про період роботи (служби) в зоні відчуження відповідно до ст.15 Закону є підставою для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Право особи на отримання статусу ліквідатора аварії наслідків Чорнобильської катастрофи 3 категорії визначено Законом і позивач підпадає під ці критерії (довідка про підвищену оплату в зоні відчуження) у зв'язку з чим суд вважає, що він правомірно набув статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 3, що підтверджено і рішенням Білоцерківського міськрайонного суду про наявність підстав для призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України №796-XII .

В силу положень ч.1 ст.72 КАСУ встановлені вищевказаним рішенням обставини не підлягають доказуванні у даній справі.

Отже, враховуючи наявність у позивача права на присвоєння йому статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 3 за роботу в зоні відчуження , суд приходить до висновку про необхідність визнання незаконним та скасування рішення відповідача від 25.06.2015 р. №179.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 р., оформлене протоколом №179 від 25.06.2015 р. відносно ОСОБА_1.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Брагіна О.Є.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 22 січня 2016 р.