Постанова № 55988501, 16.02.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2016 року м.Житомир справа № 806/178/16

час прийняття: 16 год. 15 хв. категорія 8.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Нагірняк М.Ф.,

секретар судового засідання Маленька Ю.О.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Житкевич С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.01.2016р.,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся з позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.01.2016р.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі і зазначив, що Відповідачем була призначена та проведена фактична перевірка з питань дотримання вимог законодавства у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів у магазині, розташованому по вул.Саєнко, 214 в м.Житомирі. За результатами такої перевірки, на думку представника Позивача, уповноважені особи податкового органу безпідставно прийшли до висновку про одиночний факт продажу спиртного напою "Настойка вишнева на коньяку" 0,25л за ціною нижчою за встановлені мінімальні роздрібні ціни, що нібито мав місце ще 11.07.2015року.

Крім того, з незрозумілих причин уповноважені особи при проведенні перевірки не прийняли до уваги чеки щодо придбання тютюнових виробів, на які на думку податкового органу відсутні документи про придбання. Певна упередженість працівників податкового органу сталі підставою для винесення оскаржуваних рішень.

Представник Відповідача, Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, проти позову заперечила і пояснила, що дійсно 11.01.2016року уповноваженими посадовими особами була проведена фактична перевірка з питань дотримання вимог законодавства у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів у магазині, розташованому по вул.Саєнко, 214 в м.Житомирі. За результатами такої перевірки було встановлено факт продажу ще 11.07.2015року спиртного напою "Настойка вишнева на коньяку" 0,25л за ціною нижчою за встановлені мінімальні роздрібні ціни, відсутність документів щодо оприбуткування тютюнових виробів на 587,89грн. та неправильне програмування товару. Зазначені порушення, на думку представника Відповідача, стали підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень щодо застосування до Позивача фінансових санкцій.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представника Позивача та заперечення представника Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо підстав та порядку застосування фінансових санкцій за порушення вимог законодавства у сфері виробництва і обігу спирту , алкогольних напоїв та тютюнових виробів у магазині регулюються правовими нормами Податкового кодексу України, Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (надалі - Закон N481/95-BP), Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N265/95-ВР), що були чинні на день виникнення таких відносин.

В судовому засіданні встановлено, що 11.01.2016року уповноваженими посадовими особами податкового органу відносно Позивача була проведена фактична перевірка з питань дотримання вимог законодавства у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів у магазині, розташованому по вул.Саєнко, 214 в м.Житомирі, про що був складений відповідний акт перевірки від 13.01.2016року. За результатами такої перевірки були винесені оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 25.01.2016 р. №00000522 про застосування фінансових санкцій в сумі 10000,00грн. та №00000422 про застосування фінансових санкцій в сумі 1260,60грн.

Як зазначено в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні від 25.01.2016 р. №00000522, підставою для його винесення про застосування фінансових санкцій в сумі 10000,00грн. стали порушення Позивачем вимог постанови КМ України №957 від 30.10.2008року із змінами та доповненнями від 17.06.2015р.№426.

Відповідно до висновків, зазначених в акті перевірки від 13.01.2016року, та пояснень представника податкового органу в судовому засіданні підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення став виключно наявність чеку через РРО за фіскальним номером НОМЕР_1 про продаж Позивачем 11.07.2015року в 19год 32хв. однієї пляшки настоянки "Вишня га коньяку" розмірністю 0,25л. за ціною 5,50грн., що є нижчою за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі алкогольні напої, які передбачені постановою КМ України від 17.06.2015р.№426 про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. N 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" (надалі-Постанова №426).

Такі доводи податкового органу не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства з огляду на таке.

Безспірно, за приписами статті 17 Закону N481/95-BP до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

Як зазначено в ст.1Закону N481/95-BP, алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Тобто, законодавець визначення виду алкогольного напою ставить в пряму залежність від Української класифікації товарів зовнішньо-економічної діяльності.

Аналогічно, в Постанові №426 розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв також встановлено в залежності від УКТ ЗЕД.

Всупереч вказаним правовим нормам, податковим органом ні в акті перевірки, ні в оскаржуваному рішенні, а ні в поясненнях представника в судовому засіданні не зазначено що спірна пляшка настоянки "Вишня на коньяку" розмірністю 0,25л. відноситься до тих чи інших алкогольних напоїв відповідної товарної позиції (групи, підгрупи) згідно з УКТ ЗЕД.

Тобто, заперечуючи проти позову всупереч вимогам ст.72 КАС України Відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, що зазначена в чеку через РРО за фіскальним номером НОМЕР_1 ще від 11.07.2015року (в 19год 32хв.) пляшка настоянки "Вишня га коньяку" розмірністю 0,25л. є алкогольним напоєм згідно з УКТ ЗЕД.

Вказані недоліки не дають можливості суду перевірити чи встановлювалася взагалі мінімальна роздрібна ціна на настоянку "Вишня на коньяку", як певний вид товару, і яка мінімальна ціна була встановлена станом на 11.07.2015року.

Більш того, суд зазначає, що в акті перевірки вказано, що такий товар (настоянка "Вишня га коньяку") при проведенні перевірки не виявлена.

Одночасно суд враховує, що відповідно до акту інвентаризації від 01.07.2015року, проведеної Позивачем у зв'язку із прийняттям Постанови №426, такий товар (настоянка "Вишня га коньяку") у Позивача був відсутній.

Як стверджує в судовому засіданні представник Позивача, вказаний товар (настоянка "Вишня га коньяку") відсутній в роздрібній продажі ще з 2013року, а наявність роздрукованого чеку від 11.07.2015року є простою помилкою при роздруківці і зумовлена виключно несвоєчасним виключенням цієї позиції із програмування РРО.

В розумінні статті 17 Закону N481/95-BP підставою для застосування до суб'єктів господарювання оскаржуваної фінансові санкції є наявність в його діях складу правопорушення.

Водночас податковим органом факт торгівлі Позивачем однієї пляшки настоянки "Вишня га коньяку" як алкогольним напоєм не встановлений, а окремі недоліки роботи та програмування РРО не становлять складу правопорушення.

Більш того, як зазначено в п.2 Постанови №426, ця постанова набирає чинності через 10 днів з дня її опублікування. Офіційне опублікування тексту Постанови №426 мало місце в Урядовому кур'єрі, 2015, 07, 01.07.2015 N 116.

В розумінні Рішення Конституційного Суду України від 7 липня 1998 року N 11-рп/98 (справа N 1-19/98) перебіг таких строків треба обчислювати в календарних днях, а днем закінчення цього строку є наступний день. Тобто, днем набрання чинності Постанови №426 є 12.07.2015року, як слідуючий наступний календарний день через 10 днів з дня її офіційного опублікування.

Таким чином, правові норми Постанови №426 до спірних відносин, що мали місце 11.07.2015року, до набрання її (Постанови) чинності застосуванню не підлягають.

Зазначене свідчить, що податковим органом не надано жодних доказів щодо скоєння Позивачем 11.07.2015року правопорушення у вигляді роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої саме Постановою №426.

Окремі недоліки Позивача при роботі із РРО, його програмування, тощо, не можливо ототожнювати із складом вказаного правопорушення, та не можуть бути підставою для застосування фінансових санкцій, а тому оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 25.01.2016 р. №00000522 винесене не на підставі вимог чинного законодавства та без врахування всіх обставин, що мали місце, а тому є протиправним та підлягає скасуванню, а позов в цій частині - задоволенню.

Як зазначено в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні від 25.01.2016 р. №00000422, підставою для його винесення про застосування фінансових санкцій в сумі 1260,60грн. стали порушення Позивачем вимог п.11 і 12 ст.3 Закону N265/95-ВР.

Відповідно до висновків, зазначених в акті перевірки від 13.01.2016року, та пояснень представника податкового органу в судовому засіданні підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення стали:

- проведення Позивачем розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій (РРО) при продажі пляшки горілки "Z-водка, срібна" розмірністю 0,25л. за ціною 22,00грн. без використання режиму попереднього програмування;

- відсутність на день перевірки документів щодо оприбуткування тютюнових виробів на 587,89грн.

Такі доводи податкового органу також не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства з огляду на таке.

Судом встановлено, що відповідно до контрольних стрічок РРО дійсно Позивачем реалізовувалася горілка "Z-водка, срібна" розмірністю 0,25л. за ціною 22,00грн. Фактично Позивачем реалізовувалася горілка "Z-водка, срібна" розмірністю 0,2л. за ціною 22,00грн. Як пояснив представник Позивача вказана невідповідність була зумовлена помилкою при програмуванні РРО в частині визначення розмірності 0,2л. замість 0,25л..

За приписами п.6 ст.17 Закону N265/95-ВР до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), застосовуються фінансові санкції у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - лише у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Відповідно до вимог статті 3 Закону N 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, також проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Відповідно до статті 2 Закону N 265/95-ВР розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту, що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО.

Статтею 8 Закону N 265/95-ВР передбачено, зокрема, що форма, зміст розрахункових документів, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

На виконання приписів цієї норми наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 р. N 614 було прийняте Положення, у пункті 3.2 якого зазначено, зокрема, що касовий чек повинен містити також такі обов'язкові реквізити, як вартість одиниці виміру товару (послуги) і найменування товару (послуги), а пунктом 2.1 встановлено, що у разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.

Водночас недолік реквізиту розрахункового документа не прирівняний в Положенні до відсутності програмування РРО.

В судовому засіданні факт відсутності попереднього програмування не встановлений, а окремі недоліки такого програмування не становлять складу правопорушення.

Така правова позиція викладена в постанові ВАС України від 05.06.2013 р. ) справа NК/9991/13243/12) та в постанові Верховного Суду України від 5 грудня 2011 року.

Таким чином, Відповідач недолік програмування помилково ототожнив із розрахунковими операціями через реєстратора розрахункових операцій (РРО) без використання режиму попереднього програмування.

Позивачем продаж горілки "Z-водка, срібна" розмірністю 0,25л. за ціною 22,00грн. здійснювався з використання режиму попереднього програмування, що підтверджується самими чеками РРО, а тому в його діях відсутнє правопорушення як підстава для застосування відповідних фінансових санкцій.

Безспірно, відповідно до статті 20 Закону N265/95-ВР до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В судовому засіданні також не знайшли свого підтвердження доводи податкового органу про відсутність на день перевірки, тобто станом на 11.01.2016року, документів щодо оприбуткування тютюнових виробів на 587,89грн.

Так, згідно з пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України платник податків має право обирати самостійно метод ведення обліку доходів і витрат.

Частиною 3 ст. 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, яким відповідно до законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів і витрат, ведуть бухгалтерський облік і подають фінансову звітність у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему обліку і звітності.

Норми статей 8, 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" визначають те, що платник податку повинен самостійно вести бухгалтерський облік.

Таким чином, Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" надає фізичній особі - підприємцю право вести спрощений облік доходів і витрат, при цьому не позбавляє його права самостійно визначати види первинних документів, які містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В судовому засіданні встановлено та не заперечується сторонами, що 11.01.2016року в 15годин і 50хв. уповноваженими особами Відповідача була розпочата вказана фактична перевірка, в ході якої був зроблений висновок про відсутність документів на підтвердження надходження тютюнових виробів на загальну суму 587,89грн.

Такий висновок не узгоджується із показами представника Позивача, що вказані тютюнові вироби наряду із іншими були придбані 11.01.201року ОСОБА_4, яка перебуває в трудових відносинах (менеджер по закупівлі товарів) із Позивачем (а.с.32).

При дослідженні судом касових чеків встановлено, що на них зазначено покупцем тютюнових виробів саме ОСОБА_4, а закупка проведена 11.01.2016року в 08год 27хв. в конкретному торговому закладі, тобто до початку проведення перевірки (а.с.31). Суд розцінює вказані чеки як первинні документи, які містять відомості про господарську операцію щодо придбання тютюнових виробів та підтверджують її здійснення.

Зазначене свідчить, що Відповідачем оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 25.01.2016р. №00000422 також винесене не на підставі вимог чинного законодавства та без врахування всіх обставин, що мали місце, а тому є протиправним та підлягає скасуванню, а позов в цій частині - задоволенню.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України судові витрати Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 у вигляді судового збору в сумі 1102,40грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області.

Керуючись статтями 2,86,94,159-163,167,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позов задовольнити, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції від 25.01.2016року №00000522 про застосування до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 штрафу в сумі 10000,00грн. та № 00000422 про застосування до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 штрафу в сумі 1250,60грн.

Судові витрати Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 у вигляді судового збору в сумі 1102,40грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк

Повний текст постанови виготовлено: 22 лютого 2016 р.