Ухвала суду № 55987824, 17.02.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У х в а л а

17 лютого 2016 року м. КиївСуддя Верховного Суду України Ярема А.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 5 грудня 2013 року, ухвали Апеляційного суду Одеської області від 26 лютого 2014 року, ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, стягнення грошових коштів, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, виконавчого комітету Іллічівської міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: Управління державної автомобільної інспекції ГУ УМВС України в Одеській області, Центральна універсальна біржа "Запоріжжя", комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації», про поділ майна подружжя, визнання правочинів недійсними, визнання дій протиправними, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності, усунення перешкод у користуванні власністю та стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду України із зазначеною заявою, яка не відповідає вимогам ст. ст. 357, 358 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Зі змісту заяви вбачається, що ОСОБА_1 подала заяву з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ; невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права (п. п. 1, 2 та 4 ч. 1 ст. 355 ЦПК України).

Для прикладу наявності підстав подання заяви, передбачених п. п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, ОСОБА_1 у заяві посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 вересня 2011 року, 22 серпня 2012 року, 4 грудня 2013 року, постанови Верховного Суду України від 11 вересня та 2 жовтня 2013 року, однак копій зазначених судових рішень не додає. У додатках до заяви копії ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 вересня 2011 року, 22 серпня 2012 року, 4 грудня 2013 року, постанов Верховного Суду України від 11 вересня та 2 жовтня 2013 року відсутні.

У зв'язку з цим, заявниці відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України слід надати копії ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 вересня 2011 року, 22 серпня 2012 року, 4 грудня 2013 року, постанов Верховного Суду України від 11 вересня та 2 жовтня 2013 року.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 358 ЦПК України ОСОБА_1 до заяви слід додати копії рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 5 грудня 2013 року, ухвали Апеляційного суду Одеської області від 26 лютого 2014 року, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 грудня 2014 року.

У заяві ОСОБА_1 зазначає, що перегляду підлягає ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 грудня 2014 року, однак просить скасувати лише рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 5 грудня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 26 лютого 2014 року.

У зв'язку з цим, заявниці згідно з п. 4 ч. 2 ст. 357 ЦПК України в заяві потрібно уточнити яке судове рішення суду касаційної інстанції вона просить переглянути та скасувати.

Крім того, відповідно до ст. 358 ЦПК України до заяви про перегляд судових рішень додається документ про сплату судового збору. Такий документ у матеріалах, що додаються до заяви ОСОБА_1, відсутній.

З 1 вересня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким змінено ставки судового збору за подання до суду процесуальних документів.

Згідно із підпунктом 8 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України підлягає сплаті судовий збір у розмірі 130 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Розмір ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, визначено підпунктом 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 указаного Закону (у редакції, чинній на момент подання позовної заяви) - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

З огляду на викладене, для розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд судових рішень судовий збір у розмірі, визначеному чинним законодавством, повинен бути сплачений і перерахований на рахунок Верховного Суду України з такими реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі, 22030102 р/о 31213207700007, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходів бюджету - 22030102, код банку отримувача - 820019, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; у графі платіжного доручення "Призначення платежу" зазначається "судовий збір (Верховний Суд України, 060)" символ звітності 207.На адресу Верховного Суду України слід надіслати оригінал документу про сплату судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 359 ЦПК України у разі встановлення, що заяву подано без додержання вимог ст. ст. 357 та 358 цього Кодексу, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 359 ЦПК України заява повертається заявнику, якщо заяву подано без додержання вимог ст. ст. 357 та 358 цього Кодексу і заявник не усунув недоліки протягом установленого строку.

Керуючись ст. ст. 357-359 ЦПК України,

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд судових рішень залишити без руху та надати заявниці строк до 3 березня 2016 року для усунення зазначених недоліків заяви.

Роз'яснити, що у разі невиконання в установлений строк вимог цієї ухвали заява буде повернута заявниці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Верховного Суду України А.Г. Ярема