Ухвала суду № 55987525, 16.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" лютого 2016 р. м. Київ К/800/67855/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ситникова О.Ф.,

Суддів: Малиніна В.В.,

Швеця В.В.,

за участю секретаря: Пасічніченко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом та з урахуванням уточнених позовних вимог просив, скасувати рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області про відмову в порушенні дисциплінарної справи №92/2013 від 16.07.2013р. стосовно адвоката Кічука М.М., як таке, що не відповідає вимогам поданої до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України заяви від 13.05.2013р.; зобов'язати дисциплінарну палату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області здійснити повторну перевірку в новому складі перевіряючого щодо діяльності або бездіяльності адвоката Кічука М.М. на судовому засіданні Суворовського районного суду м.Одеси 15.09.2009р. під час засудження ОСОБА_4.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року залишено без змін постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2014 року.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, суд, в межах статті 220 КАС України, прийшов до висновку про часткове задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлені наступні обставини.

13 травня 2013 року ОСОБА_2 звернувся з заявою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України, в якій оскаржив дії та бездіяльність адвоката, що здійснював захист його сина по кримінальній справі - Кічука М.М.

В заяві зазначено про те, що 15 вересня 2009 року адвокат Кічук М.М. був призначений Суворовським районним судом м. Одеси захисником ОСОБА_4 звинуваченого за ч.2 ст.263 Кримінального кодексу України (незаконне носіння холодної зброї - ніж).

Скаржник вказує на низку порушень із боку адвоката Кічука М.М., які виразилися в його некомпетентності як захисника в кримінальному процесі в ході судового розгляду, а саме:

- надання згоди на визнання підзахисним своєї вини у скоєнні злочину;

- надання клопотання до суду про застосування до ОСОБА_4 ст. 75 Кримінального кодексу України (умовної міри покарання);

- не заявлено клопотання щодо недієздатності підзахисного;

- не подання апеляційної скарги на вирок суду.

Листом від 31 травня 2013 року за №0767 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури України вказану скаргу ОСОБА_2 направила за адресою робочого місця адвоката до КДКА Одеської області, про що було повідомлено скаржника.

Дисциплінарною палатою КДКА Одеської області за результатами проведеної перевірки, членом дисциплінарної палати ОСОБА_5 було складено довідку з висновком про відсутність підстав для порушення дисциплінарного провадження та відсутність підстав для притягнення адвоката до відповідальності.

16 липня 2013 року на засіданні Дисциплінарної палати КДКА Одеської області більшістю голосів було прийнято рішення про відмову у порушенні дисциплінарного провадження стосовно адвоката Кічука М.М., у зв'язку з відсутністю підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності (відсутність дисциплінарного проступку).

В обґрунтування прийнятого рішення зазначено, що в діях адвоката Кічука М.М. відсутній склад дисциплінарного проступку, крім того, відсутні наявні докази, які б підтвердили неналежне виконання професійних обов'язків адвоката.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що рішення КДКА Одеської області від 16 липня 2013 року є обґрунтованим, прийнято з дотриманням вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Тобто, вирішуючи даний спір по суті, суд як першої, так і апеляційної інстанцій виходили з того, що дана справа є адміністративною.

Однак, такий висновок є помилковим і таким, що базується на невірному застосуванні норм процесуального права, з огляду на наступне.

Статтею 2 КАС України, визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно статті 3 цього ж Кодексу справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Вжитий у КАС України термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі при виконанні делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Частиною 2 статті 17 КАСУ визначено, що компетенція адміністративних судів поширюється на: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Із змісту позовних вимог вбачається, що пред'явлений позов не є адміністративним, оскільки заявлені ним вимоги не стосуються захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади.

Вимоги позивача пов'язані з захистом суб'єктивного права про визнання рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області про відмову в порушенні дисциплінарної справи №92/2013 від 16.07.2013р. стосовно адвоката Кічука М.М., як таке, що не відповідає вимогам поданої до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України заяви від 13.05.2013р.

Відповідно п.п.1,2,3 п.1 Положення «Про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури», від 17.11.2012 року, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (далі - ВКДКА) - колегіальний орган, що діє у системі органів Національної асоціації адвокатів України та є національним органом адвокатського самоврядування, на який Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" покладено завдання розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Повноваження, порядок формування та діяльності ВКДКА визначаються Законом України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", Статутом Національної асоціації адвокатів України (НААУ), рішеннями з'їзду адвокатів України, Ради адвокатів України та цим Положенням.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури підконтрольна і підзвітна з'їзду адвокатів України та Раді адвокатів України.

Отже, відповідач по справі - Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області не має встановлених нормами КАС України ознак суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Оскільки відповідачем по справі є Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області то даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що дана справа не є публічно-правовим спором і не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції, тобто компетенція адміністративних судів, встановлена ч. 1 ст. 17 КАС України, на цей спір не поширюється.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що рішення судів попередніх інстанцій постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства та підлягають скасуванню.

За правилами ч.1 ст. 228 КАС України, судові рішення обов'язково скасовуються, а позовна заява залишається без розгляду або закривається провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Якщо ж провадження за заявою, яку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, було помилково порушено, суд закриває провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 КАС України.

На підставі наведеного та керуючись статтями 157, 122-1, 221, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року - скасувати, провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: О.Ф. Ситников

В.В. Малинін

В.В. Швець