Ухвала суду № 55986937, 09.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 523/18437/14-а

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Пепеляшков О.С.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Милосердного М.М.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Найденко О.І.

з участю: ОСОБА_2 та представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" Одеської міської ради, Державного нотаріуса Другої Одеської державної нотаріальної контори Арабаджи Катерини Георгіївни, Державного нотаріуса Четвертої Одеської державної нотаріальної контори Туйск Фаїна Леонтіївна, третя особа ОСОБА_3, про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради (далі Суворовська РА), Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" Одеської міської ради (далі КП "БТІ" ОМР), Державного нотаріуса Другої Одеської державної нотаріальної контори Арабаджи К.Г., Державного нотаріуса Четвертої Одеської державної нотаріальної контори Туйск Ф.Л., третя особа ОСОБА_3 (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) про:

- визнання частково недійсним свідоцтво про право спадщини за законом BKA №583969 на ім'я ОСОБА_3 в частині зазначення наявності гаражу за літерою "О" відповідно до технічного паспорту ділянки АДРЕСА_1 від 04 вересня 2007 року;

- визнання частково недійсним свідоцтво про право спадщини за законом BKA №583969 на ім'я ОСОБА_3 в частині значеній площі земельній ділянки, на якої розташовані будівля та господарські споруди, а саме зазначені площі 657 кв.м. замість 576 кв.м. відповідно до договору купівлі-продажу 1958 року;

- визнання недійсним технічний паспорт на домоволодіння АДРЕСА_1, виготовлений КП "БТІ" ОМР та РОН ОМР від 04 вересня 2007 року на ім'я померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_8;

- зобов'язання КП "БТІ" ОМР виготовити нову технічну документацію на домоволодіння АДРЕСА_1 на ім'я окремо ОСОБА_8 та ОСОБА_3 без наявності неіснуючого гаражу за літерою "О" й з наявністю надлишки земельної площі 654 кв.м.576 кв.м. = 81 кв.м.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що є власником домоволодіння АДРЕСА_2 а ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі сфальсифікованого технічного паспорту від 04 вересня 2007 року, так як гараж зображений за літерою "О" на ділянки АДРЕСА_1 перестав існувати ще 29-30 квітня 2007 року, а загальна площа ділянки № 50 не дійсна, оскільки в технічному паспорті від 04 вересня 2007 року відсутній запис про надлишки земельної площі відповідно рішенню Ленінського райвиконкому №877 від 06 липня 1973 року на 600 кв.м. За твердженням позивача сарай-гараж за літерою "О" був збудований на надлишках земельній площі, забраної з ділянки № 48, перевищуючій і договір купівлі-продажу 1958 року на ім'я ОСОБА_9 на земельну площу 576 кв.м., завіреного Фонтанською сільською радою Комінтернівського району Одеської області і перевищуючій рішення Ленінського виконкому від 06 липня 1973 року на 600 кв.м. - тому він не узаконювався.

Також позивач стверджував, що йому стало відомо, що 05 листопада 2013 року Суворовським районним судом м.Одеси було встановлено не існування гаражу за літерою "О" на ділянки № 50 29-30 квітня 2007 року у ОСОБА_3

Також додатково зазначив, що відсутність гаражу під літ. "О" вже доведена іншим судовим рішенням, що розмір земельної площі ділянки № 50 - 657 кв.м. теж фальсифікація, як і контури лівого і правого кордонів ділянки № 50 і площа сараю-гаражу літ. "О" розташування сараю-гаражу літ. "О" від будівлі за літ. "И", розташування будівлі літ. "З", а також відсутність чотирьох будівель "Е", "Д", "Ж" і "О"; крім того, судовий експерт сказав, що на ділянки № 50 не надлишки, а самозахват земельної площі з ділянки № 48, оскільки рішення про надання надлишків у тимчасове користування не існує.

Відповідачі до суду не з'явились, повідомлялись про час та місце розгляду справи належним чином та своєчасно, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Представник третьої особи заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що чисельними судовими рішеннями встановлено відсутність порушень з приводу визначення розміру земельної ділянки третьої особи, встановлено відповідність розмірів земельної ділянки під № 50 до технічного паспорту від 04 вересня 2007 року, та зазначав, що позовні вимоги ОСОБА_2 є безпідставними, розглядалися судами різних інстанцій, по ним вже є рішення, що підтверджують належність зруйнованої будівлі літ. "О" до земельної ділянки за АДРЕСА_1.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2015 року закрито провадження по адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Суворовської РА, КП "БТІ" ОМР, Державного нотаріуса Другої Одеської державної нотаріальної контори Арабаджи К.Г., Державного нотаріуса Четвертої Одеської державної нотаріальної контори Туйск Ф.Л., треті особи ОСОБА_3, інженер інвентаризатор КП "БТІ" ОМР Курдякова О.М., про зобов'язання вчинити певні дії, в частині третьої особи інженера інвентаризатора КП "БТІ" ОМР Курдякової О.М.

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2015 року позов ОСОБА_2 до Суворовської РА, КП "БТІ" ОМР, Державного нотаріуса Другої Одеської державної нотаріальної контори Арабаджи К.Г., Державного нотаріуса Четвертої Одеської державної нотаріальної контори Туйск Ф.Л., третя особа ОСОБА_3 про визнання недійсним технічного паспорту на домоволодіння, частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, зобов'язання здійснення певних дій залишено без задоволення в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування постанови Суворовського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2015 року в зв'язку з тим, що вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 24 грудня 2003 року ОСОБА_10 передав ОСОБА_8 наступне спадкове майно: житловий будинок під АДРЕСА_1 який складається з однієї камяної будівлі, зазначеної в схематичному плані під літерою "А" житловою площею 41,5 кв.м. та надвірних господарчих будівель та споруд, зазначених літерами: "Б" - л.кухня, "В,Г,Д,З" - сараї, "Е" - навіс, "Ж,И" - вбиральня, "О" - гараж, 1-3 огорожа, І мостіння, ІІ - цистерна, розташованих на земельній ділянці площею 657 кв.м.

Також, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від ІНФОРМАЦІЯ_1 року, виданого Другою Одеською державною нотаріальною конторою, р.№ 3-4411, бланк ВКА №583969, зареєстрованого КП "ОМБТІ та РОН" в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 06 листопада 2007 року, в книзі 163-201, номер запису 16267, р. № 20591538, ОСОБА_3 є власником житлового будинку з господарчими спорудами, що відповідно до технічного паспорту від 04.09.2007р. в цілому складається з одного житлового будинку під літ. "А", житловою площею - 41,5 кв.м., загальною площею - 70,9 кв.м., та господарчих споруд під літ. "Б" - літня кухня, "В", "Г", "Д" - сарай, "Е" - навіс, "Ж", "И" - убиральня, "З" - сарай, "О" - гараж, "І" - мостіння, "II" - цистерна, "№ 1-3" - огорожа, розташованих на земельній ділянці, площею 0,657 га (657 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Відповідно до свідоцтва про право власності на домоволодіння від 16 серпня 2000 року ОСОБА_11 належало на праві приватної власності домоволодіння, що складається з одного житлового будинку літ. "А", загальною площею 47,7 кв.м., житловою площею 19,0 кв.м., літньої кухні під літ. "Б", сараю літ. "В", туалету літ. "Г", відображених у технічному паспорті від 07 серпня 2000 року.

Також згідно Договору довічного утримання ОСОБА_11 передав у власність ОСОБА_12 житловий будинок під АДРЕСА_2 та складається в цілому з однієї камяної будівлі житловою площею 19,0 кв.м., зазначеної на схематичному плані під літ. "А" та надвірних господарчих споруд під літ. літ.: "Б" - літня кухня, "В" - сарай, "Г" - прибиральня, І мостіння, ІІ цистерна, №1 огорожа, розташованих на земельній ділянці розміром 960 кв.м.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що включення до технічного паспорту наявності гаражу за літерою "О", виготовленого КП ОМТБІ та РОН ОМР від 04 вересня 2007 року на ім'я померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_8 не порушує будь-яким чином права позивача.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказується, що стара будівля під літ. "О" знаходилася на його земельній ділянці і просто розвалилася. Він нічого не руйнував. Також зазначає, що гараж не міг з'явитися у технічному паспорті на домоволодіння АДРЕСА_1 04 вересня 2007 року, оскільки він перестав існувати ще у квітні 2007 року.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 72 КАС України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З матеріалів справи вбачається, що 29-30 квітня 2007 року ОСОБА_2 був знесений гараж, відображений у технічному паспорті від 04 вересня 2007 року під літ. "О", який належав ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом ВКА №583969 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року, виданого Другою Одеською державною нотаріальною конторою. Крім того, ОСОБА_2 зайняв площу земельної ділянки, на якій знаходився гараж шляхом встановлення огорожі.

Вказані обставини встановлені судовим рішенням від 05 листопада 2013 року по цивільній справі №1527/2-75/11 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок знищення нерухомого майна, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом встановлення спільних меж, про усунення перешкод у здійсненні реконструкції житлового будинку з господарчими спорудами та приватизації земельної ділянки, про відшкодування моральної шкоди,

Зазначеним рішенням також встановлено, що на момент оформлення ОСОБА_11 права власності на домоволодіння по АДРЕСА_2 площа земельної ділянки складала 960 кв.м. та не включала площу гаражу, який було зруйновано ОСОБА_2 та який знаходився за адресою АДРЕСА_1; на момент укладення договору довічного утримання між ОСОБА_11 та ОСОБА_2 площа земельної ділянки також складала 960 кв.м. і також не включала площу зруйнованого гаражу.

Зруйнований гараж (земельна ділянка під ним) входив до площі земельної ділянки АДРЕСА_1 що також встановлено висновком судової будівельно-технічної експертизи № 14826 від 28 липня 2009 року, підтверджено належність гаражу до земельної ділянки за адресою: місто Одеса, АДРЕСА_1, що знаходиться у власності ОСОБА_3

Крім того, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, у зв'язку з чим гараж літ. "О" належав ОСОБА_3 з дня смерті спадкодавця ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, а був знесений позивачем 29-30 квітня 2007 року, з зв'язку з чим не можуть бути прийняті до уваги доводи апелянта про неможливість прийняття ОСОБА_8 у спадщину неіснуючої будівлі.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до комунального підприємства "ОМБТІ та РОН", виконавчого комітету Одеської міської ради, за участю третьої особи ОСОБА_3, про визнання дій неправомірними, визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на домоволодіння, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, зобов'язання вчинити певні дії, було встановлено факт того, що площа земельної ділянки домоволодіння по АДРЕСА_2 складала 960 кв.м. і не включала площу зруйнованого гаражу та який знаходився за адресою АДРЕСА_1, на момент укладення договору довічного утримання між ОСОБА_11 та ОСОБА_2 площа земельної ділянки також складала 960 кв.м. і також не включала площу зруйнованого гаражу, а земельна ділянка під зруйнованим гаражем входила до площі земельної ділянки АДРЕСА_1

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Судова колегія зазначає, що апелянтом не було доведено в чому саме полягає порушення його прав.

З урахуванням вищезазначених фактів, які були встановлені судовими рішенням по інших справах, судова колегія приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_2 є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 22 лютого 2016 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Милосердний М.М.

Суддя: Ступакова І.Г.