Ухвала суду № 55986881, 18.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/5146/15 Головуючий у 1-й інстанції: Терлецька О.О. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

18 лютого 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Анапріюк С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області - Хітька Василя Миколайовича на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2015 року у справі адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Березанська суконна фабрика» до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про скасування рішення та податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2015 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Березанська суконна фабрика» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про скасування рішення та податкового повідомлення-рішення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем донараховано суму грошового зобов'язання визначеного в оскаржуваному рішенні безпідставно, без врахування первинних документів, за умови довільного тлумачення перевіряючими норм чинного податкового законодавства при повній відсутності правового підгрунття для зроблених відповідачем висновків викладених в Акті про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 28.04.2015 року № 66/22-00-32545649.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2015 року позов задоволено. Податкове повідомлення-рішення Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 25.05.2015 року № 001632201 скасовано.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області - Хітько Василь Миколайович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду- без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що посадовими особами відповідача проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства позивачем за період 01.01.2013 року по 31.12.2014 року.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт перевірки, за змістом якого вказаною перевіркою було встановлено порушення позивачем п. 17.6 п. 21 підрозділу 4 Розділу XX Податкового кодексу України, абз «г» п. 135.1 ст. 135, абз. «г» п.п. 138.1.1 п. 138.ст.138 Податковий кодекс України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 479543,88 грн., у тому числі за 2013 рік в сумі 173464,45 грн., за 2014 рік в сумі 306 079,43 грн.; п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 81603,57 грн., в тому числі за січень 2013 року в сумі 54335,0 грн., за лютий 2013 року в сумі 14990,0 грн., за березень 2013 року в сумі 2560,0 грн., за січень 2014 року в сумі 6933,0 грн., за березень 2014 року в сумі 1049,75 грн., за травень 2014 року в сумі 1735,82 грн.

Такі висновки зроблені у зв'язку з тим, що при перевірці відповідності обсягів задекларованих пільгових операцій у періоді, що перевіряється, встановлено завищення задекларованих пільгових операцій всього на суму 1166611,36 грн., у тому числі за 2013 рік в сумі 913 509,80 грн., за 2014 рік в сумі 253 102,28 грн. внаслідок відображення у складі пільгових операцій, обсягів реалізації товарів, які не підпадають під визначення п.17.б підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, а також порушення позивачем вимог п.21 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів, що в свою чергу призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1440364,00 за 2014 рік.

Не погодившись з висновками вказаного акту 13.05.2015 року позивач надав свої письмові заперечення до Переяслав-Хмельницької ОДГП ГУ ДФС у Київській області.

19 травня 2015року відповідач листом № 1070/10-17-22-00 надав відповідь про розгляд заперечень, за змістом якої висновки акту залишено без змін.

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем 25.05.2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 001632201.

Позивач, не погодившись з вказаним рішеннямним, звернувся до ГУ ДФС у Київській області зі скаргою № 3715/10/10-36 від 11.06.2015 року.

Рішенням ГУ ДФС у Київській області від 17.06.2015 року № 1657/10/10-36-10-01-04 продовжено строк розгляду скарги позивача до 10.08.2015 року.

13.08.2015 року позивач отримав рішення про результати розгляду скарги №2102/10/10-36-10-01-04 від 10.08.2015 року, відповідно до якого ГУ ДФС у Київській області залишило без змін оскаржуване рішення, а скаргу позивача - без задоволення.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спеціальним законом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, функції та правові основи діяльності органів державної податкової служби є Податковий кодекс України.

Положеннями ст. 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи (органи державної податкової служби) мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, як платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Згідно із п. 86.1 ст. 86 Податкового Кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження). У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до п. 86.3 ст. 86 Податкового кодексу України, акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику.

Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв'язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт.

Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за № 34/18772, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки) (п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 86.7 статті 87 Податкового кодексу України, з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності) керівником органу державної податкової служби (або його заступником) приймається рішення про визначення платнику податків грошових зобов'язань.

Таке рішення податковим органом приймається у формі податкового повідомлення-рішення - письмового повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абз. «б» п.17 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України тимчасово, строком на 10 років, починаючи з 1 січня 2011 року звільняється від оподаткування прибуток, отриманий від основної діяльності підприємств легкої промисловості (група17-19КВЕД ДК 009- 2005), крім підприємств, які виробляють продукцію на давальницькій сировині. Таким чином, єдиний підклас, до якого можливо віднести матраци набивні, за класифікатором ДК 009:2005 є підклас 17.40.0, якому у класифікаторі ДК 009:2010 відповідає підклас 13.92.24.

Тому, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позивачем правомірно віднесено власний вид діяльності до цього підласу.

Крім цього, п. 21 вказаного підрозділу Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, що суми вивільнених коштів (суми податку, які внаслідок застосування пунктів 15-19 цього підрозділу не сплачуються до бюджету та залишаються в розпорядженні платника податку) спрямовуються таким платником на створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва (надання послуг), запровадження новітніх технологій та/або повернення кредитів ( у тому числі отриманих до дня набрання чинності цим Кодексом), використаних на зазначені цілі, та сплату процентів за ними; у разі невикористання на зазначені в цьому пункті цілі сум вивільнених коштів протягом 1095 днів з дати закінчення періоду, за результатами якого платник податку залишив такі кошти у своєму розпорядженні, платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання з цього податку за результатами податкового періоду, в якому спливає граничний термін використання сум вивільнених коштів, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до цього Кодексу.

Колегією суддів було встановлено, що сума вивільнених коштів за рахунок спірної пільги використана позивачем на придбання основних засобів виробничого призначення, спрямованих на збільшення обсягів виробництва.

Однак, колегією суддів встановлено, що питання цільового використання позивачем вивільнених коштів відповідачем належним чином досліджено не було.

Також в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази, що підтверджують придбання позивачем устаткування для переоснащення матеріально-технічної бази.

Отже, висновки податкового органу про те, що відповідачем порушено п. 21 вказаного підрозділу Перехідних положень Податкового кодексу є необґрунтованим та помилковими.

При цьому, колегія суддів зауважує про те, що строк 1095 днів, визначений податковим законодавством України для використання позивачем вивільнених коштів на відповідні цілі не минув, а тому висновки про порушення позивачем цих вимог є неправомірними та такими, що зроблені податковим органом поза межами правового поля.

Зі змісту акту обстеження виробничих та складських приміщень позивача від 30 квітня 2015 року вбачається встановлення працівником податкової міліції під час перевірки факту наявності та використання у виробничому процесі обладнання, яке було придбано за ввивільнені кошти за рахунок пільги.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те. що позивачем було правильно відображено спірні операції у складі пільгових операцій, обсягів реалізації товарів.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість висновків відповідача щодо наявності в діях позивача порушень податкового законодавства України, а тому спірне податкове повідомлення-рішення прийнято останнім протиправно, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним вище, а тому підстави для її задоволення відсутні.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Крім цього, відповідно до ст. 94, ст. 98 КАС країни судовим рішенням вирішується питання розподілу судових витрат.

Ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2016 року податковому органу відстрочено сплату судового збору за звернення до суду з даною апеляційною скаргою до ухвалення судом апеляційної інстанції рішення в даній справі.

Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги в адміністративній справі визначено Законом України «Про судовий збір» з урахуванням змін до вказаного Закону, що набрали чинності з 01.09.2015 року.

Сума судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги на постанову суду за вимогами майнового характеру становить в даному випадку 9890,59 грн. (1,5 відсотки ціни позову *110%).

Таким чином, колегія суддів вважає наявними підстави для стягнення з відповідача судового збору у вказаному розмірі.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 245, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області - Хітька Василя Миколайовича - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2015 року - без змін.

Стягнути з Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області ( адреса: 08400, вул. Б. Хмельницького, 95, м. Переяслав-Хмельницький, Київська область) до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 9890,59 грн. (одержувач платежу: УДКСУ у Печерському районі м. Києва; код з ЄДР одержувача 38004897; банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО: 820019; рахунок 31211206781007, код бюджетної класифікації 00015622; код ЄДР суду 38004897).

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

Повний текст виготовлено 22.02.2016 року.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Мацедонська В.Е.

Грищенко Т.М.