Ухвала суду № 55986862, 22.02.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

22 лютого 2016 р. справа №239/703/15-а

Суддя Донецького апеляційного адміністративного суду Васильєва І.А., розглянувши апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області на постанову Новогродівського міського суду Донецької області від 24 грудня 2015 року по справі № 239/703/15-а (головуючий І інстанції - Пархоменко О.Ф.) за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

14 січня 2016 року на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 239/703/15-а разом із апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області (далі - позивач, апелянт, управління, УПФУ в м. Новогродівці) на постанову Новогродівського міського суду Донецької області від 24 грудня 2015 року по справі № 239/703/15-а (арк. справи 43-45).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2016 року, у зв'язку з виявленими недоліками апеляційної скарги, остання була залишена судом без руху та встановлено термін для усунення виявлених судом недоліків протягом двадцяти днів з моменту її отримання, а саме: на виконання вимог частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, у порушення вимог частини 6 статті 187 КАС України апелянтом до апеляційної скарги не доданий документ, який підтверджує сплату судового збору, з урахуванням чого у наведений вище термін апелянту запропоновано надати суду оригінал документу про сплату судового збору у розмірі 606,32 грн. (арк. справи 50-51).

02 лютого 2016 року на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду від апелянта надійшло клопотання, згідно з яким останній просив суд звільнити його від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги, посилаючись на те, що у тимчасовому кошторисі видатків УПФУ на перший квартал 2016 року не передбачені асигнування на сплату судового збору, що є підставою для звільнення останнього від сплати судового збору (арк. справи 54-55).

Проаналізувавши обставини, зазначені у вищенаведеному клопотанні суд вважає, що такі посилання апелянта не є належними та допустимими доказами, які обумовлюють задоволення клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору, оскільки апелянтом не надано суду жодних належних та допустимих доказів у відповідності до статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України «Про судовий збір», на підставі яких апелянт має відповідні пільги на звільнення від сплати судового збору.

До того ж суд не приймає посилання апелянта на відсутність у кошторисі УПФУ на перший квартал 2016 року асигнувань для сплати судового збору, як на доказ неспроможності останнього сплатити судовий збір, оскільки апелянтом не надано суду доказів про звернення до відповідних органів щодо вирішення питання про виділення додаткових асигнувань відповідачу для сплати судового збору, або доказів відмови в виділенні таких грошових коштів на відповідні видатки.

Окрім викладеного суд вважає за необхідне звернути увагу, що статтею 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.

Так, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року № 484 -VІІІ зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Таким чином, станом на 22 лютого 2016 року апелянтом виявлені судом недоліки за ухвалою суду від 15 січня 2016 року не усунуті, тобто судовий збір не сплачений.

Відповідно до частини 3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

При цьому частиною 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо апелянт не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, вона повертається заявникові.

До того ж суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 6 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

З урахуванням викладеного, у зв'язку із невиконанням апелянтом вимог ухвали суду від 15 січня 2016 року по справі № 239/703/15-а щодо сплати судового збору, апеляційну скаргу слід повернути апелянту.

Керуючись статтями 108, 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області на постанову Новогродівського міського суду Донецької області від 24 грудня 2015 року по справі № 239/703/15-а, - повернути апелянту.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Суддя І.А. Васильєва