Постанова № 55986789, 22.02.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 лютого 2016 року № 826/16109/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1до Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській областіпровизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області, в якому просить:

1) Визнати протиправною відмову Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Київській області оформлену листом № 13/4-322 від 03.03.2015 р.

2) Зобов'язати відповідача зарахувати до вислуги років час навчання позивача у Київському технікумі залізничного транспорту.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відмова Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області в зарахуванні до вислуги років час навчання у технікумі, що міститься у листі № 13/4-322 від 03.03.2015 р. УДСО при ГУМВС України в Київській області є необґрунтованою та такою, що не відповідає чинному законодавству України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засіданні не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. В письмових запереченнях проти позову заперечує та просить суд розглядати справу без його участі. Заперечення обґрунтовує тим, що під час навчання позивача у Київському технікумі залізничного транспорту, останній не був вищим навчальним закладом, а після його закінчення позивач отримав диплом молодшого спеціаліста, відтак для зарахування до вислуги років часу навчання у зазначеному технікумі немає підстав.

Враховуючи неявку в судове засідання представника відповідача, суд вважає за можливе подальший розгляд справи здійснювати відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

20.02.2015 р. (вх. № 14-р від 26.02.2015 р.) ОСОБА_1 звернувся до Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області із заявою про зарахування йому до вислуги років час навчання у Київському технікумі залізничного транспорту з 01.09.1991 по 28.06.1995 із розрахунку 1 рік навчання - за 6 місяців служби у зв'язку із віднесенням даного технікуму до вищого навчального закладу для призначення пенсії.

За результатами розгляду заяви, Управлінням державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області надано відповідь від 03.03.2015 р. № 13/4-322, в якій позивачу відмовлено у зарахуванні до вислуги років час навчання у технікумі з огляду на те, що під час навчання позивача у технікумі, останній не був віднесений до вищих навчальних закладів і після його закінчення позивач отримав диплом молодшого спеціаліста. Відповідно до Закону Української РСР «Про народну освіту» від 28.06.1974 р. технікуми були віднесені до середніх спеціальних навчальних закладів.

Позивач, вважаючи відмову ГУ МВС України в Київській області протиправною, звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393, до вислуги років особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про вищу освіту», вищий навчальний заклад - окремий вид установи, яка є юридичною особою приватного або публічного права, діє згідно з виданою ліцензією на провадження освітньої діяльності на певних рівнях вищої освіти, проводить наукову, науково-технічну, інноваційну та/або методичну діяльність, забезпечує організацію освітнього процесу і здобуття особами вищої освіти, післядипломної освіти з урахуванням їхніх покликань, інтересів і здібностей.

Законом Української PCP «Про народну освіту» від 28 червня 1974 року технікуми (училища) віднесені до середніх спеціальних навчальних закладів, головним завданням яких була підготовка кваліфікованих фахівців із середньою спеціальною та загальною середньою освітою, які мають необхідні теоретичні знання і практичні навички за спеціальністю.

Відповідно до ст. 34 Закону Української PCP «Про освіту», у редакції від 23 травня 1991 року, в Українській PCP вищими навчальними закладами є: технікум (училище), коледж, інститут, консерваторія, академія, університет та інші.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 в період з 01.09.1991 р. по 28.06.1995 р. навчався в Київському технікумі залізничного транспорту на денному відділенні спеціальності «Технічне обслуговування, ремонт та експлуатація вагонів і рефрижераторного рухомого складу» і здобув кваліфікацію молодший інженер - електротехнік. На підтвердження факту закінчення навчання виданий диплом з відзнакою серії НОМЕР_3 за реєстраційним номером 113936.

Зазначене вище підтверджується наявними в матеріалах справи архівною довідкою від 20.02.2015 р. та дипломом молодшого спеціаліста НОМЕР_2 від 15.11.2014 р.

Відповідно до наказу Української академії внутрішніх справ № 348 від 05.08.1995 р. по 15.08.2015 р. ОСОБА_1 проходить службу в органах внутрішніх справ України.

Згідно із Витягом з наказу УДСО при ГУМВС України в Київській області № 79 о/с від 17.09.2004 р. капітану міліції ОСОБА_1, начальнику відділу роботи з персоналом Управління встановлено вислугу років - 8 років 11 місяців 04 дні станом на 19.07.2004 р., а станом на 03.03.2015 р. встановлено вислугу років 19 років 06 місяців 18 днів, що підтверджується довідкою відділу кадрового забезпечення УДСО при ГУМВС України в Київській області від 03.03.2015 р.

Відповідно до п. 1 постанови Верховної Ради Української РСР «Про порядок введення в дію Закону Української РСР «Про освіту» від 04 червня 1991 року №1144-ХІІ, дія Закону Української РСР «Про освіту» вступає в силу з дня його опублікування, а що стосується нових документів про освіту та нових кваліфікацій і наукових ступенів, - з 1 вересня 1992 року.

Закон Української РСР «Про освіту» було опубліковано у Відомостях Верховної Ради УРСР, 1991, N 34 (20.08.91), ст. 451 та Голосі України, 1991, 06, 26.06.91 N 122, а тому слід вважати, що з першої дати публікації в Голосі України - 26.06.1991 р. вказаний Закон набрав чинності.

Згідно роз'яснення Департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки України № 2308 від 03.03.2011 р. середня спеціальна освіта, здобута за часів Радянського Союзу в технікумах та училищах, прирівнюється відповідно до чинного законодавства до неповної вищої освіти.

Виходячи із системного аналізу вищенаведених норм законів, беручи до уваги той факт, що із набранням чинності Закону Української РСР «Про освіту» з 26.06.1991 р. Київський технікум залізничного транспорту набув статусу вищого навчального закладу, а також те, що позивач проходив навчання у технікумі в період з 01.09.1991 по 28.06.1995, суд приходить до висновку, що позивач має право на зарахування вислуги років за час проходження навчання в останньому.

З урахуванням наведеного, слід дійти висновку про помилковість висновків відповідача про те, що на час навчання позивача в період з 01.09.1991 по 28.06.1995 Київський технікум залізничного транспорту не мав статусу вищого навчального закладу, у зв'язку із чим відсутні підстави для зарахування вислуги років за час навчання, з огляду на що відмову Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Київській області, оформлену листом № 13/4-322 від 03.03.2015 р. слід визнати протиправною, а позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд має керуватися критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, згідно з якими у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено правомірність його дій, водночас позивачем доведено обставини в обґрунтування своїх позовних вимог, а тому суд приходить до висновку про наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають відшкодуванню в повному обсязі.

Керуючись статтями 69 - 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною відмову Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Київській області, оформлену листом № 13/4-322 від 03.03.2015 р.

3. Зобов'язати Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області зарахувати до вислуги років ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, 04213) час його навчання у Київському технікумі залізничного транспорту за період з 01.09.1991 по 28.06.1995 із розрахунку 1 рік навчання - за 6 місяців служби.

4. Судові витрати в сумі 73,08 грн. присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок асигнувань Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання її повного тексту особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук