Ухвала суду № 55983880, 27.01.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

27 січня 2016 рокусправа № 804/6475/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролетарське Стіл" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пролетарське Стіл" (далі - позивач) звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач) в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001462204 від 11.02.2014 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001462204 від 11.02.2014 року.

Вирішено питання про судові витрати по справі.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 та ст. 41 КАС України не перешкоджає розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Оріхівське Стіл" (код ЄДРПОУ 35201072) за грудень 2013 року.

За результатами вказаної перевірки складено Акт від 25.01.2014 року № 37/22-04/35201072 (надалі - Акт перевірки), яким встановлено порушення підприємством п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого ТОВ "Оріхівське Стіл" завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу

податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) на суму 6058791,00 грн. У зв'язку з чим відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України до зменшення підлягає залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по податковій декларації з ПДВ за грудень 2013 р. у розмірі 6058791,00 грн.

Не погодившись з висновками Акту перевірки, позивач 03.02.2014 р. надав до податкового органу відповідні заперечення (лист від 03.02.2014 р. №10).

11.02.2014 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми "В4" № 0001462204, яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 6058791,00 грн. за грудень 2013 р.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням - рішенням позивач подав скаргу до Міністерства доходів і зборів України (вх.№8030/6 від 22.04.2014 р.), за результатами розгляду якої оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, скарга без задоволення (рішення Міністерства доходів і зборів України від 30.04.2014 р. №7848/6/99-99-10-01-15).

Встановлено, що ТОВ "Оріхівське Стіл" до податкового органу подано декларацію з ПДВ за грудень 2013 року, у якій рядок 19 "Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного(податкового) періоду" складає 0,00 грн., рядок 21 "Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду" (значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду) складає 6062265,00 грн., рядок 22 "Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового періоду), за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду" та рядок 24 "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" складає 6062265,00 грн. Залишок від'ємного значення сформований в період з листопада 2007 року по листопад 2012 року.

Слід звернути увагу, що проведенню камеральної перевірки підприємства передувала позапланова виїзна перевірки ТОВ "Оріхівське Стіл" з питань правильності нарахування залишку від'ємного значення по декларації з податку на додану вартість за липень 2013 р. (Акт від 18.09.2013 р. №1047/15-3/35201072), за результатами якої податковий орган дійшов висновків про порушення підприємством пп. 14.1.36, 14.1.181 п.14.1. ст.14, п.198.1, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, а саме ТОВ "Оріхівське Стіл" завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту (рядок 24 декларації) на суму 6058791,00 грн. та занижено податок на додану вартість у сумі 203,00 грн.

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 03.10.2013 р. №0000481501 про зменшення ТОВ "Оріхівське Стіл" розміру від'ємного значення податку на додану вартість на суму 6058791,00 грн., яке було оскаржене позивачем до суду.

Так, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2014 р. (справа №804/1305/14) позовні вимоги ТОВ "Оріхівське Стіл" задоволено, вказане вище податкове повідомлення-рішення скасоване.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2015 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2014 року залишено без змін.

Рішення набрало законної сили у відповідності до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

В силу ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлені вищезазначеними судовими актами факти мають преюдиціальне значення в рамках досліджуваного адміністративного спору та доведенню знову не підлягають.

На підставі вказаної норми суд першої інстанції вірно відхилив посилання позивача на протиправність висновків Акту документальної позапланової виїзної перевірки підприємства, оскільки зміст даного документу та відповідні господарські відносини (господарська діяльність) підприємства були предметом розгляду у справі № 804/1305/14 та не є предметом розгляду справи № 804/6475/14, а отже дослідженню не підлягають.

Вказаними рішеннями встановлено правомірність формування податкового кредиту позивача у розмірі 6058791,00 грн.

Таким чином, висновки податкового органу щодо завищення підприємством залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту (рядок 24 декларації) на суму 6058791,00 грн. є неправомірними.

Фактично спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу можливості відображення позивачем у податковій звітності, наступних податкових періодів, від'ємного значення ПДВ, розмір якого зменшено податковим повідомленням-рішенням, яке оскаржено в судовому порядку, але до набрання судовим рішенням законної сили.

З даного приводу слід зазначити наступне.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно п. 200.3 та 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно Порядку заповнення та подання звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 13.11.2013 р. № 678, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2013 р. за № 2094/24626 (який був чинний на момент виникнення спірних відносин, втратив чинність 01.12.2014 р.) якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано від'ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.

Якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума:

у декларації 0110 враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (відображається у рядку 20.1 декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду);

у деклараціях 0121-0123/0130/0140 зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Рядок 20.1 у деклараціях 0121-0123/0130/0140 не заповнюється.

Якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), до декларації 0110 подається (Д2) (додаток 2).

Платники, які заповнили рядок 22 декларації 0110 та відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають до декларації 0110 (Д3) (додаток 3).

Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації 0110 за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 податкової декларації 0110.

Залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної контролюючим органом.

Відповідно до пп. 56.17.5 п. 56.17 ст. 56 Податкового кодексу України процедура адміністративного оскарження закінчується: днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, що оскаржувались.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

З урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України).

У відповідності до п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Таким чином, права та обов'язки як платника податків щодо сплати податкового зобов'язання, так і податкового органу щодо примусового стягнення виникають лише після набрання законної сили судовим рішенням.

Діючою, на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, редакцією Податкового кодексу України не передбачено дій платника податків у випадку оскарження податкового повідомлення-рішення про зменшення суми від'ємного значення суми ПДВ, але передбачено, що платник податків має право оскаржити таке рішення контролюючого органу (п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України).

При цьому, норми чинного податкового законодавства не містять заборони декларування від'ємного значення з ПДВ без урахування висновків податкового органу, які не набули статусу обов'язкових до вступу відповідного судового рішення в законну силу.

Застосовуючи аналогію закону, в частині оскарження платником рішень контролюючого органу про збільшення сум грошового зобов'язання, та приймаючи до уваги законодавчо визначену можливість оскарження будь-якого рішення контролюючого рішення, слід дійти висновку про те, що якщо податковий орган зменшує розмір від'ємного значення суми ПДВ, то обов'язок платника податків врахувати ці суми зменшення у наступних податкових періодах виникає лише після набрання законної сили судовим рішенням, яким би було встановлено правомірність рішення контролюючого органу про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ.

Згідно пп.54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

З урахуванням наведених вище приписів законодавства у взаємозв'язку з обставинами даної справи, враховуючи, що саме станом на дату подання декларації сума податкового зобов'язання, яка визначена позивачеві податковим органом, була неузгодженою, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у позивача у грудні 2013 року не існувало обов'язку відобразити у податковій звітності з податку на додану вартість зі знаком "-" суму зменшення залишку від'ємного значення з урахуванням податкового повідомлення-рішення за формою "В4" від 03.10.2013 року № 0000481501 на суму завищення від'ємного значення ПДВ у розмірі 6058791,00 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

При цьому, колегія суддів зазначає, що ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року в порядку ст. 88 КАС України відповідачу було відстрочено сплату судового збору за подачу апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями) - за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Колегія суддів звертає увагу, що на час подання відповідачем апеляційної скарги (08.10.2015 року) останній в силу положень Закону України «Про судовий збір» не був звільнений від сплати судового збору.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 110% від ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. За подання цього позову підлягала сплаті сума судового збору в розмірі 4872,00 грн.

Отже, розмір судового збору за подання даної апеляційної скарги становить 5359,20 грн.

Враховуючи те, що рішення у справі ухвалено не на користь відповідача (апелянта по справі), судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 5 359 грн. 20 коп. підлягає стягненню з Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на спеціальний рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролетарське Стіл" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Стягнути судовий збір в розмірі 5359 (п'ять тисяч триста п'ятдесят дев'ять) грн. 20 коп. з Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на спеціальний рахунок Державного бюджету України.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай