Постанова № 55982610, 18.02.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 лютого 2016 р. № 820/11232/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, третя особа - ПАТ "Універсал Банк" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі по тексту - відповідач, Західна ОДПІ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі по тексту - третя особа, ПАТ «Універсал Банк»), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 03.03.2015 року №0009171706 про збільшення ОСОБА_1 суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 9966, 02 грн., в тому числі 7836, 81 грн. за основним платежем та 2129,21 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що між ПАТ "Універсал Банк" та нею укладено кредитний договір № СL51445 від 30 травня 2008 року, згідно з яким останній було надано кредит у сумі 17000 грн. до 25.05.2013 року. Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 06.06.2011 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованість по договору в сумі 29491,06 грн. та згідно пропозиції ПАТ "Універсал Банк" по врегулюванню заборгованості від 16.11.2012 року позивачкою було сплачено 2949,11 грн. та зазначалось, що в разі сплати ще 14445,53 грн. в строк до 16.11.2013 року, заборгованість за кредитом буде вважатися врегульованою. Виконавши умови банку 18.11.2013 року позивачкою отримано акт про припинення зобов'язань за договором № СL51445 від 30 травня 2008 року.

Таким чином, позивачка вважає, що ПАТ "Універсал Банк" надало невірну інформацію, яка не відповідає дійсності про анулювання "загальної" заборгованості у сумі 47457,27 грн., оскільки одержавши виписку по рахунку з ПАТ "Універсал Банк" про сплату за кредит від 30.05.2008 року грошових коштів станом на 04.08.11 року баланси є нульовими, а отже списання таких пені або штрафу, не було особистим доходом позичальника, і тому він не може сплачувати за їх списання податок на додаткове благо, тому що фактично додаткове благо не було ним отримане. За наведених обставин податкове повідомлення-рішення № 0009171706 від 03.03.2015 року про нарахування суми грошового зобов'язання у зв'язку з отриманням ОСОБА_1 доходу у вигляді додаткового блага підлягає скасуванню.

Представник відповідача надав до суду письмові заперечення проти позову, в яких послався на необґрунтованість позовних вимог позивача, оскільки актом документальної позапланової невиїзної перевірки № 325/20-33-17-02-07/НОМЕР_1 від 13.02.2015 р. встановлено, що ОСОБА_1 за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р. отримала дохід у вигляді додаткового блага (ознака доходу " 126"), а саме, анулювання (прощення) боргу. Сума доходу у розмірі 47457,27 грн. відображена ПАТ "Універсал Банк" у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, та сум утриманого з них податку, а тому дохід у вигляді додаткового блага згідно з Податковим кодексом має бути включено до загального річного оподаткованого доходу та відображено в податковій декларації про майновий стан і доходи, що не було зроблено позивачем, у зв'язку з чим відповідачем було правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення.

Сторони в судове засідання не з'явились, про день, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, шляхом направлення документів поштою за юридичною адресою (а.с. 68- 69).

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд визнає можливим справу розглянути без участі в судовому засіданні представників сторін на підставі наявних у ній доказів.

Згідно вимог ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст. ст. 12, 41 КАС України не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ "Універсал Банк" та позивачем був укладений кредитний договір № СL51445 від 30 травня 2008 року, згідно з яким останньому було надано кредит у сумі 17000 грн. до 25.05.2013 року.

18.11.2013 року між ПАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_1 був підписаний акт про припинення зобов'язань за договором № СL51445 від 30 травня 2008 року згідно з п. 1 якого встановлено, що станом на 18 листопада 2013 року загальний розмір заборгованості позивача перед банком за договором № СL51445 від 30 травня 2008 року становить 47457, 27 грн. (а.с. 17).

У п. 2 вищезазначеного акта про припинення зобов'язань встановлено, що з моменту підписання сторонами цього акта заборгованість позивальника перед кредитором у сумі 47457, 27 грн. вважається погашеною повністю, шляхом прощення кредитором такої заборгованості позичальнику (на підставі ст. 605 ЦК України - прощення боргу) а позивальник вважається таким, що виконав свої зобов'язання за основним договором у повному обсязі.

Згідно копії відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПС України про суми виплачених доходів ОСОБА_1 від ПАТ «Універсал Банк» отримала додаткове благо за ознакою 126 на суму 47457, 27 грн. (а.с. 45)

Судом встановлено, що з метою визначення об'єкту оподаткування Західною ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області до ПАТ "Універсал Банк" було направлено запит №14897/171 від 11.11.2014р. про надання інформації щодо отримання платником податку ОСОБА_1 доход у вигляді додаткового блага (а.с. 46).

Згідно відповіді ПАТ "Універсал Банк" №3738 ГО від 24.11.2014р. (а.с. 47), на підставі акта про припинення зобов'язань ОСОБА_1 від 18.11.2013 року за договором № СL51445 від 30.05.2008 року анульовано борг у сумі 47457, 27 грн. Ознака доходу для форми 1-ДФ « 126».

Як встановлено судом посадовою особою відповідача була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи - платника податку ОСОБА_1 з питань достовірності, повноти нарахування і сплати податку на доходи фізичних осіб з окремих видів доходів, відмінних від здійснення господарської (незалежної професійної) діяльності за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р. за результатами якої був складений акт перевірки № 325/20-33-17-02-07/НОМЕР_1 від 13.02.2015 р. (далі по тексту - акт перевірки)(а.с. 22-27).

Згідно результатів перевірки правильності визначення суми податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає сплаті платником самостійно, встановлено, що на порушення пп. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ, у результаті неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік та ппп. Д пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), фізична особа - платник податку ОСОБА_1, дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у сумі 47457,27 грн., не декларувала, податок на доходи фізичних осіб за ставками, визначеними п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу у сумі 7836,81 грн. (11470,00х15відс.+35987,27х17відс.=7836,81 грн.) не сплатила.

Як вбачається з акта перевірки, ОСОБА_1 за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р. отримала доходи у вигляді додаткового блага - анулювання (прощення) боргу в сумі 47457,27грн., яка в якості доходу відображена ПАТ "Універсал Банк" у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, та сум утриманого з них податку.

Також перевіркою встановлено порушення п.п. "д" п.п.164.2.17, п.164.2, ст.164 Податкового кодексу України, в результаті чого виявлено неподання декларації про майновий стан та доходи, в якій не визначено та не сплачено у строки, встановлені законодавством, суму грошового зобов'язання з податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 7836, 81 грн.

На підставі висновків акта перевірки 03.03.2015 року Західною ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області було винесено податкове повідомлення - рішення № 0009171706 від 03.03.2015 року №0009171706 про збільшення ОСОБА_1 суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 9966, 02 грн., в тому числі 7836, 81 грн. за основним платежем та 2129,21 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 28).

Суд зазначає, що додаткове благо - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з використанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно - правовим договором (угодою), укладеним з таким платником податку.

Згідно з п.п. 164.2.17"д", п. 164.2, ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником як додаткове благо у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощення) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду у якому такий борг було анульовано (прощено), боржник самостійно сплачує податок з таких доходів і відображає їх у річній Податковій декларації.

У п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. При цьому відповідно до п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкова декларація для платників податку на доходи фізичних осіб подається до 1 травня року. При цьому, позивач не включив до податкової декларації про майновий стан та доходи за 2013 рік та не сплатив у строки визначені законодавством суми по податку на доходи з фізичних осіб в результаті отримання доходи у вигляді додаткового блага.

Відповідно до п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України ставка податку становить 15% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Таким чином, у разі якщо кредитор (банк) з урахуванням вимог п.п. "д" п.п. 164.2.17, п.164.2, ст.164 Податкового кодексу України анулює (прощає) суму боргу платника податку за кредитним договором, слід вважати що такий кредитор надав (виплатив) платнику податку дохід у вигляді додаткового блага.

При цьому, дохід у вигляді суми анульованого боргу, наданий платнику податку, кредитор (банк) має відобразити у податковій звітності за підсумками звітного періоду, в якому було нараховано такий дохід, а платник податку зобов'язаний подати річну Податкову декларацію до контролюючого органу за місцем податкової адреси, відобразити у ній такий дохід і самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити зазначену суму податкового зобов'язання.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими , прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно скасування податкового повідомлення-рішення від 03.03.2015 року №0009171706 про збільшення ОСОБА_1 суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 9966, 02 грн., в тому числі 7836, 81 грн. за основним платежем та 2129,21 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), як такого, що вчинено безпідставно не підтверджуються матеріалами справи, спростовані відповідачем, а відтак не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, третя особа - ПАТ "Універсал Банк" про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.