Постанова № 55982304, 17.02.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2016 р. Справа № 922/5805/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Істоміна О.А., суддя Слободін М.М.,

при секретарі Кохан Ю.В.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 дов. № 620 від 01.02.2016р.,

відповідача ОСОБА_2 дов. № 07/1105 від 19.11.2015р., ОСОБА_3 дов. № 07/853 від 08.09.2015р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 145 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 24.12.2015 р. у справі № 922/5805/15,

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківгаз", м. Харків,

до Публічного акціонерного товариства "Харківське підприємство автобусних станцій", м. Харків,

про стягнення 11678,11 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Харківгаз", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Харківське підприємство автобусних станцій", відповідача, про стягнення заборгованості за укладеним сторонами договором на постачання природного газу за регульованим тарифом №05П-ПРГ-07-2014 від 02.12.2013 р. в сумі 11 678, 71 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.12.2015 року у справі №922/5805/15 (суддя Суслова В.В.) позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 11678,71 грн. заборгованості за Договором № 05П-ПРГ-07-2014 від 02.12.2013 року, 1218,00 грн. судового збору.

Відповідач не погодився з рішенням місцевого господарського суду, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати це рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування своєї апеляційної скарги відповідач посилається на те, що здійснений позивачем перерахунок об'єму природного газу за період з 01.04.2015 року по 15.04.2015 року є неправомірним, оскільки в цей період часу відповідачем використання газу не відбувалось, що підтверджується технічним актом № 1919 від 30.04.2015р., записами в журналі обліку газу, а також, реєстром споживання природного газу.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийняте у відповідності з нормами чинного законодавства. Позивач зазначив, що в даному випадку є факт пропущення строків повірки ЗВТ, а після закінчення строку дії повірки ЗВТ вважаються непридатними до застосування і перерахунок обсягу спожитого газу проводиться відповідно до вимог нормативних документів, починаючи з дня, наступного після дати закінчення строку повірки.

В судовому засіданні 01.02.2016р. було оголошено перерву до 17.02.2016р. о 10:30 год.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача та у відзиві на неї доводи позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 02.12.2013 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживачем) було укладено договір №05 П-ПРГ-07-2014 на постачання природного газу за регульованим тарифом (промисловим та комунально-побутовим споживачам), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач зобов'язався оплатити постачальнику вартість газу у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Згідно з п.2.6. договору послуги з постачання документально оформлюються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється згідно з даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником (п. 2.9. договору).

У відповідності до п.2.8. договору споживач протягом 2-х робочих днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу.

Пунктом 2.8.1. договору передбачено, що у випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку.

В п. 4.6.3. договору сторони визначили, що у випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

За умовами п. 5.3.3. договору споживач зобов'язаний оплачувати постачальнику вартість поставленого газу на умовах та в обсягах, визначених договором.

Згідно з п. 3.3. договору кількість реалізованого газу споживачу визначається на межі балансової належності об'єктів споживача за допомогою вузлів обліку, визначених у Додатку 1 до договору.

Як зазначає позивач, 16.04.2015 року під час обстеження представниками Мереф'янської філії ПАТ "Харківгаз" на об'єкті, підпорядкованому відповідачу та який знаходиться за адресою:с. Липці, вул. Пушкінська, 112 було виявлено, що на лічильник Gallus G4 № 0419715 30.03.2015 р. закінчився термін державної повірки, про що було складено відповідний акт. В звязку з чим позивачем було здійснено перерахунок спожитого газу по номінальній потужності неопломбованого газоспоживаючого обладнання в період з 09-00 01.04.2015 р. (наступний день після закінчення строку повірки) по 09-00 15.04.2015 р. (до моменту відключення від систем газопостачання).

В акті приймання-передачі газу за квітень 2015 р. позивачем був зафіксований обсяг переданого газу в обсязі 1,253 тис. м3 вартістю 12164,11 грн.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що Мерефянське УЕГГ ПАТ"Харківгаз" листами № 01-13/510 від 05.05.2015 р., № 01-13/1078 від 06.07.2015 р., № 01-09/1762 від 07.09.2015 р. та листом ПАТ"Харківгаз" № 1632 від 06.05.2015 р. на адресу відповідача були надіслані акти приймання - передачі газу № ХА 000000318 від 30.04.2015 р. та технічний розрахунок з вимогою підписати їх й сплатити обсяг газу 1,253 тис. м3 вартістю 12164,11 грн.

Відповідач, не погодившись з нарахованим об'ємом газу та сумою вказаною до сплати, надіслав позивачу відповідь з запереченнями, про що свідчать листи № 10/434 від 25.05.2015 р., №1072 від 05.08.2015 р. № 10/928 від 05.10.2015 р. та № 14/116 від 11.06.2015 р. В даних листах відповідач вказує на те, що з 25.03.2015 р. природний газ ним не споживався та газоспоживче обладнання було відповідачем відключено, що підтверджується реєстром споживання природного газу в квітні 2015р., в якому зазначений об'єм газу 1203 куб.м, а не 1,253 тис. м3 як було зазначено у технічному розрахунку позивачем.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем була здійснена лише часткова оплата за спожитий природний газ у розмірі 485,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 816 від 26.05.2015 р. Сума у розмірі 11678,71 грн. залишилась відповідачем не погашеною. Акти приймання - передачі, які були надіслані на адресу відповідача, останнім підписані також не були.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відносини, які виникають між газопостачальними, газорозподільними, газотранспортними підприємствами та споживачами природного газу (крім населення), а також взаємовідносини між суб'єктами господарювання під час передачі з газорозподільних мереж споживачу природного газу, у тому числі видобутого з газових і газоконденсатних родовищ, та нафтового газу, отриманого з нафтових родовищ, регламентовані Правилами користування природним газом для юридичних осіб, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики №1181 від 13.09.2012 р. (далі - Правила №1181) та Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України №618 від 27.12.2005 р. (далі - Правила №618).

Пунктом 1.4. Правил №1181 передбачено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві (субспоживачеві) природний газ, якісні характеристики якого визначено стандартами, в обсязі та порядку, передбачених договором, а споживач (субспоживач) зобов'язується сплачувати вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Відповідно до п. 3.8 Правил №1181 власник комерційного обліку або суб'єкту господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору, забезпечує належний технічний стан ЗВТ та проведення періодичної повірки у визначений строк.

У відповідності до п. 5.9. Правил № 618 власник комерційного вузла обліку газу відповідає за технічний стан комерційного вузла обліку газу та порушення правил його експлуатації, а також за використання ЗВТ з вичерпаним терміном повірки.

За умовами п.3.12.1. Правил №1181 та п. 5.10. Правил № 618 сторони договору мають право контролювати правильність експлуатації ЗВТ у будь-який час доби; у разі виникнення між сторонами спірних питань щодо технічних, у тому числі метрологічних характеристик ЗВТ сторони договору мають право вимагати проведення експертиз або позачергової повірки ЗВТ.

Відповідно до п.3.12.1. Правил №1181 сторони договору мають право контролювати правильність експлуатації ЗВТ у будь-який час доби. Періодична повірка ЗВТ здійснюється газорозподільним (газотранспортним) підприємством або іншою організацією, яка уповноважена на її проведення.

Пунктом 2.2.3 договору визначено, що постачання газу здійснюється у разі наявності у споживача комерційного вузла обліку природного газу, який відповідає вимогам Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 р. № 618 (далі - Правила обліку) та узгоджений з постачальником.

Вимоги до комерційного вузла обліку встановлено п. 5.5 Правил обліку, відповідно до якого: для комерційного обліку газу повинні застосовуватись ЗВТ, типи яких занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки та відповідають вимогам цих Правил.

Крім того, п.5.7. Правил обліку визначено, що ЗВТ мають бути повірені або атестовані в установленому порядку. Власник комерційного вузла обліку газу відповідає за збереження свідоцтв про повірку або метрологічну атестацію ЗВТ та паспортів до ЗВТ.

Також, п. 5.9 Правил обліку передбачає, що власник комерційного вузла обліку газу відповідає за технічний стан комерційного вузла обліку газу та порушення правил його експлуатації, а також за використання ЗВТ з вичерпаним терміном повірки.

Лічильник - складний вимірювальний прилад, який з часом зношується та зазнає впливу з боку зовнішніх факторів, внаслідок чого змінюються його метрологічні характеристики. Тому для точного обліку спожитого газу лічильники підлягають періодичній повірці. Такій повірці підлягають всі лічильники, що перебувають в експлуатації у споживачів незалежно від форм власності та виду діяльності.

Статтею 11 Закону України №113/98-вр від 11.02.1998 р. "Про метрологію та метрологічну діяльність" передбачено, що засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію.

Періодична повірка - це встановлення придатності до застосування лічильників газу, які перебувають в експлуатації, через міжповірочний інтервал, який становить 5 або 8 років, залежно від типу лічильника та виробника зазначеного у паспорті приладу.

Відповідно до п. 5.3.4. договору, споживач зобов'язаний забезпечити вчасне проведення державної повірки ЗВТ встановлених на комерційних вузлах обліку газу та не допускати прострочення терміну повірки встановлених на вузлі обліку газу.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, в даному випадку - датою випуску лічильника газу № 04109715 є березень 2015 р., а отже дата повірки повинна бути не пізніше 30.03.2015 р. Проте, відповідачем до зазначеної дати не було здійснено повірку зазначеного лічильника газу.

У відповідності до п. 3.12.2. Правил № 1181 перерахунки обсягу споживання/розподілу/транспортування природного газу проводяться у випадках: тимчасової відсутності ЗВТ (зняття ЗВТ на періодичну чи позачергову повірку, ремонт, експертизу); непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами експертизи, повірки та/або технічної перевірки вузла обліку; наявності аварійних ситуацій, що зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів, інші несправності ЗВТ, що впливають на облік газу; пропущення строків повірки ЗВТ.

Після закінчення строку дії повірки ЗВТ вважаються непридатними до застосування і перерахунок обсягу спожитого газу проводиться відповідно до вимог нормативних документів, починаючи з дня, наступного після дати закінчення строку повірки.

Згідно з п. 5.13.2. Правил №681 та п. 3.12.4. Правил №1181 якщо власником комерційного вузла обліку газу є споживач, перерахунки обсягу споживання/розподілу/транспортування природного газу за період відсутності (несправності) ЗВТ здійснюються газорозподільним/газотранспортним підприємством за показами дублюючого вузла обліку, а у разі відсутності дублюючого вузла обліку - за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання (до якого здійснюється газопостачання) з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.

Пунктом 1.3. Правил №1181 визначено, що дублюючий вузол обліку - це вузол обліку, призначений для здійснення контролю за обсягом природного газу, що обліковується комерційним вузлом обліку.

За умовами п. 3.12.4. Правил №1181 оскільки у позивача відсутній дублюючий вузол обліку, призначений для здійснення контролю за обсягом природного газу, що обліковується комерційним вузлом обліку, позивач повинен був здійснити перерахунок обсягу спожитого позивачем газу за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання (до якого здійснюється газопостачання) з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.

Відповідно до п. 9.2. Правил №618 природного газу до складу вузла обліку природного газу крім лічильника газу, може входити і коректор газу, що складається з обчислювача коректора, вимірювальних перетворювачів тиску та /або температури газу. Коректор в свою чергу, це сукупність засобів вимірювальної техніки, яка вимірює тиск та температуру газу, що протікає у вимірювальному трубопроводі, і перетворює вихідні сигнали від лічильника газу та обчислює об'єм газу за стандартних умов.

У відповідності до п.11.1.1. Правил №618 до програмного забезпечення обчислювачів коректора, зокрема, можливість друкування звіту за контрактну добу (за декаду, контрактний місяць).

Пунктом 11.2.1. Правил №618 передбачено, що звіти коректора за контракту добу мають містити поточне значення часу, починаючи з контрактної години, з інтервалом в одну годину, та об'єм газу за кожну контрактну годину, куб.м./тис.куб.м.

Тобто, звіти коректора є даними комерційного вузла обліку та відображають кількість годин роботи газового обладнання за добу.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що враховуючи те, що на підприємстві відповідача встановлено побутовий лічильник газу Gallus G4 та коректор газу відсутній - визначити фактичну кількість годин роботи газового обладнання не є можливим.

Таким чином, позивач здійснив технічний перерахунок протранспортованого обсягу газу за номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання за період з 01.04.2015 року (наступний день після дати закінчення строку повірки) по 15.04.2015 року (до моменту відключення споживача від газопостачання), про що свідчить технічний розрахунок б/н від 21.04.2015 року.

Як в суді першої інстанції, так і в апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що після 30.03.2015 р. природний газ ним не споживався, тому позивач здійснив неправомірний перерахунок об'єму природного газу за період з 01.04.2015 р. по 15.04.2015 р.

Такі посилання відповідача є необґрунтованими, оскільки пунктом 7.7 договору та пунктом 7.6 Правил № 1181 передбачено, що у разі необхідності повного або часткового припинення споживання газу (у тому числі при виконанні планових ремонтів газоспоживного обладнання) споживач зобов'язаний повідомити про це постачальника не пізніше ніж за 7 календарних днів до дати припинення відбору газу. Доказів такого повідомлення відповідачем до матеріалів справи не надано.

Також, в апеляційній скарзі відповідач зазначив, що споживання газу не відбувалось, посилаючись на показники лічильника, а також на те, що у разі використання засобів або реєстру вальни х засобів вимірювальної техніки розрахунки обєму газу повинні заноситись до журналу обліку.

Проте, ці ствердження відповідача є неправомірними, оскільки як вже було зазначено раніше, відповідно до п. 3.8. Правил № 1181 власник комерційного вузла обліку або суб'єкту господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору забезпечує належний технічний стан ЗВТ та проведення періодичної повірки у визначений строк.

Згідно з п. 5.9. Правил № 618 власник комерційного вузла обліку газу відповідає за технічний стан комерційного вузла обліку газу та порушення правил його експлуатації, а також за використання ЗВТ з вичерпаним терміном повірки.

Оскільки відповідач пропустив строки повірки ЗВТ, то після закінчення строку дії повірки ЗВТ вважаються непридатними до застосування і перерахунок обсягу спожитого газу проводиться відповідно до вимог нормативних документів, починаючи з дня, наступного після дати закінчення строку повірки.

Тобто, позивач зробив перерахунок спожитого газу на підставі п. 3.12.4. Правил № 1181 у зв'язку з порушенням відповідача строків проведення позачергової повірки лічильника газу № 04109715 і починаючи з 1 квітня 2015 р. лічильник вважається не повіреним.

Таким чином, судова колегія вважає, що перерахунок обсягів спожитого природного газу за квітень 2015 року проведений у повній відповідності до вимог діючих нормативно - технічних документів.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що у відповідача перед позивачем за договором №05П-ПРГ-07-2014 на постачання природного газу за регульованим тарифом (промисловим та комунально-побутовим споживачам) від 02.12.2013 р. виникла заборгованість в розмірі 11678,71 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, доводи викладені відповідачем в апеляційній скарзі не знайшли підтвердження в матеріалах справи. Інших обставин, що могли б бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, в ході апеляційного провадження не наведено.

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції прийняте при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, викладені в рішенні висновки відповідають обставинам справи, а тому рішення господарського суду Харківської області від 24.12.2015 р. у справі № 922/5805/15 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача, Публічного акціонерного товариства "Харківське підприємство автобусних станцій", м. Харків, на рішення господарського суду Харківської області від 24.12.2015 р. у справі № 922/5805/15 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 24.12.2015 р. у справі № 922/5805/15 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Гребенюк Н.В.

Суддя Істоміна О.А.

Суддя Слободін М.М.