Постанова № 55982243, 18.02.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2016 р.Справа № 916/4658/15 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.,

суддів: Петрова М.С., Колоколова С.І.,

при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, довіреність № б/н, дата видачі : 05.10.15;

від відповідача ОСОБА_2, довіреність № б/н, дата видачі : 08.12.15;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю УТК КРОСТ, м. Очаків Миколаївської області

на рішення господарського суду Одеської області від 23.12.2015 року

по справі № 916/4658/15

за позовом скаржника

до Приватного підприємства „Компанія „ОСОБА_3, м. Одеса

про стягнення 125243, 53 грн.,

/повна фіксація судового процесу здійснювалась відповідно до ст. 129 Конституції України та ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України/,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2015р. Товариство з обмеженою відповідальністю (далі по тексту ТОВ) УТК КРОСТ звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства (далі ПП) „Компанія „ОСОБА_3 про стягнення на підставі ст. ст. 193, 231, 265 ГК України, ст. ст. 526, 530, 549, 550, 691, 692 ЦК України 125243,53грн. заборгованості за договором поставки за № 14121601 від 16.12.2014р., з яких 104850грн. оплати за поставлений товар, 17974,12грн. пеня, 2419,41грн. 3% річних, що нараховані від простроченої суми невиконаного грошового зобовязання. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 1878,65грн. сплаченого судового збору.

Рішенням господарського суду Одеської області від 23.12.2015р. (суддя Мостепаненко Ю.І.) у задоволені позову відмовлено через відсутність у позивача права вимоги боргу, оскільки його уступлено новому кредитору ТОВ ВЕРТЕКСПРОМ за трьохстороннім договором відступлення права вимоги №0502-1/2015 від 05.02.2015р..

Не погоджуючись з означеним рішенням ТОВ УТК КРОСТ звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати його та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача до відповідача у повному обсязі.

ТОВ УТК КРОСТ вважає, що рішення Господарського суду Одеської області від 23.12.2015р. не вмотивоване, не обґрунтоване та ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права з огляду на те що:

-суд не врахував недійсність договору відступлення права вимоги №0502-1/2015 від 05.02.2015р., про існування якого позивач довідався лише в судовому засіданні, оскільки директором його підписано з перевищенням повноважень, встановлених п.п. 7.5.11 Статуту;

-суд помилково з порушенням п. 2.3 Постанови Пленуму ВГСУ за №11 від 29.05.2013р. відмовив у задоволенні клопотання про призначення комплексної експертизи (почеркознавчої та технічної) з посиланням на те, що договір відступлення права вимоги за №0502-1/2015р. від 05.02.2015р. не було визнано у встановленому законом порядку недійсним, а предметом розгляду даного позову є стягнення заборгованості за поставлений товар, а не дійсність або недійсність договору.

Клопотання скаржника, заявлене в судовому засіданні, про зупинення провадження в справі до розгляду його позову про визнання недійсним договору відступлення права вимоги № 0502-1/2015 від 05.02.2015р., заявленого після прийняття рішення в даній справі, колегія відхилила, як необгрунтоване, з роз'ясненням права на перегляд оскарженого рішення за нововиявленими обставинами в порядку ст.ст. 112-114ГПК України в разі задоволення цього позову.

У відзиві на апеляційну скаргу та у судовому засіданні представник ПП „Компанія „ОСОБА_3 просить відмовити ТОВ УТК КРОСТ в задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду Одеської області від 23.12.2015р. залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, судова колегія прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування рішення виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 16 грудня 2014 р. між ТОВ УТК КРОСТ (Постачальником) та ПП „Компанія „ОСОБА_3 (Покупцем) укладено договір поставки за № 14121601 (а.с. 66-68), відповідно до умов якого Постачальник поставляє та передає у власність Покупця продукцію, визначену у п. 2.1 договору, а Покупець приймає та оплачує продукцію в асортименті, кількості та за цінами, викладеними в рахунках-фактурах /п. 1.1 Договору/.

Згідно п.п. 1.3 поставка продукції здійснюється окремими партіями. Найменування, одиниці виміру та загальна кількість продукції, її часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) кожної партії продукції узгоджуються сторонами шляхом оформлення замовлень на поставку продукції відповідно до умов, визначених цим договором.

У відповідності до п.п. 6.3 приймання-передача продукції здійснюється представниками обох сторін на складі доставки згідно наданих Постачальником супроводжуючих документів на товар із підписанням відповідних накладних.

Згідно п.п. 7.1 договору ціна на продукцію встановлюється в національній валюті України гривнях (з урахуванням податку на додану вартість) і вказуються у рахунках-фактурах. Вартість тари, упакування та маркування продукції внесене в її ціну.

П.п. 7.7 договору передбачає, що 100% вартості партії продукції сплачується покупцем протягом 90 календарних днів з дати отримання покупцем відповідної партії продукції.

П.п. 9.1 встановлено, що у випадку невиконання або неналежного виконання сторонами умов даного договору, вони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України та цим договором.

Сторони п. 12.1 узгодили, що договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими на це представниками і скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2015р.. Відповідно до п.12.8 кожна із сторін має право передавати свої права за договором третій стороні без письмової згоди іншої сторони.

У відповідності до умов договору ТОВ УТК КРОСТ поставило ПП „Компанія „ОСОБА_3 товари, в тому числі газові конвекторні обігрівачі для обігрівання простору на суму 104850грн., що підтверджується підписаною та скріпленою печатками сторін видатковою накладною за №РН-0000476 від 31.12.2014р. (а.с. 16), борг за якою вимагає позивач.

Між тим, 05.02.2015р. між ТОВ УТК КРОСТ (Первісний Кредитор), ТОВ „ВЕРТЕКСПРОМ (Новий Кредитор) та ПП „Компанія „ОСОБА_3 (Боржник) укладено договір відступлення права вимоги за № 0502-1/2015, відповідно до якого Новий Кредитор стає кредитором Боржника за договором поставки № 14121601 від 16.12.2014р. (Угода) між Первісним Кредитором та ПП „Компанія „ОСОБА_3 на суму 1 044 993,48 грн. (а.с. 56).

Згідно з п. 2 договору, до Нового Кредитора переходить право вимагати (замість Первісного Кредитора) від Боржника належного виконання зобовязань Боржника, викладених в Угоді, а Боржник зобовязується перед Новим Кредитором належно виконати зобовязання Боржника, що викладені в Угоді.

Пунктом 3 встановлено, що боржник зобовязується забезпечити реалізацію прав Нового Кредитора згідно Угоди, що Новий Кредитор набув згідно Договору.

Згідно з п. 4 договору в момент підписання договору здійснюється перехід права вимоги Первісного Кредитора до Нового Кредитора.

Сторони узгодили, що у відповідності до п. 8 договір про відступлення права вимоги є також письмовою угодою Первісного Кредитора та Боржника про передачу своїх прав за договором поставки №14121601 від 16.12.2014р. третій стороні, в розумінні п. 12.8 Договору поставки №14121601 від 16.12.2014р..

Згідно до ч. 1 п. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд першої інстанції встановив, що окрім трьохсторонього договору 05.02.2015р. ТОВ УТК КРОСТ було надіслано повідомлення ПП „Компанія „ОСОБА_3 про відступлення права вимоги, згідно якого ПП „Компанія „ОСОБА_3 повідомила, що ТОВ УТК КРОСТ за договором про відступлення права вимоги № 0502-1/2015 від 05.02.20156р. відступило ТОВ „ВЕРТЕКСПРОМ право вимоги в сумі 1044993,48 грн. (в тому числі за видатковою накладною № РН-0000476 від 31.12.2014р. на суму 104 850грн.), що виникло на підставі договору поставки №14121601 від 16.12.2014р., укладеного між ПП „Компанія „ОСОБА_3 та Первісним Кредитором. У звязку з цим сума боргу підлягає сплаті Новому Кредитору до 31.12.2015р. (а.с. 57).

За таких обставин, суд першої інстанції вірно встановив, що у ТОВ УТК КРОСТ відсутнє право вимагати стягнення з ПП „Компанія „ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 104850грн. за договором поставки №14121601 від 16.12.2014р., оскільки право вимоги за вказаним договором було відступлено ним на користь ТОВ „ВЕРТЕКСПРОМ за договором відступлення права вимоги № 0502-1/2015 від 05.02.2015р. та відповідно відмовив в задоволенні позову.

Згідно ст. 33 ЦК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Скаржник наголошує на тому, що учасникам ТОВ УТК КРОСТ не було відомо про існування договору відступлення права вимоги за №0502-1/2015 від 05.02.2015р.. Такі твердження є хибними, з огляду на те, що в матеріалах справи є повідомлення яке підписане директором ТОВ УТК КРОСТ ОСОБА_4, тобто особою, яка має право вчиняти такі дії від імені товариства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що предметом розгляду даного позову є стягнення заборгованості за поставлений товар, а не дійсність або недійсність договору відступлення права вимоги № 0502-1/2015 від 05.02.2015р., тому відхиляє твердження скаржника про незаконність дій місцевого суду при відхилені клопотання про призначення експертизи.

Що стосується посилань позивача на п. 2.3 Постанови Пленуму ВГСУ за №11 від 29.05.2013р., відповідно до якого: Якщо, вирішуючи господарський спір, суд встановить, що зміст договору, пов'язаного з предметом спору, суперечить законодавству, чинному на момент укладення договору, він, кереючись п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України, вправі за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині із застосуванням за необхідності й наслідків визнання недійсним нікчемного правочину, то судова колегія зазначає, що по-перше, в даному випадку судом не встановлено, що зміст договору відступлення права вимоги № 0502-1/2015 від 05.02.2015р. суперечить законодавству, бо за змістом договір відповідає вищенаведеним нормам права, а по-друге, такі дії є правом суду, а не його обовязком.

Інші твердження скаржника є лише припущеннями, які не можуть бути покладені в основу судового рішення.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Одеської області від 23.12.2015р. слід залишити без змін.

Згідно із ст.49 ГПК України витрати скаржника по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст.49, 99,101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення господарського суду Одеської області від 23 грудня 2015 року по справі №916/4658/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю УТК КРОСТ без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 19.02.16 р.

Головуючий суддя Г.П. Разюк

Суддя М.С. Петров

Суддя С.І. Колоколов