Постанова № 55982031, 15.02.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.02.2016 справа № 913/1001/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3за участю представників сторін від позивача від відповідача ОСОБА_4, за довіреністю; ОСОБА_5, за довіреністю; розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", м. Луганськна рішення господарського судуЛуганської областівід22.12.2015 р. (підписано 25.12.2015 р.)у справі№ 913/1001/15 (суддя Якушенко Р.Є.)за позовомПублічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз", м. Сєвєродонецьк, Луганська областьдо Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", м. Луганськпростягнення 93 658,80 грн.В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2015 року до господарського суду звернулось Публічне акціонерне товариство "Луганськтепловоз", м. Сєвєродонецьк, Луганська область (Позивач) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", м. Луганськ (Відповідач) про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 93 658,80 грн. за надані позивачем послуги у періоди з 01.03.2014р. по 01.08.2014р. та з 01.10.2014р. по 01.08.2015р. за договором про спільне використання технологічних електричних мереж № ДСВ-12 від 03.11.2010р.

Рішенням господарського суду Луганської області від 22.12.2015 р. позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить спірне рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального і процесуального права України та при неповному з'ясуванні судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, заявник апеляційної скарги вважає вимоги позивача безпідставними з огляду на норми пунктів 1.7, 6.32 Правил користування електричною енергією, пункту 2.5 Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, та умови договору № ДСВ-12 про спільне використання технологічних електричних мереж від 03.11.2010р., оскільки позивачем не надані затверджені територіальним представництвом НКРЕ в Луганській області кошториси для відшкодування витрат з утримання технологічних електричних мереж на 2015 рік та наявність з 14.04.2014р. форс-мажорних обставин для відповідача, що відповідно до умов пункту 8.3 Договору робить неможливим здійснення оплати наданих за період березень грудень 2014р. послуг. Форс-мажорними обставинами відповідач вважає проведення антитерористичної операції в Луганській області

Представник позивача вважав рішення суду законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, надав пояснення, аналогійні викладеним в апеляційній скарзі.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Між сторонами укладено договір № ДСВ-12 про спільне використання технологічних електричних мереж від 03.11.2010р. (далі Договір), підписаний з протоколом узгодження розбіжностей від 28.12.2010р. (т. 1, а.с. 129-140), за умовами якого позивач зобовязався забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок відповідача або інших субєктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує відповідач, а відповідач своєчасно сплачувати вартість послуг позивача з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього Договору (п. 1.1 Договору).

Порядок розрахунку вартості послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання наведено в додатку "Порядок обрахування плати за послуги з утримання технологічних електричних мереж спільного використання", який розроблено відповідно до Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, затвердженої постановою НКРЕ від 12.06.2008р. № 691, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.08.2008р. за № 732/15423 (пункт 7.2 Договору).

Пунктом 7.3 Договору сторони встановили, що оплата послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача на підставі рахунку, виставленого позивачем відповідачу. Позивач виставляє рахунок після підписання сторонами Акту про обсяги переданої електричної енергії та Акту прийому-здачі наданих послуг, відповідач сплачує рахунок протягом десяти днів, починаючи з дня його отримання від позивача.

За змістом п. 10 Додатку до Договору "Порядок обрахування плати за послуги з утримання технологічних електричних мереж спільного використання", підставою для оплати послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання є:

підписання сторонами акту наданих послуг, складеного позивачем за формою, встановленою додатком до Договору "Форма "Акт прийому здачі наданих послуг";

рахунок на оплату послуг, складений позивачем за формою, наведеною у додатку до Договору "Форма "Рахунок", та наданий відповідачу.

Згідно п. 8.3 Договору, сторони не несуть відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобовязань за договором, якщо воно є результатом дії обставин непереборної сили, що перешкоджають виконанню договірних зобовязань у цілому або частково. Форс-мажорні обставини надзвичайна і непереборна за наявних умов сила, захист від дії якої не передбачено в проектній та іншій нормативній документації, дію якої неможливо упередити, застосування високопрофесійної практики персоналу, дія якої може бути викликана:

винятковими погодними умовами і стихійним лихом (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту);

непередбаченими ситуаціями, викликаними діями третіх осіб (страйк, локаут, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух);

умовами, регламентованими державними органами управління, а також повязаними з ліквідацією наслідків, викликаних винятковими погодними умовами і непередбаченими ситуаціями.

Термін виконання зобовязань за договором у такому разі відкладається на строк дії обставин непереборної сили.

Сторона, для якої виконання зобовязань стало неможливим внаслідок дії обставин непереборної сили, має письмово повідомити іншу сторону про початок, тривалість та ймовірну дату припинення дії обставин непереборної сили у триденний строк з дати виникнення цих обставин.

Позивач на виконання умов Договору, надавав відповідачу послуги з утримання технологічних електричних мереж спільного використання протягом періодів з 01.03.2014р. по 01.08.2014р. та з 01.10.2014р. по 01.08.2015р., що підтверджується актами прийому-здачі наданих послуг на загальну суму 93 658,80 грн.: від 03.04.2014р. за березень 2014 року на суму 6 307,20 грн., від 08.05.2014р. за квітень 2014 року на суму 6 307,20 грн., від 04.06.2014р. за травень 2014 року на суму 6 307,20 грн., від 08.12.2014р. за червень 2014 року та за жовтень 2014 року на суму 25 228,80 грн., від 09.01.2015р. за грудень 2014 року на суму 6 307,20 грн., від 20.07.2015 за період з 01.01.2015р. по 01.07.2015р. на суму 37 029,60 грн. та від 25.08.2015р. за липень 2015 року на суму 6 171,60 грн., які скріплені печатками підприємств та підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень (т. 1, а.с. 26-32), а також рахунками-фактурами № 740 від 03.04.2014 на суму 6 307,20 грн., № 925 від 05.05.2014 на суму 6 307,20 грн., № 1161 від 04.06.2014 на суму 6 307,20 грн., № 1663 від 08.12.2014 на суму 25 228,80 грн., № 419 від 29.05.2015 на суму 6 307,20 грн. та № 600 від 20.07.2015 на суму 37 029,60 грн., які були надіслані відповідачу та отримані останнім, що підтверджується копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень (т. 1, зворот а.с. 19-24)

Відповідач в порушення умов п. 7.3 Договору свої зобов'язання щодо оплати отриманих послуг не виконав, зазначені рахунки у встановлений десятиденний термін не оплатив, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за надані позивачем послуги у періоди з 01.03.2014р. по 01.08.2014р. та з 01.10.2014р. по 01.08.2015р. на суму 93 658,80 грн.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями № 863-677С-258 від 28.04.2014р. (т. 1, а.с. 33), № 863-678С-283 від 28.05.2014р. (т. 1, а.с. 35), № 863-681С-331 від 01.07.2014р. (т. 1, а.с. 37), № 863-695/С-27 від 30.01.2015р. (т. 1, а.с. 39), № 863-697/К-197 від 15.06.2015р. (т. 1, а.с. 40), № 863-671К-251 від 21.08.2015р. (т. 1, а.с. 42) та № 863-700К-291 від 12.10.2015р. (а.с.44) з вимогою про сплату суми заборгованості за послуги, надані за спірним Договором № ДСВ-12 від 03.11.2010р., що підтверджується реєстрами на відправку рекомендованої кореспонденції поштового відділення (т. 1, а.с. 34, 36, 38, 41, 43, 45).

Відповідач зазначені претензії залишив без відповіді та виконання.

Отже у відповідача перед позивачем утворилась сума заборгованості в розмірі 93 658,80 грн., доказів оплати якої суду не надано.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст.ст. 901 ч. 1, 903 ч. 1 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач посилається на проведення з квітня 2014 року на території, зокрема, Луганської області антитерористичної операції, захоплення невідомими озброєними особами адміністративної будівлі відповідача, що знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Котельникова, буд. 1 та інших об'єктів відповідача, що в свою чергу спричинило настання форс-мажорних обставин для відповідача та неможливість виконання договірних зобов'язань перед позивачем по оплаті наданих послуг за період березня грудня 2014 року.

Відповідач листом від 15.07.2014р. № 01-29/3/2212 повідомив позивача про початок та ймовірну дату припинення форс-мажорних обставин, що на думку відповідача відповідно до умов п. 8.3 Договору є підставою для звільнення останнього від виконання зобовязань за Договором до закінчення цих обставин (т. 1, а.с. 197).

На обґрунтування вищевказаних доводів відповідач посилається на наявні в матеріалах справи сертифікати Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини № 2563 від 22.08.2014р. за договором № 3969/02 від 28.03.2007р., який укладений між ТОВ "ЛЕО" та ДП "Енергоринок" про купівлю електричної енергії та № 5494 від 01.12.2014р. за договором № 14 від 31.12.2006р., що укладений між ТОВ "ЛЕО" та ВАТ "Рубіжанський картонно-тарний комбінат" про постачання електричної енергії (т. 1, а.с. 217-218), які судовою колегією не приймаються до уваги, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 10 Закону України, "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України

Згідно з п. 6.2 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014р. №44, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов'язаннях/обов'язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Оскільки з наданих відповідачем сертифікатів ТПП України № 2563 від 22.08.2014р. та № 5494/05-4 від 01.12.2014р. не вбачається засвідчення обставин непереборної сили саме за спірним Договором, вони стосуються правовідносин відповідача за іншими договорами та з іншими контрагентами, а тому не можуть бути прийняті у якості належних доказів настання форс-мажорних обставин за спірним Договором в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України.

Крім того, за змістом п. 8.3 Договору, наслідком наявності форс-мажорних обставин є звільнення сторін від відповідальності за невиконання зобов'язань, але не звільнення від обов'язку виконати саме зобов'язання, в даному випадку сплатити основний борг за отримані послуги, що і є предметом позову в даній справі.

Пунктом 6.32 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 (далі Правила) передбачено, що фактичні обґрунтовані витрати на утримання технологічних електричних мереж відшкодовуються власнику електричних мереж відповідно до його кошторису витрат на здійснення цієї діяльності. У разі використання електропередавальною організацією, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, мереж споживача (основного споживача) останній погоджує кошторис обґрунтованих витрат у відповідному територіальному представництві НКРЕ. Узгоджений з територіальним представництвом НКРЕ кошторис витрат є невід'ємним додатком до договору про спільне використання технологічних електричних мереж.

З матеріалів справи вбачається, що кошторис витрат позивача на утримання технологічних мереж на 2014 рік погоджений начальником відділу НКРЕ у Луганській області ОСОБА_6 30.10.2013р., а на 2015 рік узгоджений 15.01.2015р. головним спеціалістом сектору НКРЕКП у Луганській області ОСОБА_7 (т. 1, а.с. 74-75).

Указом Президента України "Про ліквідацію Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики" від 27.08.2014р. № 693/2014 НКРЕ ліквідовано. Процес ліквідації НКРЕ триває. У вересні 2014 року всіма територіальними підрозділами було здано печатки.

На підставі наказу НКРЕ від 01.09.2014р. №470 "Про затвердження Плану заходів, повязаних з ліквідацією НКРЕ" начальника відділу НКРЕ у Луганській області ОСОБА_6І відповідно до наказу № 6-к від 15.01.2015р. звільнено 15.01.2015р. (т. 1, а.с.190).

Указом Президента України "Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг" від 10.09.2014р. № 715/2014 затверджено Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП).

Згідно з пунктом 1 цього Положення, НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сфері енергетики та комунальних послуг.

З метою належного забезпечення виконання функцій державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у Донецькій та Луганській областях, у звязку з відсутністю керівників структурних підрозділів у цих областях, НКРЕКП наказом № 2 від 05.01.2015р. надано право підпису документів, необхідних для забезпечення виконання функціональних обовязків територіальних підрозділів, до призначення керівників територіальних структурних підрозділів головним спеціалістам, в тому числі ОСОБА_7 головному спеціалісту сектору НКРЕКП у Луганській області (т. 1, а.с. 186).

За таких обставин судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що кошторис витрат позивача на утримання технологічних електричних мереж на 2015 рік підписаний уповноваженою на вчинення таких дій особою.

Отже судова колегія вважає доводи апеляційної скарги такими, що не спростовують висновку суду першої інстанції та розцінює їх як спробу відповідача ухилитися від виконання зобовязання по оплаті заборгованості за отримані послуги.

За таких підстав висновок суду першої інстанції про стягнення суми заборгованості в розмірі 93 658,80 грн. є вірним.

Будь-яких порушень норм процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судовою колегією не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Луганської області від 22.12.2015 року у справі № 913/1001/15 ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", м. Луганськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 22.12.2015 року у справі № 913/1001/15 залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.В. Стойка

СуддіК.І. Бойченко

ОСОБА_3

Надр. 5 прим

1 позивачу

2 відповідачу

3 до справи

4 ДАГС

5 ГС