Рішення № 55981825, 16.02.2016, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2016 р.Справа № 925/2032/15

Господарський суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Єфіменка В.В.,

з секретарем судового засідання Макарченко Н.П.,

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 за довіреністю,

від відповідача ОСОБА_2 особисто,

від ІІІ особи не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області в м. Черкаси справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області, м. Черкаси,

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Черкаси,

ІІІ особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Черкаська філія Укрдіпросад , м.Черкаси,

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 6014 грн. 70 коп. заборгованості за фактичне користування державним нерухомим майном за період з 01.07.2013 по 14.11.2013 - частиною приміщення цокольного поверху чотириповерхової будівлі загальною площею 53,54 м кв., за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська 120/1, що знаходиться на балансі Черкаської філії інституту «Укрдіпросад», поштова адреса: 18008 м. Черкаси, вул. Смілянська, 120/1.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач у відзиві на позов та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнав повністю вважаючи їх законними і обґрунтованими та через складне фінансове становище, що значно ускладнить виконання рішення суду просив суд затвердити графік погашення заборгованості та по судовому збору в такому порядку:

березень 2016 року - 1 232,70 грн.;

квітень 2016 року 1 000 грн..;

травень 2016 року 1 000 грн.;

червень 2016 року 1 000 грн.;

липень 2016 року 1 000 грн.;

серпень 2016 року 1 000 грн.;

вересень 2016 року 1 000 грн.

Представник позивача проти розстрочки виконання рішення в частині боргу, крім судового збору, не заперечував.

Третя особа про час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином (а.с.61).

Представник від ІІІ особи в судове засідання не зявився, про причини незявлення суд не повідомив.

Справа розглядається за наявними матеріалами в порядку ст.75 ГПК України.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, приходить до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 15 листопада 2013 року між позивачем і відповідачем було укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого державного майна № 1348 (далі - Договір): частина приміщення цокольного поверху чотириповерхової будівлі загальною площею 53,54 м кв., за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська 120/1, що знаходиться на балансі Черкаської філії інституту «Укрдіпросад», поштова адреса: 18008 м. Черкаси, вул. Смілянська, 120/1 (а.с.10-13).

На підставі вищевказаного Договору, орендна плата визначена відповідно Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами) і становила без ПДВ за базовий місяць - липень 2013 року (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) 1931,25 грн., з яких орендар мав сплачувати 1351,88 грн. (70%) до державного бюджету на відповідний рахунок Державного казначейства за місцезнаходженням об'єкту оренди, а 579,37 грн. (30%) на розрахунковий рахунок балансоутримувача (п. 3.6 Договору).

П.3.6 Договору визначено, що орендна плата розраховується орендарем самостійно щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступним за звітним, а саме: за перший місяць оренди - листопад 2013 року, визначається Орендарем самостійно, шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за серпень, вересень, жовтень та листопад 2013 року.

За умовами п.5.4 Договору орендар зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно п. 5.16 Договору, Орендарем взято зобов'язання в місячний термін з моменту підписання Договору (до 16.12.2013) сплатити до державного бюджету кошти за фактичний час користування майном.

Факт використання відповідачем майна з 01 липня 2013 р. сторонами визнається та підтверджується, дослідженим у судовому засіданні, Актом приймання-передавання нерухомого майна від 15.11.2015, який є невід'ємним додатком до Договору (а.с.14 на звороті).

Позивач, керуючись пп. 3.1, 3.6, 5.16 Договору, здійснив розрахунок заборгованості (70%) за фактичне користування орендованим майном в період з 01.07.2013 по 14.11.2013, яка становить 6014,70 грн.

Станом на час розгляду спору, заборгованість по орендній платі до державного бюджету (70%) відсутня.

Проте, орендарем порушено зобов'язання в частині сплати заборгованості за фактичне користування орендованим майном в період з 01.07.2013 по 14.11.2013, яка становить - 6014,70 грн.

11.09.2015 позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № 18-03-4644 щодо виконання ним своїх зобов'язань за Договором в частині сплати заборгованості за фактичне користування майном.

Факт користування відповідачем орендованим майном до укладення Договору, підтверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні:

- звітом про незалежну оцінку об'єкта оренди (а.с.17-24);

- довідкою балансоутримувача від 20.06.2013 № 51 (а.с.25).

Вступ до звіту про незалежну оцінку містить відомості про дату оцінки. Робота по оцінці - збір та обробка інформації і необхідних матеріалів проводилися в серпні 2013 року. Як вбачається із фотознімків (доданих до звіту) зроблених на об'єкті оренди, фасад будівлі містить рекламні вивіски щодо діяльності орендаря, в приміщенні вже знаходилося майно Орендаря (товар для продажу) (а.с.21-23).

Довідка балансоутримувача, яка видана 20 червня 2013 р. № 51 підтверджує той факт, що орендар користувався державним майном до укладення Договору, тобто до 15 листопада 2013 року (а.с.25).

Ч.І ст. 6 Закону України „Про Фонд державного майна України" передбачено, що Фонд державного майна України здійснює свої повноваження безпосередньо і через регіональні відділення в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та представництва у районах та містах, створених Фондом державного майна України, у разі необхідності. Фонд державного майна України, регіональні відділення та представництва становлять єдину систему державних органів приватизації.

Абзацом 3 п.5.3 Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України, затвердженого наказом ФДМУ від 15.05.2012 №678 (із змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.06.2012 за №935/21247, визначено, що регіональне відділення здійснює контроль за надходженням до Державного бюджету України плати за оренду державного майна по договорах оренди, укладених регіональним відділенням, та договорах оренди, укладених підприємствами, організаціями, установами, розмір орендної плати по яких погоджений регіональним відділенням. Відповідно до п.15 Положення регіональне відділення утримується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

У Цивільному кодексі (далі - ЦК) України загальні положення про найм (оренду) закріплені в параграфі 1 Глави 58. Зокрема, ст.ст.759-765 ЦК України містять такі положення:

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму.

Предметом договору найму можуть бути майнові права.

Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк.

Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.

Законом можуть бути встановлені максимальні (граничні) строки договору найму окремих видів майна.

Якщо до спливу встановленого законом максимального строку найму жодна із сторін не відмовилася від договору, укладеного на невизначений строк, він припиняється зі спливом максимального строку договору.

Договір найму, строк якого перевищує встановлений законом максимальний строк, вважається укладеним на строк, що відповідає максимальному строку.

Доказів сплати заборгованості відповідача у розмірі 6014,70 грн. перед позивачем суду не надано.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічний за змістом обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин встановлено і ч.1 ст.193 ГК України.

Ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На час розгляду спору доказів здійснення розрахунків відповідач суду не надав.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають до задоволення повністю. З відповідача на користь позивача необхідно стягнути 6014 грн. 70 коп. боргу по орендній платі за фактичне користування майном за період з 01.07.2013 по 14.11.2013 по договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 15.11.2013 № 1348.

Ухвалою суду від 22.12.2015 відстрочено Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Черкаській області сплату судового збору за подання позову до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до прийняття судового рішення по справі.

Дослідивши в судовому засіданні документи щодо обсягу видатків позивача на 2016 р., в т.ч. на витрати по сплаті судового збору (а.с.50-51), враховуючи майновий стан позивача, на підставі ч.2с.8 Закону України «Про судовий збір», керуючись ст.49 ГПК України суд приходить до висновку про можливість звільнення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області від сплати судового збору.

Оскільки позовні вимоги підлягають до повного задоволення, суд звільняє позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області від сплати судового збору, а судовий збір покладається на відповідача.

В судовому засіданні представник позивача не заперечував щодо розстрочки виконання судового рішення.

Заява відповідача про розстрочку виконання рішення і затвердження графіку щодо погашення заборгованості по орендній платі та судовому збору підлягає до задоволення тільки в частині стягнення боргу в сумі 6014,70 грн. В частині розстрочення судового збору суд вважає за необхідне відмовити і на підставі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь державного бюджету України необхідно стягнути 1218 грн. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути 6014 грн. 70 коп. та 1218 грн. витрат по сплаті судового збору з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 18000) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області (код 21368158, бул.Шевченка,205, м.Черкаси,18001).

Розстрочити виконання рішення суду відповідно графіку погашення боргу по орендній платі в розмірі 6014 грн. 70 коп.:

- березень 2016 року - 1 014,70 грн.;

- квітень 2016 року - 1 000 грн..;

- травень 2016 року - 1 000 грн.;

- червень 2016 року - 1 000 грн.;

- липень 2016 року - 1 000 грн.;

- серпень 2016 року - 1 000 грн.;

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 денного строку в порядку, визначеному ГПК України з дня складення повного тексту рішення.

Повне рішення складено 22.02.2016 (понеділок)

СУДДЯ В.В.Єфіменко