Рішення № 55981410, 15.02.2016, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2016 рокуСправа № 912/4660/15 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Змеула О.А. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світекоенергія"

до Відділу освіти Світловодської районної державної адміністрації

про стягнення 79062,73 грн,

з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 1 від 01.12.15;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 01-23/86/1 від 28.01.16.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Світекоенергія" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з Відділу освіти Світловодської районної державної адміністрації суми 83 424,69 грн заборгованості за договором № 30 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти, із яких 76707,00 грн основного боргу, 5369,49 грн штрафу в розмірі 7% вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання, та сума 1348,20 грн трьох процентів річних.

Ухвалою господарського суду від 01.12.2015 зазначену позовну заяву прийнято та порушено провадження в справі, яку призначено до розгляду в засіданні на 24.12.2015, залучено до участі у справі Світловодську районну державну адміністрацію Кіровоградської області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, сторін зобов'язано надати необхідні для розгляду справи матеріали.

Ухвалою господарського суду від 24.12.2015 розгляд справи відкладено на 28.01.2016, зобов'язано сторони подати докази необхідні для розгляду справи.

25.01.2016 на адресу господарського суду надійшло клопотання позивача про зменшення розміру позовних вимог, в якому на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) просить стягнути з відповідача суму 79062,73 грн заборгованості договором № 30 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти, із яких сума 76707,00 грн основного боргу, сума 1882,79 грн штрафу в розмірі 7% вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання, та сума 472,94 грн трьох процентів річних. Клопотання мотивовано тим, що акт № 4 здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 30.04.2015 на загальну суму 49810,00 грн фактично отримано відповідачем 24.11.2015, а не 30.04.2015, позивачем здійснено перерахунок 7% штрафу та трьох процентів річних та за основу для нарахування фінансових санкцій взято суму заборгованості в розмірі 26897,00 грн. Позивачем подано докази направлення вищевказаного клопотання на адресу відповідача.

Господарським судом клопотання позивача про зменшення розміру позовних вимог прийнято до розгляду.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню у зв'язку з визнання недійсним договору про закупівлю товарів (робіт і послуг) за державні кошти від 03.03.2015 № 30 за рішенням господарського суду Кіровоградської області від 10.06.2015 у справі № 912/1484/15 та відсутності вини в укладенні недійсного правочину.

Ухвалою господарського суду від 28.01.2016 строк вирішення спору продовжено на п'ятнадцять днів; розгляд справи відкладено на 15.02.2016 о 12:00 год.

Позивач подав пояснення на заперечення відповідача, в яких вважає, що

права та обов'язки згідно умов договору № 30 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти від 03.03.2015 були чинними до набрання чинності рішенням господарського суду Кіровоградської області від 10.06.2015, а саме 26.10.2015;

заборгованість по сплаті за послуги з постачання теплової енергії виникла у відповідача до набрання чинності рішенням господарського суду Кіровоградської області, тому відповідач повинен виконати свої зобов'язання за договором - сплатити вартість наданих послуг з постачання теплової енергії на суму 76707,00 грн;

на виконання взятих на себе обов'язків згідно умов договору № 30 відповідачем здійснено часткову оплату за отримані послуги з постачання теплової енергії.

Позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з урахуванням клопотання про зменшення розміру позовних вимог.

У судовому засіданні 15.02.2016 оголошувалася перерва до 15.02.2016 о 17:00 год.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в справі, подані сторонами докази, господарський суд встановив наступні обставини справи.

03.03.2015 Відділом освіти Світловодської районної державної адміністрації (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Світекоенергія" (Постачальник) укладено договір №30 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти, за умовами якого Постачальник зобов'язався у 2015 році поставити Замовнику послугу в кількості та цінами, що встановлюються у Спеціифікації, яка додається до цього договору і є його невід'ємною частиною, а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити надану послугу в терміни, передбачені цим договором.

Згідно з п. 1.2 договору найменування (номенклатура, асортимент) товару (роботи, послуги): "Пара та гаряча вода, постачання пари та гарячої води" (послуги з постачання теплової енергії виробленої котельнями на альтернативних видах пального. Кількість послуги 545 гКал (п. 1.3 договору).

У відповідності до п. 3.1 договору ціна цього договору становить 542940,00 грн, у тому числі ПДВ 90490,00 грн.

Термін надання послуг - протягом 2015 року, місце надання послуг - загальноосвітні шкоди Світловодського району.

Специфікацією до договору обумовлені обсяги теплової енергії, що постачається Замовнику, а саме: Микільська ЗШ І-ІІІ ст. - 270 Гкал на рік вартістю 268979,40 грн, Павлівська ЗШ І-ІІІ ст. - 275 Гкал на рік вартістю 273960,50 грн. Всього Постачальник зобов'язався поставити 545 Гкал теплової енергії загальною вартістю 542940,00 грн.

Відповідно до п. 4.5 договору Замовник сплачує Постачальнику вартість зазначеної в додатку №1 до договору кількість теплової енергії за тарифом, що розрахований Постачальником і затверджений розпорядженням Світловодської районної державної адміністрації № 45-р.

Договір набирає чинності з дати укладання і діє до 31.12.2015 року.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 10.06.2015 у іншій справі №912/1484/15 у складі судді Поліщук Г.Б., залишеним постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду 26.10.2015 без змін, визнано недійсними результати переговорної процедури закупівлі по лоту №2, оформлені протоколом переговорів щодо переговорної процедури від 12.02.2015; визнано недійсним договір про закупівлю товарів (робіт і послуг) за державні кошти від 03.03.2015 №30, укладений між відділом освіти Світловодської РДА та ТОВ "Світекоенергія" на суму 542940 грн; стягнуто з Відділу освіти Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області в дохід Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, МФО 823016, код 38037409, отримувач коштів УК у м. Кіровограді (м. Кіровоград) 22030001) - 1218грн судового збору.

В ході розгляду вищевказаної справи судом встановлено, що в учасника переговорної процедури закупівлі - Товариства з обмеженою відповідальністю "Світекоенерго" як на момент підписання спірного протоколу, так і на момент укладення договору з відділом освіти Світловодської районної державної адміністрації, ліцензія на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії була відсутня, що свідчить про порушення відповідачами приписів Закону України "Про здійснення державних закупівель" при проведенні переговорної процедури закупівель та укладенні спірного договору.

Зважаючи на встановлені господарським судом обставини щодо відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Світекоенерго" ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог прокурора і в частині визнання недійсним договору від 03.03.2015 №30, укладеного відділом освіти Світловодської районної державної адміністрації та товариством з обмеженою відповідальністю "Світекоенергія" про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти.

Відповідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

При розгляді даного спору господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Водночас згідно зі ст.236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Положеннями ст. 207 ГК України передбачено, що виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

У п. 2.7 постанови пленуму Вищого господарського суду від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" зроблені посилання на частину третю статті 207 ГК України, якою передбачена можливість припинення господарського зобов'язання лише на майбутнє, та зокрема зазначено, що якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), користування електроенергією, спожиті послуги, зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов'язання за договором припиняється лише на майбутнє.

Права та обов'язки згідно умов договору № 30 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти від 03.03.2015 були чинними до набрання рішенням господарського суду Кіровоградської області від 10.06.2015 законної сили, а саме 26.10.2015.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З матеріалів справи вбачається, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно п. 6.1.1 Договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплатити надані послуги.

На виконання умов договору за період з 03.03.2015 по 01.05.2015 позивачем надано послуги з постачання теплової енергії в кількості 329 Гкал на загальну суму 327 749,40 грн.

Згідно акта № 1 здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 11.03.2015 поставлено теплової енергії Микільській ЗШ І-ІІІ ст. в кількості 105 Гкал на суму 104 601,00 грн; згідно акта № 2 від 11.03.2015 Павлівській ЗШ І-ІІІ ст. - 100 Гкал на суму 99 620,00 грн; згідно акта № 3 від 06.04.2015 Микільській ЗШ І-ІІІ ст. за березень 2015 року - 47 Гкал на суму 46 821,00 грн; згідно акта № 4 від 30.04.2015 Павлівській ЗШ І-ІІІ ст. за березень 2015 року - 50 Гкал на суму 49 810,00 грн; згідно акта № 5 від 30.04.2015 Микільській ЗШ І-ІІІ ст. за квітень 2015 року - 14 Гкал на суму 13 946,80 грн; згідно акта № 6 від 30.04.2015 Павлівській ЗШ І-ІІІ ст. за квітень 2015 року - 13 Гкал на суму 12 950,60 грн.

Згідно виписки по рахунку позивача за період з 01.03.2015 по 31.03.2015, 20.03.2015 відповідачем здійснено оплату за постачання теплової енергії на загальну суму 167 423,81 грн, а саме: 20.03.2015 за актом № 1 від 11.03.2015 сплачено 104 601,00 грн; 20.03.2015 на підставі акта № 2 від 11.03.2015 - 62 822,81 грн.

За період з 01.04.2015 по 30.04.2015 згідно виписки по рахунку № 006 від 01.05.2015 відповідачем сплачено 83 618,59 грн, а саме: 24.04.2015 на підставі акта № 3 від 06.04.2015 сплачено 13 664,98 грн, 30.04.2015 на підставі акта № 3 від 06.04.2015 - 33 156,42 грн; 30.04.2015 на підставі акта № 2 від 11.03.2015 - 36 797,19 грн.

Наведеним спростовуються заперечення відповідача щодо поданого позову з посиланням на те, що договір про закупівлю товарів (робіт і послуг) за державні кошти від 03.03.2015 № 30 за рішенням господарського суду Кіровоградської області від 10.06.2015 у справі № 912/1484/15 визнано недійсним та на відсутність вини відповідача в укладенні недійсного правочину.

З огляду на наведені положення законодавства та у зв'язку із визнанням судом недійсним договору про закупівлю товарів (робіт і послуг) за державні кошти від 03.03.2015 №30, укладеного між відділом освіти Світловодської РДА та ТОВ "Світекоенергія" на суму 542940 грн, у відповідача виник обов'язок повернути одержане за таким правочином, але за умови, якщо одержане можливо повернути.

Позов ґрунтується на тому, що відповідач не здійснює належним чином у встановлений договором строк платежі за використану теплову енергію, заборгованість відповідача за отриману теплову енергію становить 76 707,00 грн, оскільки спожиту теплову енергію на вказану суму 76707 грн повернути Постачальнику неможливо.

У відповідності до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до частини 2 статті 175 ГК України - майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем виникли зобовязання, які мають ознаки договору про надання послуг, за яким згідно ст.901 ЦК України одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Ст. 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок Постачальника, вказаний у даному договорі протягом 10 календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками сторін актів прийому-передачі.

Розрахунковим періодом є календарний місяць. Замовник повинен розраховуватися з Постачальником по факту надання послуги. Замовник повинен сплачувати Постачальнику вартість зазначеної в додатку № 1 до договору кількості енергії, за тарифом, що розрахований постачальником і затверджений розпорядженням голови Світловодської РДА № 45-р.

Як слідує з матеріалів справи, акти здачі-приймання робіт (наданих послуг), окрім акта № 4 здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 30.04.2015 на 50 Гкал, підписані повноважними особами сторін та скріплені печатками, претензії по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) відсутні.

Факт отримання теплової енергії погоджено начальником відділу освіти Світловодської районної державної адміністрації, що підтверджується підписаними актами про надання послуг з постачання теплової енергії, у тому числі й щодо отримання Павлівською ЗШ І-ІІІ ступеня теплової енергії у березні 2015 р. у кількості 50 Гкал (показник ГДЖ 209,34) (а.с.23).

Зазначену кількість теплової енергії Павлівською ЗШ І-ІІІ ступеня фактично отримано та спожито до моменту визнання недійсним договору постачання теплової енергії, яку неможливо повернути Постачальникові.

У ході розгляду справи встановлено, що акт № 4 здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 30.04.2015 про постачання теплової енергії Павлівською ЗШ І-ІІІ ст. за березень 2015 року фактично отримано відповідачем лише 24.11.2015, що підтверджується листом про направлення відповідного акта та вхідним штампом про реєстрацію даного листа (а.с. 65). Втім, відповідач не підписав зазначений акт та не сплатив на користь позивача вартість спожитої теплової енергії.

Наявність у боржника заборгованості у сумі 76 707,00 грн підтверджується матеріалами справи та довідкою позивача. Відповідач не надав суду доказів сплати спірної суми заборгованості на рахунок позивача.

Стосовно акта № 4 від 30.04.2015 на суму 49810,00 грн, що засвідчує поставку 50 Гкал теплової енергії, то необхідно виходити з того, що відповідач не заперечує отримання Павлівською ЗШ І-ІІІ ступеня у березні 2015 р. 50 Гкал теплової енергії, але підписати цей акт відмовляється. За таких обставин позивач має право в судовому порядку вимагати від відповідача оплати за фактично подану теплову енергію, що підтверджується підписаним актом про надання послуг з постачання теплової енергії по Павлівській ЗШ І-ІІІ ступеня у березні 2015 р. у кількості 50 Гкал (показники ГДЖ 209,34).

Поряд з цим, позивач просить стягнути з відповідача, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, суму 1882,79 грн штрафу в розмірі 7% вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання, посилаючись на п. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, та суму 472,94 грн трьох процентів річних.

При вирішенні спору в цій частині позову господарський суд виходить з наступного. Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до положень ч.2 ст.231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Виходячи з положень зазначеної норми, застосування до боржника, який порушив господарське зобовязання, штрафної санкції у вигляді штрафу, передбаченого абз. 3 ч.2 ст.231 ГК України, можливо при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо порушено господарське зобовязання, в якому хоча б одна сторона є субєктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, якщо допущено прострочення виконання не грошового зобовязання, повязаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Господарські зобов'язання, за порушення строків виконання яких застосовуються встановлені ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України штраф, за своїм характером і суб'єктним складом учасників є іншим ніж господарське зобов'язання відповідача щодо оплати наданих йому позивачем послуг з постачання теплової енергії.

Відтак у даному випадку позивач не має права на застосування до відповідача штрафу, передбаченого п.. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для застосування до відповідача штрафної санкції у вигляді 7% штрафу, передбаченої частиною 2 статті 231 ГК України, оскільки останнім допущено прострочення грошового зобов'язання (допущено прострочення зобов'язання щодо строків оплати за постачання теплової енергії.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано суму трьох процентів річних за період з 30.04.2015 по 30.11.2015 включно, що обчислена на суму заборгованості 26897,00 грн (загальна сума заборгованості 76707,00 грн - 49810,00 грн (сума оплати за послуги згідно акта № 4 здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 30.04.2015 =26897,00 грн), що становить 472,94 грн.

Однак, позивачем не враховано, що відповідно до п. 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок Постачальника, вказаний у даному договорі протягом 10 календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками сторін актів прийому-передачі, тому невірно вказано період нарахування та обраховано суму трьох процентів річних.

За перерахунком господарського суду сума трьох процентів річних за період з 11.05.2015 по 30.11.2015 на суму заборгованості 26897,00 грн становить 450,99 грн.

Таким шляхом господарський суд дійшов до висновку про те, що вимогу про стягнення суми трьох процентів річних слід задовольнити частково на суму 450,99 грн.

Виходячи з вищевикладеного, позовні вимоги про стягнення з Відділу освіти Світловодської районної державної адміністрації підлягають задоволенню частково, а саме з відповідача стягується сума 76 707,00 грн основної заборгованості, сума 450,99 грн трьох процентів річних.

Згідно з положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме, на відповідача покладаються витрати на судовий збір у сумі 1157,37 грн.

У засіданні господарського суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись статтями 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Відділу освіти Світловодської районної державної адміністрації (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Коцюбинського, 19, ідентифікаційний код 02144174) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світекоенергія" (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Комарова, 110 А, ідентифікаційний код 39357526) 76707,00 грн заборгованості, 450,99 грн трьох процентів річних та 1157,37 грн витрат зі сплати судового збору.

У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повне рішення складено 22.02.2016

Суддя О.А. Змеул