Рішення № 55981406, 15.02.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2016 р. Справа № 911/2179/15

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

при секретарі Марценюк О.М.

розглянувши справу № 911/2179/15

за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Піллар»,

м. Вишневе

до Публічного акціонерного товариства «Квазар», м. Київ

про стягнення 7 773 192,50 грн. та витребування майна

представники сторін:

від позивача за зустрічним позовом: ОСОБА_1М, в.о. голови правління,

ОСОБА_2, довіреність від 19.01.2016;

від відповідача за зустрічним позовом: ОСОБА_3.В., довіреність від 03.06.2015

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.07.2015 відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви № 124 від 28.07.2015 (вх. № 17507/15 від 29.07.2015) Товариства з обмеженою відповідальністю «Піллар» до Публічного акціонерного товариства «Квазар» про стягнення 7 773 192,50 грн. та витребування майна.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2015 ухвалу господарського суду Київської області від 29.07.2015 у справі № 911/2179/15 скасовано та передано матеріали справи на розгляд господарського суду Київської області в загальному порядку. Передані тільки матеріали, що стосуються зустрічної позовної заяви, матеріали первісного позову із рішенням господарського суду Київської області від 29.07.2015 знаходяться на розгляді в Київському апеляційному господарському суді.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.11.2015 прийнято до розгляду зустрічний позов ТОВ «Піллір» до ПАТ «Квазар» про стягнення 7 773 192,50 грн. та витребування майна.

Через канцелярію суду (вх. № 29705/15 від 14.12.2015) позивач за зустрічним позовом надав клопотання вих. № 247 від 10.12.2015 про витребування доказів, яке судом задоволено.

Представник відповідача за зустрічним позовом в судове засідання 16.12.2015 не з`явився, але через канцелярію суду (вх. № 29816/15 від 15.12.2015) надав клопотання вих. № 365/А від 15.12.2015 про відкладення розгляду справи.

Через канцелярію суду (вх. № 1072/16 від 19.01.2016) відповідач за зустрічним позовом надав відзив вих. № 7/А від 19.02.2016, в якому проти зустрічного позову заперечує повністю з підстав, викладених у відзиві.

Ухвалою суду від 20.02.2016 відповідно до ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням позивача за зустрічним позовом продовжено строк розгляду спору.

Позивачем за зустрічним позовом через канцелярію суду (вх. № 1705/16 від 26.01.2016) подано заяву вих. № 27 від 26.01.2016 про заміну предмету позову, відповідно до якої позивач за зустрічним позовом просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом 7 773 192,50 грн. (з яких 4 249 087,25 грн. основної заборгованості, 3 238 406,28 грн. інфляційних, 285 698,97 грн. 3% річних), а також грошові кошти в сумі 36 144 989,64 грн. вартості неповернутого та втраченого майна.

В судовому засіданні 27.01.2016 представники позивача за зустрічним позовом підтримали свої позовні вимоги з врахуванням заяви про зміну предмету позову та просили суд задовольнити позов з підстав у ньому викладених. Також представниками позивача за зустрічним позовом в судовому засіданні 27.01.2016 було надано письмові пояснення на відзив на зустрічний позов від 19.01.2016.

Представник відповідача за зустрічним позовом в судовому засіданні 27.01.2016 надав відзив на заяву позивача за зустрічним позовом про зміну предмету позову, в якому просив суд повернути позовну заяву і додані до неї документи позивачу без розгляду на підставі ч. 1 ст. 63 ГПК України.

В судовому засіданні 27.01.2016 представник відповідача за зустрічним позовом проти зустрічного позову заперечував з підстав, викладених у відзиві та просив суд відмовити позивачу у задоволенні зустрічного позову повністю.

В судовому засіданні 27.01.2016 відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 03.02.2016 о 12 год. 20 хв.

Через канцелярію суду (вх. № 2159/16 від 01.02.2016) відповідачем за зустрічним позовом було надано відзив вих. № 32/А від 01.02.2016 з додатковими поясненнями на позовну заяву ТОВ «Піллар».

Через канцелярію суду (вх. № 2386/16 від 03.02.2016) позивачем за зустрічним позовом було надано заяву від 03.02.2016 про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач за зустрічним позовом просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом 7 773 192,50 грн. (з яких 4 249 087,25 грн. основної заборгованості, 3 238 406,28 грн. інфляційних, 285 698,97 грн. 3% річних), а також грошові кошти в сумі 35 770 860,86 грн. вартості неповернутого та втраченого майна.

В судовому засіданні 03.02.2016 відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 15.02.2016 об 11 год. 20 хв.

Відповідно до ст. 81-1 ГПК України здійснювалось фіксування розгляду справи з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи за зустрічним позовом, заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, суд-

встановив:

Між Приватним акціонерним товариством «Піллар» (правонаступник якого є ТОВ «Піллар», «орендодавець», надалі позивач за зустрічним позовом) та Публічним акціонерним товариством «Квазар» («орендар», надалі відповідач за зустрічним позовом) було укладено Договір оренди обладнання № 253/3 від 30.09.2004 (надалі Договір 1).

Згідно п. 1.1 Договору 1 позивач за зустрічним позовом передає, а відповідач за зустрічним позовом бере в тимчасове володіння та користування обладнання, найменування якого визначається згідно з Додатком № 1. Мета оренди промислове використання. У Додатку № 1 до Договору 1 сторони визначили перелік обладнання, що передається в тимчасове володіння та користування.

Відповідно до п. 4.2 Договору 1 термін оренди триває з моменту прийняття майна, що орендується, за актом приймання до 31.12.2004.

Згідно п. 5.1 Договору 1 розмір орендних платежів складає разом з ПДВ 1 740 000,00 грн. Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок позивача за зустрічним позовом протягом 30 календарних днів після закінчення розрахункового місяця (п. 5.2 Договору 1).

Сторонами 29.10.2010 укладено Додаткову угоду № 33/1, в якій сторони продовжили строк дії Договору 1 до 31.12.2011 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по цьому Договору.

Сторонами підписаний 01.10.2004 Акт приймання-передачі основних засобів відповідно до якого позивач за зустрічним позовом передав, а відповідач за зустрічним прийняв обладнання відповідно до переліку.

Сторонами підписаний акт № 6 від 29.06.2012 надання послуг за червень 2012 по Договору 1, відповідно до якого сторони погодили, що орендна плата за червень 2012 року складає 444 000,00 грн. Зазначений акт підписаний обома сторонами, підписи засвідчені печатками сторін.

Також, між Товариством з обмежено відповідальністю «Піллар» («орендодавець», надалі позивач за зустрічним позовом) та Публічним акціонерним товариством «Квазар» («орендар», надалі відповідач за зустрічним позовом) було укладено Договір оренди обладнання № 120626/1 від 01.06.2012 (надалі Договір 2).

Згідно п. 1.1 Договору 2 позивач за зустрічним позовом передає, а відповідач за зустрічним позовом приймає у тимчасове платне користування обладнання, найменування якого визначається у Додатку № 1 до цього Договору. Мета оренди виконання замовлень на порізку кремнієвих злитків на пластини для позивача за зустрічним позовом (п. 2.1 Договору 2). В Додатку 1 до Договору 2 сторони визначили перелік обладнання, що передається згідно Договору 2 в тимчасове володіння та користування відповідачу за зустрічним позовом.

Відповідно до п. 3.1 Договору 2 майно, що орендується, передано позивачем за зустрічним позовом та прийнято відповідачем за зустрічними позовом згідно Договору № 253/3 від 30.09.2004 (Договір 1), укладеного між сторонами та такого, що припиняє свою дію з дати набрання чинності цього Договору 2.

Передача майна в оренду та повернення його з оренди здійснюється уповноваженими представниками сторін за актом або актами передачі, які є невід`ємною частиною цього Договору 2 (п. 3.2 Договору).

Згідно п. 4.1 Договору 2 розмір орендних платежів складає 444 000,00 грн. в місяць, у тому числі ПДВ 74 000,00 грн., за умови розміщення позивачем за зустрічним позовом у відповідача за зустрічним позовом замовлень на порізку кремнієвих злитків на пластини в кількості не менше 2 700 000 штук в квартал.

У випадку зменшення обємів замовлень від кількості, указаної в п. 4.1 Договору 2, орендна плата зменшується пропорційно зниженню об`ємів замовлень (кількості пластин виготовлення) (п. 4.2 Договору 2).

Відповідно до п. 4.3 Договору 2 орендна плата сплачується в безготівковому вигляді шляхом перерахування на поточний банківський рахунок позивача за зустрічним позовом і протягом 30 календарних днів після закінчення кожного календарного місяця.

Згідно п. 9.2 Договору 2 термін оренди триває з моменту прийняття відповідачем за зустрічним позовом майна, що орендується, і є дійсним по 31.12.2012 включно, якщо інше не випливає із умов цього Договору 2.

Сторонами 02.01.2013 укладено Додаткову угоду № 1, в якій сторони продовжили строк дії Договору 2 до 31.12.2013 року.

Також, у вказаній Додатковій угоді № 1 сторони домовились викласти п. 4.1 Договору 2 в наступній редакції: «Розмір орендних платежів складає 429 000,00 грн. в місяць, у тому числі ПДВ 71 500,00 грн., за умови розміщення позивачем за зустрічним позовом у відповідача за зустрічним позовом замовлень на порізку кремнієвих злитків на пластини в кількості не менше 2 700 000 штук в квартал. При цьому, належна до сплати сума орендної плати за останній місяць кожного кварталу коригується (збільшується або зменшується) пропорційно кількості пластин, виготовлених (порізаних) відповідачем за зустрічним позовом у відповідному кварталі, виходячи з їх кількості та умов, указаних в даному пункті Договору 2, але така сума повинна становити не більше 1 287 000,00 грн., у тому числі ПДВ 214 500,00 грн. з розрахунку у квартал».

Сторонами підписані акти № 1/7 від 31.07.2012 надання послуг за липень 2012 по Договору 2, відповідно до якого сторони погодили, що орендна плата за липень 2012 року складає 444 000,00 грн.; № 2/8 від 31.08.2012 надання послуг за серпень 2012 по Договору 2, відповідно до якого сторони погодили, що орендна плата за серпень 2012 року складає 83 747,28 грн.; № 3/10 від 31.10.2012 надання послуг за жовтень 2012 по Договору 2, відповідно до якого сторони погодили, що орендна плата за жовтень 2012 року складає 430 042,12 грн.; № 4/11 від 30.10.2012 надання послуг за листопад 2012 по Договору 2, відповідно до якого сторони погодили, що орендна плата за листопад 2012 року складає 444 000,00 грн.; № 5/12 від 31.12.2012 надання послуг за грудень 2012 по Договору 2, відповідно до якого сторони погодили, що орендна плата за грудень 2012 року складає 364 035,60 грн.; № 1 від 31.01.2013 надання послуг за січень 2013 по Договору 2, відповідно до якого сторони погодили, що орендна плата за січень 2013 року складає 429 000,00 грн.; № 2 від 28.02.2013 надання послуг за лютий 2013 по Договору 2, відповідно до якого сторони погодили, що орендна плата за лютий 2013 року складає 429 000,00 грн.; № 3 від 29.03.2013 надання послуг за березень 2013 по Договору 2, відповідно до якого сторони погодили, що орендна плата за березень 2013 року складає 429 000,00 грн.; № 4 від 31.05.2013 надання послуг за травень 2013 по Договору 2, відповідно до якого сторони погодили, що орендна плата за травень 2013 року складає 207 559,73 грн.; № 5 від 27.06.2013 надання послуг за червень 2013 по Договору 2, відповідно до якого сторони погодили, що орендна плата за червень 2013 року складає 623 817,96 грн.; № 6 від 31.07.2013 надання послуг за липень 2013 по Договору 2, відповідно до якого сторони погодили, що орендна плата за липень 2013 року складає 30 219,71 грн.; № 7 від 31.12.2013 надання послуг за грудень 2013 по Договору 2, відповідно до якого сторони погодили, що орендна плата за грудень 2013 року складає 677 398,63 грн.; № 1 від 31.01.2014 надання послуг за січень 2014 по Договору 2, відповідно до якого сторони погодили, що орендна плата за січень 2014 року складає 325 266,22 грн.

Зазначені акти підписані обома сторонами, підписи засвідчені печатками сторін.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відпоідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 та ч. 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідач за зустрічним позовом орендну плату сплатив частково і, як зазначає позивач за зустрічним позовом, у відповідача за зустрічним позовом утворилась заборгованість по орендній платі за Договором 2 за жовтень 2012-березень 2013, травеньлипень 2013, грудень 2013-січень 2014 у сумі 4 249 087,25 грн.

Відповідач за зустрічним позовом не визнає зустрічний позов в частині стягнення заборгованості по орендній платі з підстав, викладених у відзиві на зустрічний позов та відзиві з додатковими поясненнями, а саме, що з 01.06.2012 року вже діяв Договір оренди 2, тому позивач за зустрічним позовом безпідставно просить стягнути заборгованість по орендній платі за червень 2012 року на підставі Договору 1, який вже припинив свою дію, а також щодо сплати зазначеної суми сплинув строк позовної давності. Умовами Договору 2 встановлена пряма залежність розміру орендних платежів до об`ємів замовлень позивача за зустрічним позовом на порізку кремнієвих злитків на пластини. Жодних замовлень на порізку кремнієвих злитків в рамках зазначеного Договору оренди 2 позивач за зустрічним позовом на надавав. Посилання позивача за зустрічним позовом на акти виконаних послуг, як доказ наявності заборгованості, є безпідставним та не обґрунтованим, оскільки Договори оренди 1 та 2 не є договорами послуг та їх умовами не передбачено, що підставою для здійснення розрахунків є акти наданих послуг.

З зазначеними твердженнями відповідача за зустрічним позовом суд не погоджується з наступних підстав.

Нормами Цивільного кодексу України та умовами Договорів 1 та 2, укладених між сторонами, не встановлено документів на підставі яких здійснюється сплата орендної плати. Сторони, підписавши акти наданих послуг, зазначили у них саме розмір орендної плати за користування майном помісячно. Від найменування документа (акт наданих послуг) правова природа зобов`язання не змінилась договір найму (оренди).

Відповідно до п. 3.1 Договору 2 майно, що орендується, передано позивачем за зустрічним позовом та прийнято відповідачем за зустрічними позовом згідно Договору № 253/3 від 30.09.2004 (Договір 1). Тобто, не повертаючи орендоване майно після закінчення Договору 1, відповідач за зустрічним позовом прийняв це ж майно в оренду за Договором 2. По Договору 2 орендна плата за червень 2012 року не нараховувалась, а нарахована по Договору 1 орендна плата не перевищує розміру орендної плати, встановленої як Договором 1, так і Договором 2.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до умов Договорів 1 та 2 орендна плата сплачується протягом 30 календарних днів після закінчення кожного календарного місяця. Тобто, за червень 2012 року орендна плата підлягає сплаті по 30 липня 2012 року (включно). Позовна давність у три роки до вимоги про сплату інфляційних та 3% річних за несвоєчасно сплачену заборгованість по орендній платі за червень 2012 року спливає 31 липня 2015 року. Зустрічну позовну заяву подано до господарського суду Київської області 29.07.2015, що підтверджується штампом канцелярії суду на першому аркуші. Оскільки ухвалу господарського суду Київської області від 29.07.2015 про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви було скасовано постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2015, то зазначений зустрічний позов вважається поданим саме 29.07.2015 і на момент подання зустрічного позову строк позовної давності щодо стягнення інфляційних та 3% річних за несвоєчасно сплачену заборгованість по орендній платі за червень 2012 року ще не сплинув.

Відповідно до п. 4.1 Договору 2 в редакції Додаткової угоди № 1 від 02.01.2013 розмір орендних платежів залежить від розміщення позивачем за зустрічним позовом у відповідача за зустрічним позовом замовлень на порізку кремнієвих злитків на пластини.

Відповідач за зустрічним позовом зазначає, що жодних замовлень на порізку кремнієвих злитків в рамках зазначеного Договору оренди 2 позивач за зустрічним позовом на надавав.

Але, зобов`язання щодо порізки відповідачем за зустрічним позовом кремнієвих злитків на замовлення позивача за зустрічним позовом оформлені окремими Договорами № 75/1 від 30.04.2007 та № 131204/2 від 01.11.2013 про виконання робіт. Укладення зазначених договорів і їх виконання сторонами не заперечується.

Згідно ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідачем за зустрічним позовом доказів оплати орендних платежів, повернення майна з оренди після закінчення строку дії Договору 2 31.12.2013, не надано.

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача за зустрічним позовом заборгованості по орендній платі за жовтень 2012-березень 2013, травеньлипень 2013, грудень 2013-січень 2014 в сумі 4 249 087,25 грн. підлягає задоволенню.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем за зустрічним позовом своїх зобов'язань, позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України інфляційні в сумі 3 238 406,28 грн. та 3 % річних в сумі 285 698,97 грн. за період з 31.07.2012 по 28 07.2015.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому вимога позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача за зустрічним позовом на підставі ст. 625 ЦК України інфляційних в сумі 3 238 406,28 грн. та 3 % річних в сумі 285 698,97 грн. підлягає задоволенню.

Між Закритим акціонерним товариством «Піллар» (правонаступником якого є ТОВ «Піллар», «замовник», надалі позивач за зустрічним позовом) та Відкритим акціонерним товариством «Квазар» (правонаступником якого є ПАТ «Квазар», «підрядник», надалі відпоідач за зустрічним позовом) 30.04.2007 року укладено Договір №75/1 (надалі Договір підряду).

Пунктом 1.1 Договору підряду встановлено, що відповідач за зустрічним позовом зобов'язується за завданням позивача за зустрічним позовом виконати роботи з переробки злитків моно- і мультикремнія (далі - злитки) в пластини згідно специфікацій позивача за зустрічним позовом, які є невід'ємною частиною даного Договору, а позивач за зустрічним позовом - прийняти та оплатити відповідачу за зустрічним позовом зазначені роботи відповідно до умов даного Договору підряду.

Згідно п. 1.3 договору, щомісячно складається графік поставок пластин, який конкретизує замовлення на прорізку за типорозмірами і по датах поставок готової продукції на протязі місяця. Позивач за зустрічним позовом, у свою чергу, зобов'язується прийняти пластини в тому обсязі, в якому вони були вироблені згідно з графіком, і оплатити виконані роботи згідно з п. 3.1 та додатку № 3 до Договору підряду.

Відповідно до п. 1.7 Договору підряду (в редакції Додаткової угоди № 9 від 23.10.2008) специфікації на злитки, їх кількість, а також погоджені сторонами специфікації на пластини, вихід пластин з 1 кг квадратних та псевдоквадратних злитків (норми витрат злитків) фіксуються у замовленні на виробництво кожної окремої партії пластин. Вихід пластин з 1 кг злитків по кожному замовленню повинен відповідати розрахунковій їх кількості з урахуванням відсотка виходу придатних пластин, зазначеного у Додатку № 2 до цього Договору. Погоджена сторонами заставна вартість злитків, переданих позивачем за зустрічним позовом відповідачу за зустрічним позовом за цим Договором, зазначається в додатку № 4 до даного Договору.

Згідно з п. 8.1 Договору підряду, якщо відповідач за зустрічним позовом не зможе забезпечити вихід пластин з 1 кг, визначений у відповідному додатку № 2 до цього Договору, він зобов`язаний відшкодувати позивачу за зустрічним позовом заставну вартість перевитраченого матеріалу злитків або передати недостатню кількість пластин, виготовлених із власного матеріалу з тими ж технічними характеристиками. Надлишки матеріалу позивача за зустрічним позовом передані понад норму та бракована продукція повинна бути повернута відповідачем за зустрічним позовом протягом 10 днів після порізки злитків.

Додатком № 4 до Договору підряду встановлена вартість монокремнієвих злитків 1 558,30 грн. за 1 кг, мультікремнієвих злитків 1 396,90 грн. за 1 кг. Зазначена вартість розрахована виходячи з курсу НБУ на 30.07.2007 5,05 грн. за 1 дол. США.

Пунктом 3 Додаткової угоди № 62 від 02.01.2013 до Договору підряду сторони домовились, що з 02.01.2013 по 31.01.2013 позивач за зустрічним позовом може передавати відповідачу за зустрічним позовом для використанні у виробництві годних пластин давальницькі матеріали: карбід кремнію та проволоку.

Пунктами 6-10 Додаткової угоди № 62 від 02.01.2013 до Договору підряду сторони домовились встановити норми виходу придатних пластин.

Згідно п. 12 Додаткової угоди № 62 від 02.01.2013 до Договору підряду, сторони дійшли згоди, що застосування конкретних норм виходу пластин та норм витрат давальницьких матеріалів здійснюється згідно до затвердженого сторонами щомісячному балансу витрат давальницьких матеріалів, переданих від відповідача за зустрічним позовом до позивача за зустрічним позовом.

Сторонами були підписані баланси руху давальницьких матеріалів (копії в матеріалах справи), останній баланс складений і підписаний сторонами станом на 01.04.2015. У зазначених балансах є остання графа «Залишок на (дату) (із зазначенням відповідної дати). У балансі станом на 01.04.2015 у цій графі зазначено залишок 5 792,058 кг. Позивач за зустрічним позовом вважає, що у цій графі зазначено залишки кремнію, які залишилися після порізки відповідачем за зустрічним позовом злитків кремнію на плити, і які відповідач за зустрічним позовом повинен повернути позивачу за зустрічним позовом на підставі п. 8.1 Договору підряду. Заставну вартість зазначеної кількості кремнію позивач за зустрічним позовом визначає виходячи з курсу гривні до долара США за даними НБУ станом на 27.07.2015, а саме 36 144 989,64 грн.

У прохальній частині зустрічної позовної заяви позивач за зустрічним позовом просив суд витребувати із незаконного володіння відповідача за зустрічним позовом злитки монокремнію та мультикремнію загальною масою 5 792,058 кг.

Після надання відповідачем за зустрічним позовом бухгалтерської довідки вих. № 6/А від 19.01.2016 (додаток до відзиву на зустрічну позовну заяву) про відсутність в бухгалтерському обліку відповідача за зустрічним позовом злитків монокремнію та мультикремнію загальною масою 5 792,058 кг, що належать позивачу за зустрічним позовом, позивач за зустрічним позовом змінив предмет позову, і з посиланням на ст. 397 та ст. 400 ЦК України просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом грошові кошти у сумі 36 144 989,64 грн. згідно вартості неповернутого та втраченого майна.

Також, позивач за зустрічним позовом подав заяву від 03.02.2016 про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач зазначив, що замовлення за номерами 1/4 та 195/1 належать до іншого договору, який не є предметом даного спору, тому позивач за зустрічним позовом зменшує позовні вимоги на суму 374 128,78 грн., та просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом грошові кошти у сумі 35 770 860,86 грн. згідно вартості неповернутого та втраченого майна.

Відповідач за зустрічним позовом проти зазначеної вимоги позивача за зустрічним позовом заперечує з підстав, викладених у відзиві та відзиві з додатковими поясненнями, а саме, що пункт стосовно підписання балансу руху давальницьких матеріалів було внесено до Договору підряду додатковою угодою № 62 лише 02.01.2013; позивач за зустрічним позовом не надав жодного доказу (первинних документів) на підтвердження факту передавання товарно-матеріальних цінностей у вигляді злитків кремнію; відповідно до п. 8.1 Договору підряду відповідач за зустрічним позовом відшкодовує заставну вартість злитків лише у разі незабезпечення виходу придатних пластин (норм виходу), а також відповідач за зустрічним позовом повинен повернути надлишки матеріалу позивачу за зустрічним позовом передані понад норму та браковану продукцію; баланси витрат давальницьких матеріалів не містять обліку залишків злитків кремнію, а лише відображають конкретні норми виходу придатних пластин відповідного замовлення; згідно балансів «плановий вихід шт. пластин з 1 кг» та «фактичний вихід шт. пластин з 1 кг» співпадають, тобто конкретні/фактичні норми виходу придатних платин відповідають плановим; у Додатку № 4 до Договору підряду сторони погодили та визначили заставну вартість за цілий злиток, а не за надлишки або залишки матеріалу.

Як зазначалось вище позивач (з врахуванням заяви про зміну предмету позову в порядку ст. 22 ГПК України, яку прийнято судом до розгляду) просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом грошові кошти в сумі 35 770 860,86 грн. згідно вартості неповернутого та втраченого майна на підставі ч. 3 ст. 397 та ст. 400 ЦК України.

Суд вважає зазначену вимогу позивача за зустрічним позовом такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 397 ЦК України фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.

Згідно ст. 400 ЦК України недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.

Посилаючись на зазначені статті позивач за зустрічним позовом не надав жодних доказів на підтвердження того, що він має право власності на спірне майно або інше право відповідно до договору або закону, або що він є добросовісним володільцем цього майна.

Також, позивачем за зустрічним позовом не надано первинних документів бухгалтерського обліку, як доказів передачі злитків кремнію від позивача за зустрічним позовом до відповідача за зустрічними позовом (із зазначенням їх кількості, ваги, тощо).

У балансах руху давальницької сировини не зазначено до якого саме договору вони належать, оскільки між сторонами укладено не тільки Договір підряду № 75/1 від 30.04.2007, але й Договір № 131204/2 від 01.11.2013 про виконання робіт з порізки готових монокристалічних та мультикристалічних кремнієвих злитків на пластини.

Як зазначалось вище, відповідно до п. 3 Додаткової угоди № 62 від 02.01.2013 до Договору підряду позивач за зустрічним позовом може передавати відповідачу за зустрічним позовом для використання давальницькі матеріали: карбід кремнію та проволоку.

У балансах руху давальницької сировини у останній графі «залишок на (дату)» не вказано про який саме давальницький матеріал там зазначено і в яких вимірах (кг, т, м тощо) він там відображений.

Між позивачем та відповідачем за зустрічним позовом існують договірні стосунки.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Згідно ст 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Підставою для притягнення особи до відповідальності у вигляді відшкодування збитків є склад цивільного правопорушення, який складається з: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкоди, завданої такою поведінкою; причинного звязку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду, у вигляді умислу або необережності.

Правовою природою суми грошових коштів, яку вимагає стягнути позивач за зустрічним позовом, є збитки у вигляді вартості втраченого, пошкодженого або знищеного майна.

Однак, позивач за зустрічним позовом не довів наявність усіх чотирьох складових для притягнення відповідача за зустрічним позовом до відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Приписами ст. 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню частково, а саме в частині стягнення з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом 4 249 087,25 грн. основної заборгованості по орендній платі, 3 238 406,28 грн. інфляційних, 285 698,97 грн. 3% річних

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються судом на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 60, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Зустрічний позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Квазар» (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, б. 3, код ЄДРПОУ 14314038) на користь Товариства з обмежено відповідальністю «Піллар»» (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, б. 3, код ЄДРПОУ 16299604) 4 249 087 (чотири мільйона двісті сорок дев`ять тисяч вісімдесят сім) грн. 25 коп. основної заборгованості, 3 238 406 (три мільйона двісті тридцять вісім тисяч чотириста шість) грн. 28 коп. інфляційних, 285 698 (двісті вісімдесят п`ять тисяч шістсот дев`яносто вісім) грн. 97 коп. 3% річних та 12 934 (дванадцять тисяч дев`ятсот тридцять чотири) грн. 62 коп. судового збору.

3. В задоволенні решти вимог зустрічного позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено - 22.02.2016

Суддя О.О. Христенко