Постанова № 55980038, 27.01.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2016 р. Справа № 804/5930/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКононенко О. В. при секретаріДмитрієнко О.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до ГУ МВС України в Дніпропетровській області, Дніпродзержинського міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області, третя особа - Заводський районний відділ Дніпродзержинського міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зміну формулювання в наказі про звільнення, -

ВСТАНОВИВ:

05.05.2015 року ОСОБА_4 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ МВС України в Дніпропетровській області, Дніпродзержинського міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить, з урахуванням уточнень:

- зобов'язати ГУ МВС України в Дніпропетровській області змінити формулювання в наказі № 8 о/с ДСК від 17.01.2012 року, а саме зазначити причину звільнення «за власним бажанням» з посиланням на статтю 38 Кодексу законів про працю України;

- зобов'язати Дніпродзержинське міське управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 06.04.2015 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що ГУ МВС України в Дніпропетровській області її було безпідставно звільнено за порушення трудової дисципліни та не взято до уваги рапорт про звільнення за власним бажанням.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника відповідача 1, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково, з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01.02.2010 року ОСОБА_4 на підставі наказу ГУ МВС України в Дніпропетровській області № 26 о/с була прийнята на службу та призначена на посаду дізнавача сектора дізнання Заводського районного відділу Дніпродзержинського міського управління ГУ МВС.

Наказом Дніпродзержинського міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 02.11.2010 року № 130 о/с позивач призначена на посаду інспектора сектора інформаційних технологій Заводського районного відділу Дніпродзержинського міського управління ГУ МВС.

03.11.2011 року позивач звернулась з рапортом на ім'я начальника ГУ МВС України в Дніпропетровській області, в якому просила звільнити її з органів внутрішніх справ за власним бажанням.

03.11.2011 року заступником начальника Заводського районного відділу Дніпродзержинського міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області та начальником Дніпродзержинського міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області на рапорті були накладені резолюції «не заперечую».

З 02.12.2011 року позивач перестала виходити на службу, у зв'язку з чим за результатами розгляду рапорту заступника начальника-начальника штабу Заводського РВ ДМУ ГУМВС України майора міліції Антонова О.В. від 03.01.2012 року, було призначено службове розслідування

При проведені службового розслідування мати позивача ОСОБА_6 пояснила, що її дочка ОСОБА_7 у листопаді 2011 року виявила бажання звільнитись з органів внутрішніх справ у зв'язку із тим, що вона вирішила змінити місце проживання та сімейний стан, окрім того вона вагітна.

За результатами службового розслідування Дніпродзержинським МУ ГУМВС України було видано наказ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Заводського РВ ДМУ ГУМВС України» від 10.01.2012 року № 20 за порушення дисципліни, а саме відсутність на службі без поважних причин з 02.12.2011 року.

Наказом ГУ МВС від 17.01.2012 року № 8 о/с дск, виданому на підставі наказу Дніпродзержинського МУ ГУ МВС України «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Заводського РВ ДМУ ГУМВС України» від 10.01.2012 року № 20 ОСОБА_4 звільнено з органів внутрішніх справ України за пунктом 64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Вирішуючи спір суд зазначає, що порядок та умови проходження служби в органах внутрішніх справ України регулюються нормами спеціального законодавства в сфері проходження служби в органах внутрішніх справ України, в тому числі Законом України «Про міліцію», Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, Дисциплінарним Статутом органів внутрішніх справ України.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач на час звільнення перебувала у стані вагітності, що не заперечується відповідачами, оскільки про такі обставини при проведенні службового розслідування повідомила матір позивача.

Пунктом 17 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, визначено, що вагітні жінки і матері з числа осіб рядового і начальницького складу користуються всіма правами і пільгами, встановленими законодавством.

Відповідно до частини 3 статті 184 Кодексу законів про працю України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням.

Застосування даної норми не ставиться в залежність від своєчасного повідомлення працівницею власника або уповноваженого ним органу про вагітність.

Таким чином, оскільки на момент звільнення позивач була вагітна, то відповідач 1 безпідставно звільнив її з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни.

Разом з тим, суд зазначає, що ГУ МВС України в Дніпропетровській області не було розглянуто заяву позивача про звільнення за власним бажанням та не прийнято відповідного рішення.

Згідно пункту 64 «ж» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків.

Таким чином, оскільки позивач 03.11.2011 року подала рапорт про звільнення з органів внутрішніх справ за власним бажанням, та рапорт був погоджений заступником начальника Заводського районного відділу Дніпродзержинського міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області та начальником Дніпродзержинського міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області, то ГУ МВС України в Дніпропетровській області повинно було прийняти рішення про її звільнення на підставі рапорту.

Відповідно до частини 3 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку і на умовах, передбачених частиною другою цієї статті.

За таких обставин, оскільки порядок звільнення зі служби в органах внутрішніх справ України регулюються нормами спеціального законодавства, а саме Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, для захисту прав позивача, суд дійшов висновку, про необхідність зобов'язати ГУ МВС України в Дніпропетровській області змінити формулювання в наказі № 8 о/с ДСК від 17.01.2012 року, а саме зазначити причину звільнення "за власним бажанням" з посиланням на пункт 64 "ж" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Щодо позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу починаючи з 06.04.2015 року, то суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 235 Кодексу законів про працю України обов'язковою умовою для стягнення середнього заробітку, є наявність перешкод в працевлаштуванні через неправильне формулювання причин звільнення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не наводить жодного обгрунтування та не надає доказів на підтвердження обставин того, що прийняття наказу № 8 о/с ДСК від 17.01.2012 року про звільнення її з органів внутрішніх справ України за пунктом 64 «є» Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, стало перешкодою для подальшого працевлаштування.

За таких обставин суд вважає, що відсутні підстави для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_4 до ГУ МВС України в Дніпропетровській області, Дніпродзержинського міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області, Заводського районного відділу Дніпродзержинського міського управління ГУ МВС про визнання дій протиправними, зміну формулювання в наказі про звільнення задовольнити частково.

Зобов'язати ГУ МВС України в Дніпропетровській області змінити формулювання в наказі № 8 о/с ДСК від 17.01.2012 року, а саме зазначити причину звільнення "за власним бажанням" з посиланням на пункт 64 "ж" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 01 лютого 2016 року

Суддя О.В. Кононенко