Ухвала суду № 55979440, 18.02.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 740/4201/15-ц Провадження № 22-ц/795/332/2016 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Пантелієнко В. Г. Доповідач - Хромець Н. С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіХромець Н.С.суддів:Бечка Є.М., Скрипки А.А.при секретарі:Мартиновій А.В. за участю:представників позивача ОСОБА_5, ОСОБА_6, відповідача ОСОБА_7, його представників ОСОБА_8 і ОСОБА_9

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_7 на заочне рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23 жовтня 2015 року у справі за позовом Приватного підприємства «Шибумі» до ОСОБА_7 про відшкодування майнової шкоди,

в с т а н о в и в:

Заочним рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 23 жовтня 2015 року позов задоволено, з відповідача на користь позивача стягнуто 56 700 грн. у відшкодування завданої шкоди і 1218 грн. у повернення сплаченого судового збору.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати заочне рішення місцевого суду і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Відповідач вважає рішення суду першої інстанції незаконним і необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, на підставі неповно з'ясованих обставин справи та з неправильною оцінкою доказів. Відповідач вказує на порушення його процесуальних прав у зв'язку з розглядом справи без його участі без належного повідомлення про розгляд справи. Крім того, відповідач звертає увагу на умову договору про повну матеріальну відповідальність, відповідно до якої працівник не несе матеріальної відповідальності , якщо шкода заподіяна не з його вини і стверджує, що його вина у заподіянні шкоди підприємству не доведена. На думку відповідача, суд мав взяти до уваги ту обставину, що позивач мав право на страхове відшкодування за втрату вантажу.

У судовому засіданні відповідач і його представники підтримали скаргу. Представники позивача скаргу не визнали.

Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що заочне рішення суду постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, виходячи з такого.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач є працівником, який несе повну матеріальну відповідальність за шкоду, завдану підприємству, здійснюючи перевезення вантажу в міжнародному сполученні допустив недостачу товарно-матеріальних цінностей і зобов'язаний відшкодувати завдану шкоду підприємству відповідно до частини 1 статті 134 та статті 135-1 КЗпП України.

Такі висновки суду відповідають встановленим по справі обставинам.

По справі встановлено, що відповідач з 15 квітня 2010 року до 09 жовтня 2013 року працював у позивача на посаді водія. Наказом № 19-КЕ від 15 квітня 2010 року на відповідача, за його згодою, крім основної роботи водія, були покладені обов'язки з виконання додаткової роботи експедитора з перевезення вантажів та укладений договір про повну матеріальну відповідальність. При здійснені перевезення вантажу у міжнародному сполученні для вантажоотримувача ТОВ «Група Спортивних Брендів УА», відповідно до договору між позивачем і ТОВ «АВІ Логістик» від 26.09.2013, з м. Котка (Фінляндія) до м. Києва в період з 26.09.2013 по 01.10.2013 ОСОБА_7 допустив недостачу товарно-матеріальних цінностей на суму 139 720 грн. 44 коп. Згідно з мировою угодою між ТОВ «АВІ Логістик» і ПП «Шибумі» , затвердженою ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 02 червня 2015 року, розмір збитків визначений у сумі 106 700 грн. Ці збитки ПП «Шибумі» відшкодовує шляхом сплати 20 000 грн. на поточний рахунок ТОВ «АВІ Логістик» та зарахування 36 700 грн. заборгованості ТОВ «АВІ Логістик» перед ПП «Шибумі». Сума 20000 грн. перерахована на розрахунковий рахунок ТОВ «АВІ Логістик» платіжним дорученням № 4548 від 01 липня 2015 року. Всього позивачем відшкодовано збитків, завданих відповідачем при виконанні трудових обов'язків третій особі на суму 56700 грн. Розмір шкоди, завданої внаслідок недостачі товарно-матеріальних цінностей, підтверджений належними доказами.

Судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального права, а саме частини 1 статті 134 та статті 135-1 КЗпП України.

Доводи відповідача щодо відсутності його вини у заподіянні майнової шкоди позивачу не підтверджуються дослідженими доказами. Відповідно до пунктів 7-9 розділу IІ Посадової інструкції водія, що виконує обов'язки експедитора (а.с. 78083), відповідач зобов'язаний здійснювати прийняття вантажу у відповідності із супровідними документами, перевіряти цілісність упаковки (тари), контролювати правильність навантаження, розміщення і закріплення вантажу, здійснювати доставку прийнятих для перевезення товарно-матеріальних цінностей, забезпечуючи їх збереження при транспортуванні. Згідно з договором про повну матеріальну відповідальність ОСОБА_7 взяв на себе повну матеріальну відповідальність за збереження довірених йому матеріальних цінностей та обов'язок вживати заходів для відвернення матеріальної шкоди. Вказані обов'язки відповідач не виконана і допустив недостачу товарно-матеріальних цінностей, отриманих ним для перевезення. Встановлено, що відповідач за міжнародною товарно-транспортною накладною 26.09.2013 отримав вантаж у м. Котка (Фінляндія), який мав доставити у м. Київ ватажоотримувачу ТОВ «Група спортивних брендів УА». При перетині Російсько-Українського кордону через митний пост «Сеньківка» Чернігівської митниці 29.09.2013 працівниками митниці був здійснений огляд вантажу, вантажного відсіку та кабіни транспортного засобу НОМЕР_1/НОМЕР_2 у присутності водія ОСОБА_7.(а.с.77). Проведеним візуальним оглядом з вибірковим розпакуванням місць без вивантаження встановлено, що в оглянутих місцях товар відповідає ТСД. З відомостей п. 8.2 і п. 8.3 ОСОБА_9 про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 29.09.2013 вбачається що загальна кількість вантажних місць 434, а опис, кількість і маркування товару відповідають характеристикам товарів, зазначеним у митній декларації (інших документах). Пояснення відповідача про пошкодження тросу кріплення тенту до борту, розпакування тенту і зникнення частини вантажу на території Російської Федерації спростовуються вказаним вище документом. Відповідач не заявив про це на посту «Сеньківка» Чернігівської митниці і в Київській митниці, де проходила процедура розмитнення вантажу. Повідомлення про вчинення злочину, з яким відповідач звернувся до прокурора м. Чернігова 05.11.2015, також не спростовує висновків суду про невиконання відповідачем в період з 26.09.2013 по 01.10.2013 обов'язку збереження товарно-матеріальних цінностей, отриманих ним для перевезення.

Доводи відповідача щодо страхування відповідальності за втрату, загибель і пошкодження вантажу та можливості у позивача отримати страхове відшкодування не підтверджені жодними доказами і не відповідають положенням Митної конвенція про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП) 1975 року, якою передбачені лише зобов'язання Гарантійного об'єднання сплачувати належні ввізні або вивізні мито і збори, а також відсотки за прострочення, які можуть належати відповідно до митних законів і правил країни, в якій виявлено порушення у зв'язку з операцією МДП (стаття 8). Страхування відповідальності перевізника за втрату чи пошкодження вантажу Митна конвенція не передбачає.

Відповідно до ч.5 ст. 74 ЦПК України, судові повістки надсилаються фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. За відомостями реєстраційного обліку Ніжинського УДМС України в Чернігівській області зареєстрованим місцем проживанням ОСОБА_7 є будинок АДРЕСА_1 (а.с. 27). Надіслані судом відповідно до вказаної норми процесуального закону повістки отримані (а.с. 35, 42). Підстав для висновку про неповідомлення відповідача про час та місце судового розгляду немає, оскільки згідно з останнім абзацом ч.5 ст. 74 ЦПК України і у випадку відсутності особи, яка бере участь у справі, за адресою реєстрації, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. До того ж, відсутність відповідача не вплинула на правильність вирішення спору по суті. Доказів на спростування висновків суду відповідачем в апеляційному суді не надано.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23 жовтня 2015року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: