Ухвала суду № 55979438, 17.02.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 748/1962/15-ц Провадження № 22-ц/795/117/2016 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Хоменко Л. В. Доповідач - Скрипка А. А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіСкрипки А.А.суддів:Тагієва С.Р., Шевченка В.М.при секретарі:Покладі Д.В.за участю:ОСОБА_5, ОСОБА_6, прокурорів - Рибалко Н.В., Хряпа А.М., представника Киселівської сільської ради Чернігівського району - Дзюби М.В., представників Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації - ОСОБА_8, ОСОБА_9

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за апеляційними скаргами: ОСОБА_5, ОСОБА_10 на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 19 листопада 2015року у справі за позовом заступника прокурора м.Чернігова до Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, ОСОБА_10, ОСОБА_5, Реєстраційної служби Чернігівського районного управління юстиції, - треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації, приватний нотаріус Чернігівського районного нотаріального округу Петрушина Людмила Михайлівна, про визнання незаконними та скасування рішень Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, визнання недійсним державного акту на землю, скасування рішення про державну реєстрацію права власності, визнання недійсним договору дарування,

в с т а н о в и в:

Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 19.11.2015року вимоги позову заступника прокурора м.Чернігова задоволено. Судом визнано незаконним та скасовано рішення першої сесії п'ятого скликання Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області від 21.04.2006року про надання дозволу на виготовлення технічної документації на безоплатну приватизацію земельної ділянки ОСОБА_6 Визнано незаконним та скасовано рішення сьомої сесії п'ятого скликання Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області від 08.06.2007року в частині надання ОСОБА_6 дозволу на розробку та виготовлення технічної документації на безоплатну приватизацію земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Визнано недійсним державний акт серії НОМЕР_1, виданий ОСОБА_6 на право власності на земельну ділянку, площею 0,1244 га, кадастровий НОМЕР_2, в межах згідно з планом на території Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, зареєстрований у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010783900146. Визнано недійсним договір дарування від 11.09.2007року №3507 земельної ділянки площею 1244га, кадастровий номер НОМЕР_3, що знаходиться в АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського районного нотаріального округу Петрушиною Л.М. Скасовано рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Чернігівського районного управління юстиції індексний номер:НОМЕР_4 від 22.06.2013року про державну реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_3. Стягнуто з ОСОБА_6, Киселівської сільської ради, ОСОБА_5 на користь держави судовий збір по 406 грн. з кожного.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вимог заявленого позову. Доводи апеляційної скарги зазначають, що висновки рішення суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, рішення є необґрунтованим, його ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, без дотримання вимог статті 213 ЦПК України. ОСОБА_5 вказує, що право власності на спірну земельну ділянку він зареєстрував 22.06.2013року відповідно до вимог законодавства, яке було чинним на момент здійснення такої державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, при цьому він не знав і не міг знати про незаконність отримання земельної ділянки відчужувачем. ОСОБА_5 зазначає, що договір дарування є належною правовою підставою для набуття права власності, тому він є добросовісним набувачем. ОСОБА_5 вказує, що при вирішенні спору по суті судом першої інстанції не взято до уваги приписів ч.1 статті 116, ч.6, ч.7, ч.10 статті 118 Земельного кодексу України (в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин-21.04.2006року та 08.06.2007року). Доводи апеляційної скарги зазначають, що суд першої інстанції необґрунтовано не прийняв до уваги тієї обставини, що в судовому засіданні колишній голова Киселівської сільської ради ОСОБА_12 підтвердив, що рішення від 08.06.2007року про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_6 сільською радою приймалось, вказане рішення відсутнє в матеріалах сесії сільської ради, оскільки мала місце технічна помилка. ОСОБА_5 вважає, що висновок суду першої інстанції відносно того, що оспорювані прокурором рішення сільською радою не приймались, є припущенням, на якому не може ґрунтуватись судове рішення в силу ч.4 статті 60 ЦПК України. За даних обставин ОСОБА_5 вважає, що з огляду на наведене, не можна вважати законними і обґрунтованими і всі подальші висновки суду першої інстанції щодо незаконності набуття прав на спірну земельну ділянку відповідачами та наявності підстав для задоволення вимог заявленого позову. ОСОБА_5 також вказує, що судом першої інстанції невірно встановлено статус спірної земельної ділянки, як земельної ділянки, яка потрапляє в зону історико-культурного призначення. ОСОБА_5 зазначає, що жодних рішень щодо зміни цільового призначення спірної земельної ділянки ні Киселівською сільською радою, ні Чернігівською обласною радою не приймалось, спірна земельна ділянка є присадибною земельною ділянкою під житловою забудовою, вона знаходиться за межами археологічної зони і ніколи не перебувала в межах археологічної зони. Доводи апеляційної скарги зазначають, що в матеріалах справи відсутні належні докази відносно того, що спірна земельна ділянка відноситься до земель історико- культурного призначення. ОСОБА_5 також не погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що прокурором не пропущено строк позовної давності щодо звернення до суду з даним позовом. ОСОБА_5 вважає, що судом першої інстанції необґрунтовано не прийнято до уваги положення статей 257, 261 ЦК України, ч.2 статті 45 ЦПК України. При цьому ОСОБА_5 зазначає, що позивач набуває та здійснює свої права і обов'язки через відповідні органи, і його обізнаність про порушення його прав або можливість такої обізнаності необхідно розглядати через призму обізнаності його органів та інших осіб, до повноважень яких належав контрольу сфері земельних відносин. ОСОБА_5 вказує, що відповідно до п.5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України ''Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства'' передбачено, що протягом 3 років з дня набрання чинності цим законом особа має право звернутися до суду з позовом про визнання незаконним правового акту органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право.З 15.01.2012року, як вказує ОСОБА_5, необхідно обчислювати трирічний строк, протягом якого прокурор має право на звернення до суду з відповідним позовом, а з даним позовом прокурор звернувся до суду в липні 2015року, пропустивши при цьому строк позовної давності.Доводи апеляційної скарги зазначають, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини у питаннях справедливого балансу між інтересами суспільства та правом особи на мирне володіння майном. ОСОБА_5 стверджує, що він не може нести відповідальність за дії органів влади та їх помилки, при цьому оскаржуване рішення суду першої інстанції позбавляє його права власності не тільки на земельну ділянку, але і на недобудову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вимог заявленого позову. Доводи апеляційної скарги зазначають, що висновки рішення суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, рішення є необґрунтованим, його ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, без дотримання вимог статті 213 ЦПК України. ОСОБА_6 вказує, що він правомірно отримав у власність спірну земельну ділянку. При цьому ОСОБА_6 зазначає, що маючи витяг з рішення Киселівської сільської ради від 08.06.2007року, він звернувся до приватного підприємства ''Аксіома" для виготовлення йому технічної документації щодо отримання у власність спірної земельної ділянки.

ОСОБА_6 в апеляційній скарзі стверджує, що за правильність всіх даних несе відповідальність ліцензійна проектна організація, в даному випадку ПП''Аксіома'', яка і погоджувала всю технічну документацію і отримувала необхідні дозволи, проект землеустрою було виготовлено в погоджено в установленому порядку відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 677 від 26.05.2004року. ОСОБА_6 зазначає, що відповідно до норм статей 51,203 Земельного кодексу України та наказу Держкомстату України від 05.11.1998року №377''Про затвердження форм державної статистичної звітності із земельних ресурсів" та Інструкції із заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель з огляду на дані державної статистичної звітності за формою 6-зем, спірна земельна ділянка на момент прийняття Киселівською сільською радою оспорюваного рішення не відносилась до земель історико-культурного призначення, а мала статус присадибної земельної ділянки під житловою забудовою. ОСОБА_6 стверджує, що жодних рішень щодо зміни цільового призначення спірної земельної ділянки на момент її передачі йому у власність ні Киселівською сільською радою, ні Чернігівською обласною радою не приймалось. ОСОБА_6 зазначає, що спірна земельна ділянка знаходиться за межами археологічної зони і ніколи не перебувала в межах археологічної зони, в матеріалах справи відсутні належні докази відносно того, що спірна земельна ділянка відноситься до земель історико-культурного призначення. Доводи апеляційної скарги зазначають, що суд першої інстанції необґрунтовано не прийняв до уваги тієї обставини, що в судовому засіданні колишній голова Киселівської сільської ради ОСОБА_12 підтвердив, що рішення від 08.06.2007року про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_6 сільською радою приймалось, вказане рішення відсутнє в матеріалах сесії сільської ради, оскільки мала місце технічна помилка. ОСОБА_6 вважає, що висновок суду першої інстанції відносно того, що оспорювані прокурором рішення сільською радою не приймались, є припущенням, на якому не може ґрунтуватись судове рішення в силу ч.4 статті 60 ЦПК України. ОСОБА_6 також не погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що прокурором не пропущено строк позовної давності щодо звернення до суду з даним позовом. ОСОБА_6 вважає, що судом першої інстанції необґрунтовано не прийнято до уваги положення статей 257, 261 ЦК України. ОСОБА_6 вказує, що відповідно до п.5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України ''Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства'' (набрав чинності 15.01.2012року) передбачено, що протягом 3 років з дня набрання чинності цим законом особа має право звернутися до суду з позовом про визнання незаконним правового акту органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право. З 15.01.2012року, як вказує ОСОБА_6, необхідно обчислювати трирічний строк, протягом якого прокурор має право на звернення до суду з відповідним позом, а з даним позовом прокурор звернувся до суду в липні 2015року, пропустивши при цьому строк позовної давності. Доводи апеляційної скарги зазначають, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини у питаннях справедливого балансу між інтересами суспільства та правом особи на мирне володіння майном. ОСОБА_6 стверджує, що він не може нести відповідальність за дії органів влади та їх помилки.

В запереченнях на апеляційні скарги ОСОБА_5, ОСОБА_6 Чернігівська місцева прокуратура просить апеляційні скарги відхилити у зв'язку з їх безпідставністю та залишити без змін рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 19.11.2015року, як законне і обґрунтоване.

В судове засідання апеляційного суду представник Реєстраційної служби Чернігівського районного управління юстиції, приватний нотаріус Чернігівського районного нотаріального округу Петрушина Л.М., належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду даної справи, відповідно до повідомлень про вручення поштового відправлення (а.с.235, 237, 251, 252, том 1, а.с.7, 8, том 2), не з'явились. Відповідно до приписів ч.2 статті 305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, матеріали кримінального провадження № 12014270010004919 відносно ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних порушень, передбачених ч.2 ст.366, ч.2 ст.364 КК України, матеріали кримінального провадження №12014270010001732 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, перевіривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд на підставі приписів статті 308 ЦПК України приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають відхиленню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції, - залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до п.6 ч.1 статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

В ході судового розгляду даної справи встановлено і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що рішенням Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області від 21.04.2006року ОСОБА_6 надано дозвіл на виготовлення технічної документації на приватизацію земельної ділянки, розташованої в с.Кобилянка, якою користується ОСОБА_6(а.с.4, том 1).

Рішенням Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області від 08.06.2007року ОСОБА_6 надано дозвіл на розробку та виготовлення технічної документації на безоплатну приватизацію земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель в АДРЕСА_1 (а.с.5-6, том 1).

06.08.2007року ОСОБА_6 на підставі рішення сьомої сесії п'ятого скликання Киселівської сільської ради від 08.06.2007року видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1244 га у межах згідно з планом на території Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області для будівництва та обслуговування житлових будівель і споруд (а.с.7, том 1).

Відповідно до договору дарування об'єкту незавершеного будівництва та земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області Петрушиною Л.М. 11.09.2007року, ОСОБА_6 подарував ОСОБА_5 об'єкт незавершеного будівництва та земельну ділянку, площею 0,1244 га, кадастровий номер НОМЕР_3, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с.39,40, том 1).

Реєстраційною службою Чернігівського районного управління юстиції Чернігівської області 14.06.2013року зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель в АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 (а.с.8, 41, том 1).

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження № 12014270010004919 відносно ОСОБА_12, згідно пред'явленого прокурором зміненого обвинувачення, ОСОБА_12, перебуваючи на посаді голови Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області у період з 21.04.2006року по 05.12.2008року, будучи службовою особою та виконуючи свої службові обов'язки, діючи умисно, 08.06.2007року склав завідомо неправдивий документ - витяг з рішення Киселівської сільської ради сьомої сесії п'ятого скликання від 08.06.2007року ''Про передачу у приватну власність земельної ділянки'', завіривши його власним підписом та печаткою Киселівської сільської ради, шляхом внесення неправдивих відомостей про факт розгляду та затвердження рішення про передачу ОСОБА_6 у власність земельної ділянки у АДРЕСА_1, площею 0,1244 га, достовірно знаючи, що дане питання на сьомій сесії п'ятого скликання 08.06.2007 року не розглядалось і рішення про передачу земельної ділянку у приватну власність сільською радою не приймалось.

За результатами розгляду кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12014270010004919 від 12.09.2014року за обвинуваченням ОСОБА_12 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 статті 366 КК України, Чернігівським районним судом Чернігівської області 01.07.2015року постановлено ухвалу (а.с.10-11,том 1), якою ОСОБА_12 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 статті 366 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, на підставі статті 49 КК України. Також судом закрито кримінальне провадження за обвинувальним актом відносно вчинення ОСОБА_12 злочину, передбаченого ч.1 статті 366 КК України. Як вбачається з ухвали Чернігівського районного суду Чернігівської області 01.07.2015року(а.с.10-11,том1), під час судового засідання від обвинуваченого ОСОБА_12 надійшло письмове клопотання про закриття провадження із звільненням його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, з підстав, передбачених статтею 49 КК України. При цьому обвинувачений ОСОБА_12 заявив суду, що зміст правових наслідків закриття провадження з нереабілітуючих підстав йому цілком зрозумілий і він наполягає на задоволенні його клопотання.

Як вбачається з оригіналу витягу з рішення Киселівської сільської ради сьомої сесії п'ятого скликання від 08.06.2007 року за підписом сільського голови ОСОБА_12: ''Згідно ст.12,40,81,116,118,121 Земельного кодексу України передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку: 1.28 ОСОБА_6 в АДРЕСА_1, площею 0,1244 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд на території сільської ради''' (а.с.13, том 2 кримінального провадження №12014270010004919 відносно ОСОБА_12).

Разом з тим, судом встановлено, що насправді сьомою сесією п'ятого скликання Киселівської сільської ради від 08.06.2007року вирішувались питання про надання дозволів громадянам на виготовлення технічної документації на безоплатну приватизацію земельних ділянок, і цим же рішенням сільської ради (а.с.18-21, том 2 кримінального провадження №12014270010004919 відносно ОСОБА_12, а.с.5-6, том 1 цивільної справи) під пунктом 30 надано дозвіл ОСОБА_6 на розробку та виготовлення технічної документації на безоплатну приватизацію земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд в АДРЕСА_1; питання про передачу у приватну власність спірної земельної ділянки ОСОБА_6 не вирішувалось.

Питання про передачу безоплатно у приватну власність земельних ділянок громадянам вирішувалось на сьомій сесії п'ятого скликання Киселівської сільської ради від 08.06.2007року стосовно інших громадян (а.с.22-28, том 2 кримінального провадження №12014270010004919 відносно ОСОБА_12, а.с.15-21, том 2 цивільної справи), а під пунктом 1.28 було вирішено питання про затвердження технічної документації щодо безоплатної передачі земельної ділянки гр.ОСОБА_13 в АДРЕСА_2, площею 0,1719 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, а не про передачу у приватну власність спірної земельної ділянки ОСОБА_6, як про це зазначено у витягу з рішення Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області від 08.06.2007року за підписом ОСОБА_12 (а.с.12, том 1 цивільної справи).

Як вбачається з висновку судового експерта №629 від 13.10.2014року, який міститься на а.с.224-228, том 1 кримінального провадження №12014270010004919 відносно ОСОБА_12, підписи в графі ''сільський голова'' від імені ОСОБА_12 у витязі з рішення Киселівської сільської ради від 21.04.2006року (про надання дозволу на виготовлення технічної документації на приватизацію земельних ділянок), витязі з рішення Киселівської сільської ради від 08.06.2007року (про приватизацію земельних ділянок громадянами), рішенні Киселівської сільської ради від 21.04.2006року (про надання дозволу на виготовлення технічної документації на безоплатну приатизацію земельних ділянок), виконані самим ОСОБА_12

Згідно висновку судових експертів №630 від 16.10.2014року, якій міститься на а.с.234-240, том1 кримінального провадження №12014270010004919 відносно ОСОБА_12, досліджувані відтиски круглої печатки ''Киселівська сільська рада *Україна* Чернігівського району Чернігівської області 0441018'', у витязі з рішення Киселівської сільської ради від 21.04.2006року (про надання дозволу на виготовлення технічної документації на приватизацію земельних ділянок), витязі з рішення Киселівської сільської ради від 08.06.2007року (про приватизацію земельних ділянок громадянами, рішенні Киселівської сільської ради від 21.04.2006року (про надання дозволу на виготовлення технічної документації на безоплатну приватизацію земельних ділянок), рішенні Киселівської сільської ради від 08.06.2007року (про надання дозволу на виготовлення технічної документації на безоплатну приватизацію земельних ділянок), нанесені за допомогою рельєфного кліше; при цьому досліджувані відтиски круглої печатки та вільні зразки відтисків круглої печатки нанесені одним кліше в наданих на дослідження рішеннях Киселівської сільської ради.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого по суті висновку відносно того, що в ході судового розгляду даної справи знайшли своє підтвердження ті обставини, що рішення Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області сьомої сесії п'ятого скликання від 08.06.2007року щодо передачі безкоштовно у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_6 в АДРЕСА_1, площею 0,1244 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд на території сільської ради насправді не приймалось, про що свідчить відсутність вказаного рішення у матеріалах сьомої сесії п'ятого скликання Киселівської сільської ради, які передані до Архівного відділу Чернігівської райдержадміністрації, і суду не було представлено оригіналу вказаного рішення в ході судового розгляду даної справи, а державний акт на право власності на спірну земельну ділянку ОСОБА_6 видано на підставі витягу з неіснуючого рішення.

Вищенаведені обставини спростовують доводи апеляційних скарг ОСОБА_5, ОСОБА_6 відносно того, що спірна земельна ділянка отримана ними у власність правомірно.В ході судового розгляду даної справи судом встановлено і вказані обставини підтверджені вищезазначеними належними та допустимими доказми в розумінні приписів статей 58,59 ЦПК України, що рішення Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області сьомої сесії п'ятого скликання від 08.06.2007року щодо передачі безкоштовно у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_6 в АДРЕСА_1, площею 0,1244 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд на території сільської ради насправді не приймалось, про що свідчить відсутність вказаного рішення в матеріалах сьомої сесії п'ятого скликання Киселівської сільської ради, які передані до Архівного відділу Чернігівської райдержадміністрації, і суду не було представлено оригіналу вказаного рішення в ході судового розгляду даної справи, а державний акт на право власності на спірну земельну ділянку ОСОБА_6 видано на підставі витягу з неіснуючого рішення.

Доводи апеляційних скарг відносно того, що відсутність вказаного рішення в матеріалах сьомої сесії п'ятого скликання Киселівської сільської ради від 08.06.2007року є технічною помилкою, відповідно до показань в судовому засіданні свідка ОСОБА_12, і відсутність вказаного рішення в матеріалах сесії сільської ради не може бути підставою для висновку про те, що вказане рішення не приймалось, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи. Оскільки, як вбачається з матеріалів кримінального провадження №12014270010004919 відносно ОСОБА_12, згідно пред'явленого прокурором зміненого обвинувачення, ОСОБА_12, перебуваючи на посаді голови Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області у період з 21.04.2006року по 05.12.2008року, будучи службовою особою та виконуючи свої службові обов'язки, діючи умисно, 08.06.2007року склав завідомо неправдивий документ - витяг з рішення Киселівської сільської ради сьомої сесії п'ятого скликання від 08.06.2007року ''Про передачу у приватну власність земельної ділянки'', завіривши його власним підписом та печаткою Киселівської сільської ради, шляхом внесення неправдивих відомостей про факт розгляду та затвердження рішення про передачу ОСОБА_6 у власність земельної ділянки у АДРЕСА_1, площею 0,1244 га, достовірно знаючи, що дане питання на сьомій сесії п'ятого скликання 08.06.2007 року не розглядалось і рішення про передачу земельної ділянку у приватну власність сільською радою не приймалось. Відповідно до ухвали Чернігівського районного суду Чернігівської області від 01.07.2015року (а.с.10-11,том 1), закриття кримінального провадження за обвинувальним актом відносно відносно вчинення ОСОБА_12 злочину, передбаченого ч.2статті 366 КК України відбулось з нереабілітуючих підстав.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12014270010001732 від 23.04.2014року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 статті 358 КК України (в редакції до 07.04.2011року), ОСОБА_6 23.11.2006року надав до Чернігівської обласної інспекції по охороні пам'яток історії завідомо підроблену план-схему з відміткою, яка не відповідає дійсності про фактичне місцезнаходження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, на яку, згідно даної схеми обмежень щодо користування не встановлено, та за результатом розгляду якої ОСОБА_6 було надано висновок про погодження землевпорядної документації. При цьому ОСОБА_6 усвідомлював, що в технічній документації знаходиться план-схема розміщення земельної ділянки, за якою ділянка знаходиться у межах пам'ятки археології місцевого значення та на неї встановлено обмеження.

За результатами розгляду кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12014270010001732 від 23.04.2014року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 статті 358 КК України (в редакції до 07.04.2011року) відносно ОСОБА_6, Новозаводським районним судом м.Чернігова 22.10.2014року постановлено ухвалу (а.с.9, том 1), якою ОСОБА_6, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 статті 358 КК України (в редакції до 07.04.2011року), звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення осіб до кримінальної відповідальності. Також судом закрито кримінальне провадження відносно ОСОБА_6, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 статті 358 КК України (в редакції до 07.04.2011року). Як вбачається з ухвали Новозаводського районного суду м.Чернігова від 22.10.2014року (а.с.9,том1), під час підготовчого судового засідання від обвинуваченого ОСОБА_6 надійшло клопотання про звільненням його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, з підстав, передбачених статтею 49 КК України.

Таким чином, кримінальне провадження відносно ОСОБА_6, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 статті 358 КК України ( в редакції до 07.04.2011року), було судом закрито з нереабілітуючих підстав.

Як вбачається з оригіналу заяви ОСОБА_6 (а.с.158 кримінального провадження №12014270010001732 відносно ОСОБА_6), він 23.11.2006року звертався до Чернігівської обласної інспекції по охороні пам'яток історії та культури про надання висновку по технічній документації по складанню державного акту на право власності на спірну земельну ділянку.

Відповідно до представлених комунальним закладом ''Чернігівський науково-методичний центр охорони культурної спадщини" Чернігівської обласної ради матеріалів погодженя технічної документації, а саме, схеми розміщення земельної ділянки (а.с.12,41,157 кримінального провадження №12014270010001732 відносно ОСОБА_6) вбачається, що спірна земельна ділянка позначена на старій околиці села Кобилянка.

03.11.2006 року Чернігівською обласною інспекцією по охороні пам'яток історії та культури було погоджено ОСОБА_6 технічну документацію для передачі у приватну власність земельної ділянки площею 0,1244 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с.Кобилянка Чернігівського району Чернігівської області (а.с.16, том 1).

З технічної документації по складанню державного акту на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_6 в с.Кобилянка Чернігівського району, представленої до Управління Держземагенства у Чернігівському районі Чернігівської області (а.с.72-95 кримінального провадження №12014270010001732 відносно ОСОБА_6) вбачається, що на схемі розміщення земельної ділянки, що передається у власність ОСОБА_6, земельна ділянка позначена вже в іншому місці.

На схемі розташування спірної земельної ділянки з проектної документації ОСОБА_5, яка складена спеціалістом ПП ''Аксіома'' ОСОБА_14.(а.с.47, том 1), спірна земельна ділянка зазначена знову в іншому місці, при цьому земельна ділянка не потрапляє в межі зони археологічної пам'ятки.

Таким чином, судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначено, що з досліджених в ході судового розгляду даної справи матеріалів вбачається, що одна і та ж земельна ділянка, яка передавалась у власність ОСОБА_6, а в подальшому, - ОСОБА_5, на схемах розташування земельної ділянки у технічній документації, розробленій ПП ''Аксіома'', позначена у трьох різних місцях.

Разом з тим, як вбачається з представленого управлінням Держгеокадастру у Чернігівському районі Чернігівської області кадастрового плану розміщення зон історико - культурного призначеня на території Киселівської сільської ради Чернігівського району, земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_3, яка була передана у власність ОСОБА_6, потрапляє у зону історико - культурного призначення (а.с. 159, 160, том 1).

Звітом про незалежну грошову оцінку об'єкта культурної спадщини пам'ятки археології-поселення, охоронний номер 2763 на земельній ділянці 12144 кв.м встановлено, що земельна ділянка площею 1244 кв.м, надана у власність ОСОБА_6 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_5 в с.Кобилянка Чернігівського району є пам'ятником археології місцевого значення. Жодна з пам'яток археології національного значення, розташованих в Чернігівській області, не мають визначених меж та територій. Ринкова вартість пам'ятки археології- поселення, охоронний номер 2763, на земельній ділянці площею 1244 кв.м, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, територія Киселівської сільської ради, с.Кобилянка, становить 3 150 668 грн. 83 коп. (а.с.109-125, том 1).

Як вбачається з рішення виконавчого комітету Чернігівської обласної ради від 28.04.1987року №119 (а.с.55-57,том 1), під державну охорону взято пам'ятники історії та культури, археології, архітектури, розташовані на території області згідно з додатками №1-3, а саме, поселення ХІ-ХІІІ ст. за адресою: с.Кобилянка Киселівська сільська рада.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку відносно того, що спірна земельна ділянка потрапляє у межі поселення ІІ тис. до н.е., ХІ-ХІІІ ст. № 2763 на південно- східній околиці с.Кобилянка Чернігівського району Чернігівської області, яке було виявлено у 1985 році, паспортизовано у 1986 році та взято на облік, як пам'ятку археології місцевого значення у 1987році (а.с.13-15,том 1). Відповідно до даних паспорту пам'ятника історії та культури (а.с.13-15, том 1), поселення розташовано на південно-східній околиці с.Кобилянка, на ділянці правобережної тераси р.Снов, обмеженої з пінічного заходу і південного сходу ярами. Висота тераси над рівнем ріки - 6-7м. Культурний шар потужністю 0,4 м поширений на площі 45х110 м. Підйомний матеріал складає кераміка ХІ-ХІІІ ст., 2 тис. до нашої ери. Межа охоронної зони встановлена в 50м від межі культурного шару поселення. Вказану територію поселення взято під державну охорону, як пам'ятник історії і культури, археології, архітектури.

Враховуючи наведене, в ході судового розгляду даної справи було встановлено, що відведення спірної земельної ділянки було погоджено з органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини за документом, дані якого про розташування спірної земельної ділянки не відповідають дійсним даним про розташування вказаної земельної ділянки, що призвело до передачі пам'ятки археології у приватну власність.

Вищенаведені обставини спростовують доводи апеляційних скарг ОСОБА_5, ОСОБА_6 відносно того, що суд першої інстанції необґрунтовано прийшов до висновку про те, що спірна земельна ділянка потрапляє в зону історико-культурного призначення. Необхідно зазначити, що в судовому засіданні апеляційного суду було оглянуто оригінал мапи (с.Кобилянка Чернігівського району), з якого вбачається, що спірна земельна ділянка відноситься до земель історико-культурного призначення, і вказані обставини підтверджені поясненнями в судовому засіданні апеляційного суду представником Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації - ОСОБА_8 Суду не були представлені чіткі межі та координати земель історико-культурного призначення, проте, при дослідженні в судовому засіданні апеляційного суду оригіналу мапи, наданої Киселівською сільською радою, встановлено наступне: на даній мапі спірна земельна ділянка знаходиться на заштрихованій ділянці земель історико-культурного призначення. Представником Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації в судовому засіданні було підтверджено, що зміни до мапи було внесено в офіційному порядку і другий екземпляр вказаної мапи знаходиться в Департаменті культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації. За даних обставин доводи апеляційних скарг відносно того, що спірна земельна ділянка не відноситься до земель історико-культурного призначення, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_5 пояснив, що Чернігівській обласній інспекції по охороні пам'яток історії та культури Чернігівської обласної державної адміністрації для погодження було представлено матеріали технічної документації по складанню Державного акту на право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_6 в с.Кобилянка Чернігівського району Чернігігівської області в трьох екземплярах, які за змістом є автентичними. Один екземпляр вказаної документації знаходиться в матеріалах кримінального провадження №12014270010004919 відносно ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних порушень, передбачених ч.2 ст.366, ч.2 ст.364 КК України (а.с.202-218, том 1 вказаного кримінального провадження), другий екземпляр вказаної документації було представлено ОСОБА_5 в судове засідання апеляційного суду. При цьому ОСОБА_5 пояснив, що в 2013році він помітив, що ПП ''Аксіома'', яке займалось виготовленням вказаної технічної документації, було допущено помилку при складанні плану земельної ділянки, зокрема, невірно було вказано площу і співвідношення координат точок, тому ПП ''Аксіома'' була виготовлена нова схема без зміни координат.

При дослідженні вказаних екземплярів в судовому засіданні апеляційного суду було встановлено, що спірна земельна ділянка обмежена 6 точками, але точки координат у зазначених екземплярах суттєво розрізняються між собою. Координати земельної ділянки, зазначені в екземплярі вказаної документації, яка була представлена суду ОСОБА_5, проектуються на земельну ділянку, яка знаходиться в межах земель історико-культурного призначення (а.с.22-30, том 2 цивільної справи). Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що Чернігівській обласній інспекції по охороні пам'яток історії та культури Чернігівської обласної державної адміністрації була представлена технічна документація з координатами земельної ділянки, яка знаходиться за межами земель історико-культурного призначення, і тому Чернігівською обласною інспекцією по охороні пам'яток історії та культури Чернігівської обласної державної адміністрації 23.11.2006року за №1562 ОСОБА_6 було видано висновок по технічній документації для передачі у приватну власність спірної земельної ділянки щодо погодження зазначеного об'єкту (а.с.218,том 1 кримінального провадження №12014270010004919 відносно ОСОБА_12, а.с.16, том 1 цивільної справи).

Судом також встановлено, що при прийнятті рішення про надання дозволу на розробку технічної документації щодо приватизації спірної земельної ділянки Киселівською сільською радою Чернігівського району Чернігівської області не було враховано, що відповідно до приписів Закону України ''Про охорону культурної спадщини'' вказана територія є об'єктом культурної та археологічної спадщини, належить до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність.

Як встановлено в ході судового розгляду даної справи, спірна земельна ділянка фактично належить до категорії земель історико-культурного призначення. Разом з тим, Киселівською сільською радою Чернігівського району не представлено суду належних доказів щодо зміни у відповідності до приписів статті 20 Земельного кодексу України цільового призначення спірної земельної ділянки.

Оскільки в ході судового розгляду даної справи знайшли своє підтвердження ті обставини, що спірна земельна ділянка розташована в межах арехеологічної пам'ятки місцевого значення, то суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого по суті висновку відносно того, що рішення першої сесії п'ятого скликання Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області від 21.04.2006року про надання дозволу на виготовлення технічної документації на безоплатну приватизацію земельної ділянки ОСОБА_6 та рішення сьомої сесії п'ятого скликання Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області від 08.06.2007року в частині надання ОСОБА_6.у дозволу на розробку та виготовлення технічної документації на безоплатну приватизацію земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, суперечать нормам чинного законодавства, які регламентують спірні правовідносини. За даних обставин є вірним по суті висновок суду першої інстанції відносно того, що підлягають задоволенню вимоги заявленого позову в частині визнання вищезазначених рішень Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області незаконними та їх скасування.

Також в ході судового розгляду даної справи встановлено, що рішення про передачу у власність ОСОБА_6 спірної земельної ділянки Киселівською сільською радою Чернігівського району Чернігівської області не приймалось, і за даних обставин суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку, що ОСОБА_6 незаконно набув право власності на земельну ділянку в АДРЕСА_1 площею 0,1244 га, з порушенням вимог статей 116,118,122 Земельного кодексу України. На підставі наведеного, є вірним по суті висновок суду першої інстанції відносно того, що за даних обставин підлягає визнанню недійсним державний акт серії НОМЕР_1, виданий ОСОБА_6 на право власності на земельну ділянку, площею 0,1244 га, кадастровий НОМЕР_2, в межах згідно з планом на території Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, зареєстрований у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010783900146.

Виходячи з приписів статей 203, 215 ЦК України та фактичних обставин справи, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого по суті висновку, що договір дарування від 11.09.2007року №3507 спірної земельної ділянки ОСОБА_6 ОСОБА_5 суперечить інтересам держави і суспільства, а також чинному законодавству України, оскільки право приватної власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 її попереднім власником ОСОБА_6 було набуто за відсутності для цього відповідних правових підстав. Таким чином, приймаючи до уваги положення ч.3 статті 388 ЦК України та фактичні обставини справи, суд першої інстанції прийшов до висновку, що договір дарування від 11.09.2007року №3507 земельної ділянки площею 1244га, кадастровий номер НОМЕР_3, що знаходиться в АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_5,посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського районного нотаріального округу Петрушиною Л.М., підлягає визнанню недійсним. За даних обставин судом також прийнято рішення про скасування рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Чернігівського районного управління юстиції індексний номер: НОМЕР_4 від 22.06.2013року про державну реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_3.

Доводи апеляційних скарг ОСОБА_5, ОСОБА_6 зазначають, що при зверненні до суду з даним позовом було пропущено строк позовної давності. Як вбачається з оскаржуваного рішення суду першої інстанції, питання позовної давності було предметом дослідження суду першої інстанції. При цьому суд першої інстанції зазначив в рішенні, що строк позовної давності звернення до суду з даним позовом не пропущено, оскільки про порушення вимог земельного законодавства прокурору стало відомо за результатами розслідування кримінальних проваджень щодо ОСОБА_12 та ОСОБА_6 Апеляційний суд погоджується з вірним висновком суду першої інстанції, оскільки вказаний висновок узгоджується з приписами статей 257, 261 ЦК України та фактичними обставинами справи. Зокрема, кримінальне провадження №12014270010004919 відносно ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних порушень, передбачених ч.2 ст.366, ч.2 ст.364 КК України, було розпочато 12.09.2014року, кримінальне провадження №12014270010001732 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, було розпочато 23.04.2014року. Ухвала про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_6 була постановлена Новозаводським районним судом м.Чернігова 22.10.2014року (а.с.9,том1), ухвала про закриття кримінального провадження відносно вчинення ОСОБА_12 злочину, передбаченого ч.2 статті 366 КК України була постановлена Чернігівським районним судом Чернігівської області 01.07.2015року (а.с.10-11,том 1). Як вбачається з матеріалів справи (а.с.1-3, том1), 27.07.2015року заступник прокурора м.Чернігова звернувся до суду з позовом до Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, ОСОБА_6, ОСОБА_5, Реєстраційної служби Чернігівського районного управління юстиції, - треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації, приватний нотаріус Чернігівського районного нотаріального округу Петрушина Л.М., про визнання незаконними та скасування рішень Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, визнання недійсним державного акту на землю, скасування рішення про державну реєстрацію права власності, визнання недійсним договору дарування. Таким чином, строк позовної давності звернення до суду з даним позовом не пропущено.

В апеляційних скаргах ОСОБА_5, ОСОБА_6 зазначають, що вони не можуть нести відповідальність за дії органів державної влади та їх помилки. ОСОБА_5 також стверджує в апеляційній скарзі, що є необхідним дотримання балансу між інтересами суспільства та правом особи на володіння майном, вказуючи при цьому, що оскаржуване рішення суду першої інстанції фактично позбавляє його права власності не тільки на земельну ділянку, але і на недобудову, яка на ній знаходиться. Вказані доводи апеляційних скарг не можуть бути підставами для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки в ході судового розгляду даної справи встановлено, що передача спірної земельної ділянки у власність відбулась з порушенням вимог чинного законодавства, що підтверджується матеріалами кримінального провадження № 12014270010004919 відносно ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних порушень, передбачених ч.2 ст.366, ч.2 ст.364 КК України та матеріалами кримінального провадження №12014270010001732 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України. Відповідно до приписів п.''в'' ч.4 статті 83, п.''г'' ч.4 статті 84 Земельного кодексу України, землі комунальної та державної власності історико-культурного призначення не можуть передаватись у приватну власність.

Зазначені доводи апеляційних скарг не спростовують висновку суду першої інстанції відносно того, що сукупність фактичних обставин справи та наявних у справі доказів свідчать про те, що в даній цивільній справі втручання у здійснення права власності є виправданим і у повній мірі відповідає суспільним інтересам, як таке, що спрямоване на захист від незворотнього та цілком ймовірного знищення об'єкта культурної та археологічної спадщини внаслідок здійснення власником земельної ділянки будівельних та земляних робіт без проведених належних археологічних досліджень пам'ятки археології.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі ''Трегубенко проти України''(заява № 61333/00) від 02.11.2004року зазначив, що ''правильне застосування законодавства незаперечно становить ''суспільний інтерес'' (п.54 рішення).

Крім того, необхідно зазначити, що згідно пояснень в судовому засіданні апеляційного суду представника Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації, Департамент не заперечує щодо укладення в майбутньому з ОСОБА_5 відповідного договору оренди на спірну земельну ділянку.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 відносно того, що оскаржуване рішення суду першої інстанції фактично позбавляє його права власності і на недобудову, яка знаходиться на спірній земельній ділянці, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки право власності ОСОБА_5 на будівельні матеріали по даній справі не оспорюється.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги не містять в собі підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, ухваленого на основі з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Керуючись статтями: 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_10 відхилити.

Рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 19 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: