Справа №751/5330/15-ц
Провадження №2/751/134/16
Рішення
Іменем України
18 лютого 2016 року м. Чернігів
Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а
в складі: головуючого - судді Косач І. А.
при секретарі Летяга М. О.
з участю представника позивачки ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ у натурі житлового будинку, -
Встановив:
Позивачка звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про поділ у натурі житлового будинку, мотивуючи свої вимоги наступним.
Позивачка та її чоловік ОСОБА_5 проживали разом за адресою: м. Чернігів, вул. Невська, 6/1. Вказана квартира є відомчим житлом Чернігівського спеціалізованого управління «Хіммонтаж № 13», яке отримав чоловік позивачки за час роботи на зазначеному підприємстві. 22.08.94. їм було видане свідоцтво на право власності на вказане житло.
08.04.2008 року ОСОБА_5 помер і його частка житла стала належати ОСОБА_4, яка не піклується про технічний стан житла.
У звязку з тим, що будинок не поділений в натурі, ОСОБА_3 змушена повністю сплачувати комунальні платежі за житло, що впливає на її матеріально-фінансове становище, крім того факт належності відповідачці частини будинку впливає на те, що позивачка не може оформити субсидію.
Просить поділити в натурі в окрему інвентарну одиницю нерухоме майно в АДРЕСА_1, а саме, частину квартиру № 1 у складі: санвузол 1-11, площею 3,4 м-2., комору 1-1, площею 5,4 м-2, кухню 1-1 площею 10,5 м-2 та кімнату 1-3 площею 16,2 м-2 ; припинити право спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_2; визнати право приватної власності на частину квартиру АДРЕСА_3 у складі: санвузол 1-11, площею 3,4 м-2., комору 1-1, площею 5,4 м-2, кухню 1-1 площею 10,5 м-2 та кімнату 1-3 площею 16,2 м-2 за ОСОБА_3.
В судовому засіданні представник позивачки позов підтримала, просила його задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Додатково пояснила, що квартира може бути поділена. Земельна ділянка виділялась покійному ОСОБА_5, але документів надати не може. Висновок експерта вважає неповним.
Представник відповідачки позов не визнала, просила в його задоволенні відмовити, оскільки згідно висновку експерта поділити спірну квартиру неможливо.
Експерт ОСОБА_6 в судовому засідання пояснила, що спірна квартира не підлягає поділу. Детальне обґрунтування викладено в мотивувальній частині висновку.
Вислухавши пояснення представника позивачки, представника відповідачки, покази експерта, дослідивши матеріали інвентаризаційної справи, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_3 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до Свідоцтва про право власності на житло від 22.08.1994 року, Чернігівське спеціалізоване управління «Хіммонтаж № 13» посвідчує, що за адресою: АДРЕСА_4 в цілому дійсно належить на праві приватної, спільної (сумісної або часткової) власності гр. ОСОБА_5 та членам його сімї ОСОБА_3 в рівних частинах (а.с.4).
Відповідно до договору довічного утримання (догляду) від 18.07.2006 року ОСОБА_4 має у власності 1/2 частину квартири за адресою: м. Чернігів, вул. Невського, 6/1 (а.с.55-56), що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.57-58).
Технічним паспортом на квартиру № 1 в житловому будинку № 6 по вул. Невського, який виготовлено станом 09.12.14., визначено, що вказана квартира має загальну площу 53,7 кв.м, житлову площу 34,4 к.м., квартира є трикімнатною та складається з наступних приміщень: 1-І комора площею 5,4 кв.м, 1-ІІ санвузол площею 3,4 кв.м., 1-1 кухня площею 10,5 кв.м, 1-3 житлова кімната площею 16,2 кв.м., 1-4 житлова кімната площею 9,4 кв.м., 1-5 житлова кімната площею 8,8 кв.м (а.с.2-3).
Відповідно до довідки від 16.02.16. № 1010, наданої Управлінням земельних ресурсів Чернігівської міської ради вбачається, що у них відсутня інформація щодо передачі у власність чи надання у користування земельної ділянки по вул. Невського, 6 у м. Чернігові (а.с.129). Крім того в довідці від 17.02.16. № 01-09/300, яка надана Управлінням архітектури та містобудування Чернігівської міської ради, вказано, що висновки щодо погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) АДРЕСА_5 громадянам: ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 не надавалася (а.с.130).
Згідно ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Частиною 1 статті 356 ЦК України визначено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю
Згідно ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має паво на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Статтею 382 ЦК України передбачено, що квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Виходячи з аналізу вищевказаних норм, вбачається, що виділ часток (поділ) квартири, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину квартири із самостійним виходом або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.
Частиною 1 статті 42 ЗК України визначено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.
Позивачка звернулась до суду з позовом про поділ житлового будинку в натурі, однак як вбачається з висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 38-15, поділити в натурі квартиру АДРЕСА_6 неможливо. Експерт зазначає, що згідно вимог державних будівельних норм, окрема квартира повинна бути площею не менше 30,0 кв.м, з житловою площею не менше 15,0 кв.м, кухнею не менше 7,0 кв.м, та санвузлом не менше 3,8 кв.м. Однак як вбачається з характеристик спірної квартири її загальна площа складає 53,7 кв.м., а отже кожній стороні можливо виділити лише 26,85 кв.м. При поділі в натурі квартири за адресою: м. Чернігів, вул. Невського, 6/1, частки будуть не співрозмірними, а зробити прибудову для збільшення площі не вбачається за можливе, оскільки власникам квартири земельна ділянка для будівництва та обслуговування будинку не надавалася, права власності або оренди на неї у власників квартири відсутнє.
Суд вважає, що визначальним для обґрунтування заявлених ОСОБА_3 позовних вимог про поділ у натурі житлового будинку, є встановлення технічної можливості виділення кожному із співвласників у володіння та користування частини спільного майна в натурі та його можливі варіанти розподілу.
Таким чином, вимоги позивачки є необґрунтованими та безпідставними, а також такими, що можуть призвести до порушення прав відповідачки, як співвласника спірної квартири, а тому суд вважає, що в їх задоволенні повинно бути відмовлено.
Перевіривши та зясувавши всі необхідні обставини справи та оцінюючи усі наявні докази по справі, досліджені в судовому засіданні в їх сукупності, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що позивачкою не зазначено законних підстав та не доведено обставини на обґрунтування своїх позовних вимог, а тому в задоволенні позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ у натурі житлового будинку слід відмовити.
Крім того, оскільки в задоволенні позову відмовлено, вимоги позивача про стягнення понесених судових витрат в порядку ст. 88 ЦПК України, задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10-11, 57-61, 79-88, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 319, 356, 358, 364, 367, 382 ЦК України, суд
Вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ у натурі житлового будинку відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд м. Чернігова. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя І. А. Косач
Судове рішення № 55979156, Новозаводський районний суд м. Чернігова було прийнято 18.02.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 751/5330/15-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: