Рішення № 55974683, 15.02.2016, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/3612/15-ц

Провадження № 2/484/40/16 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.02.2016 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді Панькова Д.А.

секретаря судового засідання Панчук О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ "Приватбанк" про стягнення коштів (повернення депозиту), -

В С Т А Н О В И В:

10.09.2015 року позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ "Приватбанк" в якому просив стягнути з відповідача на його користь 51075 доларів 95 центів США банківського вкладу та витрати на правову допомогу.

В обгрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що між ним та відповідачем 26 березня 2013 року було укладено договір банківського вкладу (депозиту, вклад стандарт) № SАМDN01000729142232 в доларах США, строком на 6 місяців.

В цей же день, відповідно до умов договору, позивач передав відповідачу 48550 доларів США.

15 жовтня 2013 року договір був пролонгований, і всі кошти були переоформлені новим аналогічним договором, разом з залишком процентів, в договір №SAMDNWFD0070008704000, в сумі 51103 доларів 10 центів США.

Після закінчення строку дії договору позивач неодноразово звертався до банку з метою повернення внесених коштів, однак відповідач свої зобовязання не виконав, кошти не повернув, чим порушив умови договору, а тому, позивач змушений звернутися до суду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов повністю та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з наступних підстав.

Представник зазначив, що у банка відсутні будь які підтвердження того, що позивач укладав договір банківського депозиту та вносив вносив на депозитний рахунок банку вищевказані кошти, та що по закінченню дії договору позивач не отримав від банку свій вклад, так як договір укладався між позивачем та відділенням Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на території АР Крим, яка зараз окупована, і будь-яка інформація по вкладу у відповідача відсутня.

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» припинило свою діяльність на території АР Крим так як окупаційною владою було конфісковано майновий комплекс банку і захист інтересів вкладників згідно з законодавством РФ здійснює Автономна некомерційна організація «Фонд захисту вкладників» яка і повинна бути відповідачем по даній справі, а не Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк».

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає із наступних підстав.

Вирішуючи справу суд виходить з положень ст.ст. 10, 11 ЦПК України, в яких визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

На підтвердження своїх вимог позивач надав суду копію договору банківського вкладу № SAMDNWFD0070008704000 від 15.10.2013 року та дублікат чека від 26.03.2013 року, який на переконання представника позивача підтверджує факт внесення коштів на депозитний рахунок.

Проте з тексту вказаного договору вбачається, що вклад зараховується на особовий рахунок № 26355621308130 в сумі 50822 долара 54 цента США, але в дублікаті чека від 26.03.2013 року вказаний інший банківський рахунок та сума 48550 гривень. Крім того в тексті договору банківського вкладу вказано, що він укладений на строк 1188 місяців, що становить 99 років.

Вказане було встановлено під час розгляду справи по суті.

Пізніше представник позивача заявив, що він помилково послався на договір банківського вкладу № SAMDNWFD0070008704000 від 15.10.2013 року та дублікат чека від 26.03.2013 року, так як в дійсності позивач укладав декілька договорів банківського вкладу з ПАТ КБ «ПриватБанк», в тому числі і в національній валюті України.

Представник зазначив, що сума банківського вкладу, яку він просить стягнути була внесена за договором № SAMDN80000729090110 від 24.09.2012 року. Сума внеску становила 46450 доларів США, що підтверджується відповідною квитанцією.

Представник позивача просив уточнити позов з урахуванням викладеного, проте судом було відмовлено у задоволенні цього клопотання, так як воно було заявлене під час розгляду справи по суті та фактично передбачало зміну підстав та предмету позову, що відповідно до ч. 2 ст. 31 ЦПК України не допускається.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Отже суд вважає, що позивач та його представник належними та допустимими доказами не довели викладені у позові вимоги, а тому у його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 213-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволені позову ОСОБА_1 до ПАТ КБ "Приватбанк" про стягнення коштів (повернення депозиту) по договору банківського вкладу № SAMDNWFD0070008704000 від 15.10.2013 року в сумі 51075 доларів 95 центів США - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано, а якщо було подано, то після перегляду справи судом апеляційної інстанції, в разі якщо рішення не буде скасовано.

Апеляційну скаргу може бути подано протягом 10 днів після проголошення рішення всіма учасниками процесу до Апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.

Суддя: