Ухвала суду № 55971556, 18.02.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 234/20349/15-к

Номер провадження 11-сс/775/87/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративне правопорушення Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого Гаврилової М.В.,

суддів Огурецького В.П., Ковалюмнус Е.Л.

при секретарі Гуляєві М.В.

за участю:

прокурора Аракелян В.Г.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут Донецької області апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1, що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 30 січня 2016 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України,не одруженого, дітей не має, не працює, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, фактично мешкає за адресою: Київ, вул. Монтажників, 39,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України у кримінальному провадженні № 12014040530000605 від 07 липня 2014 року,

встановила :

Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 30 січня 2016 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП України в Донецькій області ОСОБА_4 і відносно підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб з моменту затримання, тобто з 29.01.2016 року до 28.03.2016 року включно. На підставі ст. 182 ч.4 КПК України підозрюваному ОСОБА_3 визначено заставу у розмірі 1000 мінімальних заробітних плат, що складає 1318000 грн. з покладенням на нього відповідних зобов'язань. За умови внесення застави на підозрюваного ОСОБА_3 покладені наступні обов'язки: не відлучатися із м.Київ, вул. Монтажників, 39 без дозволу слідчого, прокурора або суду, утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд з України і вїзд до України. Розяснено наслідки невиконання підозрюваним покладених на нього обовязків.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 ч.3 КК України, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим у цьому кримінальному правопорушенні, характер кримінального правопорушення, данні про особу підозрюваного: раніше не судимий, вік підозрюваного, стан його здоровя, міцність соціальних звязків, факт того, що підозрюваний не одружений, не має на утриманні дітей, не працює, підозрюється у скоєнні корисливого особливо тяжкого злочину, переховувався від суду та слідства.

Зазначена ухвала слідчого судді оскаржена в апеляційному порядку захисником ОСОБА_1, що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, який просить ухвалу слідчого судді скасувати і винести нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 більш мякий запобіжний захід, такий як домашній арешт. У разі залишення ухвали слідчого судді без змін зменшити розмір застави до 100 розмірів мінімальних заробітних плат.

В обґрунтування своїх доводів захисник ОСОБА_1 посилається на те, що обираючи підозрюваному ОСОБА_3 міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави слідчим суддею в ухвалі не обґрунтовано рішення про визначення розміру застави, не зазначено факти, що підтверджують існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не враховані матеріальний стан підозрюваного, обставини вчинення ним кримінального правопорушення, його стан здоровя.

Підозрюваний ОСОБА_3 належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду, від нього та його захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_2 не надійшло клопотання про участь ОСОБА_3 в розгляді судової справи, його участь не є обовязковою, при апеляційному розгляді приймали участь його захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_2, тому відповідно до ст. 405 ч.4 КПК України колегія суддів розглянула справу у відсутність підозрюваного.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора Аракелян В.Г., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, вислухавши захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_2, які підтримали доводи апеляційної скарги та просили ухвалу суду скасувати, вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши викладені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочате кримінальне провадження № 12014040530000605 від 07 липня 2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115, ч.ч.2,3 ст. 187, ч.ч.2,3 ст.146, ч.3 ст.289, ч.4 ст.296, ч.1 ст.263, ч.3 ст.189 КК України.

У вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України обгрунтовано підозрюється ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 15 грудня 2015 року надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_3 з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

29.01.2016 року ОСОБА_3 було затримано, в цей же день йому вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України та 30.01.2016 року доставлено до суду для обрання міри запобіжного заходу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Дослідивши клопотання старшого слідчого та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що зазначені у клопотанні обставини підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, мають місце та підтверджуються достатньою сукупністю даних. Такими даними є протоколи допиту потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7, протоколи предявлення особи для впізнання за фотознімками та інші письмові докази.

Розглядаючи клопотання про застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та її особисті обставини життя, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя встановив, що існують ризики переховування ОСОБА_3 від органів досудового розслідування та перешкоджання встановленню істини в кримінальному правопорушенні. Крім того, слідчий суддя взяв до уваги дані про особу ОСОБА_3, врахував вік та стан його здоровя, відсутність утриманців, те, що він не працює, не має сталих соціальних звязків.

З огляду на матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя ухвалюючи рішення про обрання підозрюваному ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою дійшов правильного висновку про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Враховуючи тяжкість злочину у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_3, характер та спосіб його вчинення, данні про особу підозрюваного, відсутність сталих соціальних звязків апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді, що жоден інший запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні слідчого.

Доводи сторони захисту щодо недоведеності підстав та ризиків для застосування виняткового запобіжного заходу не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, це є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Як встановлено колегією суддів, обставини підозри судом з'ясовані в тій мірі, в якій закон на даному етапі кримінального провадження вимагає від слідчого судді. При цьому, слідчий суддя суду першої інстанції в повній мірі перевірив надані слідчим дані та прийшов до обґрунтованого висновку про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Частина 3 статті 183 КПК України зобовязує слідчого суддю, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначати розмір застави, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, у якій йдеться про наявність права суду не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненому із застосуванням насильства або погрозою його застосування, злочину, який спричинив загибель людини та щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Згідно ст. 182 ч. 4 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Розмір застави повинен повною мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ст. 182 ч.5 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, до якого відноситься кримінальне правопорушення, передбачене ст. 187 ч.3 КК України, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати, а у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у вказаних межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обовязків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста мінімальних розмірів заробітної плати відповідно.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

З урахуванням ступеню тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, даних про його особу слідчим суддею правильно і вмотивовано визначено розмір застави у 1000 мінімальних заробітних плат, більший ніж у межах зазначених у ст. 182 ч. 5 КПК України, оскільки такий розмір застави достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційної скарзі доводи та підстави, з яких сторона захисту просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

При апеляційному розгляді будь-яких порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді не вбачається, тому колегія суддів вважає, що ухвала суду є законною, обґрунтованою та справедливою і такою, що не підлягає скасуванню, тому в задоволенні апеляційної скарги захисника слід відмовити.

Керуючись статтями 404, 405, 422 КПК України, колегія суддів,

ухвалила :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1, що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 30 січня 2016 року у кримінальному провадженні № 12014040530000605, якою підозрюваному ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, з визначенням застави в розмірі 1000 мінімальних заробітних плат, що складає 1318000 грн. і покладенням обов'язків - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: