Ухвала суду № 55964347, 24.12.2015, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/2169/15-ц

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24.12.2015 м. Валки

Суддя Валківського районного суду Харківської області Токмакова А.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 про визнання права власності, зобовязання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

21.12.2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить надіслати копії його заяви та копії прийнятих судом рішень за зазначеними ним адресами відповідних органів влади та управлінь.

Зі змісту заяви вбачається, що позивач просить провести судове засідання, а при необхідності за розсудом суду судове розслідування та винести рішення, в якому:

- визнати його добропорядним і законним набувачем (покупцем) та згідно законодавства України власником автомобіля DADI SUV BDD6491E, (2006), зелений, № дв. JB1T60505293D, № куз. LHA12Z2D97AM90042, держ. № НОМЕР_1, св.-во САА917789 від 27.08.2010 року, про що свідчить Довідка-рахунок серії ВІА № 654798, видана ППВФ «Автолюбитель», реєстраційний номер в Департаменті ДАІ МВСУ 7160 від 02.06.2015 року, що належав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, м. Харків, вул. Кольцова, 7, ідентифікаційний номер НОМЕР_2;

- зобовязати органи державної влади та різних управлінь, в тому числі Сервісний центр МВС, що розташований по вул. Шевченко, 26 в м. Харкові перереєструвати автомобіль на імя заявника на підставі рішення суду та Довідки-рахунку;

- зняти всі можливі заборони, розшуки, арешти, постанови, обмеження, штрафи та штрафні санкції, що могли бути раніше накладені на колишнього власника купленого заявником автомобіля, що знаходиться на обліку у ВРЕВ № 1 ГУМВСУ м. Харкова.

Як вказує ОСОБА_1, він купив у ОСОБА_2 автомобіль DADI SUV BDD6491E, (2006), зелений, № дв. JB1T60505293D, № куз. LHA12Z2D97AM90042, держ. № НОМЕР_1, св.-во САА917789. Правочин купівлі-продажу був офіційно підтверджений Довідкою-рахунком серії ВІА № 654798, виданою ППВФ «Автолюбитель», реєстраційний номер в Департаменті ДАІ МВСУ 7160 від 02.06.2015 року. Проте, коли в установлений законодавством термін звернувся до Валківського МРЕО, йому неодноразово з різних причин було відмовлено в перереєстрації автомобіля на його імя, а згодом установа зовсім перестала працювати.

На думку заявника, 18.11.2015 року в офіційній заяві Міністра внутрішніх справ ОСОБА_3 вказано про скасування Довідки-рахунку при реєстрації та перереєстрації зміни власника автотранспорту, що змусило його звернутися до суду з проханням підтвердити право власності на автомобіль та зобовязати органи державної влади і різних управлінь перереєструвати автомобіль на його імя на підставі рішення суду і Довідки-рахунку, а також зняти всі можливі заборони, розшуки, арешти, постанови, обмеження, штрафи та штрафні санкції, що могли бути раніше накладені на колишнього власника купленого заявником автомобіля, що знаходиться на обліку у ВРЕВ № 1 ГУМВСУ м. Харкова.

Перевіривши матеріали заяви, суддя прийшов до висновку, що вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог, встановлених ст.ст.119, 120 ЦПК України.

В ч.2 ст.119 ЦПК України закріплено загальні вимоги до змісту позовної заяви та її обовязкові реквізити. Зокрема, в позовній заяві необхідно вказати основні дані осіб, яких позивач визначив як відповідачів у справі. Щодо юридичних осіб у позовній заяві вказується їх статус, повне найменування (включаючи зазначення організаційно-правової форми), код ЄДРПОУ (ідентифікаційний номер), адреса місцезнаходження та адреса для листування, поштовий індекс, номер телефону або інших засобів звязку, якщо такі відомі.

Разом з тим, в позовній заяві позивач зовсім не зазначив даних фізичних чи юридичних осіб, яких він визначив у справі як відповідачів.

Крім того, у позовній заяві позивач має зазначити той спосіб захисту права, передбачений законодавством України, який він просить суд застосувати до відповідачів та підставу позову, тобто ті юридичні факти, на основі яких він обґрунтовує свої вимоги відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні відносини.

Ст.3 ЦК України встановлює загальні засади цивільного законодавства, що є основоположними ідеями, закріпленими в нормативному акті, що має вищу юридичну силу. В тому числі передбачений ст.55 Конституції України принцип судового захисту порушених прав і інтересів, який означає, що учасник приватноправових відносин має право звернутися до судових органів для захисту своїх порушених і законних інтересів одним із способів, передбачених ст.16 ЦК України.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. В даному випадку під порушенням цивільного права розуміється такий стан субєктивного права, при якому особа зазнала протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого її субєктивне право зазнало зменшення або ліквідації як такого. Про невизнання цивільного права свідчать дії учасника цивільного правовідношення, який несе юридичний обовязок перед особою, що спрямовані на заперечення у цілому або у певній частині субєктивного права іншого учасника цивільного правовідношення, внаслідок якого особа позбавлена можливості реалізувати своє право. Оспорювання цивільного права це такий стан цивільного правовідношення, при якому між учасниками існує спір з приводу наявності чи відсутності субєктивного права у сторін, а також належності такого права певній особі.

Способами захисту цивільних прав і інтересів згідно положень ст.16 ЦК України можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обовязку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Аналізуючи вимоги вище зазначених норм закону, позовна заява є незрозумілою, оскільки за її змістом позивач не предявляє позов до будь-якої фізичної чи юридичної особи, а просить підтвердити його право власності на автомобіль та зобовязати державні органи вчинити певні дії щодо реєстрації даного автомобіля та зняття можливих санкцій, що не передбачено нормами чинного ЦПК України, оскільки відповідно до положень ст.33 ЦПК України позов повинен бути предявлений до тієї особи, яка має відповідати за позовом.

В позовній заяві не конкретизовано, які саме цивільні права чи особисті інтереси, належні позивачу у відповідності до чинного законодавства, порушено, не визнано або оспорено кожною фізичною чи юридичною особою, яку він визначив як відповідача у справі. При цьому позивачем не зазначено спосіб захисту цивільних прав і інтересів згідно положень ст.16 ЦК України, який він просить застосувати конкретно до кожного відповідача.

Згідно вимог ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Крім того, в порушення ст.119 ЦПК України у позовній заяві не зазначено ціну позову щодо вимог майнового характеру, яка визначається за правилами, встановленими ст.80 ЦПК України.

У відповідності до п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, яка станом на 01.01.2015 року становить 1218 грн.

П.2 ч.2 ст.4 цього Закону передбачає, що при подачі позовної заяви немайнового характеру, судовий збір обчислюється в розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

За таких обставин, суддя вважає, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених в ст.ст.119,120 ЦПК України, а тому відповідно до положень ст.121 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.121, 209, 210 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 про визнання права власності, зобовязання вчинити певні дії залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити вказані в ухвалі недоліки протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали, розяснивши, що інакше позовна заява буде вважатись неподаною.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя : ОСОБА_4