Вирок № 55963321, 15.01.2016, Лисичанський міський суд Луганської області

415/7258/15-к

1-КП/415/145/16

ВИРОК

Іменем України

15.01.16 року Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю:

секретаря Демченко Е.Є.,

прокурора Авраменка О.М.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого слюсарем у КП «Лисичанська ЖЕК №8», не одруженого, не судимого, зареєстрованого та проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України,

встановив:

30 жовтня 2015 року, приблизно о 16 годині, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_2, керуючи, на підставі реєстраційних документів, транспортним засобом автомобілем марки «ВАЗ-21099», державний реєстраційний номер «ВВ0781АІ», по проїзній частині вулиці Жовтневій міста Лисичанська, у напрямку вулиці ОСОБА_3, ігноруючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи злочинну недбалість, в порушення вимог:

п.12.1 ПДР України, відповідно до яких під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також, особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним,

п.12.3 ПДР України, відповідно до яких в разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди,

в районі будинку №289 по вулиці Жовтневій міста Лисичанська, не врахував дорожню обстановку, і, володія, відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи за №693 від 17 листопада 2015 року, технічною можливістю запобігти події, скоїв наїзд на пішохода потерпілу ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка перетинала проїжджу частину вулиці Жовтневій, зліва направо по відношенню до напрямку його руху, спричинивши останній тілесні ушкодження у вигляді важкої тупої травми грудної клітини, верхніх та нижніх кінцівок, з множинними подвійними переламами ребер справа, пошкодження пристінної плеври, відкритого переламу правого плеча, великої скальпованої рани правої гомілки, що ускладнені травматичним та геморагічним шоком тяжкого ступеня, які, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №461 від 02-17 листопада 2015 року, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент їх спичинення, та від яких 31 жовтня 2015 року настала смерть постраждалої.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, при обставинах, вказаних в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень відмовився, і, відповідая на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, а саме, порушенні правил безпеки дорожнього руху, зокрема вимог п.12.3 ПДР України, керуючи, на підставі реєстраційних документів, власним транспортним засобом автомобілем марки «ВАЗ-21099», державний реєстраційний номер «ВВ0781АІ», по вулиці Жовтневій міста Лисичанська, що призвело до наїзду на пішохода потерпілу ОСОБА_4, яка, в порушення ПДР, намагалась перейти проїжджу частину вулиці Жовтневій, зліва направо відносно його руху, 30 жовтня 2015 року, приблизно о 16 годині, і, відповідно, спричиненні постраждалій ОСОБА_4, у зв'язку з ДТП, тілесних ушкоджень, від яких остання померла в реанімаційному відділені ЦМЛ імені Титова міста Лисичанська, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії, завдана потерпілій ОСОБА_5 майнова шкода, пов'язана з лікуванням постраждалої ОСОБА_4, внаслідок отримання тілесних ушкоджень, і, подальшому, пов'язана з похованням постраждалої, відшкодована повністю.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_2, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_2 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, доведено і органи досудового розслідування вірно і обгрунтовано кваліфікували дії останнього за ст.286 ч.2 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, проявивши злочинну недбалість, що спричинило смерть потерпілого.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєне обвинуваченим ОСОБА_2 кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, обвинувачений ОСОБА_2 має постійне місце проживання і за місцем мешкання характеризується позитивно (а.с.111,112), працює, за місцем працевлаштування у КП «Лисичанська ЖЕК №8» має позитивну виробничу характеристику (а.с.113), у скоєному щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку, надання допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення злочину, а також, ту обставину, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності (а.с.105-106).

В якості обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно зі ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину щодо особи похилого віку (а.с.64).

Приймаючи до уваги вищенаведене, з урахуванням данних про особу обвинуваченого ОСОБА_2, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, працює, має постійне місце мешкання, позитивно характеризується, як у побуті, так і на виробництві, в судовому засіданні в повному обсязі визнав свою провину, щиро розкаявся та вибачався за скоєне, і, разом з тим, враховуючи обставини інкримінованого кримінального правопорушення, в тому числі, і обставину, що обтяжує покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ст.286 ч.2 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_2 скоїв злочин, який, в цілому, хоча і характеризується необережною формою вини, але, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень та є злочином проти безпеки дорожнього руху, при цьому, беручи до уваги обставини, що пом'якшують покарання, в тому числі, враховуючи надання з боку обвинуваченого допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення злочину, враховуючи активну поведінку обвинуваченого щодо розкриття злочину, а також, беручи до уваги повне відшкодування заподіяної шкоди та думку потерпілої ОСОБА_5 у наданій до суду заяві, яка на призначенні обвинуваченому суворого покарання не наполягала, і, одночасно, враховуючи погодні умови під час керування транспортним засобом, і, відповідно, під час скоєння інкримінованого кримінального правопорушення, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливе із застосуванням вимог ст.75 КК України, зі звільненням від відбування покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ст.76 ч.1 п.3, ст.76 ч.1 п.4 КК України, і, разом з тим, беручи до уваги обставини вчинення злочину та настання тяжких наслідків від скоєного, суд вважає за доцільне призначення обвинуваченому ОСОБА_2 додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, визначеного у санкції ст.286 ч.2 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав щодо обрання запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 суд не вбачає, і зазначене питання учасниками данного кримінального провадження не ставилося.

У зв'язку з проведенням під час досудового розслідування кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 судової транспортно-трасологічної експертизи №680 від 13 листопада 2015 року (а.с.52-55) та судової автотехнічної експертизи за №693 від 17 листопада 2015 року (а.с.90-92), витрати на залучення експертів щодо проведення яких у сумі 1107 гривень (а.с.50) і у сумі 1230 гривень (а.с.88), відповідно, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 в дохід держави (одержувач УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Речовий доказ по справі:

автомобіль марки «ВАЗ-21099», державний реєстраційний номер «ВВ0781АІ», що знаходиться на зберіганні у обвинуваченого ОСОБА_2 (а.с.56,57),

підлягає поверненню обвинуваченому ОСОБА_2

Керуючись ст.349 ч.3, ст.373, ст.374 КПК України, суд,

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (пять) років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,

періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2, до набуття вироком законної сили, не обирати.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави

(одержувач УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

1107 (одну тисячу сто сім) гривень за проведення судової транспортно-трасологічної експертизи,

1230 (одну тисячу двісті тридцять) гривень за проведення судової автотехнічної експертизи.

Речовий доказ по справі:

автомобіль марки «ВАЗ-21099», державний реєстраційний номер «ВВ0781АІ», що знаходиться на зберіганні у обвинуваченого ОСОБА_2,

повернути обвинуваченому ОСОБА_2

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: