Вирок № 55963303, 19.02.2016, Лисичанський міський суд Луганської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

415/36/16-к

1-КП/415/166/16

19.02.16року

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Горбатенко О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Литвиненко Л.О.,

прокурора Стрільцова І.С.,

потерпілої ОСОБА_1,

представника потерпілої ОСОБА_1- ОСОБА_2,

представника потерпілого ОСОБА_3- ОСОБА_4,

обвинуваченого ОСОБА_5,

захисника обвинуваченого ОСОБА_6,

представника ПрАТ «СК АСКО - Донбас Північний» ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лисичанську кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лисичанська Луганської області, громадянина України, не судимого, не працюючого, зі середньою освітою, розлученого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ІНФОРМАЦІЯ_2 року, приблизно о 16 годині 10 хвилин, водій ОСОБА_5, керуючи автомобілем «ВАЗ - 21150», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по автодорозі по проспекту Леніна міста Лисичанська Луганської області, у напрямку торгівельного центру «Абсолют», зі сторони торгівельного центру «Кристал». В процесі свого руху по вищевказаній автодорозі, на пішохідному переході в районі торгівельного центру «Лимон» міста Лисичанська Луганської області, ОСОБА_5 проявив неуважність і злочинну недбалість, не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати можливість постійно контролювати рух автомобілем і безпечно керувати їм, порушив технічні вимоги пункту 18.1 Правил дорожнього руху України, згідно яких: «водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитись, щоб дати дорогу пішоходам, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитись, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека», припустив наїзд на пішохода ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка в результаті дорожньо-транспортної події отримала тілесні ушкодження у вигляді: поєднаної тупої травми голови, тулуба, нижніх кінцівок з крововиливами під оболонки і в тканини головного мозку, перелом грудного відділу хребта з пошкодженням спинного мозку, множинні переломи ребер справа, розриви печінки, крововилив в тканину легенів, приниркову клітковину праворуч, черевну порожнину, множинні переломи обох кісток обох гомілок, ускладнені травматичним шоком тяжкого ступеня», від яких померла на місці події.

Згідно висновку судово-автотехнічної експертизи № 71/19 від 07.12.2015, з технічної точки зору, дії водія ОСОБА_5, знаходились в причинному зв'язку із дорожньо-транспортною подією, в результаті якої, пішохід ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження, які, згідно висновку судово-медичної експертизи № 518 від 15.12.2015: «відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до смерті потерпілої».

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину за ч. 2 ст. 286 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю та пояснив, що обставини, зокрема: час, місце та спосіб вчинення кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, зазначені вірно. Він їх підтверджує.

Додатково пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року, приблизно о 16 годині, він їхав сам на своєму особистому автомобілі «ВАЗ - 21150», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, по проспекту Леніна в місті Лисичанську, в сторони магазину «Лимон». Спереду нього ніхто не рухався. Видимість на вулиці була хороша, ввімкнено було ближнє світло фар, фари знаходились у справному стані, рухався він ближче до середини дороги. В той день спиртні напої він не вживав. Переїхавши перехрестя проспекту Леніна та вулиці Леніна він раптово побачив жінку, яка йшла по пішохідному переходу, вона була одягнена в темний одяг, тому він її не побачив, і так вийшло, що він збив дану жінку. До нього підбігли свідки ДТП, яких він попросив викликати швидку допомоги, тому що через стрес не міг вийти з машини. Свідки викликали швидку допомогу, та констатували смерть потерпілої. Посвідчення водія він має з 1997 року. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 визнає в повному обсязі, проте всю суму одразу сплатити не має змоги. Матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_3 відшкодував в розмірі 15000 гривень. Сплатив кошти на поховання загиблої ОСОБА_8 В скоєному щиро розкаявся, перед потерпілими вибачився.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що загибла ОСОБА_8 є її рідна сестра. Їх всього в сім'ї четверо: три сестри та брат. Загибла була як мати, тому що вона була найстаршою. Син загиблої проживає за межами України, тому моральну підтримку загибла отримувала від брата та сестер. Просила покарати обвинуваченого строго, оскільки він позбавив життя рідну їй людину. Організацією похорон сестри займалась вона з сестрами та братом, оплачував похорони обвинувачений. Позовні вимоги з сином загиблої вона не погоджувала, оскільки вони не спілкуються. Суму моральної шкоди узгодили на сімейній раді з братом та сестрами. Просила цивільний позов щодо відшкодування моральної шкоди задовольнити в повному обсязі, стягнути з обвинуваченого 30000 гривень моральної шкоди.

Потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надав письмову заяву, про розгляд справи за його відсутності, щодо призначення міри покарання обвинуваченому та вирішення питання щодо цивільного позову послався на доводи свого представника ОСОБА_4

Представник потерпілого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди від ОСОБА_5 ним отримано 15000 гривень, у зв'язку з чим потерпілий ОСОБА_3 матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого не має. Просив суд призначити ОСОБА_5, покарання не пов'язане з реальним позбавленням волі, та врахувати те, що обвинувачений шкоду сплатив, та потерпілий претензій до нього не має. Щодо вимог про стягнення матеріальної та моральної шкоди з ПрАТ «СК АСКО - Донбас Північний», він їх підтримав та просив задовольнити.

Представник ПрАТ «СК АСКО - Донбас Північний» ОСОБА_7, допитана в судовому засіданні з підстав цивільного позову, поданого представником потерпілого ОСОБА_3 - ОСОБА_4, в судовому засіданні зазначила, що цивільний позов страхова компанія визнає частково, та пояснила, що 10.03.2015 між ПрАТ «СК АСКО ДП» та ОСОБА_5 укладено договір обов'язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який оформлено полісом № АІ/6096921. Забезпеченим транспортним засобом за полісом є ВАЗ 21150, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. ІНФОРМАЦІЯ_2 сталася дорожньо-транспортна пригода за участі забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої загинула ОСОБА_8 На даний час страховою компанією сплачено матеріальну шкоду в розмірі 8466 гривень. Що стосується відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 10000 гривень, то вони не підлягають задоволенню, оскільки суду не надано підтверджуючих документів на витрати зазначені в позовній заяві, а саме послуги адвоката, витрати на поїздки до суду з Російської Федерації. Що стосується наданої довідки ПП «ОСОБА_9», то вона не може бути належним та допустимим доказом вимог позивача, оскільки вона не доводить того, що саме позивач здійснив витрати на спорудження надгробного пам'ятника для загиблої. Моральну шкоду, заявлену в розмірі 100000 гривень, страхова компанія визнає частково в розмірі 16536 гривень, відповідно до вимог п. 27.3 ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно якого визначено, що страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку. У разі якщо позивачем буде надано належний доказ сплати останнім грошових коштів на спорудження надгробного пам'ятника для загиблої ОСОБА_8 ПрАТ «СК АСКО - Донбас Північний» перегляне свою позицію щодо можливості відшкодування матеріального збитку в цій частині.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що в кінці листопада 2015 року, він йшов по проспекту Леніна в сторону кінотеатру «Дружба». Бачив як машина обвинуваченого їхала зі сторони магазину «Сільпо» в сторони поліклініки зі швидкістю приблизно 50-60 км/год. По пішохідному переходу йшла жінка не поспішаючи зі сторони магазину Абсолют в сторону магазину Лимон. В цей час машина обвинуваченого рухалась по середині проїзної частини та не загальмувавши збила жінку, яка переходила пішохідний перехід. Коли він підійшов до водія, той пояснив, що він відволікся на градусник, який висить та ТРК «Лимон», тому не побачив пішохода. Видимість була хороша, дорога чиста, без ожеледиці. Зовніх ознак алкогольного сп'яніння водія він не бачив.

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї вини за ч. 2 ст. 286 КК України, вона підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою і не викликають сумнівів у своїй достовірності та допустимості.

Відповідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 28 листопада 2015 року (а.с.8-16) зі схемою (а.с.17) та фототаблицею (а.с.18-29) вбачається, що заступником прокурора міста Лисичанська та співробітниками Лисичанського ВП, в присутності понятих, під час огляду території ДТП, встановлено, що місцем дорожньо-транспортної пригоди є Луганська область, місто Лисичанська, проспект Леніна, ТРК «Лимон»; асфальтобетонне покриття дороги, сухе, чисте; відсутні будь-які нерівності та пошкодження дорожнього покриття; дорожнє покриття загальною шириною - 12 метрів; дорожньою розміткою є нерегульований пішохідний перехід; до проїзної частини примикають на відстані 0,2 м праворуч та 0,2 м ліворуч бордюрний камінь; за тротуаром- узбіччям розташовано праворуч ТРК «Лимон», ліворуч - ТЦ «Абсолют»; рух на даній ділянці не регулюється світлофором; по ходу руху автомобіля встановлено дорожній знак - «Пішохідний перехід»; темна доба; наявне зовнє відеоспостереження на ТРК «Лимон»; відсутні об'єкти, що обмежують оглядовість з робочого місця водія у напрямку руху праворуч та ліворуч.

На транспортному засобі «ВАЗ - 21150», реєстраційний номер - НОМЕР_1, наявна деформація переднього капоту зліва, декоративної накладки капоту спереду, криші з лівої сторони спереду, розбита ліва передня блок-фара, лобове скло з лівої сторони, передній сигнал лівого повороту; гальмова система у справному стані; на проїзній частині наявні частини фарби, уламки скла, пластмаси, декоративної накладки капоту.

Відомості про труп - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, проживає за адресою: АДРЕСА_3. З місця ДТП не переміщувалась. Одягнута у светр коричневого кольору, тканеве пальто, рукавички чорного кольору, юбку чорного кольору, колготи та сапоги чорного кольору, шарф. На трупі наявні тілесні ушкодження у виді: переламу правої ноги, різаної рани в області чола, обличчя залите рідиною червоно-бурого кольору, схожою на кров.

З місця ДТП вилучені автомобіль «ВАЗ - 21150», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який спрямований на майданчик тимчасового утримання Лисичанського ВП, частини окулярів у кількості 3 штук та частини деталей автомобіля, в кількості 6 штук, грошові кошти в сумі 496 гривень, мобільний телефон «Nokia», гаманець, які упаковано у 3 паперові пакети з підписами понятих.

Відповідно до п. 10 б Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 451 від 28 листопада 2015 року, проведеного о 17 годині 06 хвилин, у громадянина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ознак сп'яніння не виявлено /а.с.32/.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи за № 518 від 30 листопада 2015 року - 15 грудня 2015 року відносно постраждалої внаслідок ДТП ОСОБА_8 /а.с.36-38/ - дослідженням трупа ОСОБА_8 в морзі 10 листопада 2015 року встановлено: при зовнішньому дослідженні - забито - скальпована рана голови, садна голови, синці голови, нижніх кінцівок, закриті перелами обох кісток правої гомілки верхньої і нижньої треті. Закриті переломи обох кісток лівої гомілки верхньої треті; при внутрішньому дослідженні - синці м'яких тканин голови, крововиливи під м'які мозкові оболонки і в тканини головного мозку, перелом грудного відділу хребта, переломи п'яти ребер справа, розрив печінки, крововилив в тканину легенів, в приниркову клітковину справа, черевну порожнину.

Смерть ОСОБА_8 наступила від поєднаної тупої травми голови, тулубу, нижніх кінцівок з крововиливами під оболонки і в тканину головного мозку, переломом грудного відділу хребта з пошкодженням спинного мозку, множинними переломами ребер справа, розривами печінки, крововиливами в тканини легенів, приниркову клітковину праворуч, черевну порожнину, множинних переламів обох кісток обох гомілок, ускладнений травматичним шоком тяжкого ступеню.

Враховуючи, що пошкодження виявленні при досліджені трупу ОСОБА_8 окремо, а саме - внутрішньочерепна травма, тяжка тупа травма тулубу с множинними переломи ребер і переломом грудного відділу хребта, множинні переломи кісток обох гомілок, могли стати причиною її смерті, а також те, що вищевказані пошкодження були їй спричинені практично одночасно, треба вважати, що смерть ОСОБА_8 наступила від сукупності тілесних ушкоджень, ускладненої травматичним шоком тяжкого ступеню.

Характер і локалізація тілесних ушкоджень, вказує на те, що в момент зіткнення ОСОБА_8 була звернена правою боковою поверхнею тіла по відношенню до автомобіля, який рухався.

Тілесні ушкодження, виявлені при експертизі ОСОБА_8 виникли незадовго до настання смерті або в момент її настання.

Характерні особливості предметів, які травмують на тілі потерпілої не відобразились. Не виключається можливість виникнення пошкоджень в строк і при обставинах, вказаних в постанові, тобто 28.11.2015 при ДТП в результаті удару виступаючими частини автомобіля, який рухається.

У зв'язку з відсутністю токсикологічних лабораторій кров на дослідження не направлялась.

Малоймовірно, що при своєчасному надані кваліфікованої медичної допомоги в повному обсязі, громадянка ОСОБА_8 могла б залишитись в живих.

29 листопада 2015 року прокурором прокуратури м. Лисичанська Стрільцовим І.С., за участю начальника відділення СВ Лисичанського ВП Жиліна А.Е., свідка ОСОБА_10, було проведено слідчий експеримент, з дотриманням вимог ст. ст. 104, 223, 240 КПК України, з метою перевірки і уточнення відомостей, які було отримано під час допиту свідка ОСОБА_10 для встановлення всіх обставин дорожньо-транспортної пригоди /а.с.44-49/.

Відповідно до висновку експертизи технічного стану транспортного засобу № 70/19 від 29.11.2015, несправностей автомобіля «ВАЗ - 21150», реєстраційний номер НОМЕР_1, в тому числі несправностей, які могли б вплинути на механізм дорожньо - транспортної пригоди, яка досліджується, експертним оглядом не виявлено /а.с.51-54/.

Відповідно до висновку № 801 судової транспортно-трасологічної експертизи від 04.12.2015 вбачається, що узагальнюючим дослідженням ушкоджень автомобіля ВАЗ-21150, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (деформація переднього номерного знака, переднього бампера, капота, панелі даху та руйнування рамки переднього номерного знака, декоративного облицювання капота, лівої фари, скла вітрового вікна) встановлено, що вони утворились в результаті контакту з твердим слідоутворюючим об'єктом (об'єктами), при цьому напрям деформуючого впливу був спереду назад і зверху донизу /а.с.57-60/.

Відповідно до висновку № 71/19 судової автотехнічної експертизи від 07.12.2015 вбачається, що в даній дорожній обстановці і при заданих вихідних даних, водій автомобіля «ВАЗ - 21150», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_5, в момент виникнення небезпеки для руху ( в момент виходу пішохода на нерегульований пішохідний перехід) повинен був прийняти заходи до зниження швидкості аж до зупинки автомобіля, тобто повинен був діяти згідно з вимогами п. 18.1 Правил дорожнього руху України.

В даній дорожній обстановці і при заданих вихідних даних, водій автомобіля «ВАЗ - 21150», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_5, мав технічну можливість запобігти наїзд на пішохода своєчасним гальмуванням із зупинкою автомобіля до місця наїзду, тобто шляхом виконання вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху України.

В даній дорожній обстановці і при заданих вихідних даних, дії водія автомобіля «ВАЗ - 21150», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_5 не відповідали вимогам п. 18.1 Правил дорожнього руху України і, з технічної точки зору, перебували в причинному зв'язку з настанням події даної дорожньо-транспортної пригоди /а.с.62-64/.

Постановою від 30.11.2015, долучено до матеріалів досудового розслідування в якості речових доказів - автомобіль «ВАЗ - 211150», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, частини окулярів в кількості 3 штук, частини деталей автомобіля в кількості 6 штук /а.с.65/.

Згідно цілісної розписки, автомобіль «ВАЗ - 21150», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, переданий на зберігання власнику ОСОБА_5 /а.с.67/.

Таким чином, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими у процесі судового розгляду й оціненими судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом і оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв'язку, суд прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_5, у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої, а його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину;

- особу винного, який не працює, інвалідом не являється, за місцем реєстрації характеризується задовільно /а.с.92/, під диспансерним спостереженням у лікаря психіатра та нарколога не перебуває /а.с.94/, раніше не судимий /а.с.96/, у вчиненому щиро розкаявся, вину визнав, матеріальну шкоду відшкодував в повному обсязі обом потерпілим, а моральну в повному обсязі потерпілому ОСОБА_3, перед потерпілими вибачився.

- обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття та визнання вини, повне відшкодування завданого матеріального збитку і часткове відшкодування морального.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно до ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки останній вчинив злочин проти безпеки руху та експлуатації транспорту, що спричинило тяжкі наслідки, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, разом з тим враховуючи обставини, що пом'якшують покарання - визнання вини та щире каяття винного, добровільне повне відшкодування заподіяної матеріальної і моральної шкоди потерпілому ОСОБА_3, визнання в повному обсязі позову потерпілої ОСОБА_1 та зобов'язання щодо його відшкодування, відомості про особу та репутацію обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, задовільно характеризується за місцем проживання, в судовому засіданні вибачався за вчинене, а також враховуючи його поведінку до та після вчинення злочину, те що він оплатив поховання загиблої, що підтверджувалось в судовому засіданні потерпілою ОСОБА_1, та наданими копія квитанцій, сплатив матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_3, думку представника потерпілого ОСОБА_3 - ОСОБА_4, який просив призначити покарання обвинуваченому не пов'язане з позбавленням волі, одночасно, враховуючи, що вчинений злочин є необережним злочином, і не дивлячись на думку потерпілої ОСОБА_1 щодо необхідності суворого покарання обвинуваченого, суд, з урахуванням наведених вище доводів, вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 можливе без відбування покарання із застосуванням вимог ст.75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ст. 76 ч. 1 п. 2, п.3, п. 4 КК України.

Крім того, суд вважає за необхідне відповідно до ст. 77 КК України призначити обвинуваченому ОСОБА_5 додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки від його дій, пов'язаних з порушенням Правил дорожнього руху України, під час керування автомобілем настали тяжкі наслідки.

Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Підстав для обрання запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 суд не вбачає, клопотання про обрання запобіжного заходу від сторони обвинувачення на розгляд суду не надходили.

Що стосується стягнення з обвинуваченого процесуальних витрат за проведення транспортно-трасологічної експертизи в розмірі 1353 гривні, то вони підлягають частковому задоволенню в розмірі 53 гривні, оскільки як вбачається з наданої копії квитанції до прибуткового касового ордера № 70, ОСОБА_5 сплатив витрати в розмірі 1300 гривень за проведення експертизи /а.с.46/.

Вирішуючи питання про заявлений потерпілою ОСОБА_1 цивільний позов щодо стягнення з ОСОБА_5 моральної шкоди в розмірі 30000 гривень, який він визнав в повному обсязі та зобов'язався відшкодувати, то суд вважає його таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, при цьому, моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (ст.23 ч.2 ЦК України).

Як було встановлено в судовому засіданні, цивільному позивачу - потерпілій ОСОБА_1 заподіяні моральні страждання, які виразилися у душевному переживанні у зв'язку з втратою рідної людини, крім того, внаслідок трагедії, пов'язаної з ДТП, вона втратила нормальний ритм життя та змушена тривалий час відновлювати свій психологічний стан, у зв'язку з чим, суд вважає, що між неправомірними діями обвинуваченого ОСОБА_5 та заподіяною потерпілій ОСОБА_1 моральною шкодою є безпосередній причинний зв'язок, і остання має право на відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, і її порушене право підлягає судовому захисту, а завдана моральна шкода - відшкодуванню.

Вирішуючи питання про заявлений представником потерпілого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 цивільний позов, і уточнений в ході судового розгляду, про стягнення з ПрАТ «СК «АСКО-Донбас Північний» матеріальної та моральної шкоди у зв'язку із вчиненням кримінального правопорушення, суд прийшов до наступного.

Як вбачається з уточнених вимог в цивільному позові, представник потерпілого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 просить стягнути з ПрАТ «СК «АСКО-Донбас Північний» матеріальну шкоду, пов'язану з витратами на встановлення пам'ятника в розмірі 5000 гривень, 2000 гривень на сплату послуг адвоката, 3000 гривень - витрати пов'язані з поїздками до суду з Російської Федерації, а всього в сумі 10000 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, - майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст.1194 ЦК України, - особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно до ч. 1 ст. 979 ЦК України, - за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» -

страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (ст.6),

при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи (ст.22 п.22.1).

Як було встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів кримінального провадження, 10.03.2015 між ПрАТ «СК АСКО - Донбас Північний» та ОСОБА_5 укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який оформлено полісом № АІ/6096921.

Забезпеченим транспортним засобом за полісом є «ВАЗ - 2115», державний реєстраційний номер - НОМЕР_1.

Що стосується позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_5 матеріальної шкоди в розмірі 10000 гривень, та моральної в розмірі 100000 гривень, то вони підлягають в цій частині закриттю провадження, оскільки представником цивільного позивача - потерпілого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подано заяву, в якій він відмовляється від позовних вимог щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди відносно обвинуваченого ОСОБА_5

Що стосується позовних вимог про стягнення з ПрАТ «СК АСКО - Донбас Північний» матеріальної шкоди на корить ОСОБА_3 в розмірі 10000 гривень,то вони підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Правилами п. 27.4 ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховик здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умовами надання страховику документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, представником потерпілого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 надано копії чеків та замовлення від 18.02.2016 на виготовлення та установку надгробного пам'ятника ОСОБА_8 на загальну суму 6300 гривень, тому позов в даній частині підлягає задоволенню та суд вважає необхідним стягнути з ПрАТ «СК АСКО - Донбас Північний» матеріальну шкоди на корить ОСОБА_3 в розмірі 6300 гривень на встановлення та виготовлення надгробного пам'ятника ОСОБА_8

Оскільки суду не надано підтверджуючи документів на витрати послуг адвоката в розмірі 2000 гривень, та на поїздки до суду з Російської Федерації, то в даній частині позов представника потерпілого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 не підлягає задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення з ПрАТ «СК АСКО - Донбас Північний» моральної шкоди на корить ОСОБА_3 то вони підлягають в цій частині частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.1167 ч.1 ЦК України, - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, при цьому, моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (ст.23 ч.2 ЦК України).

Правилами п. 27.3 ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Так, ДТП сталася 28 листопада 2015 року, на цю дату розмір мінімальної заробітної плати дорівнював 1378 гривень.

Таким чином, з ПрАТ «СК АСКО - Донбас Північний» підлягає стягненню 16536 гривень ( 12 місяців * 1378 - розмір мінімальної заробітної плати).

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази по справі:

-автомобіль «ВАЗ - 21150», реєстраційний номер НОМЕР_1, переданий на зберігання власнику ОСОБА_5, залишити ОСОБА_5;

-частини окулярів у кількості 3 штук, частини деталей автомобіля у кількості 6 штук, які знаходяться на зберіганні в камері речових доказів Лисичанського ВП ГУНП України в Луганській області - знищити.

Керуючись ч. 3 ст. 349 , ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

-періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати в розмірі:

53 (п'ятдесят три) гривні за проведення судової транспортно - трасологічної експертизи

(№ рахунку 31117115700051, одержувач УДКСУ у м. Лисичанську/м. Лисичанськ/24060300, ідентифікаційний код одержувача 37800278, банк одержувача ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013).

Провадження за цивільним позовом представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - закрити.

Стягнути з ПрАТ «СК АСКО - Донбас Північний» на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 6300 (шість тисяч триста) гривень та моральну шкоду в розмірі 16536 (шістнадцять тисяч п'ятсот тридцять шість) гривень, а всього 22836 (двадцять дві тисячі вісімсот тридцять шість) гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 30000 (тридцять тисяч) гривень.

Речові докази:

-автомобіль «ВАЗ - 21150», реєстраційний номер НОМЕР_1, переданий на зберігання власнику ОСОБА_5, залишити ОСОБА_5;

-частини окулярів у кількості 3 штук, частини деталей автомобіля у кількості 6 штук, які знаходяться на зберіганні в камері речових доказів Лисичанського ВП ГУНП України в Луганській області - знищити.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя О.В.Горбатенко