Постанова № 55959723, 18.02.2016, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/1637/16-а

Провадження №: 2-а/752/90/16

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

18.02.2016 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді Антонової Н.В., при секретарі Марченко А.В., розглянувши адміністративний ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві лейтенанта поліції Шашок І.М. про скасування постанови Серія ПСЗ № 100818 від 20.01.2016 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва з позовною заявою до інспектора патрульної поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві лейтенанта поліції Шашок І.М. про скасування постанови Серія ПСЗ № 100818 від 20.01.2016 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

В обґрунтування позову зазначив, що 20.01.2016 року інспектором патрульної поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві лейтенанта поліції Шашок І.М. щодо нього було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 122 КУпАП, з підстав того, що позивач керуючи транспортним засобом «Mazda 6», д.н.з. НОМЕР_1 по вул. В.Василевської, 6 в м. Києві, здійснив зупинку за 1 (один) метр від пішохідного переходу, чим порушила п. 15.9 Правил дорожнього руху.

Вважає вказану постанову такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

Так, зазначає, що 20.01.2016 року близько 15 год. 10 хв. Він рухався по вул. В. Василевської в м. Києві, разом з пассажирами - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, останній з яких доставлявся ним з Головного військового клінічного госпіталю після хірургічної операції, що підтверджується копією виписного епікризу ОСОБА_5 В районі будинку № 6 по вул. В. Василевської в м. Києві пассажиру ОСОБА_5 стало погано та останній попросив води. З огляду на те, що по вул. В. Василевської в м. Києві були відсутні інші місця для паркування, він змушений був зупинитися поблизу магазину «Фора», в якому ОСОБА_4 придбав пляшку води для хворого пассажира ОСОБА_5

За таких обставин, просив визнати дії інспектора патрульної поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві лейтенанта поліції Шашок І.М. по складенню постанови Серія ПСЗ № 100818 від 20.01.2016 рокунеправомірними, постанову про притягнення ОСОБА_1до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП Серія ПСЗ № 100818 від 20.01.2016 року скасувати, оскільки зупинка транспортного засобу на незначний час (не більше 2-3 хвилин) булла вимушена, пов'язана з необхідністю допомоги пасажиру транспортного засобу, а інспектором патрульної поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві лейтенанта поліції Шашок І.М. було проігноровано ст. 18 та ст. 22 КУпАП .

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, зазначив, що здійснив зупинку в районі будинку № 6 по вул. В. Василевської в м. Києві, в стані крайньої необхідності, з метою уникнення шкоди, що загрожувала здоров'ю хворого пасажира ОСОБА_5, та оскільки поблизу місця зупинки були відсутні інші місця для паркування.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відповідно до законодавства.

За згаданих обставин, на підставі ч. 4 ст. 128 КАС України, зважаючи на особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності та строки розгляду даних справ, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності сторони відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та свідка ОСОБА_4, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Статтею ст. 251 КУпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень в порушення зазначених вище вимог Закону щодо обов'язку доказування правомірності своїх дій з приводу складання протоколу про адміністративне правопорушення та постанови по справі про адміністративне правопорушення, не надано суду жодних доказів, які б доводили винність позивача у скоєнні адміністративного правопорушення, а також жодних заперечень проти позову в цілому.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, інспектор патрульної поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві лейтенанта поліції Шашок І.М. встановив, що 20.01.2016 року о 15 годині 10 хвилин водій ОСОБА_1, транспортним засобом «Mazda 6», д.н.з. НОМЕР_1 по вул. В.Василевської, 6 в м. Києві, здійснив зупинку за 1 (один) метр від пішохідного переходу, чим порушила п. 15.9 Правил дорожнього руху.

Водночас, в постанові не зазначено жодних підстав з яких, інспектором патрульної поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві лейтенанта поліції Шашок І.М. не було прийнято до уваги та відхилено пояснення водія ОСОБА_1 щодо здійснення зупинки транспортного засобу з підстав крайньої необхідності, з метою усунення небезпеки, що загрожувала здоров'ю хворого пасажира ОСОБА_5

Допитаний як свідок ОСОБА_4, який перебував разом з позивачем у транспортному засобі під час складення постанови у справі про адміністративне правопорушення, пояснив суду, що позивач ОСОБА_1 був змушений зупинитися на декілька хвилин поблизу пішохідного переходу по вул. В. Василевської в м. Києві, оскільки поряд були відсутні вільні місця до паркування, водночас хворий пассажир ОСОБА_5 у зв'язку з хворобливим станом після прийняття ліків потребував води.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Як встановлено судом з наданих стороною позивача фотознімків з місця складення постанови про адміністративне правопорушення, транспортний засіб позивача був припаркований таким чином, щоб не перешкоджати дорожньому руху, не створювати заторів на дорозі та не перешкоджати вільному руху пішоходів по пішохідному переходу. З огляду на, що суд приходить до висновку, що відвернена шкода, здоров'ю хворого пасажира, перевищує шкоду, заподіяну порушенням Правил дорожнього руху.

Враховуючи наявні в справі матеріали, керуючись чинним законодавством, суд приходить до висновку, що позивачем було здійснено короткотермінову зупинку транспортного засобу в стані крайньої необхідності, з метою усунення небезпеки, що могла загрожувати хворому пасажиру, оскільки небезпека не могла бути усунута без зупинки транспортного засобу.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність визнання неправомірними дій інспектора патрульної поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві лейтенанта поліції Шашок І.М. по складенню постанови Серія ПСЗ № 100818 від 20.01.2016 рокута скасування постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП України.

Щодо вимог про стягнення з відповідача витрат понесених позивачем на сплату судового збору суд зазначає наступне.

Згідно ч. 5 ст. 288 КУпАП України особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати судового збору.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем було помилково сплачено судовий збір за подання до суду адміністративного позову про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, а тому керуючись ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» сума помилково сплаченого судового збору підлягає поверненню.

Керуючись статтями 2, 4, 7, 17, 18, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві лейтенанта поліції Шашок І.М. про скасування постанови Серія ПСЗ № 100818 від 20.01.2016 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП - задовольнити.

Визнати дії інспектора патрульної поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві лейтенанта поліції Шашок І.М. по складенню постанови Серія ПСЗ № 100818 від 20.01.2016 року неправомірними.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, відносно ОСОБА_1 Серія ПС3 № 100818 від 20.01.2016 року скасувати, а справу закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Повернути ОСОБА_1 суму помилково сплаченого судового збору в розмірі 551,20 грн., сплаченого, згідно квитанції № 76409 від 26.01.2016 року, в УДКСУ у Голосіївському районі м. Києва, код 38039757, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві на рахунок 31219206700002, призначення платежу «*;101;3233420610; Судовий збір, за позовом ОСОБА_1, Голосіївський районний суд міста Києва».

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Антонова Н.В.