Ухвала суду № 55950068, 11.02.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа №639/6898/15-ц Головуючий суддя І інстанції Єрмоленко В. Б.

Провадження № 22-ц/790/776/16 Суддя доповідач Коваленко І.П.

Категорія: відшкодування шкоди

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого Коваленко І.П

суддів Довгаль А.П., Бездітко В.М.,

при секретарі Калюжній Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 04 грудня 2015 року по справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Страхової компанії «Гарантія», Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення шкоди завданної в результаті дорожньо-транспортної пригоди,,-

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2, Страхової компанії «Гарантія», Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди та просила стягнути з ОСОБА_2, як власника джерела підвищеної небезпеки, на відшкодування матеріальної шкоди - 24452 грн. моральної - 1 млн. грн.

Позивач звернулась до суду із заявою про забезпечення позову.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 18 вересня 2015 року задоволено заяву ОСОБА_1 і накладено арешт на автомобіль, зареєстрований на імя ОСОБА_2, марки КАМАЗ державний реєстраційний номер НОМЕР_1, заборонивши його відчуження та зняття з реєстраційного обліку.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 30.11.2015 року ухвала суду першої інстанції скасована і в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

01 грудня 2015 року ОСОБА_1 повторно звернулась до суду з аналогічною заявою про забезпечення позову, посилаючись на те, що сума заявлених вимог збільшена на суму штрафних санкцій 99948 грн. 67. коп.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 04 грудня 2015 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, та постановити нову ухвалу, якою забезпечити позовні вимоги шляхом накладення арешту в межах суми позову на рухоме майно ОСОБА_2, а саме на автомобіль, марки КАМАЗ державний реєстраційний номер НОМЕР_1, заборонивши його відчуження та зняття з реєстраційного обліку, посилаючись на незаконність, необґрунтованість ухвали суду першої інстанції, постановленої з порушенням норм процесуального права.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, пояснення зявившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року N 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до вимог ч.1 ст.152 ЦПК України, позов забезпечується:1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Згідно даних автоматизованого обліку РСЦ МВС України в Харківській області від 01.02.2016 року, автомобіль НОМЕР_2 знятий з обліку для реалізації 29.12.2015 року.

Отже, доказів належності спірного автомобіля ОСОБА_2 матеріали справи не містять.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову і накладення арешту на автомобіль, зареєстрований на імя ОСОБА_2, марки КАМАЗ державний реєстраційний номер НОМЕР_1, заборонивши його відчуження та зняття з реєстраційного обліку, немає.

Також колегія суддів не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали відносно судді Єрмоленко В.Б.

На підставі наведеного та керуючись п.1 ч.2 ст.307, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 04 грудня 2015 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -