Ухвала суду № 55941942, 16.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2016 року м. Київ К/800/39199/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді суддів Тракало В.В., Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Закарпатського обласного центру зайнятості на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 4 липня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Закарпатського обласного центру зайнятості про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а :

У травні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду із вказаним позовом до Закарпатського обласного центру зайнятості щодо не зарахування до стажу державної служби для виплати грошової винагороди періоду проходження служби в органах внутрішніх справ, зобов'язання відповідача надати суду завірену копію наказу щодо виплати ОСОБА_4 грошової винагороди за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків та відповідь Державного центру зайнятості щодо порядку виплати грошової винагороди та зобов'язати Закарпатський обласний центр зайнятості виплатити позивачу вказану грошову винагороду у розмірі чотирьох середньомісячних заробітних плат.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 4 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2015 року, позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії відповідача щодо не зарахування до стажу державної служби для виплати грошової винагороди за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків періоду проходження служби в органах внутрішніх справ. Зобов'язано Закарпатський обласний центр зайнятості виплатити ОСОБА_4 невиплачену частину грошової винагороди за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків у розмірі чотирьох середньомісячних заробітних плат, що становить 24874 грн. 96 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ставиться питання про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач з 15 вересня 1977 року по 30 грудня 2002 року проходив службу в органах внутрішніх справ. З 17 листопада 2003 року ОСОБА_4 працював на посаді начальника юридичного відділу Закарпатського обласного центру зайнятості, з якої 25 березня 2014 року звільнений за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію, згідно зі ст. 38 КЗпП України відповідно до наказу Закарпатського обласного центру зайнятості №78-К від 24 березня 2014 року.

Згідно наказу Закарпатського обласного центру зайнятості № 180 від 20 грудня 2013 року ОСОБА_4. виплачено грошову винагороду за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків в розмірі однієї середньомісячної заробітної плати, що склало 6218 грн. 74 коп.

Позивач неодноразово звертався в Закарпатський обласний центр зайнятості із заявами про виплату належної йому грошової винагороди за сумлінну безперервну працю органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків у розмірі п'яти середньомісячних заробітних плат з врахуванням періоду його служби в органах внутрішніх до спеціального стажу державного службовця. Однак, відповідач вказану виплату не провів.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що період проходження позивачем служби в органах внутрішніх справ підлягає зарахуванню до стажу державної служби, оскільки таке зарахування передбачено Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 283 від 3 травня 1994 року, а відтак ОСОБА_4 має право на виплату грошової винагороди за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків у розмірі п'яти середньомісячних заробітних плат.

Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про державну службу» за сумлінну безперервну працю в державних органах, зразкове виконання трудових обов'язків державним службовцям видається грошова винагорода в розмірі та порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Порядку видачі грошової винагороди за сумлінну безперервну працю органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 212 від 24 лютого 2003 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок), грошова винагорода державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків (далі - грошова винагорода) видається особам, які пропрацювали безперервно на посадах державних службовців в одному або кількох органах державної влади не менше ніж 10 років.

До стажу безперервної роботи (служби) на посадах державних службовців в одному або кількох органах державної влади зараховуються всі періоди роботи (служби) у цих органах, у тому числі до 1 січня 1994 р., на посадах державних службовців, передбачених статтею 25 Закону України «Про державну службу», а також на посадах, що відносяться в установленому законодавством порядку до відповідних категорій посад державних службовців, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів, зазначених у частині другій статті 9 Закону України «Про державну службу».

До стажу, який дає право на одержання грошової винагороди, не зараховується, але й не перериває його період працевлаштування, протягом якого державному службовцю виплачувалася середньомісячна заробітна плата на період працевлаштування, якщо він звільнений з державної служби на підставі пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України, період перебування на обліку в службі зайнятості як такого, що шукає роботу, а також строкова військова служба у разі, коли державний службовець після цього повернувся на державну службу.

Безперервний стаж роботи в органах державної влади обчислюється на підставі записів у трудовій книжці та документів, які відповідно до законодавства підтверджують стаж роботи.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну службу» Регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України.

Відповідно до п. 3 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 283 від 3 травня 1994 року, до стажу державної служби включається, зокрема, час служби на посадах рядового та начальницького складу осіб, яким присвоєно встановлені законодавством спеціальні звання міліції, в органах внутрішніх справ, що входили або входять до структури Міністерства внутрішніх справ.

Згідно п. 3 Порядку грошова винагорода видається у таких розмірах: від 10 до 15 років роботи - одна середньомісячна заробітна плата; від 15 до 20 років - дві, від 20 до 25 років - три, від 25 до 30 років - чотири, від 30 років і більше - п'ять, у межах асигнувань на оплату праці, передбачених у державному бюджеті для відповідних органів державної влади. Середньомісячна заробітна плата обчислюється у порядку, визначеному законодавством.

За таких обставин, коли служба ОСОБА_4 в органах внутрішніх справ підлягає зарахуванню до стажу державної служби, то суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову в частині визнання неправомірними дій відповідача щодо не зарахування позивачу вказаного періоду до стажу державної служби, який дає право на призначення грошової винагороди за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків та зобов'язання виплатити ОСОБА_4 невиплачену частину вказаної грошової винагороди у розмірі чотирьох середньомісячних заробітних плат.

Доводи касаційної скарги про те, що виплата грошової винагороди на суму, яку просить позивач, не була передбачена кошторисом відповідача, не спростовують висновків судів про задоволення позову.

Решта доводів касаційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки ці доводи були предметом дослідження судів попередніх інстанцій і їм дана належна правова оцінка.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами ст. 224 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги про порушення судами норм матеріального та процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на законі.

Оскаржувані судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Закарпатського обласного центру зайнятості залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 4 липня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.

Головуючий: В.В.Тракало

Судді: Я.Л. Іваненко

М.І. Мойсюк