Ухвала суду № 55941162, 09.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2016 року м. Київ К/800/47977/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 травня 2015 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року

у справі № 808/2163/15

за позовом Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ДПІ)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Еліта-Автосервіс» (далі - ТОВ «Еліта-Автосервіс»)

про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в установах банку, -

встановив:

Позов (з урахуванням уточнення до нього) подано про накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ «Еліта-Автосервіс», які знаходяться в установах банку, на суму 1190 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2015р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2015р., у позові відмовлено з посиланням на недоведеність податковим органом факту відсутності (недостатності) у платника майна для погашення його податкового боргу, з яким чинне податкове законодавство пов'язує податкові наслідки у вигляді зупинення видаткових операцій на рахунку платника.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, ДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та задовольнити позов. Мотивуючи касаційні вимоги, заявник зазначає, що судами проігноровано подані позивачем докази на підтвердження відсутності у власності ТОВ «Еліта-Автосервіс» нерухомого майна та коштів на рахунках.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що за даними облікової картки платника станом на 25.03.2015р. за ТОВ «Еліта-Автосервіс» рахується податковий борг у розмірі 1190 грн., який виник у зв'язку з несплатою відповідачем грошових зобов'язань за податковими повідомленнями-рішеннями від 06.02.2014р. № 0000201500 та від 04.03.2014 № 0000241500.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.07.2014р. у справі № 808/3882/14 за поданням ДПІ до ТОВ «Еліта-Автосервіс» з банківських рахунків останнього стягнуто зазначену суму боргу; втім спрямовані до банківської установи інкасові доручення були повернуті позивачеві без виконання з причин зазначення суми списання у гривнях, тоді як рахунки платника відриті у євро.

У ході вжиття заходів з розшуку майна боржника ДПІ було з'ясовано, що у власності ТОВ «Еліта-Автосервіс» відсутнє нерухоме майно (що засвідчено витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно), транспортні засоби та зареєстровані земельні ділянки (згідно з інформацією з органів Держземагенства).

Наведені обставини стали підставою для звернення ДПІ до адміністративного суду з даним позовом.

Підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ПК) органам державної податкової служби надано право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Колегія суддів погоджується з наданим апеляційним судом тлумаченням наведеної податкової норми, відповідно до якої підставою для накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, є сукупність таких обставин, як наявність у платника податкового боргу та відсутність (недостатність) у платника майна, достатнього для погашення такого боргу.

Відмовляючи у задоволенні цього позову, суди попередніх інстанцій зазначили, що ДПІ не подано достатніх та переконливих доказів на підтвердження відсутності у ТОВ «Еліта-Автосервіс» майна для погашення зазначеної суми боргу.

Вказаний висновок судів відповідає наявним у справі доказам. Так, у повідомленні про повернення інкасового доручення зазначено про наявність у платника рахунків у євро, з яких не підлягає списанню сума, зазначена у гривнях.

Валютні цінності згідно зі статтею 193 Цивільного кодексу України є майном.

Всупереч частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, яка встановлює обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, податковим органом не представлено доказів відсутності коштів на рахунках платника в іноземній валюті, достатніх для погашення податкового боргу в сумі 1190 грн.

З урахуванням викладеного Вищий адміністративний суд України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про необґрунтованість даних позовних вимог, що виключає можливість їх задоволення.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Приймаючи до уваги те, що сплату судового збору ухвалою суду від 13.01.2016р. відстрочено до ухвалення судового рішення по суті, несплачена сума судового збору підлягає стягненню.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 травня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року - залишити без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області судовий збір в сумі 87,70 (вісімдесят сім грн. 70 коп.), отримувач УДКCУ у Печерському районі, рахунок отримувача 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, код банку отримувача 820019, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету 22030005 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075).

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ Ю.І. Цвіркун