Ухвала суду № 55941158, 09.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2016 року м. Київ К/800/37432/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Південь-Курорт-Сервіс»

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2015 року

у справі № 815/4131/13-а

за позовом Дочірнього підприємства «Південь-Курорт-Сервіс» (далі - ДП «Південь-Курорт-Сервіс»)

до Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби (далі - Білгород-Дністровська ОДПІ)

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У травні 2013 року ДП «Південь-Курорт-Сервіс» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому (з урахуванням подальшого уточнення до нього) просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.05.2013р. № 0000332220.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26.06.2013р. позов задоволено. Названу постанову мотивовано посиланням на положення пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України (далі - ПК), яким заборонено прийняття податкового повідомлення-рішення до часу набрання законної сили рішенням суду у кримінальній справі у випадку призначення податкової перевірки у рамках проведення слідчих заходів у кримінальній справі.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2015р. зазначене рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким в позові відмовлено. У прийнятті цієї постанови суд апеляційної інстанції виходив з того, що первинні документи, оформлені за підписом невстановленої особи від імені фіктивного суб'єкта господарювання (що встановлено вироком у кримінальній справі) не можуть слугувати підставою для податкового обліку платника. Також апеляційний суд наголосив, що саме на платника як самостійного учасника господарських правовідносин мають покладатися наслідки невжиття необхідних заходів з перевірки контрагента.

Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, ДП «Південь-Курорт-Сервіс» звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду зі спору. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що установлений вироком суду факт реєстрації постачальника (товариства з обмеженою відповідальністю «Лантанбуд», далі - ТОВ «Лантанбуд») на підставну особу не спростовує факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, та не нівелює податкових наслідків господарських операцій з поставки цим суб'єктом господарювання товарів в адресу позивача. Позивач наголошує, що ним було проявлено належний ступінь обачливості та обережності при виборі контрагента, тоді як податковий орган не надав переконливих, достатніх та достовірних доказів недобросовісності ДП «Південь-Курорт-Сервіс», наявності у нього умислу на створення фінансово-господарської схеми з метою формування витрат по спірному контрагенту.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що на виконання постанови слідчого СВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області від 04.03.2013р. Білгород-Дністровською ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ДП «Південь-Курорт-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Лантанбуд» за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р., оформлену актом від 08.05.2013р. № 1077/22-218/30652504.

Під час перевірки податкова інспекція не визнала право позивача на формування у податковому обліку витрат за операціями з придбання товарів (продуктів харчування) у названого контрагента, що стало підставою для збільшення платникові грошового зобов'язання з податку на прибуток на 263 853 грн. згідно з оспорюваним податковим повідомленням-рішенням.

Мотивуючи правомірність цього донарахування, Білгород-Дністровська ОДПІ послалася на вирок Приморського районного суду м. Одеси від 20.02.2013р. у справі № 1-КП/1522/9, згідно з яким директора та засновника ТОВ «Лантанбуд» ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво), та зазначила, що первинні документи, складені від імені фіктивного суб'єкта господарювання та підписані невстановленою особою не можуть слугувати підставою для формування даних податкового обліку.

Рішення суду першої інстанції про задоволення даного позову ґрунтується на неправильному застосуванні положень пункту 86.9 статті 86 ПК до спірних правовідносин.

Так, згідно з цим приписом (у редакції, що діяла на час проведення перевірки) у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Таким чином, наведене в аналізованій законодавчій нормі обмеження щодо прийняття податкового повідомлення-рішення після отримання судового рішення у кримінальній справі стосується лише випадків порушення кримінального провадження відносно посадових осіб самого платника.

У даному ж разі податкову перевірку ДП «Підвень-Курорт-Сервіс» було призначено у рамках кримінального провадження, порушеного відносно посадової особи ТОВ «Лантанбуд»; у зв'язку з цим підстави для застосування пункту 86.9 статті 86 ПК до розглядуваних правовідносин відсутні.

Апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні даного позову, послався на недостовірність та недостатність поданих платником документів для підтвердження фактичного руху активів між задекларованими учасниками поставки, що у сукупності з фіктивним характером діяльності постачальника (ТОВ «Лантанбуд») виключає добросовісність податкової вигоди, на яку претендує позивач.

При цьому апеляційний на підставі положень підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК сформував цілком об'єктивну правову позицію відносно того, що податкові наслідки у вигляді зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є правомірними лише у випадку реального виконання господарської операції та її підтвердження належними первинними документами (у тому числі податковими накладними), що відповідають критерію повноти та достовірності представлення інформації про юридичний факт.

Керуючись наведеними правилами оподаткування, суд апеляційної інстанції обґрунтовано не визнав достатніми доказами виконання поставок товару позивачеві подані останнім видаткові і податкові накладні, які не містять інформації про порядок транспортування товару в процесі його поставки, зберігання, сертифікації, а також про оплату придбаного товару позивачем.

Також апеляційний суд підтримав правову позицію Білгород-Дністровської ОДПІ про відсутність ознак реального суб'єкта господарювання у діяльності ТОВ «Лантанбуд», яке зареєстровано на підставну особу без наміру провадити реальну господарську діяльність. При цьому надана апеляційний судом юридична оцінка обставинам, установленим у вироку Приморського районного суду м. Одеси від 20.02.2013р. у справі № 1-КП/1522/9, відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в його постанові від 01.12.2015р. у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Пеппермінт» до державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. У цій постанові Верховний Суд України зазначив, що «статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку».

Також апеляційний суд, враховуючи непричетність директора ТОВ «Лантанбуд» ОСОБА_1 до діяльності цього товариства, виходив з відсутності прояву позивачем належного ступеня обережності та обачливості при виборі контрагента. Адже платник повинен був пересвідчитися не лише у наявності реєстрації постачальника в державних органах, але й у підписанні документів від імені постачальника правомочними представниками та у достовірності відомостей у цих документах. Платник бере на себе ризик негативних наслідків у вигляді неможливості підтвердити витрати на підставі документів від контрагента, які не відповідають вищенаведеним нормам законодавства та містять недостовірну інформацію.

Отже, висновок суду апеляційної інстанції у справі, що розглядається, про те, що подані ДП «Південь-Курорт-Сервіс» первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) не є достатніми доказами фактичного виконання операцій; спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими Білгород-Дністровською ОДПІ фактами щодо фіктивної діяльності контрагента позивача свідчить про безтоварність господарських операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку цього підприємства, є правильним.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу дочірнього підприємства «Південь-Курорт-Сервіс» - залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ Ю.І. Цвіркун