Постанова № 55938160, 15.02.2016, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/165/16-а

Провадження № 2-а/682/19/2016

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.02.2016 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Зеленської В.І.

при секретарі Кондратюк Л.О.

з участю предствника позивачки ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_2 справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Славутського об"єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", визнання протиправними дій щодо відмови у прийнятті заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, зобов"язання зарахувати період роботи з 03 лютого 1982 року по 11 квітня 1990 року до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зобов"Язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 29 грудня 2015 року, стягнення судових витрат, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Славутський комбінат «Будфарфор»,

п о с т а н о в и в.

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_4 право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції, чинній на момент звернення за призначенням пенсії 29.12.2015 р.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та місті ОСОБА_2 щодо відмови у прийнятті заяви ОСОБА_4 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Зобов"язати Славутське об"єднане управління Пенсійного фонду України зарахувати роботу ОСОБА_4 на посаді ливарника санітарно-будівельних виробів на стенді з 03 лютого 1982 року по 11 квітня 1990 року до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. б ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" .

Присудити в користь ОСОБА_4 судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 413 грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Славутського об"єднаного управління Пенсійного фонду України.

Стягнути з Славутського об"єднаного управління Пенсійного фонду України в користь ОСОБА_4 1653 грн 60 коп витрат на правову допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її виготовлення в повному обсязі через Славутський міськрайонний суд Хмельницької області.

Суддя

Справа № 682/165/16-а

Провадження № 2-а/682/19/2016

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.02.2016 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Зеленської В.І.

при секретарі Кондратюк Л.О.

з участю предствника позивачки ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_2 справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Славутського об"єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", визнання протиправними дій щодо відмови у прийнятті заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, зобов"язання зарахувати період роботи з 03 лютого 1982 року по 11 квітня 1990 року до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зобов"Язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 29 грудня 2015 року, стягнення судових витрат, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Славутський комбінат «Будфарфор»,

в с т а н о в и в.

19.01.2016 р. ОСОБА_4 звернулася в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та місті ОСОБА_2, третя особа Публічне акціонерне товариство Славутський комбінат «Будфарфор», про визнання права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", визнання протиправними дій щодо відмови у прийнятті заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, зобов"язання зарахувати період роботи з 03 лютого 1982 року по 11 квітня 1990 року до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зобов"Язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 29 грудня 2015 року, стягнення судових витрат.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги і пояснила, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, 17 травня 2015 р досягла віку 52 роки, а 29 грудня 2015 р звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та місті ОСОБА_2 із заявою про призначення пільгової пенсії за Списком № 2 із зниженням пенсійного віку, оскільки має понад 30 років загального стажу та 8 років 3 місяці 1 день пільгового стажу ливарником санітарно-будівельних виробів на стенді в ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор". Однак, Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та місті ОСОБА_2 відмовило їй у прийнятті заяви про призначення пільгової пенсії та в призначенні пільгової пенсії, мотивуючи відсутністю довідки, уточнюючої характер роботи. Вважає таку відмову відповідача протиправною, оскільки робота, що дає право на пільгову пенсію, підтверджена записами в трудовій книжці. Характер та умови праці ливарником санітарно-будівельних виробів на стенді стверджуються також виданими ПАТ «Славутський комбінат «Будфарфор» довідками від 25.12.2015 р. Професія ливарника санітарно-будівельних виробів на стенді була включена до Списку №2, який дає право на пенсію на пільгових умовах відповідно до Постанови Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26 січня 1991 року. Незважаючи на те, що за результатами атестації робочих місць, вперше проведеної в ПАТ «Славутський комбінат «Будфарфор» у 2000 році, робоче місце ливарника санітарно-будівельних виробів на стенді не визнано таким, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, ОСОБА_4 має право на зниження пенсійного віку відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Крім цього вважає, що оскільки відповідно до ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком мають жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, а відповідно до ст. 100 цього Закону особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством. Тобто вважає, що до ОСОБА_4 не може бути застосована ст. 26 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" щодо визначення пенсійного віку. Тому просить задовольнити позов повністю та стягнути в користь позивачки судові витрати і витрати за надання правової допомоги в сумі 5000 грн, що стверджуються квитанціями і наданим розрахунком.

Представник відповідача управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та місті ОСОБА_2 ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала і пояснила, що позивачкою не надано довідки, уточнюючої характер її роботи ливарником санітарно-будівельних виробів, зокрема, щодо шкідливого характеру умов праці. Крім того, за результами атестації робочих місць, проведеної в ПАТ Славутський комбінат «Будфарфор» у 2000 році не підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення ливарника санітарно-будівельних виробів на стенді. Оскільки відсутні підстви вважати роботу ливарника санітарно-будівельних виробів шкідливою і такою, що дає право ОСОБА_4 на пенсію на пільгових умовах за Списком №2. Крім цього вважає, що відповідно до п "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" працівники, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", зокрема щодо ОСОБА_4 - віку 60 років. Оскільки ОСОБА_4 не досягла віку 60 років, то вважає, що відповідачем правомірно відмовлено їй у прийнятті заяви про призначення пенсі за віком на пільгових умовах. За таких обставин просить відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи ПАТ Славутський комбінат «Будфарфор» в судове засідання не з"явився, а в письмових запереченнях проти позову просить відмовити в задоволенні позову оскільки в результаті проведеної на підприємстві у 2000 році атестації робочих місць не підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення ливарника санітарно-будівельних виробів на стенді, а отже підприємство не зобов"язхане відшкодовувати витрати на виплату і доставку пільгових пенсій особам, які працювали на підприємстві до 1 квітня 1992 року. З цих же підстав підприємство не вправі видавати довідку, уточнюючу характер роботи.

Заслухавши пояснення представника позивачки, представника відповідача, дослідивши представлені письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з таких підстав.

Відповідно до Додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1055 "Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України" Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та місті ОСОБА_2 перейменоване в Славутське об"єднане управління Пенсійного фонду України.

Відповідно до пункту «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 17 червня 1993 року №3282-12 в редакції, чинній на момент звернення ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та місті Славута Хмельницької області про призначення пенсії на пільгових умовах - 29 грудня 2015 року, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_4 народилася 17 травня 1963 року .

Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії трудової книжки, позивачка з 3 лютого 1982 року по 11 квітня 1990 року, працювала ливарником санітарно-будівельних виробів в ПАТ «Славутський комбінат «Будфарфор» (а.с.6-7).

Зазначене об"єктивно підтверджується і довідкою ПАТ «Славутський комбінат «Будфарфор» про те, що ОСОБА_4 дійсно працювала повний робочий день в ПАТ Славутський комбінат «Будфарфор» з 3 лютого 1982 року по 11 квітня 1990 року у ливарному цеху на посаді ливарник санітарно-будівельних виробів на стенді в важких умовах праці, характер та умови її праці не змінювались ( а.с.11).

Згідно з пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку застосування Списків №1 і №2 у випадку, коли атестація з 21 серпня 1992 року не проводилась чи за результатами атестації, проведеної вперше після 21 серпня 1997 року право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи зі шкідливими умовами праці до 21 серпня 1992 року, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць.

З матеріалів справи вбачається, що атестація робочих місць на підприємстві, де працює позивачка проведена у 2000 році (а.с.14-20).

Зі змісту розділу 21900000ХУШ «Скляне виробництво, виробництво керамічних, фарфорових і фаянсових виробів» Списку №2, затвердженого постановою Кабінету міністрів СРСР від 26 січня 1991 року, вбачається, що посада ливарника санітарно-будівельних виробів на стенді входила до Списку №2 посад та робіт, що дають право на пільгову пенсію, затвердженого вказаною постановою.

Відповідно до п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 передбачено, що довідки, уточнюючі характер роботи, повинні видаватися у разі, коли у трудовій книжці взагалі відсутні відомості про роботу громадян у спірний період, що визначає їх право на пільгову пенсію на пільгових умовах.

У трудовій книжці позивачки є записи про роботу ливарником санітарно-будівельних виробів з 3 лютого 1982 року по 11 квітня 1990 року (а.с.6-7).

Отже, станом на 29 грудня 2015 року ОСОБА_4 має понад 30 роки загального стажу роботи, не має повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, але має не менше половини стажу на зазначених роботах за період з 3 лютого 1982 року по 11 квітня 1990 року, зокрема - 8 років 3 місяці 1 день .

На підставі викладеного суд вважає, що ОСОБА_4 набула право на пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції, чинній на момент звернення за призначенням пенсії 29.12.2015 р..

А тому позовні вимоги про зобов"язання відповідача зарахувати роботу ОСОБА_4 на посаді ливарника санітарно-будівельних вимробів на стенді з 3 лютого 1982 року по 11 квітня 1990 року до стажу, що дає право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов"Язкове державне пенсійне страхування", відповідно до п. "б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції, чинній на момент звернення за призначенням пенсії, є законними, підставними та обгрунтованими і їх слід задовольнити.

Враховуючи, що станом на 15.12.2015 р ОСОБА_4 не досягла віку 60 років, необхідного для призначення і виплати їй пенсії на пільгових умовах за Списком №2, то на підставі п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" підстав для задоволення цих позовних вимог суд не вбачає.

Посилання представника позивача на пункт «б» частини першої статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», якою встановлено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством, суд знаходить необгрунтованими, так як ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є спеціальною нормою, яка підлягає застосуванню для врегулювання спору між сторонами і не містить посилань на ст. 100 цього Закону.

29 грудня 2015 р ОСОБА_4 звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та місті ОСОБА_2 з вимогою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2.

Проте, заява ОСОБА_4 про призначення пенсії на пільгових умовах відповідачем не прийнята до розгляду, рішення за її зверненням не винесене.

Відповідно до ст. 1 Закону україни "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. згідно з ч. 1 ст. 7 цього Закону звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

На підставі викладеного суд вважає протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та місті ОСОБА_2 щодо відмови у прийнятті заяви ОСОБА_4 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

З наведеного вбачається, що задоволенню підлягають три позовні вимоги позивачки з чотирьох заявлених. Тому судові витрати по сплаті позивачкою судового збору (а.с.1 ) підлягають відшкодуванню пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 413 грн. 40 коп. відповідно до ст.94 КАС України, які необхідно присудити за рахунок бюджетних асигнувань Славутського об"єднаного управління Пенсійного фонду України.

Щодо відшкодування позивачці витрат на правову допомогу в розмірі 5000 грн, то суд вважає, що така вимога підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України витрати, пов"язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

Між ОСОБА_4 та адвокатом ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги (а.с.33, 32).

Розмір витрат, пов"язаних з оплатою допомоги адвоката, які підлягають відшкодуванню при вирішенні адміністративної справи, законом не визначено. Проте, відповідно до статті 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах " розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

З квитанції до прибуткового касового ордера № б/н, виданої адвокатом ОСОБА_1, вбачається, що ОСОБА_4 сплатила за надання правової допомоги 5000 грн. (а.с.38).

З акту наданих-спожитих послуг вбачається, що адвокатом ОСОБА_1 витрачено 3 год на надання консультації ОСОБА_4 та 5 год - на вивчення документів, судової практики Вищого адміністративного суду, складання позовної заяви до Управління пенсійного фонду України в Славутському районі та місті Славута Хмельницької області (а.с.37).

З наданого адвокатом ОСОБА_1 розрахунку та обгрунтування судових витрат вбачається, що вона отримала від ОСОБА_4 1102,40 грн за консультації, що надавались протягом 2 год, 2756 грн за вивчення документів, судової практики ВАС, складання позовної заяви - 5 год, за представництво інтересів позивачки в суді - 114,60 грн (додається).

Зважаючи на положення закону про держбюджет на 2016 рік, максимальний розмір компенсації послуг юриста становить 551,20 грн. / 1 год. Причому згідно із Законом "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах " правова допомога обмежується діяльністю адвоката в судовому засіданні, під час здійснення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, а також під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

Під час судового розгляду адвокатом не надано докази коли і якого роду була надана правова допомога, не вказано докладний перелік складених процесуальних та інших документів, даних консультацій чи рекомендацій, задіяних для цього ресурсів і т.д. Тому суд знаходить, що відшкодуванню підлягають лише витрати на правову допомогу пропорційно задоволеним позовним вимогам (3/4), що полягають в участі адвоката в судовому засіданні протягом 1,5 год та витрати на складання позовної заяви протягом 2,5 год, всього 4 год, відповідно до максимального розміру, визначеного Законом "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах " (4 год х 551,20 =2204,80 грн : 4 х 3 = 1653,60 грн).

Керуючись ст.10, 11, 86, 159-163 КАС України, суд

п о с т а н о в и в.

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_4 право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції, чинній на момент звернення за призначенням пенсії 29.12.2015 р.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та місті ОСОБА_2 щодо відмови у прийнятті заяви ОСОБА_4 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Зобов"язати Славутське об"єднане управління Пенсійного фонду України зарахувати роботу ОСОБА_4 на посаді ливарника санітарно-будівельних виробів на стенді з 03 лютого 1982 року по 11 квітня 1990 року до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. б ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" .

Присудити в користь ОСОБА_4 судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 413 грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Славутського об"єднаного управління Пенсійного фонду України.

Стягнути з Славутського об"єднаного управління Пенсійного фонду України в користь ОСОБА_4 1653 грн 60 коп витрат на правову допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її виготовлення в повному обсязі через Славутський міськрайонний суд Хмельницької області.

Суддя