Рішення № 55936984, 11.02.2016, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 431/3100/15-ц

Провадження № 22ц/782/821/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«11» лютого 2016 року м.Сєвєродонецьк

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого Лозко Ю.П.

суддів: Заіка В.В., Лісіциної А.І.

за участю секретаря Козубської А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Апеляційного суду Луганської області в м. Сєвєродонецьку Луганської області апеляційну скаргуОСОБА_1 на заочне рішення Старобільського районного суду Луганської області від 23 жовтня 2015 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2015 року ПАТ «Акцент-Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просило стягнути з останньої заборгованість за кредитним договором в розмірі 27549 грн. 88 коп., з яких : 3000 грн.- заборгованість за кредитом, 14151,79 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 8610 грн.- заборгованість за пенею та комісією, 500 грн.- штраф (фіксована частина), 1288,09 грн. (процентна ставка) та судові витрати у розмірі 275,50 грн. В обґрунтування позову банк зазначив, що 24.09.2008 року між ПАТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 3000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. ПАТ «Акцент Банк» є правонаступником ЗАТ «Акцент-Банк», що підтверджується рішенням загальних зборів від 14.05.2009 року. При укладанні даного договору сторони керувались ч.1 ст. 634 ЦК України. Відповідачем під час укладання кредитного договору також було підписано заяву та ознайомлено з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку». ПАТ «Акцент-Банк» виконав своє зобовязання за договором щодо надання кредиту у розмірі 3000 грн., а відповідач в свою чергу своєчасно не надав банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами, передбаченими договором. Тому банк змушений був звернутись до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованість за кредитним договором.

Заочним рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 23 жовтня 2015 року позов ПАТ «Акцент-Банк» було задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 27549 грн.88 коп. та судовий збір у розмірі 275 грн.50 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 в порядку ст.232 ЦПК України звернулась до суду з апеляційною скаргою. В апеляційній скарзі вона зазначила, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, оскільки судом неправильно встановлено обставини, що мають значення для справи. Вважає рішення таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просила його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ПАТ «Акцент-Банк» у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1ст. 303 ЦПК Українипід час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для зміни рішення суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Згідно вимогст. ст.11, 213 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, тобто суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повинен вирішити справу згідно із законом, ухваливши рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно дост. 526 ЦК Українизобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідност. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Так, судом першої інстанції було встановлено, що між сторонами 24.09.2008 року було укладено договір, згідно якого відповідач отримала кредит у сумі 3000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% річних на суму залишку заборгованості за кредитом. Також встановлено, що відповідач був ознайомлений з умовами надання кредиту та сплати відсотків та інших виплат, передбачених договором.

Згідно довідки-розрахунку заборгованості станом на 27.06.2015 року у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 27549, 88 грн., яка складається з: 3000 грн.- заборгованість за кредитом, 14151,79 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 8610 грн.- заборгованість за пенею та комісією, 500грн.- штраф (фіксована частина), 1288.09 грн. (процентна ставка).

В ході судового розгляду судом було встановлено, що відповідачем не виконано взяті на себе зобов`язання за договором кредиту- не повернуто кредит та відсотки за його користування.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Акцент-Банк», суд керувався положеннями ст.ст. 526,527,530, 610,1054 ЦК України. Відповідно до діючого цивільного законодавства, зобов`язання має виконуватись належним чином, в установлений строк відповідно до умов договору. Крім того, згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Проаналізував наявні дані, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив і оцінив обставини по справі та надані сторонами, в їх сукупності, всі докази, відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, але, в частині стягнення штрафних санкцій, не застосував до спірних правовідносин сторін положення Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014року № 1669-VII, який набув чинності 15.10.2014р., із змінами, внесеними 12.02.2015року № 189-VIII.

Згіднозі ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобовязані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Під час ухвалення рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по пені суд не врахував ту обставину, що відповідно до ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», пеня не нараховується на основну суму зобовязань за кредитним договором з 14 квітня 2014 року.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором від 24.09.2008 року укладеного між сторонами (а.с.5-7) заборгованість за пенею та комісією станом на 27.06.2015 р. складає 8610,00 гривень.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції слід змінити, зменшити суму заборгованості за пенею та комісією стягнуту з відповідачки на користь позивача з 8610,00 гривень до 7140 гривень.

Доводиапелянта про застосування ч. 3 ст.551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, в даному випадку не підлягає застосуванню, оскільки розмір нарахованої пені значно не перевищує розмір заборгованості по кредиту.

Щодо відсутності необхідних у ОСОБА_1 коштів для виконання зобовязань за кредитним договором у зв`язку з її тяжким матеріальним становищем, то відповідно до п. 2 ч.1 ст.617 ЦК України відсутність необхідних коштів у особи, яка порушила зобовязання, не є підставою для звільнення останньої від відповідальності за порушення зобовязання.

З урахуванням зазначених обставин, переглянувши рішення в межах доводів апеляційної скарги,судова колегія вважає, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального права - не застосовано закон, який підлягає застосуванню в частині визначення розміру штрафних санкцій, а тому, на підставі ст. 309 ЦПК України, рішення суду першої інстанції підлягає зміні із скасуванням зазначеної частини рішення.

Керуючись ст.ст.303, 307,309,313,314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Старобільського районного суду Луганської області від 23 жовтня 2015 року змінити, зменшити суму заборгованості за кредитним договором стягнуту з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» з 27549 грн. (двадцяти семи тисяч пятсот сорок девяти гривень) 88 коп. до 26079 грн. (двадцять шість тисяч сімдесят девять гривень) 88 коп., та суму судового збору стягнуту з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» з 275, 49 грн. до 260,79 грн. на користь держави.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: