Ухвала суду № 55935431, 16.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/18700/15 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

16 лютого 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Ганечко О.М. та Оксененка О.М.,

за участю секретаря Полякової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об'єднання «Практика» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство «Науково-виробниче об'єднання «Практика» (далі - позивач, ПАТ «НВО «Практика») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання дій працівників відповідача протиправними; визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.08.2015 № 0003002204, № 0003012204, № 0003022204, № 0003052203 та № 0000930710.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2015 року адміністративний позов було задоволено частково.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст.12, ч. 1 ст.41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 28.07.2015 за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «НВО «Практика» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів та інших загальнообов'язкових платежів при проведенні фінансово-господарських операцій за період з 01.01.2013 по 04.04.2015 ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві складено Акт № 311/26-54-22-04-10/24733539 (далі - Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем:

пп. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14, п.п. 138.1, 138.2, 138.8 ст. 138, пп.пп. 139.1.1, 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 145.1 ст. 145 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та, як наслідок, заниження податку на прибуток на загальну суму у розмірі 12216036 грн.;

п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.1, 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України та, як наслідок, заниження податку на додану вартість на загальну суму у розмірі 9610581 грн.;

ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» внаслідок несвоєчасного надходження товару на територію України та несвоєчасного повернення валютних цінностей за імпортним контрактом;

пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК України в частині неподання звіту про контрольовані операції за 2014 рік;

ст.ст. 109, 110, пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, ст.ст. 171, 177 ПК України та, як наслідок, заниження зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму у розмірі 13668,65 грн.

13.08.2015 на підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

№ 0003002204, яким у зв'язку з порушенням вказаних норм ПК України, позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 12216036 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3054009 грн.;

№ 0003012204, яким у зв'язку з порушенням зазначених норм ПК України, позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 9610581 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2402645,25 грн.;

№ 0003022204, яким у зв'язку з порушенням пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК України, до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 121800 грн.;

№ 0003052203, яким у зв'язку з порушенням ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», позивачу визначено суму грошового зобов'язання - пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 660778,96 грн.;

№ 0000930710, яким у зв'язку з порушенням наведених норм ПК України, позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 13668,65 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 9772,80 грн.

Водночас, з аналізу Акту перевірки видно, що підставою для висновку відповідача про порушення позивачем пп. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14, п.п. 138.1, 138.2, 138.8 ст. 138, пп.пп. 139.1.1, 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 145.1 ст. 145 ПК України та, як наслідок, заниження податку на прибуток на загальну суму у розмірі 12216036 грн., а також про порушення п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.1, 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України та, як наслідок, заниження податку на додану вартість на загальну суму у розмірі 9610581 грн. стала встановлена ним нікчемність вказаних Договорів внаслідок:

отримання актів ДПІ у Печерському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві від 03.04.2014 № 1011/26-55-22-07/37265968 та від 12.09.2014 № 8604/7/26-55-22-07-11 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сібол», в яких, зокрема, зазначено, що ТОВ «Сібол» визнано банкрутом та не встановлено фактичне місцезнаходження вказаного товариства, на підприємстві працює одна особа, основні засоби відсутні;

отримання від ГУ Міндоходів у м. Києві повідомлення, що у провадженні ВКР СУФР ГУ Міндоходів у м. Києві знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР 26.03.2014 за № 32014100000000055, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, в рамках якого встановлено, що службові особи ряду підприємств, в т.ч. ТОВ «Сібол» пропонують і надають послуги з мінімізації податкових зобов'язань, що підлягають сплаті до бюджету;

припинення ТОВ «Фобос-О» та відсутності у останнього трудових ресурсів, основних фондів, транспортних засобів, економічно необхідних для здійснення відповідної господарської діяльності;

отримання даних, відповідно до яких встановлено, що невстановлені особи, які діяли за попередньою змовою, знаходячись на території м. Києва, з метою прикриття незаконної діяльності у період 2011-2013 років повторно створили шляхом реєстрації суб'єкти підприємницької діяльності, в т.ч. ТОВ «Торенія», ТОВ «Крістенс» та ТОВ «Грант Тайм», та у подальшому службовими особами вказаних підприємств надавались послуги по незаконному формуванню податкового кредиту;

отримання даних, відповідно до яких, у провадженні СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві знаходяться матеріали кримінального провадження від 01.07.0214 № 320141001000000093, внесені до ЄДРД відносно гр. ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, в рамках якого допитано останню як свідка, яка пояснила, що не має відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Крістенс», документів податкової звітності, договори, контракти, податкові та видаткові накладні вона не складала та не підписувала;

відсутності ТОВ «Грант Тайм» за податковою адресою та отримання протоколу допиту ОСОБА_3 від 01.04.2014, який показав, що до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Грант Тайм» не має ніякого відношення;

отримання акту ДПІ у Печерському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві від 03.04.2014 № 1016/26-55-22-07/38150277 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Вербена-Н» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2014 по 28.02.2014, в якому, зокрема, зазначено, що ТОВ «Вербена-Н» не знаходиться за податковою адресою та у останнього відсутні основні засоби, технологічне обладнання та інші виробничі потужності для здійснення фінансово-господарської діяльності;

отримання акту ДПІ у Київському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області від 28.03.2014 № 196/05-64-15-01/38587003 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Прогрес-СК» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з 01.12.2013 по 28.02.2014, в якому, зокрема, зазначено, що операції ТОВ «Прогрес-СК» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення відповідної господарської діяльності;

ненадання до перевірки інструкції з обслуговування й експлуатації матеріалу, гігієнічного висновку, сертифікатів щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Сібол» та ТОВ «Вербена-Н»;

ненадання до перевірки товарно-транспортних накладних, шляхових листів, посвідчень, сертифікатів відповідності щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Торенія», ТОВ «Крістенс», ТОВ «Грант Тайм», ТОВ «Прогрес-СК», ТОВ «Белат» та ТОВ «Київкапіталбуд»;

внесення до ЄДР запису про відсутність підтвердження відомостей щодо ТОВ «Торенія» та ТОВ «Грант Тайм»;

неподання ТОВ «Сібол», ТОВ «Фобос-О», ТОВ «Торенія», ТОВ «Крістенс», ТОВ «Грант Тайм», ТОВ «Вербена-Н» та ТОВ «Прогрес-СК» податкової звітності за 2013-2014 роки.

Позивач, не погоджуючись із висновками акту перевірки, а також з прийнятими на підставі такого акту податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується і колегія суддів.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, позивачу на підставі: договору на постачання матеріалів від 12.12.2012 № 52 з ТОВ «Белат»; договорів на постачання матеріалів від 14.12.2012 № 44 та № 45 з ТОВ «Київкапіталбуд»; договорів на постачання матеріалів від 10.01.2013 № 3 та № 4, від 31.07.2013 № 22 та № 23 з ТОВ «Сібол»; договорів підряду від 03.01.2013 № 03/01, від 08.01.2013 № 08/01, від 05.07.2013 № 31, від 30.07.2013 № 32 та № 33, від 07.08.2013 № 34, від 12.08.2013 № 36, від 26.08.2013 № 38, від 30.08.2013 № 39, від 05.09.2013 № 42 та № 43, від 09.09.2013 № 45 та № 46, від 10.09.2013 № 48 та № 49, від 12.09.2013 № 50 з ТОВ «Фобос-О»; договору поставки від 03.01.2013 № 1 з ТОВ «Торенія»; договору поставки від 02.01.2013 № 02/01/13 з ТОВ «Крістенс»; договору поставки від 04.01.2013 № 04/13 з ТОВ «Грант Тайм»; договорів на постачання матеріалів від 03.01.2013 № 3, від 04.01.2013 № 1, від 21.01.2013 № 08, № 09 та № 10, від 25.07.2013 № 36, від 26.07.2013 № 37, № 38 та № 39, від 29.07.2013 № 40 та № 41, від 30.07.2013 № 42, від 31.07.2013 № 45 та № 46, від 01.08.2013 № 47, № 48 та № 49, від 18.11.2013 № 50, від 26.11.2013 № 56, від 30.11.2013 № 58 з ТОВ «Вербена-Н»; контракту про купівлю-продаж товарів від 29.08.2013 № 25 з ТОВ «Прогрес-СК» (далі - Договори), поставлено вентиляційні матеріали, поліуретанові комплекси для встановлення броньованого скла, полімерні матеріали в асортименті, металеві конструкції, бамперні роз'єми, кулестійкі механізми, люки евакуаційні броньовані, сидіння в асортименті та інше, а також надано послуги з будівельно-монтажних робіт по поліпшенню об'єкта ОЗ «Будівля цеха № 3», що підтверджується належним чином оформленими рахунками-фактурами, актами здачі-приймання робіт (надання послуг), довідками про вартість виконаних будівельних робіт, локальними кошторисами, актами приймання виконаних будівельних робіт, накладними на переміщення, видатковими, товарно-транспортними та податковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи, а також оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631.

Реальність спірних господарських операцій підтверджується також залученими до матеріалів справи:

наказом ПАТ «НВО «Практика» від 30.09.2013 № 67/1, яким введено в експлуатацію, визнано активом та зараховано на баланс ОЗ «Будівля цеха № 3», актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 30.09.2013, актами приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів від 30.09.2013, які складено за результатами виконання спірних господарських операцій;

договором підряду від 28.12.2012 № 12601 на виробництво інкасаторських машин, укладеним між позивачем та ТОВ «ВіДі Юнікомерс», видатковими, товарно-транспортними та податковими накладними складеними за результатами його виконання, з метою виконання якого здійснювались відповідні спірні господарські операції.

Колегія суддів звертає увагу, що акт перевірки не містить доказів невідповідності наданих позивачем під час перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку приписам п.2 ст.3, ст. 4, п.1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Досліджені документи бухгалтерського та податкового обліку мають обов'язкові реквізити відповідно до нормативних документів, які регламентують порядок їх складання.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що надані позивачем первинні документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять інформацію про здійснені господарські операції.

Отже, з огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що господарські відносини між позивачем та ТОВ «Белат», ТОВ «Київкапіталбуд», ТОВ «Сібол», ТОВ «Фобос-О», ТОВ «Торенія», ТОВ «Крістенс», ТОВ «Грант Тайм», ТОВ «Вербена-Н» та ТОВ «Прогрес-СК» документально підтверджені та мали реальний характер.

Висновки податкового органу про порушення позивачем вимог чинного законодавства України, сформовані на підставі аналізу Актів про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача, також на переконання судової колегії є необґрунтованими, оскільки результати аналізу фінансово-господарської діяльності контрагента, відповідно до вимог податкового законодавства України, не можуть бути підставами для застосування санкцій щодо позивача.

Поряд з цим, суд першої інстанції (враховуючи правову позицію Вищого адміністративного суду України) обґрунтовано відхилив доводи відповідача, які також перераховані в апеляційній скарзі, про відсутність документів, які засвідчують перевезення товару, а також на відсутність інструкцій з обслуговування і експлуатації матеріалу, гігієнічного висновку, сертифікатів, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від наявності чи відсутності товарно-транспортної накладної, а Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, не є законодавчим документом з питань оподаткування і не можуть регламентувати виключний порядок документування в податковому обліку валових витрат та податкового кредиту. Також вірно зазначив, що відсутність та/або дефектність документів на транспортне перевезення обумовленого Договорами товару не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Крім того, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Зважаючи на встановлені обставини Окружний адміністративний суд дійшов обґрунтованого висновку, що фактичний рух активів, так само як і зміни у власному капіталі та зобов'язаннях позивача у зв'язку з його господарською діяльністю в рамках спірних правовідносин мали місце, з огляду на що вказані твердження є безпідставними та необґрунтованими.

Колегія суддів наголошує, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Враховуючи, що юридична відповідальність має індивідуальний характер, позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.

Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій.

Судом першої інстанції встановлено, що на момент складання вказаних податкових накладних ТОВ «Белат», ТОВ «Київкапіталбуд», ТОВ «Сібол», ТОВ «Фобос-О», ТОВ «Торенія», ТОВ «Крістенс», ТОВ «Грант Тайм», ТОВ «Вербена-Н» та ТОВ «Прогрес-СК» були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також зареєстровані платниками податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на момент підписання відповідних актів здачі-приймання робіт (надання послуг), актів приймання виконаних будівельних робіт, видаткових, товарно-транспортних та податкових накладних, юридичні особи ТОВ «Белат», ТОВ «Київкапіталбуд», ТОВ «Сібол», ТОВ «Фобос-О», ТОВ «Торенія», ТОВ «Крістенс», ТОВ «Грант Тайм», ТОВ «Вербена-Н» та ТОВ «Прогрес-СК» не були припинені, доказів існування вироків суду у кримінальних справах, якими б встановлювався факт фіктивного підприємництва, відповідачем не надано.

При цьому, за результатами розгляду звернення позивача щодо стану розслідування у кримінальному провадженні № 32014100080000002 від 11.01.2014 за ч.ч. 2, 3 ст. 212 КК України відносно службових осіб ПАТ «НВО «Практика», прокуратура Святошинського району м. Києва листом від 15.01.2015 № (1058) 1142вих-15, копія якого наявна в матеріалах справи, повідомила позивачу, що 24.12.2014 слідчим СУ ФР ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві за результатами досудового розслідування прийнято рішення про закриття вказаного кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України за відсутністю складу злочину, а також зазначила, що з прийнятим рішенням прокуратура району погодилась, підстав для вжиття заходів прокурорського реагування не вбачається.

Крім того, слід звернути увагу, що неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

Колегія суддів зазначає, що в своїй апеляційній скарзі відповідач, як на підставу для скасування судового рішення Окружного адміністративного суду м. Києва, посилається лише на ті обставини, які викладені в Акті перевірки стосовно господарський операцій позивача з ТОВ «Белат», ТОВ «Київкапіталбуд», ТОВ «Сібол», ТОВ «Фобос-О», ТОВ «Торенія», ТОВ «Крістенс», ТОВ «Грант Тайм», ТОВ «Вербена-Н», ТОВ «Прогрес-СК» та яким, судом першої інстанції надано належну правову оцінку. Інших доказів та обґрунтувань в підтвердження доводів апеляційної скарги відповідачем не надано.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції в повній мірі проаналізовано зміст правих норм, викладених у ст. 135, 138, 139. 184, 187, 198, 201 ПК України, надано належну оцінку обставинам та матеріалам справи, в зв'язку з чим, судова колегія підтримує висновок суду першої інстанції про протиправність оспорюваних податкових повідомлень-рішень від 13.08.2015 № 0003012204, № 0003002204.

В той же час, перевіряючи правильність висновків суду першої інстанції у межах апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що вона не містить жодних аргументів та доводів на обґрунтування порушення позивачем норм права, які стали підставою для прийняття податкових повідомлень від 13.08.2015 № 0003022204, № 0003052203 та № 0000930710, а також не містить жодних посилань на неправомірність прийнятого судом першої інстанції рішення в частині задоволення позовних вимог про скасування зазначених ППР. Натомість в прохальній частині апеляційної скарги відповідач просить апеляційний суд скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.11.2015 року в частині задоволених позовних вимог та відмовити в задоволенні позову.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не було допущено порушень, справа вирішена правильно, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду, тому при таких обставинах у задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

З огляду на наведене, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Оскільки, ухвалою від 26.01.2016 року апелянту було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до винесення рішення, він підлягає з Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2015 року - без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Святошинському у районі Головного управління ДФС у м. Києві (вул. Верховинна, 9, м.Київ-115, 03115 код ЄДРПОУ 39513550) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м.Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м.Києві, код банку 820019, р/р 31211206781007, код класифікації 22030001) судовий збір за подання апеляційної скарги до адміністративного суду в розмірі 5 359 (п'ять тисяч триста п'ятдесят дев'ять) грн. 20 (двадцять) коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ганечко О.М.

Оксененко О.М.