Рішення № 5593481, 05.10.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.09 Справа № 16/241

За позовом Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ в особі Луганської обласної дирекції, м. Луганськ

до фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 14 125 грн. 13 коп.

Суддя Шеліхіна Р.М.

секретар судового засідання Маценко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача Моргунов Є.Ю., довіреність від 09.02.09. №263;

від відповідача - представник не прибув,

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором від 23.05.06. № 109/09-13/324 у розмірі 14125,13грн., а саме: заборгованість за кредитом у суму 13460,48грн., заборгованість за процентами у сумі 412,39грн., пеня за порушення строків оплати суми кредиту у сумі 220,50грн. за період з 20.01.09. по 19.07.09., пеню за несвоєчасне погашення процентів у сумі 31,76грн. за період з 01.02.09. по 19.07.09.

Відповідач протягом розгляду справи з 25.08.09. по 05.10.09. - не забезпечив участі свого представника у судовому засіданні, не надав суду витребуванні документи та не використав свого права на захист, про причини неявки до суду не повідомив, хоча про час і місце проведення судового засідання відповідача було повідомлено належним чином: на а.с.36 поштове повідомлення від 05.09.09., яке свідчить про отримання відповідачем 04.09.09. ухвали про порушення провадження у справі. Ухвалою від 14.09.09. явка представника відповідача не була визнана обовязковою. Відповідно до вимог ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявним в ній матеріалами.

Між сторонами у справі укладено кредитний договір на придбання транспортного засобу від 23.05.06. № 109/09-13/324, на підставі якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 40000грн. з відсотковою ставкою у розмірі 16% річних зі строком повернення до 21.05.10. Додатком до даного договору сторони домовились про погашення позики у відповідності до графіку платежів, починаючи з 22.06.06. і до 21.05.10.

На виконання умов вказаного договору позивач надав відповідачеві кредит на суму 40000грн., сплативши грошові кошти на банківський рахунок відповідача згідно його заяві, що підтверджено заявою відповідача про переказ грошей на позичковий рахунок від 23.05.06. на 40000грн., меморіальним ордером від 23.05.06. №2221 про переказ грошей клієнту на рахунок №2600014484, вказаний в пункті 5.1 кредитного договору, на суму 40000грн.

В порушення прийнятих на себе обовязків позичальник (відповідач) не сплачував у встановлений кредитним договором та графіком погашення кредиту строк щомісячні платежі для повернення позики, у звязку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду і просить суд достроково стягнути з відповідача борг по кредиту в сумі 13460,48грн., заборгованість за процентами у сумі 412,39грн.

Крім того, за несвоєчасне виконання грошового обовязку по поверненню позики та відсотків за користування позикою, до стягнення заявлено пеня за кредитом у сумі 220,50грн. за період з 20.01.09. по 19.07.09., пеня за несвоєчасне погашення процентів у сумі 31,76грн. за період з 01.02.09. по 19.07.09.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і обєктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представника позивача, оцінивши надані ним докази своїх вимог до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з вимогами ст..526 ЦК України відповідач не має права відмовлятися від виконання умов укладеного з позивачем кредитного договору на придбання транспортного засобу від 23.05.06. № 109/09-13/324, на підставі якого відповідач зобовязаний повернути позику у відповідності до умов додаткової угоди (графіку регулярних платежів) у відповідності до вимог закону і укладеного договору.

Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір на придбання транспортного засобу від 23.05.06. № 109/09-13/324 є обовязковим для виконання сторонами. Договором про надання кредиту від, укладеним сторонами по справі, визначено порядок виконання відповідачем повернення позики, і зобовязань по сплаті відсотків, відповідно до ч.1ст.530 ЦК України визначено строк права вимоги у позивача.

Відповідно до правил ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень до суті спору. Згідно з вимогами ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказами.

Матеріалами справи підтверджено належним чином факт надання відповідачу кредиту за кредитним договором на суму 40000грн. і заборгованість у розмірі боргу за кредитом 13460,48грн., заборгованість за процентами у сумі 412,39грн.

При розгляді справи суд встановив, що відповідач не виконав свої обовязки перед позивачем по поверненню позики, сплаті відсотків по кредиту, чим порушив умови укладеного з позивачем кредитного договору на придбання транспортного засобу від 23.05.06. № 109/09-13/324 і вимоги закону.

Правилами ст.ст. 526,629,1054 Цивільного кодексу України і умовами кредитного договору на придбання транспортного засобу від 23.05.06. № 109/09-13/324 встановлено обовязок відповідача виконувати укладений договір та додатки до договору належним чином і обовязок позичальника (відповідач) відповідати перед кредитором (позивачем) у тому ж обсязі, що і надано кредит, включаючи сплату основного боргу, процентів, тобто, обовязок сплатити позику і проценти закон покладає на відповідача. Відсотки за кредитом є основним боргом по кредитному договору.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, позовні вимоги відповідають умовам укладеного сторонами договору і закону, а відтак - з відповідача слід стягнути борг по кредиту в сумі 13460,48грн., заборгованість за процентами у сумі 412,39грн.

За порушення відповідачем правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання, у позивача виникає право на вимогу неустойки на підставі норм ст.ст.230-232 ГК України.

Вимоги позову в частині заявленої до стягнення пені за несвоєчасну сплату позики та відсотків по кредиту слід задовольнити, оскільки дані вимоги цілком обґрунтовані умовами укладеного сторонами кредитного договору на придбання транспортного засобу від 23.05.06. № 109/09-13/324, яким встановлено обовязок відповідача сплатити позивачеві неустойку у вигляді пені за несплату позики та відсотків за користування кредитом (пункт 10.2) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період порушення грошового зобовязання. Дана вимога також цілком відповідає вимогам закону ст.232 ГК України, якою встановлено обовязок боржника (відповідача) сплатити неустойку у разі порушення грошового зобовязання.

За таких підстав, позов слід задовольнити повністю і стягнути з відповідача заборгованість за кредитом 13460,48грн., заборгованість за процентами у сумі 412,39грн., пеню за порушення строків оплати позики в сумі 220,50грн. за період з 20.01.09. по 19.07.09., пеня за несвоєчасне погашення процентів у сумі 31,76грн. за період з 01.02.09. по 19.07.09.

У відповідності до правил ст.49 ГПК України судові витрати покласти на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст.173,193,232 ГК України, ст.ст.1048,1054 ЦК України, керуючись ст.ст.22,33,34,44-49,75,82,84,85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1 на користь Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ, вул. «Лєскова», 9, ід. код 14305909 в особі Луганської обласної дирекції, м. Луганськ заборгованість за кредитом у сумі 13460,48, борг по відсотках в сумі 412,39грн., пеню в сумі 220,50грн., пеню в сумі 31,76грн., державне мито в сумі 141,25грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн. Видати наказ.

Рішення підписане 08.10.09.

Суддя Р. Шеліхіна