Ухвала суду № 55934675, 16.02.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 лютого 2016 рокусправа № 804/10808/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Чабаненко С.В. Іванова С.М.

за участю секретаря судового засідання: Горшкові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2015 року у справі № 804/10808/15 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області до Приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив» кошти по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 та Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, за період з 01.05.2015 року по 31.07.2015 року на загальну суму 1 012 032, 91 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2015 року позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин та недоведеність обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права просить скасувати оскаржену постанову, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. На думку апелянта, суд не врахував, що Державне підприємство «Придніпровський хімічний завод» ліквідовано без правонаступників, тому пільгові пенсії по цьому підприємству не нараховуються. Приватне акціонерне товариство «Дніпровський завод мінеральних добрив» є правонаступником Державного підприємства «Амофос» та Державного підприємства «Агрофос» лише в частині прав і обов'язків щодо майна, переданого згідно з розподільчими балансами. Заборгованість з пенсійних платежів передана до Приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив» не була. На момент складання розподільчих балансів у підприємств був відсутній обов'язок щодо відшкодування органу, який виплачує пенсію, фактичних витрат з її виплати та доставки, оскільки Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» був прийнятий 09.07.2003 р. Управлінням Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області до розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій включені громадяни, які ніколи не працювали на підприємстві відповідача, а відповідач в свою чергу не є правонаступником підприємства, на яких працювали дані особи.

У відповідності до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року у справі № 804/19828/14 за позовом управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області до приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив" про стягнення заборгованості встановлена преюдиційна обставина, що має значення для правильного вирішення спору по суті. Так, суд встановив, що ДП "Придніпровський хімічний завод" реорганізовано шляхом виділення цеху №17 (який було створено шляхом реорганізації цехів №4 та №22) на створення підприємства "Агрофос", та виділення цехів №1, №10, №15 для створення підприємства "Амофос" та в подальшому згідно з наказом Міністерства палива та енергетики України №472 від 05.08.2002 року ДП "Амофос" та ДП "Агрофос" припинили свою діяльність у зв'язку з реорганізацією шляхом злиття цілісних майнових комплексів державних підприємств та включенням їх до складу ЗАТ "Дніпровський завод мінеральних добрив", правонаступником якого є відповідач, тому ПАТ "Дніпровський завод мінеральних добрив" зобов'язаний відшкодовувати витрати Пенсійного фонду зазначені у позові на виплату і доставку пенсій, призначених особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими або важкими умовами праці.

Згідно частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, доводи апелянта щодо відсутності обов'язку по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам у зв'язку із тим, що він не є правонаступником цехів № 4, № 22, № 17 ДП «Придніпровський хімічний завод», спростовані зазначеними вище обставинами, які в силу статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України не потребують доказуванню в цій справі.

Щодо доводів апелянта про те, що до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій позивачем були внесені особи, які ніколи не працювали на підприємстві відповідача, а відповідач, у свою чергу, не є правонаступником підприємств, на яких працювали дані особи, колегія суддів зазначає, що, по-перше, апелянт не зазначає, які саме особи безпідставно включені у розрахунки; по-друге, розрахунки фактичних витрат складені, окрім позивача, ще п'ятнадцятьма районними управліннями Пенсійного фонду України, які направлені на адресу Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за місцем перебування на обліку ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» для пред'явлення до сплати, і правильність складання розрахунків цими управліннями у встановленому законом порядку відповідачем не спростована (т. 1 а.с.9-94); по-третє, позивачем до адміністративного позову доданий розрахунок суми заборгованості, яка становить 1012032,91 грн. за період з 01.05.2015 року по 31.07.2015 року включно і складається із суми відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 1 у розмірі 973 357, 44 грн., за Списком № 2 - 38 675, 47 грн. (т.1 а.с.8).

Суд першої інстанції при прийнятті рішення про задоволення позову виходив з того, що Приватне акціонерне товариство «Дніпровський завод мінеральних добрив» зобов'язано відшкодувати фактичні витрати органу Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам, що здобули стаж, який дає право на даний вид пенсії.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». Розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Таким чином, необхідність відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах за Списком № 1 та Списком № 2 визначена чинним законодавством.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегульовано розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663.

Згідно з підпункту 6.1 пункту 6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно пункту 6.5 Інструкції, Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Відповідно до пунктів 6.4., 6.7 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як вбачається з розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, відповідач мав сплатити за період з 01.05.2015 року по 31.07.2015 року включно суму відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 1 у розмірі 973 357, 44 грн., за Списком № 2 - 38 675, 47 грн. Разом з тим, вказана сума не сплачена, у зв'язку з чим наявна заборгованість відповідача перед позивачем у зазначеному розмірі.

С позовами про оскарження розрахунків заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 та Списком № 2 за спірний період відповідач до суду не звертався.

Доводи апелянта щодо відсутності підстав для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, через те, що відповідач не є правонаступником підприємств, на яких працювали особи, по яким здійснюється відшкодування фактичних витрат, а також, що до розрахунків фактичних витрат управлінням були включені громадяни, які отримують пільгові пенсії, проте ніколи не працювали в Приватному акціонерному товаристві «Дніпровський завод мінеральних добрив», спростовані зазначеним вище рішенням Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у справі № 804/19828/14.

З урахування наведеного,колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги пенсійного органу про стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 та Списком № 2 документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Зважаючи на те, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскарженій постанові, остання підлягає залишенню без змін як законна та обґрунтована, а у задоволенні апеляційної скарги має бути відмовлено.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2015 року у справі № 804/10808/15 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: С.М. Іванов