Постанова № 55933178, 16.02.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 380/2/16-п Головуючий у І інстанції Архангельський А.М.Провадження № 33/780/99/16 Доповідач у 2 інстанції ЗімінаКатегорія 138 16.02.2016

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 лютого 2016 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області у складі:

судді судової палати з розгляду кримінальних справ Зіміної В.Б., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Тетіївського районного суду Київської області від 19 січня 2016 року; -

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Тетіївського районного суду Київської області від 19 січня 2016 року на

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого в ФОП «ОСОБА_5», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного штрафу у розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн.

ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 21.12.2015 року о 08 год. 30 хв., керуючи автомобілем НОМЕР_1 по вул. Кірова в м. Тетіїв Київської області, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, при виникненні небезпеки для руху не вжив заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу та допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, який виїжджав з другорядної дороги, спричинивши механічні пошкодження обох транспортних засобів, чим порушив п.п. 12.1, 12.3 ПДР України.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що при прийняті рішення суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав належної оцінки наявним доказам та обставинам, підійшовши формально до вивчення обставин ДТП, що потягло за собою винесення необґрунтованого та незаконного рішення, яке на його думку підлягає скасуванню.

Апелянт вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки з обставин, при яких відбулася ДТП вбачається, що він не порушував ПДР. На його думку винуватим в ДТП є водій автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_3, яка виконуючи поворот праворуч, а саме виїжджаючи з другорядної дороги на головну, була не уважна, не стежила за дорожньою обстановкою, перед початком руху, не переконалася, що це буде безпечно та не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху, виїхала з вул. Київська на вул. Кірова (головна дорога), чим створила перешкоду для його автомобіля, який рухався по головній дорозі, в результаті чого відбулося зіткнення транспортних засобів.

Також, при дослідженні матеріалів справи не було враховано, що інспектор при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, не з'ясувавши з якою швидкістю рухався апелянт, необґрунтовано зробив висновок, що він не вибрав безпечної швидкості руху, а невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону унеможливлює прийняття у справі законного й обґрунтованого судового рішення.

Крім того, судом не враховано, що при складанні схеми ДТП, інспектор не відобразив напрямок руху автомобіля НОМЕР_2, водій якого здійснювала маневр повороту праворуч з вул. Київська на вул. Кірова.

Під час розгляду справи в суді, судом не було залучено до участі в справі водія ОСОБА_3 та не було її допитано. При цьому, судом був викликаний та допитаний чоловік водія ОСОБА_3 - ОСОБА_4, який не був присутній під час ДТП. Судом також не взято до уваги, що на місці ДТП був свідок ОСОБА_5, який бачив дану ДТП і може дати відповідні свідчення.

Враховуючи зазначене, ОСОБА_2 просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що винуватив в ДТП себе не вважає, оскільки він рухався на автомобілі НОМЕР_1 по головній дорозі зі швидкістю 40 км/год., а водій ОСОБА_3 керуючи автомобілем НОМЕР_2 виїжджала з другорядної дороги та не пропустила його. Коли він побачив автомобіль «MERCEDES-BENZ» та щоб уникнути ДТП, почав гальмувати і подавати звукові сигнал, однак через слизьке покриття проїзної частини він не зміг своєчасно загальмувати та зупинити транспортний засіб для уникнення зіткнення. Винуватою в скоєній ДТП вважає водія ОСОБА_3, яка відразу після ДТП і сама визнавала свою вину, запропонувала не викликати працівників ДАІ та пообіцяла відремонтувати його автомобіль. Після цього він перемістив свій автомобіль ближче до правого краю проїжджої частини дороги. В наслідок зіткнення його автомобіль опинився на зустрічній смузі та перешкоджав руху транспортних засобів. Однак, згодом ОСОБА_3, проконсультувавшись, викликала працівників ДАІ, які зафіксували положення транспортних засобів уже після їх переміщення.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні надав аналогічні покази та підтвердив, що ОСОБА_2 рухався на автомобілі НОМЕР_1 по головній дорозі, а водій ОСОБА_3, на автомобілі «MERCEDES-BENZ» виїжджала з другорядної дороги.

Після ДТП ОСОБА_3 визнавала свою вину та обіцяла відремонтувати автомобіль ОСОБА_2, після чого автомобілі були переміщенні.

Вислухавши пояснення ОСОБА_2, свідка ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Однак, суддею суду першої інстанції при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_2 вимоги зазначеної вище норми закону дотримані не були, що призвело до прийняття рішення, яке не відповідає вимогам щодо його законності, обґрунтованості та вмотивованості.

Як вбачається з постанови суду першої інстанції, суддя прийшов до висновку, що ОСОБА_2 всупереч вимогам п.п. 12.1, 12.3 ПДР України, під час вибору в установлених межах швидкості руху не врахував дорожню обстановку, в результаті чого не вибрав безпечної швидкості руху, при виникненні небезпеки для руху не вжив заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу та допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, який виїжджав з другорядної дороги, що є підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

При цьому, суд першої інстанції не звернув уваги, що протокол про адміністративне правопорушення складений щодо ОСОБА_2 не містить відомостей про те, що водій автомобіля НОМЕР_2 виїжджала з другорядної дороги на головну.

В цей же час, на схемі ДТП, яка є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення не зафіксовано яка дорога є головною, а яка другорядною, не вказані дорожні знаки, які регулюють рух транспортних засобів на даному перехресті дорогі, не зазначено напрямок руху автомобіля НОМЕР_2, водій якого здійснювала маневр повороту.

Крім того, в матеріалах адміністративної справи відсутня інформація, що розташування транспортних засобів на дорозі змінювалося та не показано їх розташування відразу після ДТП.

Рішення про складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 було прийнято працівниками ДАІ без з'ясування всіх цих обставин, без залучення додаткових матеріалів (викопіювання ділянки дороги де сталася ДТП) та відібрання пояснення свідків ДТП.

В той же час, відповідно до п. 16.11 ПДР України на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

При цьому, приймаючи рішення по справі, суддя не звернув на це уваги, не усунув зазначених протиріч, не витребував додаткових доказів та не дослідив їх, не допитав іншого учасника ДТП - ОСОБА_3, що позбавило суд можливості постановити законне і обґрунтоване рішення по справі.

За таких обставин оскаржувана постанова щодо ОСОБА_2 не може бути визнана законною та обґрунтованою і підлягає скасуванню. При цьому, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості прийняти свою постанову у відповідності до ст. 294 КУпАП у зв'язку з невідповідністю доданих до протоколу про адміністративне правопорушення матеріалів нормативних документів, зокрема Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Враховуючи зазначене, висновок суду першої інстанції про скоєння ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, викликає сумнів, а тому оскаржувана постанова суду не може вважатись законною та підлягає скасуванню.

Оскільки на стадії Апеляційного судового розгляду, зазначенні недоліки усунути неможливо, суд вважає, що матеріали слід повернути для проведення додаткової перевірки до Тетіївського ВП Володарського відділу ГУНП в Київській області.

Керуючись ст. ст. 254, 256, 294 КУпАП, апеляційний суд; -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову судді Тетіївського районного суду Київської області від 19 січня 2016 року щодо ОСОБА_2 скасувати.

Постановити нову постанову про повернення справи до Тетіївського ВП Володарського відділу ГУНП в Київській області для проведення додаткової перевірки.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В.Б. Зіміна