Ухвала суду № 55932695, 15.02.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

УХВАЛА

"15" лютого 2016 р.Справа № 922/269/14

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Погорелова О.В.

судді: Аюпова Р.М. , Светлічний Ю.В.

при секретарі судового засідання - Шевляковій К.М.

за участю представників сторін:

прокурор - Волик О.Г.

стягувача - не з'явився

боржника (скаржника) - ОСОБА_1

ВДВС - не з'явився

розглянувши скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківське управління начальника робіт" на дії державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції по справі

за позовом Заступника Закарпатського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України, м. Ужгород в інтересах держави в особі 18 окремого мостового загону Державної спеціалізованої служби транспорту Військова частина Т0300, м. Чоп до Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківське управління начальника робіт", м. Харків про стягнення 71766,91 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 12 травня 2014 року у справі №922/269/14 позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківське управління начальника робіт" на користь 18 окремого мостового загону Державної спеціалізованої служби транспорту 71766,91 грн. заборгованості. Стягнуто з Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківське управління начальника робіт" на користь Державного бюджету України 1827,00 грн. судового збору.

23 травня 2014 року на виконання вищевказаного рішення господарським судом Харківської області були видані відповідні накази.

18.12.2015 року до господарського суду Харківської області зі скаргою на дії державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (далі - Жовтневий ВДВС) звернулось ДП МОУ "Харківське управління начальника робіт" (далі - боржник). У скарзі боржник просить суд скасувати постанову Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 10.06.2015 року про арешт коштів боржника (ВП №44691878).

Скаргу обґрунтовано тим, що оскільки боржник не був належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження, строк для добровільного виконання рішення не був наданий, підстави для винесення постанови про арешт коштів боржника відсутні та тим самим порушено право боржника на участь у виконавчому провадженні.

Ухвалою суду від 22.12.2015 року скаргу було прийнято до провадження та її розгляд призначений на 05.01.2016 року об 11:00 год.

Ухвалою суду від 05.01.2016 року розгляд скарги відкладений до 01.02.2016 року до 12:10 год. Ухвалою суду від 01.02.2016 року розгляд скарги був відкладений до 15.02.2016 року до 11:00 год.

Присутній у судовому засіданні 15.02.2016 року прокурор проти скарги заперечував та зауважив на тому, що боржник був обізнаний про рішення суду та обов'язковість його виконання.

Стягувач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. 05.01.2016 року до господарського суду від стягувача надійшли заперечення проти скарги боржника, в яких він вважає скаргу необґрунтованою та просить суд відмовити в її задоволенні, оскільки вона суперечить принципу обов'язковості виконання судового рішення та праву власника розпоряджатися своїм майном, в тому числі належними згідно рішення суду коштами.

Надані заперечення досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Присутній у судовому засіданні 15.02.2016 року представник боржника (скаржника) підтримав скаргу у повному обсязі та просив суд її задовольнити.

Представник ВДВС правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Разом з тим, 15.02.2016 року до канцелярії господарського суду ВДВС був поданий відзив на скаргу, в якому він проти скарги заперечує та просить суд відмовити в її задоволенні. Крім того, просить суд розглянути скаргу без участі представника ВДВС.

Суд, дослідивши наданий відзив та додані до нього документи, долучає їх до матеріалів справи. Щодо клопотання представника ВДВС про розгляд скарги без його участі у судовому засіданні, суд вважає за можливе вказане клопотання задовольнити, оскільки брати участь у судовому засіданні є правом сторони, а не обов'язком, а участь представника ВДВС у судовому засіданні обов'язковою не визнавалась.

Дослідивши матеріали справи та скарги, надані учасниками судового процесу докази на підтвердження своїх вимог та заперечень проти них, вислухавши прокурора та представника боржника, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, підтверджено наявними у матеріалах справи доказами та не заперечувалось учасниками судового процесу, рішенням господарського суду Харківської області від 12 травня 2014 року у справі №922/269/14 позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківське управління начальника робіт" на користь 18 окремого мостового загону Державної спеціалізованої служби транспорту 71766,91 грн. заборгованості. Стягнуто з Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківське управління начальника робіт" на користь Державного бюджету України 1827,00 грн. судового збору.

23 травня 2014 року на виконання вищевказаного рішення господарським судом Харківської області були видані відповідні накази.

10.09.2014 року державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (ВДВС) була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №44691878. Боржнику надано 7 днів на добровільне виконання рішення.

22.12.2014 року державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції винесена постанова про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження №45898328, яке веде Жовтневий ВДВС.

10.06.2015 року державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції була винесена постанова про арешт коштів боржника.

28.01.2016 року державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції винесена постанова про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження на підставі п. 3.8.8 Інструкції з організації примусового виконання рішень та у зв'язку з наявністю підстав для завершення виконавчого провадження.

29.01.2016 року державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Харківської області від 23.05.2014 року №922/269/14 у зв'язку з його повним виконанням. Також припинена чинність арешту коштів боржника накладеного постановою №44691878 від 10.06.2015 року та скасовані заходи примусового виконання рішення.

За приписами статей 115, 116 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Приписами статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ст. 11 Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 32 Закону, заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Згідно ст. 52 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня з моменту їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Відповідно до 57 Закону арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Отже, за результатами досліджених судом норм законодавства та матеріалів справи суд дійшов висновку, що державним виконавцем правомірно винесено постанову про арешт коштів від 10.06.2015 року, тому підстав для їх скасування немає.

Як роз'яснено у п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківське управління начальника робіт" на дії державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції - відхилити.

Головуючий суддя Суддя Суддя ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4