Ухвала суду № 55931291, 17.02.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1793/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Сватаненко В. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2016 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого Сватаненка В.І.

суддів Артеменка І.А., Суворова В.О.,

за участю секретаря Фабіжевської Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_2» до ОСОБА_3 «Про стягнення заборгованості», за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 4 грудня 2014 року про поновлення строку для предявлення виконавчого листа до виконання, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08.08.2012 року задоволений позов ПАТ «ПУМБ» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором поруки в загальному розмірі 278982,04 дол. США та штрафу за невиконання умов договору у розмірі 504950,29 грн.

25.11.2014 року ПАТ «ПУМБ» звернулись до суду із заявою про поновлення строку для предявлення виконавчого листа до виконання через закінчення строку предявлення виконавчого документу до виконання.

Сторони до суду не зявились, сповіщались належним чином.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04.12.2014 року ПАТ «ПУМБ» поновлено пропущений строк для предявлення виконавчого листа до виконання, виданого на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08.08.2012 року.

29.12.2015 року ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на вказану ухвалу суду, по якій просить скасувати ухвалу районного суду, постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви про поновлення строку для предявлення виконавчого листа до виконання, посилаючись на незаконність ухвали, упередженість районного суду, а також на неповне зясування районним судом обставин по справі та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та доводів заяви в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до положень п.1 ч.2 ст. 307 ЦК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08.08.2012 року задоволено позов «Перший Український ОСОБА_2» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, в повному обсязі.

Відповідач участі під розгляду справи не приймав, однак письмово позовні вимоги визнав повністю.

Судове рішення набрало законної сили 20 серпня 2012 року.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» судове рішення може бути предявлено до виконання протягом року. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення; виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення; інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ним юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

Отже, судове рішення від 8 серпня 2012 року підлягало примусовому виконанню до 20 серпня 2013 року.

У відповідності до ст. 368 України питання, пов'язані із зверненням судового рішення до виконання, вирішує місцевий суд, який розглянув справу.

За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист.

Представник банку, заперечуючи проти доводів апелянта, посилався на те, що безпосередньо перед ухваленням судового рішення від 08.08.2012 року, з відповідачем була досягнута домовленість про продаж предмету іпотеки нерухомого майна. З цією метою відповідач 06.08.2012 року видав на імя представників банку довіреність на право продажу іпотечного майна. Однак, у подальшому, після ухвалення судового рішення, не сприяв можливості реалізації іпотечної квартири протягом тривалого часу, тому представник банку звернувся до суду із заявою про отримання виконавчого листа.

Також, представник банку стверджував, що боржник неодноразово вмовляв банк не отримувати виконавчий лист та не предявляти його до виконання, а вирішити спірні питання в добровільному порядку.

З вказаних причин виконавчий лист був отриманий представником банку тільки 7 лютого 2014 року.

З наведеного вбачається, що строки на подачу виконавчого документу до виконання дійсно сплинули, однак вини чи недбалості позивача, судом першої інстанції не встановлено.

З такими висновками районного суду погоджується і колегія суддів.

Крім того, колегія суддів зазначає, що під час апеляційного розгляду справи сторони пояснили суду, що у 2010 році згідно заяви банку був також вчинений виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на іпотечну квартиру боржника ( ОСОБА_3М.), виконавчий напис нотаріуса був предявлений до виконання, однак виконавче провадження зупинено у звязку з оскарженням ОСОБА_3 цього виконавчого напису нотаріуса.

Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Статтею 371 ЦПК України - стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Отже, з урахуванням наведених, встановлених, фактичних обставин пропущеного банком строку для предявлення виконавчого листа до виконання, колегія суддів доходить до висновку, що у суду першої інстанції були підстави вважати поважними причини, з приводу яких було пропущено строк пред'явлення виконавчого документу до виконання.

Колегія суддів вважає, що оскільки судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 307 ч.2 п.1, 312, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 4 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_4

ОСОБА_5

ОСОБА_6

17.02.2016 року м. Одеса