Рішення № 5593106, 17.09.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.09 Справа № 21/74/08-16/324/08

За позовом товариства обмеженою відповідальністю “Агро Дніпро”, м.Запоріжжя

до відповідача-1 приватного підприємства “Агротон”, м.Запоріжжя

до відповідача-2 відкритого акціонерного товариства Банк “БІГ Енергія” в особі Запорізької територіальної філії відкритого акціонерного товариства Банк “БІГ Енергія”, м.Запоріжжя

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 приватного підприємця ОСОБА_1, с.Скельки Василівського району Запорізької області

про визнання додаткової угоди до договору фінансового лізингу недійсною, про визнання договору факторингу валютних цінностей недійсним, про застосування правових наслідків недійсності правочину

Суддя Ніколаєнко Р.А.

Представники сторін:

від позивача - Дробишевський О.А. (дов.б/н від 03.04.2009)

від відповідача 1 - не зявився

від відповідача 2 - Панченко О.О. (дов.б/н від 24.06.2009)

від третьої особи не зявився

ВСТАНОВЛЕНО:

Розпорядженням голови господарського суду Запорізької області від 29.10.2008 № 1643 справу № 21/74/08 за позовом ТОВ “Агро Дніпро” до відповідача-1 - ПП “Агротон” та відповідача-2 ВАТ Банк “БІГ Енергія” в особі ЗТФ ВАТ Банк “БІГ Енергія”, за участю третьої особи на стороні позивача-1 без самостійних вимог на предмет спору ПП ОСОБА_1 передано на розгляд судді Ніколаєнку Р.А.

Ухвалою від 04.11.2009 справу прийнято до розгляду з присвоєнням справі № 21/74/08-16/324/08 та призначенням судового засідання на 18.11.2009. Засідання в цей день не відбулося в звязку з направленням справи до Вищого господарського суду України у звязку з поданням касаційної скарги. Після повернення справи засідання призначене на 21.07.2009. Ухвалою від 21.07.2009 провадження у справі було зупинено до закінчення перегляду Запорізьким апеляційним господарським судом рішення господарського суду Запорізької області від 14.04.2009 у справі № 16/49д/09 за позовом ТОВ “Агро Дніпро” до відповідача-1 -ПП ОСОБА_1, відповідача-2 ПП “Агротон”, третя особа на стороні відповідачів без самостійних вимог на предмет спору - ВАТ Банк “БІГ Енергія” в особі Запорізької ТФ ВАТ Банк “БІГ Енергія” про визнання договору купівлі-продажу № 01/06 від 07.02.2006 недійсним. В звязку із закінченням апеляційного розгляду справи № 16/49д/09 провадження у даній справі ухвалою від 31.08.2009 було поновлено та на 10.09.2009 призначено засідання суду. Ухвалою від 10.09.2009 розгляд справи відкладався до 17.09.2009. В засіданні 17.09.2009 за згодою позивача та відповідача-2 оголошено вступну та резолютивні частини рішення.

ТОВ “Агро Дніпро” заявлено позов про визнання недійсною додаткової угоди від 29.01.2006 № 3 до договору фінансового лізингу від 21.01.2005 № 0120, укладену між ТОВ “Агро Дніпро” та ПП “Агротон”, про визнання недійсним договору факторингу валютних цінностей від 08.02.2006 № 05/FLT-14-02-06, укладеного між ПП “Агротон” та ВАТ Банк “БІГ Енергія” в особі Запорізької територіальної філії ВАТ Банк “БІГ Енергія”, а також про застосування правових наслідків правочину, а саме реституції.

Позивач підтримав позов, заснований ним на положеннях ст.ст. 203, 215, 216 Цивільного кодексу України. На обґрунтування вимог пояснив, що 21.01.2005 між ТОВ “Агро Дніпро” та ПП “Агротон” було укладено договір фінансового лізингу № А 0120, а 29.01.2006 додаткову угоду № 3 до нього, яка оспорюється. За цією угодою суму договору лізингу було збільшено на 2199611,80 грн. Проте, у колишнього генерального директора позивача ОСОБА_1 були відсутні повноваження на укладання та підписання такої угоди, оскільки діючий на момент укладення угоди Статут позивача передбачав наявність відповідного рішення зборів учасників позивача, яким надавалось погодження генеральному директору товариства на ведення переговорів та укладання цивільно-правових угод від імені позивача, у розмірі що перевищував 100000 грн. Таке рішення загальними зборами учасників позивача не приймалось і взагалі, таке питання ніколи не ставилось в порядок денний зборів учасників ТОВ “Агро Дніпро”. Крім того, позивач зазначив, що за оспорюваною угодою відповідач-1 передав сільськогосподарську техніку - комбайн КЕЙС AF-2188, 1995 р.в., заводський НОМЕР_7, двигун № НОМЕР_1, трактор К-701, 1986 р.в., заводський НОМЕР_8, двигун б/н, трактор МТЗ-82.1, 2001 р.в., заводський № НОМЕР_9, двигун № НОМЕР_2, трактор МТЗ-82.1, 2001 р.в., заводський НОМЕР_10, двигун № НОМЕР_3, трактор МТЗ-82.1, 2001 р.в., заводський НОМЕР_11, двигун № НОМЕР_4, трактор МТЗ-82.1, 2001 р.в., заводський НОМЕР_12, двигун № НОМЕР_5, жатки кукурудзяні КЕЙС 7,2 3 шт., культиватори КРН-5,6 - 6 шт., яка ні на момент укладення, ні після того відповідачу-1 не належала, що підтверджується рішеннями господарського суду Запорізької області від 26.12.2008 у справі № 16/346/д/08 та від 14.04.2009 у справі № 16/49д/09. Укладення оспорюваної додаткової угоди № 3 до договору фінансового лізингу стало можливим лише після укладення між третьою особою та відповідачем договору купівлі-продажу № 01/06 від 07.02.2006, обєктом якого є та ж сама техніка, що й обєкт додаткової угоди № 3, але цей договір купівлі-продажу визнано недійсним за рішенням суду.

На обґрунтування визнання недійсним договору факторингу від 08.02.2006 № 05/FLT-14-02-06, укладеного відповідачами, позивач зазначив, що додатковою угодою № 3, як і ще двома додатковими угодами № 1 та № 2 до договору фінансового лізингу № А0120 від 21.01.2005 внесені суттєві зміни до самого договору фінансового лізингу і вони є його невідємними частинами, однак ці три додаткові угоди не були і не є окремими правочинами. Безпосередньо на підставі договору фінансового лізингу між відповідачем-1 та відповідачем-2 був укладений договір факторингу валютних цінностей № 05/FLT-02-04-05 від 04.04.2005. Незважаючи на це, в подальшому, при укладенні додаткових угод № 1, № 2 та № 3 до договору фінансового лізингу, між відповідачем-1 та відповідачем-2 з незрозумілих підстав кожний раз укладався окремий, новий договір факторингу валютних цінностей, як окремий, самостійний правочин. Таким чином, позивач вважає, що відповідач-2 не мав законних підстав укладати спірний договір факторингу, оскільки в силу ст. 1077 ЦК України на підставі Договору фінансового лізингу вже був укладений відповідний договір факторингу валютних цінностей № 05/FLT-02-04-05 від 04.04.2005. Тобто, за договором факторингу валютних цінностей № 05/FLT-02-04-05 від 04.04.2005 Відповідач-2 вже отримав право грошової вимоги до позивача на підставі договору фінансового лізингу і ще раз таке право відповідач-2 на підставі того ж самого договору фінансового лізингу не міг отримати на законних підставах, оскільки ст. 1077 ЦК України не передбачає багаторазову передачу грошових коштів у розпорядження за плату на підставі одного й того ж права вимоги до боржника.

Обґрунтовуючи вимогу щодо застосування реституції позивач зазначає, що 23.07.2007 рішенням господарського суду у справі № 6/251/07 з ТОВ “Агро Дніпро” на користь ВАТ Банк “БІГ Енергія” в особі ЗТФ стягнута сума в розмірі 527863,89 грн., в тому числі по оспорюваній додатковій угоді № 3 199151,92 грн. Ця сума була сплачена ТОВ “Агро Дніпро” на користь Банку в повному обсязі. В разі визнання недійсними додаткової угоди № 3 та договору факторингу, Банк зобовязаний повернути ТОВ “Агро Дніпро” одержану по додатковій угоді № 3 та договору факторингу суму в розмірі 199151,92 грн., інші одержані кошти. Також ПП “Агротон” зобовязаний повернути ТОВ “Агро Дніпро” все одержане за додатковою угодою № 3.

Позивач просить позов задовольнити.

Відповідач-1 відзив на позов суду не представив. Уповноважений представник відповідача-1 в призначені у справі № 21/74/08-16/324/08 судові засідання не зявлявся. Про місце та час розгляду справи відповідач-1 повідомлявся належним чином.

Відповідач-2 проти позову заперечив. Зазначив, що підставою визнання спірної додаткової угоди № 3 недійсною не може бути те, що предмети лізингу не належали на момент укладенні угоди лізингодавцю ПП “Агротон”, оскільки факт належності лізингодавцю техніки не є обовязковою умовою при укладення договору лізингу. Такі права власності він може отримати у майбутньому на замовлення лізингоодержувача, що мало місце в даному випадку. Стверджує, що на момент передачі техніки за додатковою угодою № 3 вона належала ПП “Агротон” на праві власності на підставі правочину купівлі-продажу. Відповідач зауважив, що ТОВ “Агро Дніпро” користувалося технікою, перераховувало лізингові платежі. Суму платежів в розмірі 199151,92 грн. за додатковою угодою № 3 стягнуто за рішенням господарського суду від 03.08.2007 у справі № 6/251/07 і сплачено ТОВ “Агро Дніпро” в повному обсязі, в тому числі і добровільно.

На заперечення вимоги щодо визнання недійсним договору факторингу відповідач-2 зазначив, що при укладенні цього договору права ТОВ “Агро Дніпро”, як лізингоодержувача за договором фінансового лізингу, жодним чином не порушено. Фактично укладенням договору факторингу для позивача було замінено одержувача коштів (з ПП “Агротон” на ВАТ Банк “БІГ Енергія”). На інші права та обовязки ТОВ “Агро Дніпро” умови договору факторингу ніяким чином не вплинули. Також відповідач-2 вказав на те, що згідно зі ст.1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження, тобто законодавством передбачено дійсність договору факторингу навіть при його укладенні без дозволу боржника. Відповідач-2 стверджує, що договір факторингу повністю відповідає вимогам закону до укладення договорів, у тому числі і ч.ч.2, 5 ст.203 ЦК України, на які посилається позивач.

Відповідач-2 просить в позові відмовити.

Третьою особою пояснень щодо заявлено позову не представлено, в засідання суду третя особа чи уповноважений представник не зявилися.

Арбітражний керуючий Хіміченко В.А., яка виконує функції ліквідатора у справі про банкрутство ПП ОСОБА_1 на підставі постанови господарського суду Запорізької області від 03.02.2009 у справі № 16/261/08, з правомірністю заявленого позову погодилась, про що надала суду відзив на позов. Зазначила, що на даний час прокуратурою Жовтневого району м.Запоріжжя розслідується кримінальна справа № 1908022-пр за обвинуваченням ОСОБА_1 по ч.2 ст.366 та ч.2 ст.364 КК України у скоєні службових злочинів, повязаних з веденням фінансово-господарської діяльності, в тому числі з укладенням договорів купівлі-продажу від 06.02.2006 № 2 та від 07.02.2006 № 01/06. Вказані договори визнані недійсними за судовими рішеннями. Саме на підставі договору купівлі-продажу від 07.02.2006 № 01/06 відповідач-1 отримав певну техніку, яку потім передав у лізинг позивачу за спірною додатковою угодою № 3. Визнання недійсним договору купівлі-продажу від 07.02.2006 № 01/06 надає підстави для визнання недійсною додаткової угоди № 3, оскільки відповідно до ст.806 ЦК України саме власник майна може надавати майно у лізинг. Оспорюваний договір факторингу ліквідатор вважає похідним від додаткової угоди № 3 та таким, що не може діяти самостійно від цієї додаткової угоди. Тому в разі недійсності додаткової угоди № 3 має бути визнаний недійсним і договір факторингу.

Поданим клопотанням ліквідатор третьої особи просить розглянути позов без її участі.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за відсутністю відзиву відповідача, за наявними у справі матеріалами, які є достатніми для вирішення спору.

Встановлено, що 21.01.2005 між ПП “Агротон”, як лізингодавцем та ТОВ “Агро Дніпро” лізингоодержувачем укладено договір № А 0120 фінансового лізингу, за яким лізингодавець зобовязався придбати у постачальника та передати у лізинг лізингоодержувачу у користування та володіння на умовах платності рухоме майно, перелік та характеристики якого зазначені в специфікаціях.

В подальшому позивачем та відповідачем-1 укладалися додаткові угоди № 1 від 26.04.2005, № 2 від 18.06.2005, № 3 від 29.01.2006.

Додаткова угода № 3 від 29.01.2006 до договору фінансового лізингу № 0120 від 21.01.2005 (далі додаткова угода № 3) оспорюється позивачем.

Оригінал договору фінансового лізингу № А 0120 від 21.01.2005, оспорювану додаткову угоду № 3 позивач не надав.

При розгляді справи було зясовано, що в провадженні прокуратури Жовтневого району м.Запоріжжя знаходиться кримінальна справа, порушена відносно ОСОБА_1 за ст.364 ч.2 , ст.366 ч.2 КК України, в матеріалах якої міститься оригінал договору фінансового лізингу та додаткової угоди до нього.

В звязку з такими обставинами господарським судом від прокуратури Жовтневого району витребувані відповідні документи.

Прокуратурою Жовтневого району м.Запоріжжя суду направлені завірені нею копії фінансового лізингу № А 0120 від 21.01.2005, додаткової угоди № 3 до нього, специфікації та акту прийому-передачі до додаткової угоди № 3, оригінали яких містяться в матеріалах кримінальної справи № 190822пр.

Згідно з додатковою угодою № 3 збільшується сума договору фінансового лізингу та визначається техніка, яка додатково передається в лізинг.

Згідно із специфікацією до додаткової угоди № 3 та акту прийому-передачі № 0120/03 від 08.02.2006 за додатковою угодою № 3 позивач отримав в лізинг наступне майно: комбайн КЕЙС AF-2188, 1995 р.в., заводський НОМЕР_7, двигун № НОМЕР_1, трактор К-701, 1986 р.в., заводський НОМЕР_8, двигун б/н, трактор МТЗ-82.1, 2001 р.в., заводський № НОМЕР_9, двигун № НОМЕР_2, трактор МТЗ-82.1, 2001 р.в., заводський НОМЕР_10, двигун № НОМЕР_3, трактор МТЗ-82.1, 2001 р.в., заводський НОМЕР_11, двигун № НОМЕР_4, трактор МТЗ-82.1, 2001 р.в., заводський НОМЕР_12, двигун № НОМЕР_5, жатки кукурудзяні КЕЙС 7,2 3 шт., культиватори КРН-5,6 - 6 шт.

За день до підписання акту прийому-передачі від 08.02.2006 за додатковою угодою №3 07.02.2006 ПП “Агротон” було укладено договір № 01/06 купівлі-продажу з ПП ОСОБА_1, за яким ПП ОСОБА_1 зобовязався продати, а ПП “Агротон” прийняти та оплатити техніку, яка за оспорюваною додатковою угодою № 3 мала бути передана ТОВ “Агро Дніпро” в лізинг.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.04.2009 у справі № 16/49д/09 за позовом ТОВ “Агро Дніпро” до відповідача-1 - ПП ОСОБА_1, до відповідача-2 ПП “Агротон”, третя особа на стороні відповідачів без самостійних вимог на предмет спору - ВАТ Банк “БІГ Енергія” в особі ЗТФ ВАТ Банк “БІГ Енергія”, яке підтримане постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 11.08.2009 та набрало законної сили, договір купівлі-продажу № 01/06 від 07.02.2006 між ПП ОСОБА_1 та ПП “Агротон” купівлі-продажу сільськогосподарської техніки: комбайну КЕЙС АF-2188, 1995 р.в., заводський № JJCO186725, двигун № НОМЕР_1, трактору К-701, 1986 р.в., заводський НОМЕР_8, двигун б/н, трактору МТЗ-82.1, 2001 р.в., заводський № НОМЕР_9, двигун № НОМЕР_2, трактору МТЗ-82.1, 2001 р.в., заводський НОМЕР_10, двигун № НОМЕР_6, трактору МТЗ-82.1, 2001 р.в., заводський НОМЕР_11, двигун № НОМЕР_4, трактору МТЗ-82.1, 2001 р.в., заводський НОМЕР_12, двигун № НОМЕР_5, жаток кукурудзяних КЕЙС 7,2 3 шт., культиваторів KPH-5.6 6 шт. визнано недійсним.

Предметом судового розгляду був також договір купівлі-продажу № 2 від 06.02.2006 між ТОВ “Агро Дніпро” (продавцем) та ПП ОСОБА_1 (покупцем), обєктом купівлі-продажу була та ж сама техніка, та який був укладений за день до вищевказаного договору купівлі-продажу № 01/06 від 07.02.2006.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.12.2008 у справі № 16/346д/08 за позовом ТОВ “Агро Дніпро” до ПП ОСОБА_1, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору ПП “Агротон”, підтриманим постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 25.02.2009 та набравшим законної сили, зазначений договір купівлі-продажу № 2 від 06.02.2006 визнано недійсним.

Відповідно до ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

За приписами ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобовязується передати другій стороні (лізингоодержувачу) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов.

Слід визнати, що згідно з умовами додаткової угоди № 3 ПП “Агротон” передало в лізинг позивачу техніку, неправомірність набуття якої лізингодавцем встановлена судом і угоди з купівлі-продажу якої визнані судом недійсними.

Окрім того, додаткова угода № 3 суперечить Статуту ТОВ “Агро Дніпро”, яким встановлені обмеження щодо можливості укладення угод, сума яких перевищує 100000,00 грн.

Так, п.10.15 Статуту ТОВ “Агро Дніпро” в редакції, що діяла на момент укладення оспорюваної угоди, встановлений перелік питань, рішень дирекції, які потребують затвердження зборами учасників. До цих питань відноситься, між іншим, укладання будь-яких цивільно-правових угод та здійснення дій товариством, сума яких перевищує 100000,00 грн. та затвердження умов цих цивільно-правових угод товариства (причому укладання таких угод можливе лише після затвердження зборами учасників їх умов).

Вартість техніки, зазначена в специфікації до додаткової угоди № 3, дорівнює 1605148,8 грн., проте відповідне затвердження укладання цієї угоди згідно із Статутом зборами учасників відсутнє.

Згідно з положеннями ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч.3 ст.251 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна з сторін або інша заінтересована сторона заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнано судом недійсним.

За таких вищенаведених обставин додаткову угоду № 3 до договору фінансового лізингу № А 0120 слід визнати недійсною в силу ст.ст.203, 215 ЦК України, як такий що суперечить ст.328, 806 ЦК України. Позов в цій частині задовольнити.

08.02.2006 між ВАТ Банк “БІГ Енергія” в особі ЗТФ ВАТ Банк “БІГ Енергія” (далі Банк) та ПП “Агротон” був укладений договір № 05/FLT-02-06 факторингу валютних цінностей (далі договір факторингу), за умовами якого банк фактор передає в розпорядження ПП “Агротон” клієнта грошові кошти, а клієнт відступає фактору право грошової вимоги за сплати лізингових платежів, що виникло з додаткової угоди № 3 до договору фінансового лізингу № А 0120 від 21.01.2005, укладеного клієнтом з ТОВ “Агро Дніпро”.

В п. 1.2.2 договору факторингу визначений предмет лізингу, яким є техніка, вказана у специфікації до додаткової угоди № 3 та в акті прийому-передачі № А 0120/03/03 від 08.02.2006, за яким техніка передавалася згідно із додатковою угодою № 3 та специфікацією до неї.

Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобовязується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобовязується відступити факторові своє право вимоги до третьої особи.

За ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому.

За приписами ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Таким чином, закон встановлює обовязковість дійсності права вимоги клієнта.

За договором факторингу ПП “Агротон” передав Банку право вимоги до ТОВ “Агро Дніпро”, що виникло з додаткової угоди № 3 до договору лізингу № А 0120 від 01.01.2005, яку визнано недійною за рішенням суду.

Як зазначалося, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Згідно зі ст.236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Таким чином, ПП “Агротон” відступив Банку вимогу, права на яку не набув, що суперечить положенням наведених вище правових норм.

Згідно з положеннями ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч.3 ст.251 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але заінтересована сторона заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнано судом недійсним.

Судом зауважується, що позивач є заінтересованою особою щодо правовідносин, які виникли з договору факторингу, оскільки з його укладення потягло виникнення правовідносин з Банком та зобовязань перед ним.

За таких обставин, договір № 05/FLT-02-06 факторингу валютних цінностей між Банком та ПП “Агротон” слід визнати недійсним. Позов в цій частині задовольнити.

В частині застосування наслідків недійсності правочину реституції позов задоволенню не підлягає.

Що стосується додаткової угоди № 3, то при вирішенні справ № 16/346д/08 та 16/49д/09, про які наводилося вище, встановлено, що фактично техніка, що є предметом лізингу за цією угодою, знаходиться у користуванні ТОВ “Агро Дніпро”, що не заперечується позивачем, а права вимоги зі сплати лізингових платежів за угодою лізингодавцем відступлено. Крім того, погашення платежів здійснювалася за рішенням господарського суду Запорізької області від 03.08.2007 у справі № 6/251/07, що набрало законної сили.

Що стосується договору факторингу, то в цьому випадку позивач не може вимагати повернення сторін цього договору у первісний стан, оскільки стороною договору не являється, на користь позивача реституція за цим договором не відбувається.

Позивач не позбавлений права звернутися за захистом порушених недійсністю угод прав та інтересів у встановленому порядку.

Заперечення відповідача-2 спростовуються матеріалами та встановленими обставинами справи.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі (170,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на відповідача-1.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Додаткову угоду № 3 від 29.01.2006 до договору фінансового лізингу № А 0120 від 21.01.2005 між ТОВ “Агро Дніпро” та ПП “Агротон” визнати недійсною.

Договір факторингу валютних цінностей № 05/FLT-02-06 від 08.02.2006 між ВАТ Банк “БІГ Енергія” в особі Запорізької територіальної філії ВАТ Банк “БІГ Енергія” та ПП “Агротон” визнати недійсним.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з приватного підприємства “Агротон” (Запоріжжя, вул.Івана Богуна, 117, код ЄДРПОУ 31476606) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Дніпро” (с.Дніпровка Камянсько-Дніпровського району Запорізької області, вул.Кірова, 273-а, код ЄДРПОУ 30837720) 288 грн. 00 коп. судових витрат. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Р.Ніколаєнко

Рішення оформлене та підписане 18.09.2009.