Ухвала суду № 55929246, 19.02.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

19 лютого 2016 року справа №826/17003/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кузьменка В.А., суддів Арсірія Р.О., Огурцова О.П., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні клопотання Міністерства оборони України про залишення адміністративного позову без розгляду та заяву ОСОБА_1 про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1доМіністерства оборони Українитреті особи1. Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області 2. Пенсійний фонд України 3. Полтавський обласний військовий комісаріатпровизнання протиправною бездіяльності, зобовязання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (далі по тексту - відповідач), в якому просить: 1) зобов'язати відповідача визначити позивачу аналогічну (відповідну) посаду його посаді, яка відсутня в постанові Кабінету Міністрів України №1294 - старший інспектор-льотчик відділу бойової підготовки управління бойової підготовки авіаційного корпусу; 2) зобов'язати відповідача надати до Пенсійного фонду України всі необхідні документи для перерахунку пенсії за аналогічною (відповідною) посадою; 3) визнати бездіяльність відповідача щодо не визначення позивачу аналогічної (відповідної) посади, замість його посади відсутньої в постанові в постанові Кабінету Міністрів України №1294 протиправними.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 серпня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/17003/15 та призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2015 року залучено до участі в адміністративній справі Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області, Пенсійний фонд України та Полтавський обласний військовий комісаріат в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2015 року закінчено підготовче провадження та призначити справу №826/17003/15 до судового розгляду.

В судовому засіданні 09 грудня 2015 року представники відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив, позивач та представники третіх осіб до суду не прибули.

05 листопада 2015 року відповідачем подано до суду клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду.

Клопотання мотивоване тим, що про посаду, з якої визначається посадовий оклад позивачу та яку позивач вважає як таку, що не відповідає вимогам закону про пенсію, позивачу стало відомо 19 червня 2008 року з протоколу за пенсійною справою ФП-70653.

Як наслідок, відповідач вважає, що перебіг процесуальних строків звернення до суду для позивача почався з 19 червня 2008 року, коли позивачу стало відомо з якої посади йому визначається посадовий оклад.

18 вересня 2015 року позивач подав до суду заяву, якою просив визнати причини пропуску звернення до суду поважними.

Розглянувши у письмовому провадженні заявлені клопотання та заяву, дослідивши матеріали справи та норми чинного законодавства, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів встановлено шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особня дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як встановлює частина перша статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Позивач стверджує, що відповідач від дати набрання сили Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 до теперішнього часу не визначив посаду відповідну посаді, з якої позивач звільнився в запас.

Як наслідок, позивач вважає, що порушення його прав є триваючим.

Окрім того, позивач зазначає, що він є людиною похилого віку (ІНФОРМАЦІЯ_1), постійно хворіє, не володіє нормами адміністративного судочинства.

Матеріали справи підтверджують, що 19 червня 2008 року при встановленні розміру посадового окладу для розрахунку пенсії позивача відповідачем використано дані по посаді "старший офіцер учбового центру" та встановлено посадовий оклад для розрахунку пенсії 1200,00 грн.

Відповідач стверджує, що саме з дати протоколу від 19 червня 2008 року позивач дізнався про невірне визначення його посади, тому саме з 19 червня 2008 року має починатися перебіг процесуальних строків.

Проте, до суду не надано доказів того, що саме 19 червня 2008 року позивач дізнався про вищезазначений протокол. Жодні відмітки про дату отримання позивачем протоколу від 19 червня 2008 року на копії протоколу відсутні.

Позивач стверджує, що після того, як він дізнався про набрання сили Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294, яка є підставою для визначення відповідної посади, він почав звертатися до відповідача та його структурних підрозділів з вимогою правильно визначити йому посаду при нарахування пенсії за аналогічною посадою зі штату відповідача.

Однак, протягом декількох років відповідач постійно відмовляв позивачеві або повідомляв про направлення запитів до Міністерства оборони Російської федерації.

Матеріали справи підтверджують, що листом від 13 вересня 2012 року №248/3/6/5689/1770 Департамент фінансів Міністерства оборони України повідомив позивача про те, що з метою перевірки правильності встановлення посадового окладу для перерахунку пенсії позивач направлено запит до Департаменту соціальних гарантій Міністерства оборони Російської Федерації.

Тим самим, відповідач не заперечив проти перерахунку пенсії позивача, проте вказав на необхідність додаткової перевірки.

Аналогічна відповідь містилася у листі від 07 квітня 2014 року №248/3/6/5689/512.

Отже, листи відповідача довгий час не давали позивачу змогу отримати позитивний або негативний висновок на його заяви та не давали змоги ставити питання про бездіяльність відповідача.

28 лютого 2014 року позивач подав скаргу відповідачу, якою просив зобов'язати Департамент фінансів Міністерства оборони України виконати умови Постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294.

На скаргу позивача від 28 лютого 2014 року відповідач відповіді у строки передбачені Законом України "Про звернення громадян" не надав, що стало підставою для ініціювання питання про бездіяльність відповідача.

Окрім того, лише 21 серпня 2015 року листом №10/1979 Полтавський обласний військовий комісаріат остаточно відмовив позивачу у перерахунку пенсії, посилаючись на те, що підстав для збільшення посадового окладу та/або застосування порівняння посад не вбачається.

Доказів, які б спростовували вищезазначені доводи позивача відповідачем до суду не надано.

Окружний адміністративний суд міста Києва також звертає увагу, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_1, що свідчить про досить похилий вік позивача та неможливість повноцінного розуміння процесуальних законів стосовно строків позовної давності.

Довідка від 09 жовтня 2015 року №32 підтверджує також наявність у позивача значних проблем зі здоров'ям, що не дає йому змогу оперативно реагувати на листи відповідача.

Частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси; ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Згідно частини першої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Виходячи із завдань та основоположних принципів адміністративного судочинства, з урахуванням того, що порушення прав позивача триває по сьогоднішній день, беручи до уваги похилий вік та стан здоров'я позивача, які не дають йому можливості повноцінно реагувати на листи відповідача та оцінювати положення процесуального законодавства, суд приходить до висновку про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 99, 100, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання Міністерства оборони України про залишення адміністративного позову без розгляду відмовити.

2. Заяву ОСОБА_1 про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними задовольнити.

3. Визнати поважними причини пропуску звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобовязання вчинити дії.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.А. Кузьменко

Судді Р.О. Арсірій

О.П. Огурцов