Постанова № 55928914, 08.02.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 лютого 2016 року письмове провадження № 826/12772/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Арсірія Р.О., суддів Кузьменка В.А., Огурцова О.П. вирішив адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Маріуполь-Авто»

до Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті

про визнання протиправними та скасування рішення,

Приватне акціонерне товариство «Маріуполь-Авто» (далі - позивач, ПАТ «Маріуполь-Авто») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті (далі - відповідач), у якій просить суд:

- скасувати рішення конкурсного комітету Укртрансінспекції в частині об'єктів конкурсу:

№ 16 «Харків - Бердянськ» рейс 167/168.

№ 21 «Одеса - Маріуполь» рейс 233/234.

- зобов'язати Укртрансінспекцію висунути на повторний конкурс об'єкти маршрутів стосовно ПРАТ «МАРІУПОЛЬ - АВТО»:

№ 16 «Харків - Бердянськ» рейс 167/168.

№ 21 «Одеса - Маріуполь» рейс 233/234.

Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржуваним рішенням конкурсного комітету Укртрансінспекції від 17.06.2015р. участь у конкурсі ПРАТ «МАРІУПОЛЬ-АВТО» була знята (не допущена) «у зв'язку з поданням недостовірної інформації» у поданій Анкеті на конкурс, а саме:

- у розділі 1 .Характеристика перевізника-претендента п.1 для міжміських перевезень (категорія МЗ, клас В, III) - ПРАТ «МАРІУПОЛЬ-АВТО» були внесені автобуси марки «Богдан» модель А0921, які на думку конкурсного комітету належать до категорії МЗ клас В, II.

З такою думкою конкурсного комітету позивач не погоджується з огляду на те, що викладена «нібито недостовірна інформація в Анкеті», подавалася неодноразово ПРАТ «МАРІУПОЛЬ-АВТО» в конкурсний комітет Укртрансінспекції протягом 2014-2015 років, і була «правдивою» і по ній приймалося законне рішення, про що свідчить наявність Дозволів, виданих Укртрансінспекцією.

Так, 27.05.2015р. на засіданні конкурсного комітету розглядалася Анкета ПРАТ МАРІУПОЛЬ-АВТО», аналогічно заповнена, як і на 17.06.2015р. За результатами лічильної комісії підприємству нараховані 27 балів і претензій до заповнень або про надання недостовірної інформації в Анкеті 27.05.2015р. з боку членів конкурсної комісії - не було. Підприємство зайняло 2 місце в конкурсі.

Також вказано, що ПРАТ «МАРІУПОЛЬ-АВТО» придбало автобуси марки Богдан 0921 (малий туристичний) ще в 2005 році, тому в сертифікаті, виданому заводом-виробником немає даних про комфортність даної моделі автобуса.

Тільки з 2007 року випуску завод-виробник у сертифікатах автобусів Богдан почав вказувати клас комфортності - клас III, тобто один і той же автобус має як клас II, так і клас III.

Представник Позивача в судовому засіданні 11.11.2015 року підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

В судові засідання представник відповідача не з'явився, через канцелярію суду подав письмові заперечення проти позову, в яких вважає прийняте рішення законним і обґрунтованим. Просив у задоволенні вимог відмовити у повному обсязі.

Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті (надалі - Укртрансінпекція) відповідно до положень Указу Президента України від 06.04.2011 № 387/2001 та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2014 № 299 є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері безпеки транспорту.

В силу вимог статті 7 Закону України «Про автомобільний транспорт» на Укртрансінспекцію покладено забезпечення організації пасажирських перевезень, зокрема, на міжміських і приміських автобусних маршрутах загального користування, що виходять за межі території області (міжобласні маршрути).

Відповідно до пункту 4 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою КМУ від 03.12.2008 № 1081, Укртрансінспекція є організатором на міжміському і приміському автобусному маршруті загального користування, які виходять за межі території області (міжобласний маршрут).

Організатором конкурсу на офіційному сайті Укртрансінпекції розміщено оголошення про проведення конкурсу 17 червня 2015 року, в якому визначено перелік об'єктів конкурсу та умови проведення конкурсу.

17 червня 2015 року відбувся конкурс з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласний маршрут), об'єктами якого були, зокрема, міжобласні маршрути № 167/168 Харків-Бердянськ (об'єкт конкурсу № 16) та № 233/234 Одеса-Маріуполь (об'єкт конкурсу № 21).

Хід та результати конкурсу зафіксовано у протоколі засідання конкурсного комітету № 42 від 17.06.2015.

Із відомостей протоколу суд вбачає, що претендентами на право здійснення перевезень на маршруті № 167/168 були: ФОП ОСОБА_2 (самостійно), ФОП ОСОБА_3 (на паритеті), ТОВ «Маріупольське АТП 11402» (на паритеті), ФОП ОСОБА_4 (самостійно), ПрАТ «Маріуполь - Авто» (самостійно).

Рішенням конкурсного комітету на початку засідання, викладеним у пункті 17 протоколу, ПрАТ «Маріуполь - Авто» не допущено до участі у конкурсі на вказаному об'єкті на підставі підпункту 1 пункту 12 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою КМУ від 03.12.2008 № 1081.

Вказано, що конкурсний комітет проінформовано, що у анкеті до заяви про участь у конкурсі перевізником - претендентом ПрАТ «Маріуполь - Авто» в анкеті до заяви на участь у конкурсі по позиції «Сумарна пасажиромісткість автобусів (не нижче ЄВРО-2) які є власністю, співвласністю перевізника або взяті у лізинг: для міжміських перевезень (категорія МЗ класу В, III)» зазначено транспортний засіб БОГДАН А0921, що є II класу та транспортний засіб SETRA 215 HD - 1987 року випуску.

Таким чином, конкурсний комітет дійшов висновку, що ПрАТ «Маріуполь - Авто», подав до участі у конкурсі документи, що містять недостовірну інформацію.

Згідно протоколу Рішенням конкурсного комітету по 16 об'єкту (рейс № 167/168) визначено переможцем конкурсу ТОВ «Маріупольське АТП 11402» та ФОП ОСОБА_3 на паритетне виконання рейсів 167/168 маршруту ХАРКІВ - БЕРДЯНСЬК. Визнано таким, що зайняв друге місце ФОП ОСОБА_2

Претендентами на право здійснення перевезень на маршруті № 233/234 були: ФОП ОСОБА_2 (на паритеті), ТОВ «Турист» (самостійно/паритет), ПП «Фаворіт» (на паритеті), ПрАТ «Маріуполь - Авто» (на паритеті).

Рішенням конкурсного комітету на початку засідання, викладеним у пункті 21 протоколу, ПрАТ «Маріуполь - Авто» не допущено до участі у конкурсі на вказаному об'єкті.

Вказано, що конкурсний комітет проінформовано, що у анкеті до заяви про участь у конкурсі перевізником-претендентом ПрАТ «Маріуполь - Авто» в анкеті до заяви на участь у конкурсі по позиції «Сумарна пасажиромісткість автобусів не нижче ЄВРО-2) які є власністю, співвласністю перевізника або взяті у лізинг: для міжміських перевезень (категорія МЗ класу В, III)» зазначено транспортний засіб БОГДАН А0921, що є II класу та транспортний засіб SETRA 215 HD - 1987 року випуску.

Конкурсний комітет дійшов висновку, що ПрАТ «Маріуполь - Авто», подав до участі у конкурсі документи, що містять недостовірну інформацію.

Рішенням конкурсного комітету по 21 об'єкту (рейс № 233/234) визначено переможцем конкурсу ТОВ «Турист» (47 балів) на самостійне виконання рейсів 233/234 маршруту ОДЕСА - МАРІУПОЛЬ. Визнано таким, що зайняв друге місце ФОП ОСОБА_2 (10 балів) на паритетне виконання.

Позивач не погодився із рішеннями конкурсного комітету від 17 червня 2015 року, викладеними у протоколі № 42 від 17.06.2015, в частині недопущення його до участі у конкурсі на маршрутах № 167/168, 233/234 у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі Закон N 2344-III) визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах.

Організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Порядок проведення конкурсів визначає Кабінет Міністрів України (частини перша та дванадцята статті 44 Закону N 2344-III).

На виконання вимог частини дванадцятої статті 44 вказаного Закону Кабінет Міністрів України постановою від 3 грудня 2008 року N 1081 затвердив Порядок, який визначає процедуру підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування (далі - конкурс) і є обов'язковим для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами (організаціями), залученими на договірних умовах для організації забезпечення проведення конкурсів, конкурсними комітетами та автомобільними перевізниками.

Згідно із пунктом 10 Порядку організатор затверджує умови конкурсу, в тому числі обов'язкові, відповідно до статті 44 Закону N 2344-III. Крім обов'язкових організатор може затверджувати додаткові умови конкурсу.

Статтею 45 Закону N 2344-III визначено вимоги до автомобільних перевізників, які допускаються до участі в конкурсі. Зокрема, у конкурсі можуть брати участь автомобільні перевізники, які мають ліцензію на той вид послуг, що виносять на конкурс, на законних підставах використовують у достатній кількості сертифіковані автобуси відповідного класу, відповідають вимогам, викладеним у статті 34 цього Закону.

При цьому до участі в конкурсі не допускаються автомобільні перевізники, які: визнані банкрутами або щодо яких порушено справу про банкрутство чи ліквідацію як суб'єкта господарювання; подали до участі в конкурсі документи, що містять недостовірну інформацію; не відповідають вимогам статті 34 цього Закону; передбачають використовувати на маршрутах автобуси, переобладнані з вантажних транспортних засобів.

До того ж, змістом пункту 12 Порядку розширено перелік умов, коли Конкурсний комітет приймає рішення про недопущення до участі в конкурсі автомобільного перевізника. А саме, коли автомобільний перевізник: подав до участі в конкурсі неналежним чином оформлені документи чи не в повному обсязі, а також такі, що містять недостовірну інформацію; визнаний банкрутом або щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство (за винятком того, стосовно якого проводиться процедура санації), або який перебуває у стадії ліквідації; не відповідає вимогам статті 34 Закону N 2344-III та ін.

Тобто, законодавець чітко визначив умови недопущення автомобільного перевізника до участі в конкурсі та обов'язок Конкурсного комітету ухвалити рішення з цього приводу. Серед таких умов, зокрема: подання до участі в конкурсі неналежним чином оформлених документів, недостовірної інформації, а також подання конкурсної пропозиції, що не відповідає обов'язковим та додатковим умовам конкурсу, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 44 Закону N 2344-III.

Так, згідно з п. 29 Порядку для участі у конкурсі автомобільний перевізник подає на кожний об'єкт конкурсу окремо заяву за формою, визначеною згідно з додатком 1 або 2, зокрема, перелік транспортних засобів, які пропонуються до використання на автобусному маршруті, із зазначенням марки, моделі, пасажиромісткості (з відміткою "з місцем водія/без місця водія"), VIN-коду транспортного засобу, державного номерного знака, року випуску транспортного засобу; нотаріально завірену копію ліцензії на право надання послуг з перевезень пасажирів.

Відповідно до пункту 32 Порядку до заяви автомобільного перевізника додається анкета за формою, визначеною у додатку 5 Порядку, в якій передбачаються питання, що будуть враховані під час перевірки достовірності відомостей, що містяться у документах для участі у конкурсі, та під час підрахунків за бальною системою оцінки пропозицій перевізників-претендентів.

Згідно пункту 1 додатку № 5 Порядку, вказується сумарна пасажиромісткість автобусів (не нижче ЄВРО - 2), які власністю, співвласністю перевізника або взяті у лізинг.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач в анкетах, які подавались на конкурс для обслуговування маршрутів Харків - Бердянськ, рейси 167/168, Одеса - Маріуполь, рейси 233/234, вказав марку автобусу Богдан А 0921.

Відповідно до пунктів 4.1.1-4.1.3 Порядку визначення класу комфортності автобусів, сфери їхнього використання за видами сполучень та режимами руху, затвердженого наказом Мінтрансзв'язку України від 12.04.2007 № 285, зареєстрованого в Мін'юсті України 14.05.2007 за № 499/13766: автобуси за максимальною масою поділяються на дві категорії:

категорія М2 - автобуси, які призначені для перевезення пасажирів і мають більше ніж 8 місць, не враховуючи місця водія, і максимальну масу не більше ніж 5 тонн;

категорія МЗ - автобуси, які призначені для перевезення пасажирів і мають більше ніж 8 місць, не враховуючи місця водія, і максимальну масу, що перевищує 5 тонн;

Автобуси місткістю не більше 22 пасажирів, крім водія, поділяються на два класи:

клас А: автобуси, призначені для перевезення сидячих пасажирів та мають місця для стоячих пасажирів;

клас В: автобуси, призначені для перевезення виключно сидячих пасажирів.

Автобуси місткістю понад 22 пасажири, крім водія, поділяються на три класи:

клас І: автобуси, призначені для перевезення сидячих і стоячих пасажирів, конструкція яких дає змогу пасажирам безперешкодно переміщуватись по салону;

клас II: автобуси, призначені для перевезення головним чином сидячих пасажирів, а також стоячих пасажирів у проході проміж рядами та (або) на площадці для стоячих пасажирів, розмір якої не перевищує 1,5 кв.м;

клас III: автобуси, призначені для перевезення виключно сидячих пасажирів.

За умовами конкурсу, для обслуговування міжобласного автобусного маршруту Харків - Бердянськ (552 км.), рейси 167/168, Одеса - Маріуполь (663 км.), рейси 233/234 допускаються транспортні засоби категорії МЗ, класу В, III, тобто автобуси, призначені виключно для перевезень сидячих пасажирів.

Згідно листа ПАТ «Черкаський автобус» від 12.05.2015 року № 483/510, автобуси Богдан А 0921 були виготовлені ВАТ «Черкаський автобус» в 2008 році згідно з діючими на той момент технічними умовами «Автобуси міжміські малі А 0921» і відповідали на той момент Сертифікату відповідності, термін дії якого з 06.12.2007 по 05.12.2009.

Відповідно до додатку, який є невід'ємною частиною Сертифікату відповідності, що додається до листа ПАТ «Черкаський автобус», в графі загальні характеристики дорожнього транспортного засобу вказана кількість місць, а саме: для сидіння (без водія) 25; загальна кількість (без водія) - 35.

Таким чином, суд погоджується із доводами відповідача, що згідно з технічними характеристиками транспортний засіб Богдан А 0921, 2005 року випуску відповідає категорії МЗ класу II, тобто має стоячі місця, а отже не відповідає умовам конкурсу.

За таких обставин, оскільки документи ПАТ «Маріуполь - Авто» надані для участі у конкурсі, не відповідають вимогам Закону N 2344-III та Порядку, то відповідач не вправі був допускати такого автомобільного перевізника до участі у конкурсі.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів

За таких обставин, суд приходить до переконання, що позивачем не доведено правомірності обставин викладених в позовній заяві, а надані докази в повній мірі не підтверджують заявлених позовних вимог, а відтак вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. 128, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий Суддя Р.О. Арсірій

Судді В.А. Кузьменко

О.П. Огурцов