Рішення № 55926041, 18.02.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/10621/13-ц Головуючий у 1-й інст. Корицька В.О.

Категорія 19 Доповідач Широкова Л. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Широкової Л.В.,

суддів Борисюка Р.М., Матюшенка І.В.,

при секретарі судового

засідання ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Богунського районного суду м. Житомира від 23 жовтня 2013 року

по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (далі ПАТ «Укрексімбанк») до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

в с т а н о в и л а :

У липні 2013 року ПАТ «Укрексімбанк» звернулося до суду із указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що між Відкритим акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (далі ВАТ «Укрексімбанк»), правонаступником якого є ПАТ «Укрексімбанк» та ОСОБА_3 укладено кредитні договори № 52106С34 від 23.06.2006 року та № 52106С65 від 10.11.2006 року, за умовами яких останньому надано 50000,00 грн. кредиту зі сплатою відсотків у розмірі ставки НБУ+7,00 % річних, але не менше 16,50 % річних і кінцевим терміном повернення до 23.06.2013 року та 25000,00 грн. кредиту зі сплатою відсотків у розмірі ставки НБУ+9,50 % річних, але не менше 18,00 % річних і кінцевим терміном повернення до 10.06.2013 року відповідно. Для забезпечення виконання умов вказаних договорів 10.11.2006 року між банком та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір №52106Z65, за яким остання передала у заставу квартиру АДРЕСА_1.

Посилаючись на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 20.11.2012 року, яким на користь банку стягнуто 54804,56 грн. заборгованості за вказаними кредитами, та те, що воно не виконано боржником, позивач просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу на прилюдних торгах.

Заочним рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 23 жовтня 2013 року вищевказані позовні вимоги задоволено. У рахунок погашення 48673,06 грн. боргу перед ПАТ «Укрексімбанк» за кредитними договорами № 52106С34 від 23.06.2006 року та № 52106С65 від 10.11.2006 року звернуто стягнення на предмет іпотеки, шляхом продажу на прилюдних торгах квартири АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2 за початковою ціною, визначеною на підставі оцінки майна субєктом оціночної діяльності на дату їх проведення. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати оскаржуване рішення суду.

На обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що у матеріалах справи відсутнє підтвердження вручення їй судових повісток та позовної заяви, судом першої інстанції не встановлені всі обставини, які мають істотне значення для справи та розмір заборгованості по кредитним договорам, рішення суду прийнято із порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом 23.06.2006 року між ВАТ «Укрексімбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Укрексімбанк») та ОСОБА_3 укладено кредитний договір№ 52106С34, за умовами якого позичальник отримав кредит у сумі 50000,00 грн. із сплатою відсотків у розмірі ставки НБУ та 7 % річних, але не менше 16,50 %, з кінцевим терміном повернення 23.06.2013 року (а. с. 4-12).

Крім того, 10.11.2006 року між сторонами укладено ще один кредитний договір№ 52106С65, за умовами якого ОСОБА_3 отримав кредит у сумі 25000,00 грн. зі сплатою відсотків у розмірі ставки НБУ та 9,50 % річних, але не менше 18 %, з кінцевим терміном повернення 10.06.2013 року (а. с. 13-19).

10.11.2006 року для забезпечення виконання зобовязань по вказаним договорам між банком та ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір №52106Z65, за умовами якогоостання передала в іпотеку трикімнатну квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 63,0 кв. м.та житловою площею 37,3 кв. м., яка згідно договору дарування від 06.08.1996 року належить їй (а. с. 20-21).

У результаті порушення ОСОБА_3 обумовлених графіків погашення кредитів та сплати відсотків станом на 16.07.2013 року утворилася заборгованість на суму 48673,06 грн., з яких: 38834,90 грн. - заборгованості по кредитам, 3742,85 грн. - заборгованість по відсоткам і комісії за користування кредитами, 6095,31 грн. - пені за несвоєчасне виконання зобовязань за вказаними договорами (а. с. 22-27).

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 20.11.2012 року по цивільній справі№ 2-3945/12 за позовом ПАТ «Укрексімбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення боргу, яке було залишене без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 10.01.2013 року, позовну заяву ПАТ «Укрексімбанк» до ОСОБА_3 задоволено повністю та стягнуто 54804,56 грн. заборгованості за кредитами (а. с. 28-30).

Частинами першою та третьоюстатті 33 Закону України «Про іпотеку»передбачено право іпотекодержателя задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Положеннями частини першоїстатті 39 Закону України «Про іпотеку»встановлено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленоїстаттею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Виходячи зі змісту поняття ціни як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо та аналізу норм статей 38,39 Закону України «Про іпотеку», слід дійти висновку про те, що в розумінні нормистатті 39 цього Законувстановлення початкової ціни предмета іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою частиною шостоюстатті 38 цього Закону.

Згідно ч. 6ст.38 Закону України «Про іпотеку»ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Згідно п. 1.3 вказаного іпотечного договору, сторони визначили, що заставна вартість предмета іпотеки складає 170000 грн.00 коп. (сто сімдесят тисяч гривень 00 копійок) (а.с.20,21).

Умовами іпотечного договору сторони передбачили право іпотекодержателя у разі невиконання або неналежного виконання позичальником якого-небудь із зобов'язань, задовольнити забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та реалізувати його відповідно до приписів, зокрема Закону України «Про іпотеку».

Із наданого банком розрахунку кредитної заборгованості станом на 16 липня 2013 року слідує, що позичальником ОСОБА_3 несвоєчасно вносились кошти по сплаті заборгованості по вищезазначених кредитних договорах і він має заборгованість в сумі 48673,06 грн., з яких прострочене тіло кредиту 38834,90 грн., 3742,85 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом та 6095,31 грн. заборгованість по пені. (а.с.22-27).

Як встановлено у суді апеляційної інстанції, відповідачкою та позичальником ОСОБА_3 сплачено всю існуючу перед банком заборгованість останнього, крім 114,70 грн. судових витрат, які ОСОБА_2 не мала можливості сплатити, оскільки банк не зміг їй повідомити відповідні реквізити, що підтверджується квитанціями, копії яких приєднані до матеріалів справи (а.с.129-140).

Враховуючи те, що спір вирішувався у заочному порядку з порушенням норм даного виду провадження, ОСОБА_2 не була належним чином повідомлена про розгляд даної справи та не мала можливості врегулювати даний спір раніше, борг позичальника ОСОБА_3 перед банком погашений, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування оскарженого рішення та прийняття нового про відмову у задоволенні позову за безпідставністю.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 309, 313,314, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Заочне рішення Богунського районного суду м. Житомира від 23 жовтня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові Публічному акціонерному товариству «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Судді: