Ухвала суду № 55924504, 17.02.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 212/8672/15-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження №22-ц/774/275/К/16 суддя Колочко О.В.

Категорія 26 ( І ) Доповідач Михайлів Л.В.

УХВАЛА

Іменем України

17 лютого 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Михайлів Л.В.,

суддів - Барильської А.П., Ляховської І.Є.,

секретар - Маслова К.В.,

за участі: представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» ОСОБА_4,

представника відповідача Державного підприємства «ОСОБА_5 інспекція по якості залізних руд» - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі, цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «ОСОБА_5 інспекція по якості залізних руд» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 30 листопада 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», Державного підприємства «Державна інспекція по якості залізних руд» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоровя, повязаного з виконанням трудових обовязків,-

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (надалі ПАТ «КЗРК»), Державного підприємства «ОСОБА_5 інспекція по якості залізних руд» (надалі ДП «ДІЯПРУДА») про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоровя, повязаного з виконанням трудових обовязків, посилаючись на отримання нею професійного захворювання внаслідок праці протягом тривалого часу в умовах впливу шкідливих факторів на різних посадах на підприємствах відповідачів, що підтверджується копією трудової книжки. Висновком МСЕК від 23.07.2015 року їй було первинно встановлено втрату професійної працездатності в зв'язку з професійним захворюванням в розмірі 15 %, на термін з 13.07.2015 року безстроково. Вважаючи причиною отримання професійного захворювання тривалу роботу в умовах впливу шкідливих факторів виробничого середовища і несприятливого мікроклімату, просила суд стягнути з ПАТ «КЗРК» на свою користь моральну шкоду в сумі 11 000 грн., без утримання податку з доходів фізичних осіб та з ДП «ДІЯПРУДА» - 4 000 грн. без утримання податку з доходів фізичних осіб.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 30 листопада 2015 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто в рахунок відшкодування моральної шкоди з ПАТ «КЗРК» на її користь 5 000 грн., без утримання податку з доходів фізичних осіб та на користь держави судовий збір в розмірі 324,80 грн., з ДП «ДІЯПРУДА» - 2500 грн. моральної шкоди, без утримання податку з доходів фізичних осіб та на користь держави судовий збір в розмірі 162,40 грн., у решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник відповідача ДП «ДІЯПРУДА» ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову позивачу в задоволенні до них позову, оскільки вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, судом першої інстанції не враховано відсутність вини відповідача, оскільки як вбачається з ОСОБА_7 розслідування причин виникнення хронічного захворювання, причиною виникнення профзахворювання є робота позивача на посаді контролера продукції збагачення гірничої інспекції з технічного контролю якості руд на ПАТ «КЗРК», а отже виникнення захворювання позивача не стосується праці на ДП «ДІЯПРУДА». Крім того, відповідно до Свідоцтва про атестацію № ПЄ 0028/2013 від 01.04.2013 року, встановлено відсутність на підприємстві шкідливих умов праці та факторів, що негативно впливають на здоровя працівників.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог, доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ДП «ДІЯПРУДА» не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_7 з вимогами ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Виходячи з доводів апеляційної скарги, рішення суду оскаржується апелянтом тільки в частині задоволення позову ОСОБА_1 до ДП «ДІЯПРУДА». В іншій частині рішення суду апелянтом не оскаржується, у звязку з чим колегією суддів не переглядається.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, згідно копії трудової книжки, працювала на підприємстві Державної інспекції з якості руд «Гікюжруда», правонаступником якого є ДП «ДІЯПРУДА» з 24.06.1993 по 02.02.1999 року, контролером продукції збагачення 2-го та 3-го розрядів.

Рішенням ЛЕК Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 07.04.2015 року ОСОБА_1 було встановлено діагноз: хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії). Легенева недостатність першого-другого ступеня).

ОСОБА_7 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П - 4 від 03 червня 2015 року, було встановлено, що причиною виникнення професійного захворювання є робота на протязі 21 року і 2 місяці, в умовах впливу шкідливих факторів, із яких 15 років 6 місяців в умовах впливу шкідливих факторів.

Висновком МСЕК від 23.07.2015, ОСОБА_1 встановлено 15% стійкої втрати професійної працездатності за професійними захворюванням ХОЗЛ, з 13 липня 2015 безстроково (а.с.10).

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов ОСОБА_1 до ДП «ДІЯПРУДА» про відшкодування моральної шкоди, вірно виходив з доведеності позовних вимог ОСОБА_1 та встановив, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки професійне захворювання отримано позивачем під час виконання нею трудових обовязків, повязане з виробництвом, і наявності у звязку з цим підстав, передбачених ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Статтею 153 КЗпП України, передбачено обовязок власника або уповноваженого ним органу створити на робочому місці умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

ОСОБА_7 ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, повязаним з виконанням трудових обовязків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Відповідно до ОСОБА_7 розслідування хронічного професійного захворювання від 03.06.2015 року, що складено відповідною комісією та затвердженого головним державним санітарним лікарем міста ОСОБА_8, Криворізького та Широківського районів Дніпропетровської області, встановлено що професійне захворювання виникло за наступних обставин: працюючи на шахтах контролером продукції збагачення, виконувала роботи з відбору проб залізорудної сировини ручним способом в процесі складування, навантаження на дробильно-сортувальній фабриці, а також з залізничних вагонів, їх розділення на дробарці, підготовку та проведення аналізів.

При цьому внаслідок недосконалості технології збагачення руди, мавших місце порушень системи вентиляції, аспірації гірничозбагачувального устаткування підпала під вплив підвищених концентрацій аерозолю переважно фібро генної дії у повітрі робочої зони.

ОСОБА_7 медичного висновку ЛЕК Українського науково дослідного інституту промислової медицини від 07.04.2015 року № 531 підставою для встановлення професійного характеру профзахворювання також послужив профмаршрут: 24.06.1993- 02.02.1999 року - контролер продукції збагачення в ОСОБА_5 інспекції з якості залізних руд «ГИКЮЖРУДА», правонаступником якого є ДП «ДІЯПРУДА»

Загальний стаж роботи позивача на підприємстві відповідача ДП «ДІЯПРУДА» склав 5 років 7 місяці.

У звязку із чим, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що виникнення профзахворювання у позивача не стосується періоду її праці на ДП «ДІЯПРУДА».

Відповідно до п.17 вказаного акту причиною виникнення професійного захворювання є перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу. Умови праці контролера продукції збагачення за концентрацією аерозолю переважної фібро генної дії у повітрі робочої зони відносяться до 3 класу 2 ступеня шкідливості. Аерозоль переважно фібро генної дії у повітрі робочої зони, концентрація в мг/м3: з вмістом кристалічного кремнію діоксину у пилу від 10% до 70% -4,8 при гранично допустимій до 2,0.

Як убачається з п. 19 ОСОБА_7 про розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 03.06.2015 року, встановлено, що враховуючи роботу ОСОБА_1 впродовж 21 року 2 місяців в умовах впливу шкідливий виробничих факторів, встановити конкретних осіб, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти та нормативи, є неможливим.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, на підставі медичних документів про лікування позивача у звязку з професійним захворюванням, правильно визнав, що позивачу була заподіяна моральна шкода, так як вона переносить фізичний біль, зазнала порушення свого звичайного способу життя і вимушена витрачати свої сили на організацію свого життя, внаслідок чого переносить моральні страждання.

Вищенаведене спростовує доводи представника відповідача в апеляційній скарзі щодо відсутності підстав для відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, в частині відсутності вини відповідача у виникненні професійного захворювання позивача, з посиланням на Свідоцтва про атестацію № ПЄ 0028/2013 від 01.04.2013 року, яким встановлено відсутність на підприємстві шкідливих умов праці та факторів, що негативно впливають на здоровя працівників, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди зазначено, що судам слід мати на увазі, що у разі заподіяння особі моральної шкоди неправомірно вчиненими діями кількох осіб, розмір відшкодування визначається з урахуванням ступеня вини кожної з них.

При заподіянні особі моральної шкоди, обов'язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона. Відповідно до ст. 454 ЦК розмір відшкодування моральної шкоди може бути зменшений судом з урахуванням ступеня вини заподіювача і потерпілого та майнового стану відповідача (громадянина).

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів для повного та всебічного розгляду справи, було надано запит до Українського науково дослідного інституту промислової медицини, для надання ними оригіналу, або належним чином завіреної копії медичного висновку лікарсько-експертної комісії від 07.04.2015 року 3531 та документів на підставі яких позивачу було встановлено діагноз: хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії). Легенева недостатність першого-другого ступеня).

Із наданих суду апеляційної інстанції документів, а саме вбачається, що стаж роботи позивач в шкідливих умовах праці склав 21 рік 02 місяці, з них 1993.06-1999.02- на підприємстві, відповідача ОСОБА_5 інспекції з якості підземних руд «ГИКЮЖРУДА» на посаді контролера продукції збагачення інспекції при РУ ім..Леніна. Крім іншого зазначено і те, що за весь період роботи з 1993.06 по теперішній час, на час складання медичного висновку, концентрація пилу складала від 4,2 до 4,8 мг/м3 при ГДК до 0,2 мг/м3 впродовж понад 80% робочої зміни, клас шкідливості по пилу 3,2.

ОСОБА_7 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Статтею 58, ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Враховуючи зазначене та доводи викладені в апеляційній скарзі з цього питання, колегія суддів відхиляє, з підстав їх недоведеності та безпідставності.

Необґрунтованими вважає колегія суддів і доводи апеляційної скарги відповідача, щодо розміру моральної шкоди, стягнутої судом першої інстанції на користь позивача.

Колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди визначений судом з урахування розяснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоровя потерпілого, характер отриманого позивачем професійного захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.

Суд першої інстанції при постановленні рішення встановив обставини справи, дав їм належну оцінку і відповідно до норм процесуального та матеріального закону обґрунтовано дійшов висновку, що позивачу заподіяна моральна шкода, під час її роботи на підприємстві відповідача ДП «ДІЯПРУДА», у шкідливих умовах, протягом 5 років 7 місяців, що в своїй сукупності стало причиною виникнення в неї професійного захворювання, яке потягло за собою втрату працездатності у розмірі 15 % та подальше лікування у медичних закладах.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду обґрунтоване і підтверджується матеріалами справи, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 312-315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «ОСОБА_5 інспекція по якості залізних руд» відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 30 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Л.В. Михайлів

Судді: А.П. Барильська

ОСОБА_9